Сучасна українська 14 страница

перша основа закінчується на голосний звук	важкохворий, всюдихід, загальнодержавний, кількаразовий, малопотужний, новоутворений, радіокомітет
перша основа закінчується на приголосний звук; в абревіатурах	Болград, Горйньград, Івангород, Ужгород; виконком, завгосп, Мін'юст, Нацбанк, профспілковий
слова з першою числівниковою основою одно-, дво-, три-, чотири-	одноразовий, двозначний, двоярусний, триповерховий, чотирикімнатна
перша частина — прислівник вищого ступеня порівняння на -е	вищезазначений, нижчезгаданий (але трохи вище зазначений — без залежного слова)
слова з першою числівниковою основою двох-, трьох-, чотирьох-, якщо друга частина починається з голосного	двохактна, трьохелементна, чотирьохосьовий (але трьохлінійка)
складноскорочені слова з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, анти-, архі-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, контр-, к0смо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, мано-, мато-, над-, нео-, палео-, псевдо-, рвнтґено-, соціо-, стерео-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-, цито-та под.	авіаносець, автодром, агропромис-лбвість, антистатик (алеАнти-Дюринґ), архімільйонер, бюенергія, велотрек, водолікування, газорозвгдка, геліоцентрична, геологія, гідростанція, екзосфера, екстраординарний (але екстра-пбшта), електроприлад, зоосад, ізографія, квазіоптика, кінопрокат, космополіт, контрнаступ (але контр-адмірал), лжеапостол (алелже-Нердн), макроеконбміка, метабіоз, метеорологія, мікропроцесор (але мікро-ЕОМ), міліграм, монокристал, мотоперегони, надзвуковий, неоліт, палеолбгія, псевдоідея (але псе'вдо-Фауст), рентгеноскопія, соціоєтрук-тура, стереозвук, телеглядач, термометр, турбогвинтовий, фонокардіографія, фотолабораторія, цитологія
числівники з першою основою на сто-, дев'яносто- - у формі Н. відмінка; кількісний числівник у формі Р. відмінка, якщо друга частина починається з приголосного	стовідсотковий, сторіччя, дев 'яносторічний; сорокавідерний, сорокаградусний, десятитбнка, шестиденка, восьмилітній, п'ятиповерховий, семибальний, десятивідсотковий
складні іменники, утворені з трьох і більше основ	радіотелемайстер, світлозвукопанорама, термогідродинаміка
у загальних назвах із першою основою пів-, напів-, полу-	пів'яйця, півдюжини, півмісяць, півозера (але пів на восьму), напівфабрикат, напівсон, напівавтомат, напіврідкий, полукіпок, полумисок, полудень
поєднання дієслова наказового способу з іменником	шибайголова, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт, горицвіт; прізвища: Перебййніс, Убийвбвк, Непийпйво, Тягнйрядно, Вер-нйгора, Ломикамінь, Крутивус
Через дефіс пишуться
слова, що означають протилежн за змістом поняття	купівля-прбдаж, гмпорт-експорт, окйслювально-віднбвний, опукло-ввігнутий, рбзтяг-стйск
назви професій, фахів	лікар-стоматблог, льбтчик-випрббувач, режисер-постанбвник, слюсар-складальник
імена казкових персонажів	Вбвчик-Братик, Зайчик-Побігайчик, Лисйчка-Сестрйчка
назви державних посад, військових та наукових звань	генерал-губернатор, генерал-лейтенант, контр-адмірал, лорд-мер, прем'єр-міністр, штабс-капітан, унтер-офіцер, член-кореспондент
складні іменники з першою складовою віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-	віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-фабрика, обер-прокурор, екс-віце-прем' єр
назви складних одиниць виміру	людино-день, тонно-кілометр, кіловат-година, метр-градус (але трудодень)
назви нот	мі-бембль, соль-діез, фа-бекар
назви співочих голосів та музичних інструментів	мецо-сопрано, бас-баритбн, балалайка-контрабас, бас-гітара
назви спортивного інвентарю	байдарка-двійка, тренажер-еспандер
назви істот, комах, рослин, мікробів	заєць-русак, рйба-ангел, клоп-водомір, метелик-адмірал, брат-і-сестра, льон-довгунець, розрив-трава, чар-зілля, бактерія-дбнор, інфузбрія-трубач
назви частин світу у складі інших назв та назви проміжних сторін світу	Вест-Індія, ост-індійський, південно-західний (але південний захід), норд-ост, зюйд-вест (але зюйдвестка)
назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої	блок-система, дизель-мотор, лот-апарат, стоп-кран, ракета-носій, крекінґ-бензйн, крекінґ-процес, крем-брюле, крос-реакція, вакуум-фільтр, Свят-вечір, буй-тур, жар-птиця, козир-дівка
запозичення з інших мов	альма-матер, ва-банк, де-факто, де-юре, ін-фоліо, мес-медіа, тет-а-тет тощо, але: персона нон ґрата, альтер еґо, табуля раза, аква віте
іменники, скорочені на приголосний, у яких наводиться початок і кінець слова	ін-т (інститут), л-ра (література), т-во (товариство), д-р (доктор), аЬ-ка (фабрика), вид-во (видавництво), 6-ка (бібліотека)
перша частина складного слова, якщо наступне складне слово має таку саму складову частину	кулько- й роликопідшипники, радіо-й телеапаратура, тепло- та гідроелектростаншї, кіно-і фотоплівка
складні прізвища та імена	Антоненко-Давидбвич, Карпенко-Карий, Зиндвій-Богдан, Жан-Жак, Марія-Тереза
складні прикметники, які означають додатковий відтінок якості, відтінки чи поєднання кольорів	кйсло-солбдкий, гіркувато-солоний, сіро-голубйй, молочно-білий, червбно-зелено-сйній, яскраво-червоний, синювато-блакйтний (яле: білосніжний, жовтогарячий)
утворення із двох чи більше основ, які не підпорядковані одна одній, а між компонентами них складних пршшетників можна вставити сполучник і	навчально-виховнйй, партійно-політйчний, квадратно-гніздовйй, матеріально-технічний, науково-дослідний, народно-визвольний, російсько-український, суспільно-політичний, літературно-художній
назви політичних партій, течій, об'єднань, груп	соціал-демократйчна, анархо-синдикалізм, націонал-радикалізм
складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -то (-іко)	діалектико-матеріалістйчний, істдрико-культурний, політико-економічний, механіко-математичний
складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-	військбво-морськйй, військдво-стюртйвний, воєнно-стратегічний (але: військовополонений, військовозобов'язаний)
складні порядкові числівники із цифровою та літерною частиною або її закінченням	2-мільйбнний, 10-тйсячний, 8-й, 11-ї, 15-го
складні прикметники із цифровими числівниками в першій частіші	70-річний, 9-секційний, 25-поверхбвий, 11-тонний, 35-метрбвий
літерні абревіатури з належними до них цифрами	бензин А-95, клей КН-3, літак Ан-225, Як-40
терміни з літерним позначенням	П-подібний, У-подібний, альфа-рбзпад, гама-апарат, дельта-імпульс, ікс-проміння (але: альфаметр, гомографія, дельтаплан, дельтоподібний)
літерні позначення класів, груп, споруд тощо	10-А, Б-11, корпус 26-Г, цех У-В
поєднання слів, що означають приблизність	година-дві, доба-друга, не сьогддні-завтра, п'ять-сім, рік-твтора
складні географічні власні назви	Івано-Франківськ (але іванофранківець), Санкт-Петербурґ(але санктпетербуржець)
власні назви з частиною пів-, пан-	пів-Європи, пів-Італії, тв'Львбва, пів-Юрмали, пів-Япднії, пан-Європа
однослівні утворення — власні назви	не-Єврбпа, не-Парйж, не-Ріо-де-Жанейро

Увага! Якщо перша частина не має суфіксального оформлення і являє собою усічену основу (типу бензо..., соціо...), то дефіс не ставиться: автотракторний, але автомобільно-тракторний; хлібобулочний, але хлібно-булочний; плодоовочевий, але плодово-овочевий; фанеростругальний, але фанерно-стругальний.

якщо прикладка - видова назва, дефіс між нею та означуваним іменником не ставиться; якщо в ролі прикладки виступає родова назва, тоді дефіс ставиться	місто Батурин, ріка Ворскла, трава полин Вдрскла-ріка, полйн-трава, Сапун-гора
якщо узгоджуваний іменник (прикладка) стоїть у препозиції до означуваного іменника, дефіс не ставиться; якщо такий іменник стоїть у постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом	богатир хлопець, красуня дівчина дівчина-красуня, хлопець-богатйр
якщо пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (постпозиційний іменник виконує атрибутивну роль), дефіс ставиться завжди	дів чина-вірменка і вірменка-дївчина, худбжник-портретйст і портретйст-худбжник
якщо прикладка - у складі терміна, то дефіс ставиться тоді, коли означуваний іменник - родове поняття, а узгоджуваний іменник - видове	гриб-паразйт, жук-короїд, заєць-біляк, льон-кучерявець
прикладки порівняльно-метафоричного характеру, які семантично близькі до виразно атрибутивних, приєднуються до означуваного іменника дефісом	ворбжка-ніч, гбри-хвйлі, думи-бджбли, збрї-вївці, кринйці-нбчі, місяць-підкбва

Числівник — самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? який?

Написання числівників і відчислівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень - змінюється): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але: двісті — двохсот, шістсот — шестисот, дев'ятсот — дев'ятисот.

2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятдесятитйсячний, п'ятнадцятимільйднний, трьохсотп'ят-десятимільярдний Сале стотисячний, деб'яностомільйднний).

3. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п'яти з половиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка) чотирьохосьовий (але чотиривісний) та із числівниками сто, тисяча, мільйон і под. (трьохтисячний і тритисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйднний).

5. Числівники п'ять і т. д. (крім сто та дев'яносто) на почат-
ку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний,
шістдесятирічний, семисоткілограмбвий (але: стодбларовий,
дев'яностовідсбтковий — у формі Н. відмінкаЛ

Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний, трид-цятитрьохденний.

6. Якщо числівники п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот,
дев'ятсот стоять після числівника, що позначає тисячі, при
творенні складних слів їхні основи виступають у формі Н. від-
мінка: шестисотріччя, але тисячошестисотріччя.

7.Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53-мільйбнний, 125-річчя, 12-поверхбва, 250-квартйрний.

8.Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літери (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: / квартал, на V етапі, з XVI ст. (сторіччя).

Відмінювання числівників два (дві), три, чотири, п'ять, шість

н.	два дві	три	чотири	п'ять	шість
р.	двох	трьох	чотирьох	п'яти	шести
				(п'ятьох)	(шістьох)
д.	двом	трьом	чотирьом	п'яти	шести
				(п'ятьом)	(шістьом)
3.	як у Н.	як у Н.	як у Н.	п'ять або	шість або
	або Р.	або Р.	або Р.	п'ятьох	шістьох
Ор.	двома	трьома	чотирма	п'ятьмй	шістьма
				(п'ятьома)	(шістьома)
м.	(на, у)	...трьох	...чотирьох	...п'яти	...шести
	двох			(п'ятьох)	(шістьох)

Увага! За зразком числівника п'ять відмінюються числівники від дев'яти до двадцяти включно та тридцять. У числівниках на -дцять відмінюється лише друга частина. У числівників шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних. Перед закінченням -ох, -ому, -ома та перед -ма в Ор. відмінку після т пишеться знак м'якшення.

н.	сім	вісім
р.	семи (сімох)	восьми (вісьмох)
д.	семи (сімом)	восьми (вісьмом)
3.	сім або сімох	вісім або вісьмох
Ор.	сьома (сімома)	вісьма (вісьмома)
м.	(на) семи (сімох)	\ восьми (вісьмох)

н.	п'ятдесят
р.	п'ятдесяти (п'ятдесятьох)
д.	п'ятдесяти (п'ятдесятьом)
3.	п'ятдесят або п'ятдесятьох
Ор.	п'ятдесятьма (п'ятдесятьома)
м.	(на, у) п'ятдесяти (п'ятдесятьох)

Увага! За цим зразком відмінюються числівники шістдесят, сімдесят, вісімдесят. У цій групі числівників змінюється лише друга частина.

Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках окрім 3. мають закінчення -а: сорока, дев'яноста, ста.

Зразок відмінювання числівників двісті, п'ятсот, шістсот

н.	двісті	п'ятсот	шістсот
р.	двохсот	п'ятисот	шестисот
д.	двомстам	п'ятистам	шестистам
3.	двісті	п'ятсот	шістсот
Ор.	двомастами	п'ятьмастами	шістьмастами
		(п'ятьомастами)	(шістьомастами)
м.	(на, у) двохстах	.^п'ятистах	...шестистах

Увага! Числівники триста, чотириста, сімсот, вісімсот, дев'ятсот і кількасот відмінюються за наведеними вище зразками.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюються як числівники два, три, чотири, а кільканадцять, кількадесят, стонадцять, багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками на означення конкретних предметів, що підлягають лічбі, відмінюються як числівник п'ять.

У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.

1^1 Примітка. Збірні числівники обоє, обидва, обидві ^—^ в непрямих відмінках мають форми числівника два; інші збірні від двоє до двадцятеро та тридцятеро) у непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників. Числові найменування відмінюються як іменники: нуль як дриль, тисяча як круча, мільйон як медальйон, мільярд як кілограм.

Порядкові числівники перший (перша, перше), сотий (сота, соте) й т. ін. відмінюються як прикметники твердої групи — за відмінками, родами й числами, а порядковий числівник третій (третя, третє) - як прикметники м'якої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмий рік, тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року й т. ін.

Дробові числівники відмінюються таким чином: чисельник— як кількісний числівник, а знаменник — як порядковий.

н.	одна друга	дві третіх дев'ять десятих
р.	однієї другої	двох третіх дев'яти (дев'ятьох)
		десятих
д.	одній другій	двом третім дев'яти (дев'ятьом)
		десятим
3.	одну другу	дві третіх дев'ять десятих
Ор.	однією другою	двома третіми дев'ятьма (дев 'ятьома)
		десятими
м.	(на, у) одній другій	...двох третіх...дев'яти (...дев'ятьох)
		десятих

Примітки: 1. Числівникові назви чверть, третина, половина відмінюються як іменники відповідних відмін: чверть як смерть; третина, половина як калина.

2. Числівники півтора (десятка), півтори (тисячі), півтораста (тонн) не відмінюються.

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною цифрою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареєстровані...

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі Н. відмінка множини: два тижні, три квартали, чотири плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше -у формі Р. відмінка множини: п'ять (рідних) братів, тридцять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), шістдесят чотири селянина (бо селяни), чотири племені, три лошати, два імені, чотири чоловіка (у значенні лічильного слова), але три грузини.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числівником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р. відмінку множини: років два, днів три, тижнів чотири.

Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (3.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни.

Примітка. Іменник рукав у множині із числівпи-I—' ками два, три, чотири, залежно від семантики має закінчення -а, якщо йдеться про частину одягу: два рукава (сорочки, піджака, пальтатошр) і -и — відгалужегаїя річки, каналу, дерева тощо чи пристрою для відведення або транспортування рідин, газів, сипких речовин (прочистити три рукави каналу).

3. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одно-
му відмінку, із трьома братами, шістдесяти будинкам.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і под., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть лише в Р. відмінку множини: тисячею років — тисячі років, мільйоном гривень — на мільйоні гривень, мільярдом зірок - на мільярді зірок, пара рукавиць — парі рукавиць, дюжина виделок — дюжиною виделок, маса мікробів — масу мікробів.

4. Числівник, ужитий у сполученні з більш на... або менш на..., має форму 3. відмінка, яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються 3., Р. чи Нлидмінок, у назвах неістот лише 3. чи Н. відмінок: більше на сімох (сім) аспірантів, але більше на сім книжок.

5. Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих — і виражаються сполученням кількісних та порядкових числівників: сорок шість сотих гектара, три цілих одинадцять сотих відсотка. Порядковий числівник — еліптична конструкція, оскільки: а) поєднується з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними) і стоять завжди в Р. відмінку множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення; б) після дробових числівників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: двох десятих відсотка, двом десятим, відсотка, двома десятими відсотка; в) після числівників півтора, півтори іменник має форму Р. відмінка однини в Н., Р. та 3. відмінках, а в Д., Ор. та М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини:

Зрідка іменник може мати форму Р. відмінка множини: дві п'ятих виробів, одна десята запасів золота.

У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і: шість і одна друга відсотка. Коли дробову частину (вислів половина, чверть) приєднує прийменник із, з, керований імешшк залежить від числівника, що виражає цілу частину мішаного дробу: один із половиною метр, три з половиною тижні, п'ять із половиною тижнів, два з половиною місяці, чотири з половиною роки, п'ять із чвертю століть, дев'ять із чвертю років.

6. Іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази (три з половиною рази), а зі словом півтора та дробовим числівником, має форму раза: півтора раза, три й п'ять десятих раза.

7. Після числівників половина, третина, чверть імешшк уживаться в Р. відмінку однини, а після числівника півтораста в Р. відмінку множини: половина вантажу, третина ящика, чверть року, але: півтораста тонн, половина задач, третина дерев, чверть показників.

— з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє львів'ян, троє цуценят, четверо овець, п'ятеро орлів;

— з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів;

— з деякими іменниками середнього роду на означення предметів: двоє відер, троє вікон.

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у Р. відмінку множини: двоє селян, троє дверей, четверо голубів. Після збірних числівників обидва, обидві імешшк ставиться в Н. відмінку множини: обидва хлопці, обидві сестри.

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох селян, двом селянам, обом сестрам, обома сестрами.

9. У датах назви місяців уживаються в Р. відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого.

Особливості використання числівників у ділових паперах

правильно 500 мл (0,5 л) 50 (п'ятдесят) два, дві, двоє десять сто 150 т (сто п'ятдесят тонн) 0,25 л (нуль цілих і двадцять п'ять сотих літра) одна четверта аркуша паперу відстань довжиною 0,25 км (кілометра) 1 см 5 мм (один сантиметр п'ять міліметрів) 1 г 500 мг (один грам п'ятсот міліграмів) 1 грн 50 к. (одна гривня п'ятдесят копійок) 1 500 (одна тисяча п'ятсот) 20 кг 500 г (двадцять кілограмів п'ятсот грамів)

півлітра, половина літра півсотні, половина сотні пара десяток сотня

із половиною кілограмів 1,5 год, півтори години