Обставина

ДОДАТОК

Додаток - це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Я збираю гриби).

Додатки бувають прямі і непрямі.

додаток	приклади
прямий	Він задивився на море
непрямий	Вчитель викликав Опанасенка

Прямий додаток залежить від перехідного дієслова і вживається в формі знахідного відмінка без прийменника (Хлопчина зірвав яблуко).

Рідше прямий додаток може бути виражений родовим відмінком при запереченні або коли дія переходить лише на частину предмета (Не присувай соломи до вогню).

Непрямий додаток- це іменник, вжитий у формах інших (А більше за все Микола боявся спокуси).

Обставина - другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії.

Обставини можуть виражатися прислівниками, дієприслівнками, інфінітивом, приймениково- відмінковими формами іменника чи займенника: Веселкою моя надія грала (Леся Українка).

За значенням обставини поділяються на такі групи:

• обставини мети, які вказують на мету дії і відповідають на питання з якою метою? для кого? (Це тобі на щастя);
• обставини часу, які вказують на час дії, її тривалість і відповідають на питання коли? доки? з якого часу? як довго? (Колись я вже тут був);
• обставини способу дії, які означають якість дії або вказують на спосіб здійснення дії і відповідають на питання як? яким способом? (Вони сиділи поруч);
• обставини місця, які вказують на місце дії, напрямок руху і відповідають на питання де? куди? звідки? (Мало не впав у безодню);
• обставини причини, які вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? (Від думки про це йому перехопило подих);
• обставини умови, що вказують на умову, за якою відбувається дія і відповідають на питання за якої умови? (При наявності запрошень займайте місця);
• обставини з допустовим значенням, що вказують на умову, всупереч якої відбувається дія і віддповідають на питання незважаючи на що? наперекір чому? (Він це зробив наперекір всьому).

КОМА У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ

У простому реченні кома ставиться:

1. Між однорідними членами речення, які не з’єднані сполучниками:

Вуз готує економістів різного профілю, зокрема: бухгалтерів, менеджерів, фахівців з міжнародної економіки і права та ін.

2. Між однорідними членами речення, які з’єднані двома або більше однаковими сполучниками: і…і (й…й), ні…ні (ані…ані), то…то, чи…чи, або…або:

Доля - наче примхлива дівчина: то пригріє, то знов остудить
(В. Шевчук).

3. Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками а, але, однак, проте, зате, та (в знач. але), так, хоч (хоча):

Студентові було зроблене зауваження, проте він на нього не прореагував.

Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

4. Перед словами а саме, як-от, як та ін., що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнюючих слів:

Видатні українські письменники, а саме: Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, зробили знач­ний внесок у формування і розвиток української літературної мови.

5. Для виділення звертань і пов’язаних з ними слів:

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має!

(С. Воробкевич).

6. Після стверджувальних слів так, еге, гаразд, авжеж та ін. і заперечення ні: Так, це питання вже вирішене. Ні, цією проблемою на заводі не займалися.

! Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кома не ставиться: Так ніхто ще не вірив у менеГ. Чубач). (

7. Для виділення вставних слів і вставних речень: Отже, нормування праці є однією з найважливіших складових суспільної організації праці (Ф. Абрамов та ін).

Погане, я чував, життя собаче,

Недобре і вовкам (Л. Глібов).

! Увага. Вставними найчастіше бувають такі слова і словосполучення: безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте й однак, справді, щоправда, ясна річ та ін.

! Увага. Слід відрізняти вставні слова і словосполучення від подібних до них слів, які є членами речення і комами не виділяються.

У названій праці, звичайно, не охоплено всіх проблем, пов’язаних з розвитком економіки України.

Він приходив з роботи звичайно о 8 годині вечора.

8. Для виділення порівняльних зворотів, що приєднуються словами: як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і под.:

Припадаю вустами до слова,

Мов до стиглого грона калини (Н. Кащук)

Це місто прекрасне, як усмішка долі (Л. Костенко).

! Увага. Кома перед порівняльними сполучниками не ставиться:

а) У сталих фразеологічних зворотах (Дощ ллє як з відра. Почервонів як рак).

б) Перед зворотом, який має значення «у ролі кого, чого»

(Шевченка як письменника знають у всьому світі.

Розглядаємо вашу відповідь як згоду).

в) Перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і под.

9. Для виділення поширених і непоширених прикладок, особливо коли вони відносяться до власного імені або займенника:

Я син простого лісоруба,

Гуцула із Карпатських гір

(Д. Павличко).

Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок).

10. Для виділення відокремлених прикладок, що приєднуються словами як, тобто (себто, цебто), або (=тобто) та ін.:

Орфографію, або правопис, повинен знати кожен.

Як учений, Франко все життя з інтересом ставився до народної творчості (М. Рильський).

11. Для виділення відокремлених додатків, що починаються словами крім (окрім, опріч), замість, наприклад, зокрема, за винятком, особливо, включаючи:

Усі, окрім нього, підготувалися до заняття.

Крім контрольних операцій, до складу допоміжних відносять велику групу обслуговуючих операцій (Ф. Абрамов та ін.).

На боротьбу з фашистами піднялися усі, навіть старі й діти.

12. Для виділення відокремлених означень, виражених:

а) Дієприкметниковими та прикметниковими зворотами:

Трудовий процес, здійснюваний людиною, неможливий без використання машин (З газет).

Навколо чорніли провалля, повні пітьми, туману й холоду (М. Коцю­бинський).

! Увага. Дієприкметниковий чи прикметниковий зворот, який стоїть перед означуваним словом, виділяється лише тоді, коли має додаткове значення причини:

Стомлені в боях, бійці йшли і на ходу спали (О.Гончар).

б) Одиничними прикметниками чи дієприкметниками, які стоять перед означуваним словом, перед яким вже є означення:

Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (П. Мирний).

Розгойдане море, бурхливе та темне, наскакувало на берег (М. Коцю­бинський).

в) Прикметниками та дієприкметниками, які відносяться до особових займенників:

Він, збуджений, переляканий, біг нам назустріч.

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (І. Котляревський).

13. Для виділення уточнюючих обставин часу, місця тощо:

Там, за горами, давно вже зійшло сонце.

Вечорами, після роботи, він навчався в університеті.

14. Для виділення обставин, виражених дієприслівниковими зворотами:

Працюючи сумлінно і систематично, завжди можна домогтися позитивних результатів.

Затрати основного часу визначають, виходячи з оптимального режиму обробки матеріалу (Ф. Абрамов та ін.).

15. Для виділення відокремлених обставин, виражених одиничними дієприслівниками:

Попрацювавши, можна й відпочити.

! Увага. Одиничні дієприслівники не виділяються, якщо стоять безпосередньо при присудку і мають значення прислівника:

Дівчата проходять зашарівшись.

Тренувальні вправи:

Вправа 1.Перепишіть речення і поставте, де треба, розділові знаки. Поясніть їх вживання.

1. Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю. Пахне м’ята хліба радіючи цвітуть (М. Рильський). 2. Все це пережив старий Мирон за плугом ходячи; все це переболіло його гаряче серце коло хазяйства нудячись… (М. Мирний). 3. Іван з жахом побачив як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи (М. Коцюбинський). 4. Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно (Г. Тютюнник). 5. Замислившись Євген не помітив як підійшов до нього з-за спини Роман Блаженко і зупинившись теж мовчки став дивитися вниз на містечко (О. Гончар). 6. Прощаючись з бійцями які збившись навколо свого командира всіляко зичили йому щастя Брянський заспокоював їх. 7. Вона не звикла сидіти задумавшись (І. Нечуй-Левицький). 8. Він з радістю покинув будинок живучи в якому натерпівся стільки горя (О. Донченко). 9. Хто знає що тільки одиниці зважуються на це а зважившись знаходять силу розбити кайдани (М. Коцюбинський). 10. Автор «Клима Самгіна» постійно й послідовно стверджував що всі великі письменники світу виростали на ґрунті народної творчості що тільки припадаючи устами до цього невичерпного джерела могли вони написати свої поеми драми романи ліричні вірші (М. Рильський). 11. Можна бачити деякі зорі й не дочекавшись настання темряви (З газети).

Вправа 2.Перепишіть уривок, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

Ще зеленим юнаком він потайки взяв батьків лук і пішов полювати на Бобровицькі драговини. Провалившись у підступній трясовині по шию не маючи кого навіть гукнути на допомогу він дивом вибрався із смердючого «вікна» скинувши з себе кований бляхами ловецький черес і важкі набряклі водою чоботи. Разом із чересом у бездонну прірву болота пішов і той нишком узятий батьків лук. Якось уранці цар звелів бити канчуками рабів і молодих дружинників намагаючись розшукати слід свого улюбленого лука. А старший царевич злякавшись батькового гніву сидів осторонь і мовчав. Тоді він малодушно змовчав але потім згадуючи той лук щоразу відчував пекучий сором.

(І. Білик).

Вправа 3.Перекладіть речення українською мовою. Перепишіть їх. Виділіть комами відокремлені обставини. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Ожидая паром они оба легли в тень от берегового обрыва и долго молча смотрели на быстрые и мутные волны Кубани у их ног. 2. Ленька задремал, а дед Архип чувствуя давящую боль в груди не мог уснуть. 3. Он то и дело кашлял и поглядывая на внука прикрывал рот рукой (М. Горький). 4. Вопреки предсказаниям день выдался солнечным. 5. Я шел быстро не смотря себе под ноги. 6. Несмотря на усталость мы сразу же поехали в музей под открытым небом.
7. Экскурсовод окончил свой рассказ благодаря слушателей за внимание. 8. Благодаря усилиям работников музея здесь собраны ценнейшие экспонаты со всей Украины (З газети).

Вправа 4. Перепишіть текст, поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх уживання.

Незабаром дощ полив струмками. Вона бігла просіками лісовими стежками. Мокре галуззя хльостало по лиці чавкала в черевиках вода струмками стікала по одежі яка липла до тіла. Вітер зовсім розпатлав волосся що мокрими пасмами сповзало на щоки. Але вона радісно вбирала в себе вогкістьвсередині і суті якої вона неспроможна була собі з’ясувати. Все єство її у ці два дні стало якимсь дуже чутливим сейсмографом що пильно нотував щонайменші стрясіння ґрунту які відбувалися десь у глибоких покладах її душевних копалень у царинах що лежать поза межами повсякденного досвіду — стрясіння ані змісту ані значення яких не можна було збагнути… пила свіжість стрічного подуву немов у екстазі якомусь розчинялася в грозі що з громом і блискавками вибухала над світом. Ця буря яка йшла зовні якось утихомирювала бурю що бушувала в ній

(Ю. Клен).

• Поясніть правила написання виділених слів.

Вправа 5. Перепишіть речення і поставте, де потрібно, розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. На доброму шматкові виноградника оголеному від зрубаних кущів стирчали невисокі пні порубані та поранені немилосердною сокирою (М. Коцюбинський). 2. Народжена для пісень вона проплакала все життя проводжаючи (дітей) назавжди (О. Довженко).
3. Прожив той вік мов поле перейшов квітчастеє веселе та зелене
(Л. Глібов). 4. Битий не раз ворог відступав на захід (І. Цюпа). 5. І наша земля засніжена й біла кличе в простори свої (В. Сосюра). 6. Трем­тячий блідий він привітався до доктора попрохав його сісти
(М. Коцюбинський). 7. Незнайомий простяг свої натружені важкою працею руки (О. Гончар). 8. На городі цвіли соняшники цвіла молода картопля добре прополота та обгорнена вже двічі (А. Шиян). 9. Лед­ве-ледве пізнав Хо в ньому того юнака з повним рум’яним обличчям що рвався до слова пам’ятного вечора (М. Коцюбинський). 10. А він сліпий сивоусий про колишнє плаче! (Т. Шевченко).

Вправа 6.Перепишіть мікротекст, виділіть комами узгоджені та неузгоджені означення і поставте, де потрібно, коми між однорідними членами, поясніть їх уживання.

Їх обступила тиша помірна трохи понура з виблідлими кольорами осені. Далеко попереду тяглися низькорослі поліські ліси, вогко світліло болото, земля здавалася м’якою та клейкою, перемочене листя розлазилося під ногами. Погано вкочена лісова дорога тяглася двома жолобками колій і губилась у пригашеній сіризні дня.

А небо було чудове. Хмари, як звичайно, низько стелилися по землі вогкуваті чорно скуйовджені замішані трохи незвичним неспокоєм поділені на велетенські чітко окреслені громади, що стулювалися між собою розгрузлими краями. Світло-сірі лінії тяглися аж до горизонту і губилися там, у крутому місиві.

(В. Шевчук).

Вправа 7. Перепишіть речення і розставте розділові знаки. Виділіть поширені прикладки комою або тире. Поясніть їх уживання.

1. Якраз одчинилися двері і сліпий Жан брат жінчин адмірал у відставці ввійшов під руку з своїм «міноносцем» як він кликав лакея (М. Коцюбинський). 2. Прощай земле неприязний краю! (Т. Шевченко). 3. Хитким ходом підходить до командира начальник розвідки неви­сокий дебелий мужчина з широкою бородою (Ю. Яновський). 4. Над­вечір Леонід Бронников комісар новосформованого полку був із своїми бійцями уже далеко в степу за Каховкою (О. Гончар).
5. Сошенко взяв близько до серця долю Тараса й познайомив його з видатним майстром живопису професором Академії мистецтв Карлом Брюлловим (З підручника). 6. Є на світі чорна злюка родом кажуть з Кременчука (Л. Глібов). 7. Її тягло рвало туди до неї до своєї рідненької жалібниці до своєї єдиної порадниці. 8. Зараз до вас прийде новий викладач біології (Панас Мирний). 9. Здоров Василю пане-брате (Л. Глібов). 10. У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком на імення Стах (А. Головко). 11. Матір моя Марія читати мене навчила (Д. Павличко). 12. Дочки Ольга й Олена визбирували на городі картоплю (В. Козаченко).

Вправа 8.Перепишіть речення. Виділіть, де треба, поширені прикладки. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Кривинський як посередник вийшов наперед громади (Панас Мирний). 2. Мед як лікувальний засіб набув значного поширення (З газет). 3. Як учений етнограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості; як людина він любив народну пісню (М. Рильський). 4. Про нього почали говорити як про людину що завжди плутається під ногами. 5. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням (М. Рильський). 6. Як справжній лірик Сосюра надзвичайно різноманітний у своїх переживаннях (Д. Білоус). 7. Шевченко як поет відомий усьому світу (З газет). 8. Як визволителів своїх нас зустрічали на кордоні.

Дата добавления: 2014-11-29