Короткий російсько-український

административно-карательный	- адміністративно-каральний
адрес	- адреса, -и; адреса сторін у справі, за адресою, юридична адреса
алименты	- аліменти, -ів; аліменти на неповнолітніх дітей
антигосударственный антиобщественный аренда арест банкротство	- антидержавний - антисуспільний, антигромадський - оренда, -и; оренда землі, вічна (довічна) оренда - арешт, -у; арешт майна, адміністративний арешт - банкрутство, -а; державне банкрутство, злісне банкрутство, політичне банкрутство
бастующий батрак бдительность бегство беженец безвозмездный бездеятельность безнадзорность безнадзорный	- страйкар - наймит, -а; батрак, -а - пильність, -ості; політична пильність - втеча, -і; втеча за кордон, втеча з-під варти - біженець, -нця, утікач, -а - безоплатний; безвідплатний - бездіяльність, -ості; злочинна бездіяльність - бездоглядність, -ості; бездоглядність дітей - бездоглядний
безнаказанный безналичный безнамеренный безнравственный	- безкарний - безготівковий, безгрошовий, безгрошевий - без наміру, ненавмисний - аморальний, неморальний, розпутний, роспусний, безпутний
безоговорочно безоговорочный	- беззастережно, без застережень, безсуперечно - беззастережний, безсуперечний
безопасность безоружный	- безпека, -и; безпека вантажу, особиста безпека - беззбройний, неозброєний
безосновательно безосновательность беспечный беспочвенность беспрепятственность	- безпідставно, необґрунтовано - безпідставність, -ості; необґрунтованість, -ості; - безтурботний, безпечний, недбалий - необґрунтованість, -ості; - безперешкодність,-ості, безборонність, беззаборонність, вільність
беспризорный	- бездоглядний, безпритульний в знач. імен. безпритульний, -ого
беспристрастность бессметный бессознательный бесспорный блюсти	- безсторонність, -ості, неупередженість - безкошторисний - непритомний, несвідомий - безсуперечний, безсумнівний - дотримувати, дотримуватись, додержувати, додержуватися, пильнувати, оберігати, охороняти, обороняти
брак	- шлюб, -у, одруження: цивільний, груповий, законний, зареєстрований, кузенний, матрилокальний, моногамний, морганатичний, недійсний, незаконний, патрилокальний, парний, неоформлений, полігамний, релігійний, зведений, фактичний, фіктивний, церковний
вверять, вверить взаимообусловленность взаимоприемлемый взымание	- довіряти, довірити, ввірити, доручити - взаємообумовленість, -ості - взаємоприйнятний - стягання, -я, стягування, стягнення, збирання, справляння
взяткодатель вклад внебрачный внедрить, внедрять возбуждать, возбудить	- хабародавець, -вця - вклад, -у; вклад на пред’явника - позашлюбний, нешлюбний - впроваджувати, впровадити - порушувати, порушити (справу); подавати, подати, викликати (підозру)
возмещать, возместить	- відшкодовувати, відшкодувати, оплачувати, покривати, повертати, компенсувати
воинский вопрос востребовать вскрытие вынуждать, вынудить	- військовий, воїнський - питання, запитання - зажадати, затребувати, запитати - розкриття, розпечатування, розтин, розтинання - -примушувати, примусити, змушувати, змусмти, вимушувати, вимусити, примушувати, примусити, змушувати
главенство главноуполномоченный готовящийся граница дача действие	- верховенство, -а, зверхність, -ості - головноуповноважений, головний уповноважений - підготовлюваний, який (що)готується - границя (межа), -і, кордон, -у, межа, -і - давання: давання хабаря, давання показань - діяння, дія, вплив, -у; чинність, сила: знущальне діяння, ворожа дія, чинність договору
держатель доверенность должностной донесение донос досмотр достижение единовластие единовременный жалоба	- утримувач, -а - доручення, довіреність - посадовий, службовий - донесення, повідомлення - донос, -у - догляд, -у, огляд, -у, перегляд, -у - досягнення, доходження, осягнення, здобуток - єдиновладдя, -я - одноразовий - скарга, -и: апеляційна скарга, потерпілого скарга, скарга в порядку нагляду, касаційна, колективна, необґрунтована, письмова, усна, приватна скарга
жалобщик жестокий жилище жилплощадь жребий заблуждение	- скаржник, -а, скаржниця, -і - жорстокий, лютий - житло, -а, оселя, -і, помешкання, -і - житлоплоща, -і - жереб, -у, жеребок, -бка - омана, -и, помилка, -и: ввести в оману: помилкова (хибна) думка, помилковий (хибний) погляд; добросовісна помилка
заверение	- запевнення, -я, запевняння, засвідчення, -я, завірення,-я, засвідчування, заварювання
завещание завещатель завещать заговорщик заемщик заимодавец заимодержатель	- заповіт, -у, духівниця, духовна - заповідач, -а, заповідачка, -и - заповідати, відписати, відказувати, відказати - змовник, -а, змовниця, -і - позичальник, -а, позичальниця, -і - позикодавець, -вця, позичкодавець, кредитор, -а - позикодержатель, -я, позикодержець, -жця, позикодержателька, -и
заключение	- 1) ув’язнення, ув’язнювання; 2) укладення; 3) висновок, -вку
законоведение законоведческий законосообразный замещать, заместить	- законознавство, -а - законознавчий - законодоцільний - заміщати, замістити, заміняти, замінювати,заступати, заступити; заступати (заміщати) на посаді
запирательство	- відмагання, відмова, відмовляння, заперечення, заперечування, затятість, -ості
засвидетельствовать зачисление землеустройство	- засвідчити, посвідчити - зарахування, залічення, зачислення, зараховування - землевпорядкування, землеустрій, -ою, землевпо-рядження
злоупотребление зрелище иждивенец иждивение извлечение	- зловживання - видовище, -а - утриманець, -нця, утриманка - утримання; на утриманні - витяг, -у, виписка: витяг (виписка) з документа, витяг із закону; виймання, витягання: одержання вигоди (користі), одержання нетрудових доходів, діставання (здобування, одержання) прибутку, виймання (витягання) кулі
извращать, извратить	- перекручувати, перекрутити, викривляти, спотворювати, псувати, зіпсувати, розбещувати, розбестити
излишек изобличение изъятие иск исключение	- лишок, -шку, зайвина, надлишок, -ку, надмір, -у - викриття, викривання, виявлення - вилучення - позов, -у - виключення, вилучення, виключання, вилучання, виняток, -тку
искупление исполненный истец исход ищейка казна казнь	- покутування, спокутування, покута, спокута - виконаний, здійснений, вчинений - позивач, -а, позовник, позивальник - результат, -у, наслідок, -дку, наслідки - шукач, -а, собака-шукач - казна, скарбниця - страта: смертна кара, кара на смерть; покарання: громадянське покарання, торгове покарання
клевета клеймо клятвопреступление конфиденциально кормилец корыстный косвенный краткосрочный летоисчисление лжесвидетель	- наклеп, -у, обмова - клеймо, тавро - клятвопорушення, порушення клятви - конфіденційно, з довірою, сам-на-сам - годувальник, -а, годувальниця - корисливий, користолюбний - побічний, непрямий - короткотерміновий, короткостроковий - літочислення - лжесвідок, -дка, неправдивий (фальшивий) свідок, кривоприсяжник, -а, кривоприсяжниця
личность личный лишение ложность	- особа, людина - особистий, персональний, особовий - позбавлення, позбавляння - неправильность, невірність, помилковість, хибність, неправдивість, фальшивість
малоимущий манкировать мероприятие мнение наблюдательный наводящий налогообложение	- малоімущий, незаможний - манкірувати, нехтувати, знехтувати - захід, -оду - думка, погляд, -у - спостережний, спостережливий - який (що) наводить, навідний - оподаткування, оподатковування, обкладання (обкладення) податком (податками)
налогоплательщик	- платник/ платниця податків
наносить, нанести	- завдавати, завдати, заподіювати, наносити, нанести
насильственный	- насильний, насильницький
небрежность небрежность невознаградимый недобросовестно недоказательный, недоказуемый	- недбалість, -ості, - недбальство - невідплатний, непоправний, невідшкодний - несумлінно, недобросовісно - недовідний, недоказовий
недосмотр недостача неопровержимость неотвратимость неповиновение	- недогляд, -у: через недогляд - недостача, нестача - неспростовність, -ості, незаперечність, -ості - невідворотність, невідхильність, неминучість - непокора
неподлежащий непризнание неприменимый непротиворечивый нетрудоспособность неубедительный	- який (що) не підлягає, неналежний - невизнання - незастосовний - несуперечливий, несуперечний - непрацездатність, -ості - непереконливий
нижесказанный низложенный обвинение обвинитель обвинительный обвиняемый обвиняющий обезопасить обесцененный обжалование обладатель	- нижческазаний, сказаний нижче - скинутий, скинений, позбавлений влади - обвинувачення, звинувачення - обвинувач, -а - обвинувальний - обвинувачений, звинувачений - який (що) обвинувачує (звинувачує) - убезпечити, забезпечити - знецінений - оскарження - володар, -я, владар, -я посідач, -а, власник, -а, особа, яка (що) володіє, володарка, владарка, власниця
область обличать, обличить обличение обнаруженный обнищание обоснование обособленность образ обратный обращаться, обратиться	- область, сфера, галузь - викривати, викрити - викриття, викривання - виявлений, знайдений, розкритий, викритий - зубожіння - обґрунтування - відособленість, -ості, відокремленість, відрубність - спосіб, -обу, характер, -у: спосіб (характер) життя - зворотний, поворотний, протилежний - звертатися, звернутися; поводитися, повестися; ставитися, поставитися; обертатися: бути в обігу, повестися зі зброєю, перебувати в обігу, звертатися до суду, звертатися зі скаргою
обременение обстоятельность обстоятельство общепринятый	- обтяження, обтяжування - докладність, -ості, ґрунтовність, всебічність - обставина - загальноприйнятий, узвичаєний, загальновживаний, звичайний
общераспространенный общеуголовный огласка оглашать оговаривать, оговорить	- загальнопоширений - загальнокримінальний - розголос, -у, розголошення, розголошування - оголошувати, оповіщати, розголошувати - обмовляти, зводити (звести) наклеп: обмовити свідка обвинувачення, домовитися про умови, робити застереження
ограждать, оградить	- захищати, захистити, охороняти, убезпечу вати, убезпечити, забезпечувати себе
оказывать, оказать	- подавати, подати, віддавати, виявляти, чинити, впливати, підтримувати: чинити опір
оклеветанный окончательный опознанный опороченный оправдательный опротестование осведомлять, осведомить освобожденный осложнять, осложнить	- обмовлений - остаточний - пізнаний, упізнаний, розпізнаний - зганьблений, ославлений, знеславлений, оторочений - виправдувальний, виправдний - опротестування - інформувати, поінформувати, повідомити - звільнений, увільнений, визволений - ускладнювати
оспаривание отбывание отклонять отменительный отпечаток отправитель первоначальный перевод	- оспорювання доказів, заперечення позову - відбування - відхиляти, відхилити - скасувальний, анулювальний - відбиток, -тка - відправник, -а, відправниця, -і - первісний, початковий - переведення, переклад, -у, перекладання, переказування: переведення боргу, засуджених; свідомо неправильний переклад, банківський переказ
передопрос перезаклад принуждение плательщик розыскной снисходительный совместитель соистец соразмерность трудновоспитуемый тунеядец уголовник уклоняться, уклониться	- передопит, -у - перезастава, перезаставляння - примус, -у; примушення - платник, -а - розшуковий - поблажливий - сумісник, -а, сумісниця, -і - співпозивач, -а, співпозивачка, -и - відповідність, -ості, домірність, пропорційність - важковиховуваний - дармоїд,-а, дармоїдка, -и - кримільний злочинець, кримінальник - ухилятися, ухилитися
улика уловка фактор ходатайство цель честь явка явный яд	- доказ, -у - виверт, -у, викрут, -у, хитрощі, -ів - фактор, -а, чинник, -а - клопотання - мета, -и, ціль, -і; в цілях, з метою - честь - з’явлення, явка, прибуття, присутність - явний, знаний, відвертий, очевидний, явний, видимий - отрута