Дискусійні питання

Що прочитати?

Андреев Ю. А. Три кита здоровья. — M., 1991.

Варді А.Ф. Загадковий світ людини. — К., 1988.

Жизнь после смерти. — M., 1991.

Новіков Б. В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму. — К., 1998.

Пекеліс В. Як знайти себе. — К., 1991.

Франкл В. Человек в поисках смысла... — M., 1990.

Человек как философская проблема: Восток — Запад. — М., 1991.

Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии: Древний мир — эпоха Просвещения. — М., 1991.

Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии: XIX век. — М., 1995.

Запитання для самоконтролю

1. Як розуміти тезу, що людина є більше, ніж вона про себе знає?

2. Як можна довести або спростувати думку про те, що людина — космічний феномен?

3. Що таке соціальне середовище і яка його роль у формуванні людини?

4. Порівняйте за змістом поняття "людина", "індивід", "індивідуальність", "особистість".

5. У чому полягають сенс і мета людського життя? Чи є у вас мета життя?

б Чи згодні ви, що людина є найвищою цінністю? Обґрунтуйте свою відповідь.

7. Які різновиди творчої діяльності вам відомі? Якому з них ви віддаєте перевагу?

8. У чому полягає та в чому проявляється багатовимірність людської свободи?

9. Що означає поняття "відповідальність"? Якою є роль відповідальності в осягненні й здійсненні людського життя?

10. У чому ви вбачаєте щастя власного життя?

1. Французький художник Гоген одну зі своїх картин назвав так: "Звідкіля ми? Хто ми? Куди йдемо?" Які світоглядні питання містяться у цій назві?

2. Як ви розумієте народну мудрість: "Молода людина ще "буде", людина середніх років — "є", стара людина — вже "стала"?

3. Чи можна, на вашу думку, вимірювати життя людини тільки прожитими роками?

4. Якому з наведених нижче визначень людини ви надаєте перевагу:

"Людина — істота біологічна і соціальна";

"Людина — істота біосоціальна"?

5. Життя буває коротке, проте плідне, бурхливе, насичене справами, і довге, але сіре, одноманітне і безплідне. Якому з них ви надаєте перевагу?

6. До чого ви прагнете у житті і як уявляєте свій життєвий шлях?

7. Спробуйте дати собі відповідь на запитання: "Якою я уявляю собі ідеальну людину?"

8. Ще з давніх часів мислителі роздумували над питаннями, що є зовнішньою і внутрішньою красою людини. Чому ви надаєте перевагу — зовнішній чи внутрішній красі?

9. Чому як минуле, так і майбутнє людства мають гіпотетичний характер?

10. Як ви розумієте безсмертя людини? Чи ви будете прагнути досягти безсмертя?

Словник

Абсолют — вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту. Відображає повну і завершену досконалість якоїсь речі, явища. Найчастіше властивості абсолюту приписуються Богу, духу, ідеї, розуму, обов'язку, волі тощо. Абсолютність якостей цих об'єктів не залежить від суб'єктивного сприйняття людиною.

Гіпотетичне — можливе, гадане, правдоподібне; сумнівне, домислене, припущене (від гіпотези — наукового положення, висновку, що пояснює ті чи інші явища дійсності на основі припущення).

Егоїзм — морально-етичний принцип, за яким людина віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами інших людей.

Емпіризм — напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання (тобто свідчення органів чуття людини) і досвід, а значення теоретичних узагальнень і логічного мислення недооцінює або зовсім заперечує. Іншими словами, схильність до практичної діяльності на шкоду теоретичним узагальненням.

Індивід (або індивідуум) — окрема людина у єдності природних та соціальних особливостей, на відміну від групи, колективу, будь-якої людської спільноти та суспільства.

Індивідуальність — сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної людини; що відрізняють її від інших індивідів. Неповторне, унікальне, інтимне в людині.

Карма — закон моральної відплати, за яким сума здійснених людиною вчинків (включно з думками) визначає характер її нового народження та подальшого існування. Невидима і невблаганна сила, яка визначає в буддизмі благополуччя чи неблагополуччя умов існування, стать, строки життя, соціальний стан людини тощо.

Особистість — поняття, яке визначає людину в єдності її індивідуальних здібностей і соціальних функцій. Це людина зі своїми соціально зумовленими, індивідуально вираженими якостями: інтелектуальними, вольовими, емоційними. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки та ін.

Раціоналізм — напрям у теорії пізнання, який, на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання. У буденному розумінні — розсудливе ставлення до життя, розсудливість у вчинках.

Соціальне — пов'язане з життям і стосунками людей у суспільстві; суспільне, породжене умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. Існує у тому чи іншому суспільстві.

Сутність — у філософії головне, визначальне у речі, явищі, що зумовлене глибинними зв'язками й законами розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення. Отже, це найголовніше, основне, істотне в речі, явищі — це її суть, зміст.

Феномен — унікальне, неповторне явище, подія тощо. У нашому випадку — унікальність людини, її неповторність, відмінність від інших живих істот.

Дата добавления: 2014-11-29