Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

СОЦІАЛЬНІ СТАТУСИ ТА РОЛІ




Соціальний статус — це певне місце і роль особи в соціальній ієрархії, яку зумовлюють її права та обов’язки. У соціології цей термін було вперше запроваджено Г. Д. Мейном для означення сукупності прав і обов’язків індивіда чи соціальної групи, пов’язаної з виконанням певних соціальних ролей.

Це поняття характеризує місце особистості в системі суспільних відносин, її діяльність в основних сферах життя, та містить оцінку діяльності особистості з погляду суспільства, яка проявляється в конкретних кіль­кісних та якісних показниках (зарплата, нагороди, звання, привілеї тощо), а також самооцінку, яка може або не може збігатись з оцінкою суспільства або соціальної групи.

Проблема соціального статусу має не тільки теоретичне, але й практичне значення. У житті нерідко зустрічаються приклади хибно усвідомленого або присвоєного статусу. Соціальний статус у значенні норми та суспільного ідеалу має великі потенційні можливості при розв’язанні задач соціалізації особистості, оскільки орієнтація на досягнення більш високого соціального статусу стимулює соціальну активність. Серйозну проблему становить правильне усвідомлення особистістю свого соціального статусу. Якщо соціальний статус особистості сприймається неправильно, то людина орієнтується на ворожі його соціальному оточенню зразки поведінки.

Класифікація соціальних статусів:

1. професійний - відображає професійні навички, місце у системі трудових відносин;

2. природний- фіксує найбільш стійкі характеристики, які людина отримує з народження (національність, стать, фізичні та психологічні дані);

3. особистісний - характеризує соціальну значимість індивіда з точки зору малої соціальної групи залежно від своїх індивідуальних якостей (сім'ї, друзів).

За засобом досягнення статуси поділяються на досягнуті, заміщення яких залежить від зусиль людини, та приписані, які іманентно їй властиві. Співвідношення між цими видами статусів відображає характеристику соціальної структури суспільства.

 

 

Інтегральнимназивається той статус, який відображає найбільш значущі для суспільства характеристики, тому в більшості випадків інтегральним статусом особистості є професійний.

Соціальні статуси позначають місце індивіда в конкретній соціальній системі, слугують структурними елементами соціальної організації суспільства і забезпечують соціальні зв'язки між суб'єктами соціальних відносин. Поняття статусу пов'язано з різним ступенем соціального престижу відповідних соціальних груп. Відмінні риси конкретного статусу можуть змінюватися незалежно від класового поділу, при цьому соціальний престиж може бути як позитивним, так і негативним.



Різновидами соціальних статусів є:

— економічні (робітник, підприємець, власник);

—професійні (учитель, водій, слюсар, бізнесмен);

—політичні (демократ, комуніст, ліберал);

—релігійні (священик, віруючий, атеїст);

—демографічні (стать, вік, національність);

—сімейно-родинні (подружжя, дитина, брат, син).

Вони є підструктурами соціальної структури суспільства, інституціальними сферами і репрезентовані відповідними інститутами: держави і права, виробництва, освіти (економічна й професійна підструктура), сім’ї і шлюбу (сімейно-родинна підструктура), релігії (релігійна підструктура) тощо.

Статусні групи посідають певне місце у статусній ієрархії. Остання утворюється громадською думкою. Місце певної статусної групи в ієрархії називається рангом. Ранги можуть бути високими, середніми і низькими. Що більше суспільство цінує статус, то вищий у нього ранг, то більше в нього привілеїв, благ, шанування, символів, слави.

У суспільстві під впливом різних чинників відбувається статусне вирівнювання, уніфікація статусів — становища індивіда чи соціальної групи в ієрархічних системах, що утворюються за різними критеріями: дохід, влада, престиж. Так, багато людей намагається переїхати в престижніший район проживання, навчати своїх дітей в престижніших навчальних закладах, купувати престижніші, дорогі автомобілі тощо. Реалізуючи свої намагання, вони доводять до загального рівня виявлення різних складових свого статусу стосовно різних його параметрів.

Статусні групи, які ранжуються за доходами, владою, престижністю професії, освіти тощо, утворюють соціальну стратифікацію. Отже, стратифікація складається з тих самих статусних груп, що й структура, тільки згрупованих за іншими критеріями.

Поряд із вищевказаними статусами, кожен індивід може мати велику кількість соціальних ролей, і всі, хто його оточує, чекають від нього виконання ролей згідно із цими статусами. У такому розумінні “статус” і “роль” — це дві сторони одного феномена: якщо статус — це сукупність прав, привілеїв та обов’язків, то роль — дія в рамках даної сукупності прав та обов’яз­ків.

Соціальна роль— певна модель поведінки, що відповідає даному статусу й характеризує його динаміку. Вона визначається сукупністю норм та очікувань з боку оточення. Нема ролі без статусу і статусу без ролі. Кожна роль має низку прав і обов’язків, які розкривають зміст статусів і забезпечують їх функціональний взаємозв’язок.

Нормативна структура соціальних ролей складається з наступних елементів:

1. опис міжрольової поведінки

2. вимоги, що пред'являються до виконання даних ролей

3. оцінка рольової поведінки

4. санкція - соціальні наслідки

Критерії класифікації соціальних ролей:

1. спосіб отримання

2. масштабність

3. ступінь формалізації

4. мотивація

Масштабролі залежить від діапазону міжособистісних відносин. Чим більше діапазон відносин, які охоплює соціальна роль, тим більше її масштаб. Так, наприклад, соціальні ролі подружжя мають дуже великий масштаб, оскільки між чоловіком і дружиною встановлюється найширший діапазон відносин. В інших випадках, коли відносини строго визначаються соціальними ролями (наприклад, відносини продавця і покупця), взаємодія може здійснюватися тільки по конкретному приводу (в даному випадку - покупки). Тут масштаб ролі зводиться до вузького кола специфічних питань і є невеликим.

Спосіб отримання ролізалежить від зусиль, які прикладає людина для її отримання. Так, ролі молодої людини, старого, чоловіки, жінки автоматично визначаються віком та статтю людини і не вимагають особливих зусиль для їх придбання. Тут може бути тільки проблема відповідності своєї ролі, яка вже існує як даність. Інші ролі досягаються або навіть завойовуються в процесі життя людини і в результаті цілеспрямованих дій. Наприклад, роль студента, наукового співробітника, професора та ін. Це практично всі ролі, пов'язані з професією та будь-якими досягненнями людини.

Формалізаціявизначається специфікою соціальних вимог у відношенні носія даної ролі. Одні ролі передбачають встановлення тільки формальних відносин між людьми з жорсткою регламентацією правил поведінки; інші, навпаки, тільки неформальних, треті можуть поєднувати в собі як формальні, так і неформальні стосунки. Формальні відносини можуть супроводжуватися неформальними, в яких проявляється емоційність, адже людина, сприймаючи і оцінюючи іншого, виявляє до нього симпатію або антипатію.

Мотиваціязалежить від потреб людини. Різні ролі обумовлені різними мотивами. Батьки, піклуючись про благо своєї дитини, керуються, перш за все, почуттям любові й турботи. Кожній соціальній ролі відповідає певна поведінкова ідентичність.

Поняття «соціальна роль» відображує певні життєві ситуації, що повторюються. Наприклад, за їх допомогою вдається точніше проілюструвати факти пристосування людини до конкретних умов. Досліджуючи відповідність індивідуальної мотивації суспільним нормам і цінностям, а також дотримання людьми встановлених правил, послідовники ролевої теорії широко використовують ситуацію актора та ролі.

За умови, коли суспільство ставить перед індивідами певні вимоги, їм також доводиться завжди пристосовуватися, тобто «грати роль». У результаті й виникають так звані рольові ситуації, завдяки яким визначаються інтереси та мотиви поведінки людей. Важливе значення в теорії ролей має питання про механізм засвоєння суб’єктом досвіду його взаємовідносин із соціальною дійсністю, тобто про те, як роль формує «Я». У поведінці людини завжди є дещо наперед задане, стандартизоване. Логічно прийти до висновку, що процес формування особистості означає перевтілення в різні соціальні ролі. Проте абсолютизація значення соціальної ролі може призвести до визнання відчуження особистості. Рольова концепція прояснює багато аспектів у соціології особистості, проте від неї не можна вимагати всебічного обґрунтованого з’ясування всієї сукупності соціальних функцій індивіда.

Однією з провідних характеристик особи виступає її діяльність (взаємодія), основним генератором якої є мотиви. Мотиви— це конкретна внутрішня спонука до дії, яка безпосередньо ситуаційно визначає поведінку людей. Мотиви є відображенням у свідомості людей їхніх об’єктивних і суб’єктив­них потреб та інтересів у досягненні благ, здійсненні бажань, забезпеченні умов діяльності. Потреби людей мають свою ієрархію.

Головним є те, що потреби кожного більш високого рівня стають нагальними і можуть визначати поведінку людей лише після того, як задоволені потреби нижчих рівнів. Особистість задовольняє свої потреби, орієнтуючись на певні соціальні цінності, тобто через особливе суспільне ставлення, в результаті чого потреба та інтерес людини (або соціальної групи) переносяться на речі, предмети, духовні явища, надаючи їм певної соціальної властивості. Ціннісні орієнтації, реалізуючи які особа виконує в суспільстві певну роль (ролі), формуються в процесі засвоєння нею соціального досвіду, ідеалів, нормативних вимог.

Прихильники теорії ролей (Р. Мертон, З. Фрейд, Т. Парсонс) виходять з того, що особа є функцією від тієї сукупності соціальних ролей, що їх виконує індивід у суспільстві, отже, соціальна роль виступає важливим елементом механізму взаємо­дії індивіда з суспільством.

 

 

Людська особа має дуже складну структуру, безліч аспектів діяльності та взаємодії з іншими людьми і суспільством у цілому. В даній праці з’ясовується лише основне — що таке особа як важ­ливий елемент суспільного життя, під впливом яких чинників і умов життя вона формується, розвивається і функціонує.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.У чому сутність поняття особистості з точки зору соціології?

2.Що таке соціалізація?

3. Назвіть види та фази соціалізації.

4.Що таке соціальний статус та соціальна роль? Як ці поняття пов’я­зані між собою?





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1416; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Б ) соціальні пенсії.
  2. Екологічна теорія систем у соціальній роботі
  3. Економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, правові передумови створення правової держави
  4. Загально-соціальні функції і функція захисту групових інтересів
  5. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні.
  6. Людина як об'єкт і суб'єкт соціалізації. Соціальність особистості. Соціальний досвід
  7. Місце і роль торговельного підприємництва в економічній системі і соціальній сфері держави
  8. Поняття клієнта соціальної роботи. Теоретичні підходи до особистості клієнта в соціальній роботі
  9. Поняття ресурсів та шляхи їх мобілізації в соціальній роботі
  10. Поняття та особливості професійної інтеракції у соціальній роботі
  11. Проблемно-орієнтований підхід у соціальній роботі: теоретичні основи та практика застосування
  12. Професійна компетентність у соціальній роботі – визначення понять




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.196.69.175
Генерация страницы за: 0.014 сек.