Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дискусійні питання. Білявський Г.О. Основи екологічних знань




Що прочитати?

Алексеенко И.Р., Кейсевич Л.В. Последняя цивилизация? — К., 1997.

Балиндин P.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. — М., 1988.

Білявський Г.О. Основи екологічних знань. — К., 1995.

Булатов М.О., Малеев К.С., Загороднюк В.Л., Солонько Л.А. Філософія ноосфери: Філософський зміст і сучасний смисл феномена ноосфери. — К., 1995.

Вернадский В.Л. Биосфера и ноосфера. — M., 1989.

Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности.— M., 1990.

Киселев Н.Н. В гармонии с природой. — К., 1986.

Крисаченко B.C. Людина і біосфера: основи екологічної антропології. — К., 1998.

Новиков Ю.В. Природа и человек. — M., 1991.

Печчеи А. Человеческие качества. — М., 1980.

Хилько М. Екологічна політика. — К., 1999.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. — М., 1992.

Запитання для самоконтролю

1. Якими є місце й роль природи в міфологічному, релігійному, філософському світогляді, у науковій картині світу?

2. Чи збігаються за своїм змістом поняття "природа" і "географічне середовище"?

3. Згадайте визначення понять "природа", "біосфера", "ноосфера". Чи можна поставити знак рівності між поняттями "біосфера" і "жива природа"?

4. Як пов'язані поняття "природа" і "суспільство"?

3. Визначте найважливіші етапи у взаємовідносинах суспільства і природи.

6. Які вам відомі наукові відкриття та технічні винаходи, що були здійснені як "наслідування природі"?

7. Які ви знаєте полотна українських художників, на яких зображена краса рідної природи?

8. Який зміст поняття "виживання"?

1. Чи згодні ви з висловлюванням Й.-В. Гете, що природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора, що помилки й хибні думки йдуть від людей?

2. Якщо поглянути на досвід історії з точки зору проблем природи, то які можна зробити висновки?

3. Що, на вашу думку, є тією фатальною межею в стосунках із природою, через яку не повинне перейти людство?

4. Охарактеризуйте сучасні глобальні суперечності у світі. Назвіть їх головні чинники.

5. Чи погоджуєтеся ви з тим, що нині загальнолюдські інтереси важливіші, ніж інтереси окремої надії чи народу?

6. Якими є можливі варіанти глобальної стратегії, в чому полягають сильні та слабкі сторони кожного з них?

Словник

Альтернатива — думка, яка суперечить іншій. Необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну. Кожна з цих можливостей.

Аналог — подібність; те, в чому проявляється схожість, подібність до іншої речі чи явища.

Антропоморфізм — уподібнення будь-яких явищ чи речей до людини або перенесення властивих людині ознак (як фізичних, так і психічних) на тварин, явища природи, речі.

Антропоцентризм — принцип деяких релігійних і філософських вчень, за якими людина є центром Всесвіту і найвищою метою всіх подій, що відбуваються у світі.

Біоніка — наука, метою якої є розв'язання технічних завдань шляхом дослідження й моделювання особливостей живої природи. Зародилась на основі кібернетики. Використовує принципи діяльності живих організмів, імітує їхні конкретні механізми і процеси.

Детермінізм — матеріалістичне вчення про загальну причинну зумовленість явищ природи, суспільства й мислення. Головним у ньому є положення про причинність як такий зв'язок явищ, при якому одне явище (причина) за певних умов породжує інше (дію, наслідок).

Екстенсивний — пов'язаний лише з кількісним (без покращення якості) збільшенням. Протилежний інтенсивному.

Коеволюція — походить від еволюції як синоніма розвитку речі, явища, але відображає спільну еволюцію декількох речей, явищ.

Народонаселення — сукупність людей, які живуть на певній території (земній кулі в цілому, континенті, країні, її частинах: сільській місцевості, містах).

Науково-технічна революція (НТР) — одночасний якісний стрибок у розвитку науки і техніки, який розпочався у другій половині 50-х років нашого століття і започаткував новий етап у взаємодії суспільства і природи.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 843; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.