P.А. Слав'юк

Використання непрямих методів перевірки при оподаткуванні податком на прибуток

Серйозною проблемою для податкових органів України стало виявлення та залучення до оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, які прагнуть приховати ці доходи. Не­сплата податків такими суб'єктами призводить до значних втрат коштів Державного бюджету.

У зв'язку з цим органам податкової служби, з метою підвищен­ня ефективності проведення документальних перевірок та макси­мального залучення до оподаткування тіньових доходів, необхідно опановувати та застосовувати в роботі непрямі методи, широко розповсюджені в міжнародній практиці, для визначення об'єктів оподаткування господарюючих суб'єктів та, відповідно, їх подат­кових зобов'язань.

Метою проведення перевірки платника податків із застосуван­ням непрямих методів є виявлення усіх його доходів — відображе­них і не відображених — у наданих для перевірки документах.

Якщо при визначенні податкових зобов'язань суб'єкта підпри­ємницької діяльності — юридичної особи (далі — платник по­датків) враховувати тільки дані декларацій, звітів і облікових жур­налів, книг, платник може навмисно принизити свої податкові зо­бов'язання і надати до перевірки записи, які не свідчать про дійсний фінансовий стан підприємства. У разі неподання декларації або існуванні великої кількості помилок у декларації платника по­датків податковий орган повинен мати засіб для визначення його дійсних податкових зобов'язань. Тобто при існуванні підозри щодо приховування доходу інспектори-ревізори використовують не­прямі методи для відстеження фінансових операцій платника по­датків.

Таким чином, під непрямими методами визначення об'єктів оподаткування слід розуміти метод відстеження операцій госпо­дарчої діяльності платника за допомогою інформації, отриманої з джерел інших, ніж звіти, декларації та бухгалтерські записи, книги, з метою визначення доходу і відповідно розміру податкових зо­бов'язань платника податків.

При перевірці непрямими методами використовуються факти і докази, що безпосередньо не вказані у документах, які платник по­дає для підтвердження даних податкової декларації. Це вимагає:

- ретельного й уважного обстеження діяльності платника,
пов'язаної зі сплатою податків;

- уважного використання інформації, яка не присутня у декла­
рації та бухгалтерських і супроводжуючих записах, книгах, звітах
платника податків;

- надання певної уваги інформації від третіх осіб.

Різницю між прямими і непрямими методами можливо визначи­ти так:

- прямі методи використовують інформацію, що безпосередньо
пов'язана з даними податкових декларацій. Результати перевірки
отримуються на підставі бухгалтерських книг, звітів, записів і доку­
ментів, що надає платник податків;

- непрямі методи використовують інформацію, що безпосеред­
ньо не пов'язана з даними податкової декларації та вимагають сис­
тематичного відслідковування операцій діяльності платника для
обчислення доходу, про який не звітовано.

Дата добавления: 2014-11-29