Проектний аналіз інвестицій

Плановані, впроваджувані і здійснені інвестиції набувають фор­ми капітальних (інвестиційних) проектів. Однак проекти треба підібрати, розрахувати, виконати, а головне — оцінити їх ефек­тивність перш за все, на основі співставлення затрат на проект і ре­зультатів його реалізації. Для цього існує проектний аналіз (аналіз інвестиційних проектів).

Проектним аналізом називається процес аналізу дохідності капітального проекту. Іншими словами, це співставлення затрат на капітальний проект і вигод, які будуть отримані від цього про­екту. А оскільки вигоди від будь-якого капітального проекту і за­трати на нього звичайно великі і не завжди легко обраховуються, то визначення дохідності перетворюється в довгий аналіз усіх стадій і аспектів інвестиційного проекту. В результаті проектний аналіз став концепцією, яка кладеться в основу інвестиційних про­ектів у країнах з ринковою економікою. В концепції проектного аналізу склався свій підхід до стадій проекту і аспектів його аналізу.

При підготовці і реалізації капітальний проект проходить «життєвий цикл», який складається з різних стадій. Межі між ними не завжди чіткі, але можна виділити шість таких стадій (інколи їх нараховують вісім):

Р.А. Слав'юк

1, 2. Передідентифікація і ідентифікація проекту (ці дві стадії ча­сто об'єднують). На цих стадіях спочатку народжується сама ідея, а потім підготовляються основні деталі проекту, він проходить по­переднє обґрунтування і порівнюється з іншими проектами. Інакше кажучи, це стадія попереднього техніко-економічного обґрунту­вання.

3. Розробка проекту. На цій стадії йде детальне опрацювання
всіх аспектів проекту, які остаточно повинні обґрунтувати ефек­
тивність проекту. Це можна назвати стадією підготовки техніко-
економічного обґрунтування.

4. Оцінка (експертиза) проекту. Це експертиза, яку проходить
підготовлений проект (він вивчається і обговорюється керівницт­
вом фірми, незалежними експертами, потенційними кредиторами,
міністерством тощо).

5. Прийняття проекту (переговори по проекту). На цій стадії
керівництво всіх рівнів і кредитори приймають рішення з проекту,
а оскільки у самої фірми зазвичай є альтернативні можливості ви­
користовувати економічні ресурси чи у кредиторів є пропозиції
про фінансування інших проектів, то ця стадія може виявитись не
такою короткою, як здається на перший погляд.

6. Здійснення проекту. Тут головне — це контроль і спостере­
ження за реалізацією проекту, щоб він не відхилявся від графіка, і
одночасне внесення оперативних змін в проект, якщо вони дійсно
необхідні.

7. 8. Експлуатація проекту і оцінка його результатів. На цих ос­
танніх стадіях (які часто об'єднуються в одну), не тільки отриму­
ють вигоди від введеного в дію об'єкта, але й неодноразово
порівнюють отримані результати з плановими. Це потрібно і для
аналізу відхилень, які виявляються, і для аналізу набуття досвіду
для підготовки нових проектів.

Остання стадія, звичайно найдовша, оскільки проект починає врешті-решт працювати і приносити дохід.

На всіх стадіях проекту (особливо на стадії розробки) аналізу­ються його основні аспекти (часто їх називають напрямами аналізу чи аналізом).

1. Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш
доцільної для даного інвестиційного проекту техніки і технології.

2. Комерційний аналіз (маркетинговий), в ході якого аналізу­
ється ринок збуту тої продукції, яка буде вироблятися після ре­
алізації інвестиційного проекту, тобто скільки потрібно виробляти

Фінанси підприємств

продукції, і ринок продукції, необхідної для забезпечення реалізації проекту (перш за все ціни на неї).

3. Інституціональний аналіз, завдання якого — оцінити ор­
ганізаційно-правове, адміністративне і навіть політичне середови­
ще, в якому буде реалізовуватись проект, і пристосувати його до
цього середовища, особливо до вимог державних організацій. Дру­
гий важливий момент — пристосування самої організаційної
структури фірми до проекту.

4. Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого не­
обхідно дослідити вплив проекту на життя місцевих жителів, доби­
тися доброзичливого чи хоча б нейтрального їх ставлення до про­
екту.

5. Аналіз навколишнього середовища, який повинен виявити і
дати експертну оцінку шкоди, завдання проектом навколишньому
середовищу, а також повинен запропонувати шляхи пом'якшення
чи уникнення цієї шкоди.

6. Фінансовий аналіз.

7. Економічний аналіз.

Два останніх напрями є ключовими, і тому варто їх розглянути окремо. Обидва базуються на співставленні затрат і вигод від про­екту, але відрізняються підходом до їхньої оцінки. Економічний аналіз оцінює дохідність проекту з точки зору всього суспільства (країни), фінансовий аналіз — тільки з точки зору фірми та її кре­дитора (якщо проект кредитується).

Головною метою приватної фірми є максимізація її прибутку. Затрати, які несе фірма під час реалізації інвестиційного проекту, зводяться переважно до витрат на оплату товарів і послуг, не­обхідних для проекту. В більшості випадків при розрахунку проек­ту фірма використовує ціни, які вона заплатить за необхідні для проекту товари і послуги, і ті ціни, які заплатять споживачі за про­дукцію, яка отримується від реалізації проекту.

Однак з точки зору суспільства ці ціни не завжди можуть бути прийнятними мірою вартості затрат і вигод. Наприклад, ціни мо­жуть бути завищені через включення в них витрат на виплату по­датків чи ж занижені через їх субсидування державою. Для еко­номічного аналізу потрібно позбуватися цих елементів, щоб уник­нути подвійного обчислення яке виникає через те, що спочатку суспільство платить виробнику завищену (занижену) ціну через включення в ціну продукції, що закуповується, податків (субсидій), а потім забирає у нього частину його доходів у вигляді податку і

P.А. Слав'юк

1, 2. Передідентифікація і ідентифікація проекту (ці дві стадії ча­сто об'єднують). На цих стадіях спочатку народжується сама ідея, а потім підготовляються основні деталі проекту, він проходить по­переднє обґрунтування і порівнюється з іншими проектами. Інакше кажучи, це стадія попереднього техніко-економічного обґрунту­вання.

3. Розробка проекту. На цій стадії йде детальне опрацювання
всіх аспектів проекту, які остаточно повинні обґрунтувати ефек­
тивність проекту. Це можна назвати стадією підготовки техніко-
економічного обґрунтування.

4. Оцінка (експертиза) проекту. Це експертиза, яку проходить
підготовлений проект (він вивчається і обговорюється керівницт­
вом фірми, незалежними експертами, потенційними кредиторами,
міністерством тощо).

5. Прийняття проекту (переговори по проекту). На цій стадії
керівництво всіх рівнів і кредитори приймають рішення з проекту,
а оскільки у самої фірми зазвичай є альтернативні можливості ви­
користовувати економічні ресурси чи у кредиторів є пропозиції
про фінансування інших проектів, то ця стадія може виявитись не
такою короткою, як здається на перший погляд.

6. Здійснення проекту. Тут головне — це контроль і спостере­
ження за реалізацією проекту, щоб він не відхилявся від графіка, і
одночасне внесення оперативних змін в проект, якщо вони дійсно
необхідні.

7. 8. Експлуатація проекту і оцінка його результатів. На цих ос­
танніх стадіях (які часто об'єднуються в одну), не тільки отриму­
ють вигоди від введеного в дію об'єкта, але й неодноразово
порівнюють отримані результати з плановими. Це потрібно і для
аналізу відхилень, які виявляються, і для аналізу набуття досвіду
для підготовки нових проектів.

Остання стадія, звичайно найдовша, оскільки проект починає врешті-решт працювати і приносити дохід.

На всіх стадіях проекту (особливо на стадії розробки) аналізу­ються його основні аспекти (часто їх називають напрямами аналізу чи аналізом).

1. Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш
доцільної для даного інвестиційного проекту техніки і технології.

2. Комерційний аналіз (маркетинговий), в ході якого аналізу­
ється ринок збуту тої продукції, яка буде вироблятися після ре­
алізації інвестиційного проекту, тобто скільки потрібно виробляти

Фінанси підприємств

продукції, і ринок продукції, необхідної для забезпечення реалізації проекту (перш за все ціни на неї).

3. Інституціональний аналіз, завдання якого — оцінити ор­
ганізаційно-правове, адміністративне і навіть політичне середови­
ще, в якому буде реалізовуватись проект, і пристосувати його до
цього середовища, особливо до вимог державних організацій. Дру­
гий важливий момент — пристосування самої організаційної
структури фірми до проекту.

4. Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого не­
обхідно дослідити вплив проекту на життя місцевих жителів, доби­
тися доброзичливого чи хоча б нейтрального їх ставлення до про­
екту.

5. Аналіз навколишнього середовища, який повинен виявити і
дати експертну оцінку шкоди, завдання проектом навколишньому
середовищу, а також повинен запропонувати шляхи пом'якшення
чи уникнення цієї шкоди.

6. Фінансовий аналіз.

7. Економічний аналіз.

Два останніх напрями є ключовими, і тому варто їх розглянути окремо. Обидва базуються на співставленні затрат і вигод від про­екту, але відрізняються підходом до їхньої оцінки. Економічний аналіз оцінює дохідність проекту з точки зору всього суспільства (країни), фінансовий аналіз — тільки з точки зору фірми та її кре­дитора (якщо проект кредитується).

Головною метою приватної фірми є максимізація її прибутку. Затрати, які несе фірма під час реалізації інвестиційного проекту, зводяться переважно до витрат на оплату товарів і послуг, не­обхідних для проекту. В більшості випадків при розрахунку проек­ту фірма використовує ціни, які вона заплатить за необхідні для проекту товари і послуги, і ті ціни, які заплатять споживачі за про­дукцію, яка отримується від реалізації проекту.

Однак з точки зору суспільства ці ціни не завжди можуть бути прийнятними мірою вартості затрат і вигод. Наприклад, ціни мо­жуть бути завищені через включення в них витрат на виплату по­датків чи ж занижені через їх субсидування державою. Для еко­номічного аналізу потрібно позбуватися цих елементів, щоб уник­нути подвійного обчислення яке виникає через те, що спочатку суспільство платить виробнику завищену (занижену) ціну через включення в ціну продукції, що закуповується, податків (субсидій), а потім забирає у нього частину його доходів у вигляді податку і

Р.А. Слав'юк

дає виробнику додатковий дохід у вигляді субсидії, тобто нарахо­вує податки і субсидії ніби двічі.

В інших випадках ціни проявляються через монопольну прак­тику, механізм їх державного регулювання, митних зборів тощо, в результаті чого вони відхиляються від рівноважних. Для очищен­ня цін в економічному аналізі використовуються розрахункові, так звані тіньові, ціни. Вони визначаються на основі такого положен­ня: якими були б ціни на внутрішньому ринку при відсутності ви­щевказаних цінових впливів. Найпростіший спосіб визначення тіньової ціни — взяти ціну світового ринку і перерахувати її в гривні, використовуючи ряд прийомів.

Підхід, що базується на альтернативі, можна використовувати і при розрахунку тіньових цін на ті товари, на які немає світових цін: на землю, робочу силу, різноманітні послуги тощо. Якщо фірма здійснює проект на своїй землі, і тому вартість землі фактично не входить в затрати на фінансовому аналізі, то при економічному аналізі можна визначити тіньову ціну:

а) на базі вартості аналогічних ділянок на місцевому земельно­
му ринку;

б) якщо цього ринку немає, то на базі вартості оренди ана­
логічних ділянок;

в) якщо немає аналогів оренди, то на базі вартості тої сільсько­
господарської продукції, яка б могла бути тут вироблена.

Проектний аналіз здійснюється на основі прийомів, які не є привілеєм проектного аналізу, а використовуються також в інших галузях теоретичної і прикладної економіки.

Аналізуючи дохідність інвестиційного проекту, необхідно порівнювати дві майбутні альтернативні ситуації:

а) фірма здійснила свій проект;

б) фірма не здійснила цей проект.

Подібний аналіз часто називають «з проектом — без проекту». В модифікованому вигляді цей прийом можна представити форму­лою

Ріне = Рпр - Спр,

де Ріне — дохідність інвестиційного проекту;

Рпр — зміни в вигодах/доходах завдяки проекту;

Спр — зміни в затратах завдяки проекту.

Приклад. Припустимо, що в фірми є проект, розрахований на сім років. Як зміняться вигоди (доходи) фірми, якщо вона

Фінанси підприємств

здійснить цей проект і якщо вона від нього відмовиться? Без проек­ту доходи фірми складуть 50, а затрати — 40 тис. грн. У випадку ре­алізації проекту доходи виростуть до 90, а затрати — до 60 тис. грн. Подамо ці дані таким чином:

(дані у тис. грн.) Вигоди Затрати Дохідність

З проектом............................... 90 60 ЗО

Без проекту.............................. 50 40 10

Зміни..................................... 40 20 20

Таким чином, реалізація проекту підвищить дохідність фірми на 20 тис. грн., незважаючи на ріст її затрат за проектом.

Рис. 12. Метод «з проектом — без проекту»:

а) ріст доходів при реалізації проекту та їх незмінність при відмові від нього; б) падіння доходів у випадку відмови від проек­ту; Ρ — чистий дохід, Τ — роки.

На рис. 12. видно, що площа сектора А перевищує площу секто­ра Б, тобто чистий дохід фірми Ρ при варіанті виконання проекту вищий, ніж при варіанті «без проекту». Проте частіше буває так, що чисті доходи фірми навіть занижуються, якщо не реалізовується проект (проекти).

Описаний вище прийом і багато інших прийомів проектного аналізу базуються на принципі необхідності вимірювати грошовою міркою всі вигоди і затрати. А якщо це важко чи неможливо? Особ­ливо часто це стосується вигод в тих випадках, коли вони наперед заплановані, але важко оцінювані в грошовому вимірі, тоді можли­ве використання прийому «найменші затрати». Наприклад, керівництво великої фірми поставило ціль: забезпечити за рахунок фірми утримання дітей співробітників у дитячих садках. Для досяг­нення цієї мети і отримання тим самим вигоди (яку, однак, важко перевести в гривні), потрібно розробити кілька альтернативних

Дата добавления: 2014-11-29