Принтери

План

ДЖЕРЕЛА INTERNET

1. http://altavista.digital.com/- пошукова система.

2. http://citforum.ru/ - апаратні та програмні засоби, інформаційне обслуговування, інформаційний пошук, інформаційні ресурси для фінансових спеціалістів, інформаційні системи, інформаційні технології, мережеві технології, мережі, офісні інформаційні системи, перспективи розвитку інформаційних технологій, проблеми безпеки інформаційних систем та технологій, технічні матеріали про Інтернет, технології WWW, технології електронної пошти, технології розробки баз даних, технологічні рішення інформаційних сховищ.

3. http://communication.ucsd.edu/pagre/tno.html - мережі.

4. http://ya.ru/ - пошукова система.

5. http://google.com.ua/ - пошукова система.

6. http://searchenginewatch.com/- пошукова система.

7. http://www.citycat.ru/compulib/- система пошуку в електронних бібліотеках.

8. http://www.cnn.com/ - новини CNN.

9. http://www.euroseek.com/ - пошукова система.

10. http://www.ict.nsk.su/rus/ - інтернет-технології.

11. http://www.infoseek.com/ - пошукова система.

12. http://www.meta.ua/ - пошукова система.

13. http://www.nai.gov.ua/ - Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України.

14. http://www.radio-msu.net/~art/search/ - пошукова система.

Тема 3. Пристрої виведення інформації.

Лекція 1 (2 години)

Пристрої виведення інформації. Принтери.

Мета: Ознайомитись з пристроями виведення інформаціями, принтерами.

1. Монітори;

2. Відеоадаптери;

3. Звукові колонки;

4. Принтери.

1. Монітори.

Основним пристроєм виведення інформації в ПК є монітор. Він служить для відображення на екрані графічної та символьної інформації. У більшості ПК застосовуються монітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ), що нагадують кінескопи звичайних телевізорів. Проте, такі монітори вже відійшли у минуле. Останнім часом застосовуються переносні та настільні монітори з екранами на рідких кристалах. Вони менші за розмірами і споживають менше енергії, ніж монітори на ЕПТ.

Розглянемо принцип роботи ЕПТ. Електронно-променева трубка має прозорий екран, на внутрішню поверхню якого нанесено люмінофорне покриття. Люмінофор може світитися, коли на нього потрапляє пучок вільних електронів. Електронна гармата випромінює потік електронів, який проходить через від­хиляючі електроди. Ці електроди можуть змінювати напрямок електронів та інтенсивність їх потоку. Внаслідок потрапляння електронів на екран певні точки люмінофора підсвічуються з необхідною інтенсивністю. Так формується зображення на екрані.

Електронний промінь у ЕПТ послідовно висвітлює на екрані рядок за рядком. Цей процес проходження електронного променя називається рядковою розгорткою, а набір рядків, що скануються електронним променем, - растром. Чим ближче розташовані рядки растру, тим чіткішим та якіснішим є отримане зображення. Однак рядки не можуть бути розміщені ближче, ніж відстань між сусідніми точками люмінофора. Для характеристики якості зображення на екрані вводять роздільну здатність.

Роздільна здатність монітора - це число точок зображення, які відтворюються по горизонталі та вертикалі.

Наприклад, значення роздільної здатності 640 х 480 відповідає 640 рядкам растру, кожна з яких складається з 480 крапок. Можливі й інші стандартні зна­чення роздільної здатності, наприклад 800 х 600, 1024 х 768.

Розмір екрана характеризується довжиною його діагоналі, яка звичайно виражається в дюймах. Існує кілька стандартних розмірів екрана монітора в дюймах: 9', 14', 15', 17', 19', 20', 21',... Монітори з невеликим екраном (до 15' включно) використовуються для навчання, а також у домашніх та деяких офісних комп'ютерах. Для роботи з графічними видавничими системами потрібен розмір екрана не менше 17', а бажано 21'.

Оскільки люмінофор щільно заповнює всю поверхню екрана, відстань між точками люмінофору приблизно дорівнює розміру точки. Розмір точки люмі­нофора у сучасних моніторах змінюється від 0,21 до 0,28 мкм. Чим менший розмір точки, тим якісніше зображення на екрані.

Колись монітори були чорно-білі (монохромні), а тепер виключно кольорові. На кольоровому моніторі є вже не одна, а три електронні гармати, кожна з яких керує своєю системою електродів. На поверхню електродів нанесено люмінофор з трьох базових кольорів (червоного, зеленого та синього), з яких формується кольорове зображення. Кожна з гармат "стріляє" лише по точках люмінофора свого кольору. Світло від трьох сусідніх точок різного кольору веде до зорового змішування трьох базових кольорів. Принцип же роботи рідкокристалічних екранів значно складніший і про нього ми розповідати не будемо.

2. Відеоадаптери.

Зображення на екрані монітора визначається відеосигналом, який надходить на монітор від спеціального пристрою - відеоадаптера. Відеоадаптер - це зазвичай окрема плата, яка вставляється до відповідного слоту на материнській платі. Команди з формування зображення надходять від мікропроцесора до відеоадаптера, де згідно з ними конструюється зображення. Це зображення заноситься до внутрішньої пам'яті відеоадаптера, що називається відеопам'яттю. На основі вмісту відеопам'яті формується вихідний сигнал відеоадаптера (відео-сигнал), який подається до монітора.

Навіщо потрібна відеопам'ять? Річ у тому, що зображення на екрані має періодично поновлюватися (понад 70 разів за секунду), та було б нерозумно при кожному поновленні формувати новий відеосигнал на основі команд МП. Тому до схеми ПК уведено відеопам'ять, яка зберігає дані про попереднє зображення. Це особливо корисно, якщо картинки на екрані нерухомі або змінюються повільно. Ємність відеопам'яті у сучасних ПК сягає 512 Мбайт і більше. Відеопам'ять є оперативною пам'яттю та входить до загального ресурсу пам'яті ПК, хоча фізично вона розміщена на платі відеоадаптера.

3. Звукові колонки.

Майже кожний сучасний персональний комп'ютер обладнано звуковими колонками, призначеними для відтворення звуку.

Таких колонок може бути від 2 до 8. Колонки бувають пасивні та активні. Пасивні колонки не мають власного підсилювача і підключаються до виходу підсилювача звукової карти, за допомогою якої комп'ютер відтворює звукову інформацію. Активні колонки оснащено вбудованим підсилювачем, завдяки чому забезпечується краща якість звуку.

Сучасні голчасті принтери використовують друкувальну голівку з 9 або 24 голками, керованими за допомогою магнітів. Швидкодія останніх і кількість друкуючих голок в основному определяеют швидкість друку. Друк здійснюється при горизонтальному русі головки (каретки) її голками через фарбувальну стрічку, заправлену в спеціальну касету (картридж). Перехід до наступної рядку досягається синхронізованим рухом папери.

Сучасні принтери зазвичай мають розмір точки при друку порядку 0.25мм і роздільна здатність по вертикалі (уздовж листа) близько 180 точок на дюйм (dpi). За рахунок методу накладення точок "псевдоразрешение" по горизонталі може бути трохи вище (240-360 точок на дюйм). Даний метод, в принципі, кілька підвищує якість друку відповідних шрифтів і графіки. Перехід до шрифтів більш високої якості здійснюється по команді з панелі управління принтера або програмно.

Швидкодія даних принтерів при друку найпростішими шрифтами (з знакообразующей матрицею близько 8*8 точок), особливо 24-голчастих, дуже високо і досягає декількох десятків листів, типу машинописного, в хвилину. Друк більш складних шрифтів, з матрицею більше 9 пікселів у висоту, з накладенням по горизонталі, вимагає другого проходу друкувальної головки, як і друк графіки максимальної роздільної здатності, знижує швидкість виведення документа в кілька разів (забезпечується швидкодію в діапазоні 25-500 знаків в хвилину).

Голчаті принтери.

Голчаті принтери мають гнучкі можливості виведення інших шрифтів програмно із застосуванням відповідних драйверів і різних форматів матриці символу, з управлінням межсимвольным і міжрядковим відстанню.

Сучасні принтери даної гпуппы передбачають роботу з форматами паперу А4 або А3, різні способи подачі паперу, друкують на прямому і зворотному ході каретки, мають зручний користувальницький інтерфейс. Ці принтери дуже надійні і мають низькі експлуатаційні витрати.

Принтери, які використовують технологію термодруку

Ці принтери дуже близькі за механізмом до матричним (вони використовують друковану голівку, оснащену матрицею нагрівальних елементів, і спеціальний папір, просочену термочуствительным барвником).

Виготовлена по товстоплівковій технології матриця головки для термодруку може мати більш високий дозвіл (до 200 точок на дюйм), однак інерційність і ряд інших принципових обмежень процесу друку не дозволяють істотно підвищити швидкість друку, зазвичай становить 40-120 символів в хвилину. Недоліком такого принтера є те, що часто є недостатньою яскравість і контрастність зображення, номенклатура доступних типів паперу. Достоїнствами ж термопринтерів є малий рівень шуму при роботі, компактність, надійність, відсутність що заправляються витратних матеріалів.

Струменеві принтери

Струменеві принтери відрізняються від матричних і термопринтерів друкувальної голівки. Оскільки струйная технологія використовує метод "викидання" крапель барвника на папір, відповідна матриця друку являє собою набір насадок, з якими з'єднані ємності для чорнила і керуючі механізми. Вимоги до фарб дуже суперечливі і високі, а якість зображення сильно залежить від типу паперу.

Сучасні струменеві принтери для масового застосування, як правило, мають роздільну здатність на рівні 600 або 720 пікселів на дюйм, можуть друкувати з задовільним якістю на звичайному папері і з високою якістю - на спеціальному папері. Останнім часом струменеві принтери інтенсивно здоганяють лазерні по якості і швидкості друку. Останні моделі мають фізична роздільна здатність до 2400 точок на дюйм з термоструменевого технологією друку і 2880*720 пікселів на дюйм з п'єзоелектричної технологією друку. Типове швидкодію при друку текстів становить 5-6 сторінок в хвилину, а останні моделі досягають 16-20 сторінок в хвилину в швидкісному режимі (при низькій якості друку).

Струменеві принтери малошумні і дуже універсальні, ціна їх постійно знижується, а якість друку поліпшується.

Лазерні та світлодіодні принтери

У лазерних та світлодіодних друкуючих пристроїв використовується властивість фоточуствительности ряду матеріалів, які змінюють свій поверхневий електростатичний заряд під впливом світла. Для реалізації цього процесу, крім тракту протягання папери, дані принтери містять світлочутливий барабан, дзеркальну систему розгортки, пристрої фокусування і лазерний діод (або матрицю світлодіодів). Після зарядки і поточечной засвічення светочуствительного барабана, відповідної формованому зображенню, на нього подається і закріплюється відповідно до розподілу електричного заряду спеціальний фарбувальний порошок - тонер. Далі по барабану прокочується папір і знімає з нього тонер. Остаточне закріплення зображення на папері досягається її розігрівом до температури розплавлювання тонера.

Особливості даного процесу, такі, як формування точки зображення променем світла, а далі - мілкодис-персним спеціальним порошком барвника, обумовлюють можливість дуже малих розмірів точки матриці зображення і відповідно - роздільну здатність лазерних принтерів, яка на практиці становить 300-1200 точок на дюйм.

В цілому висока роздільна здатність принтерів даної групи дозволяє використовувати їх для друку різноманітної текстової і графічної інформації, аж до виготовлення поліграфічних макетів і форм.

Для забезпечення друку графіки лазерні пристрої, як правило, мають буферну пам'ять об'ємом від 1Мб і можливості подальшого розширення. Дані принтери використовують звичайну і високоякісний папір, друкують текст і графіку зі швидкістю від 8 (сучасні моделі) до 32 (і більше) аркушів формату А4 за хвилину, і малошумні в роботі. Лазерні та світлодіодні принтери потребують кваліфікованого обслуговування, і на вартість їх продукції прийнято відносити експлуатаційні й амортизаційні витрати. Ціни на лазерні принтери відносно високі (хоча постійно знижуються), але витрати виправдовуються досить високою якістю продукції, що наближається до рівня поліграфії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Альтшулер С.И. Установка и восстановление Windows XP с нуля. учеб. пособие. – М.: Лучшие книги, 2006 – 192 с.:ил.

2. Буравчик Джон Локальные сети без проблем: подроб. Иллюстрир. Рук.: [учеб. пособие] – М.: Лучшие книги, 2005. – 224 с.: ил.

3. Валади Джанет 100% самоучитель. Linux.пер. [с англ. А. А. Климов и др.]. – М.: Технолоджи - 3000, 2006. – 336 с.: ил.

4. Гаевский А. Ю. Информатика 7-11 кл.: Учебное пособие =2-е изд., доп. – К.: А.С.К., 2006 – 536 с.: ил.

5. Гузенко Е.Н. Персональный компьютер. Лучший самоучитель – изд. 7-е, доп. И перераб. – М.: АСТ: Астрель. 2011 – 544с.:ил.

6. Касперски К. Восстановление данных. Практическое руководство: Пер. с англ. – СПб.: БХВ-Петербург, 2006. – 352 с.: ил.

7. Колисниченко Д.Н. Linux. От новичка к профессионалу. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: БХВ-Петербург. 2010. – 784 с.: ил.

8. Леонтьев Б.К. Microsoft Windows XP SP 3. Скрытые возможности – М.: НТ Пресс. 2006 – 240 с.: ил.

9. Леонтьев В. П. Новейшая энциклопедия компьютера 2011. – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2010. – 960 с.: ил

10. Новиков Ю.В., Кондратенко С.В. Локальные сети: архітектура, алгоритмы, проектирование – М.: Издательство ЭКОМ, 2000. – 312 с.: ил.

11. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологи, протоколы: Учебник для вузов 3-е изд. – СПб.: Питер. 2006. – 958 с.: ил.

12. Рец К.П., Прокди Р.Г., Рыжкова М.И. и др.. Как востановить файлы и данные. – СПб.: Наука и Техника, 2009. – 256 с.: ил.

13. Трасковский А.В. BIOS. – СПб.: БХВ – Петербург. 2004. – 544с.: ил.

14. Уильям Р. Станск Microsoft Windows. Справочник администратора. Пер. с англ. – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2004. – 480 с.: ил.

15. Холмогоров В. Персональній компьютер. – М.: ОЛМА Медна Групп, 2007. – 256с.:

Дата добавления: 2014-11-29