IV. Вимога при роботі у патологоанатомічому бюро

(відділенні, патогістологічній лабораторії)

Загальні положення

51. Робота патологоанатомічого бюро і відділення пов'язана з рядом шкідливостей, які зумовлені:

а) проведенням розтинів померлих від різних захво­рювань (у тому числі інфекційних);

б) дослідженням біопсійного матеріалу, який також нерідко є носієм інфекційних агентів (туберкульоз, па­разити та ін.);

в) розтином і дослідженням трупів експериментальних тварин, у тому числі з інфекційними захворюваннями;

г) постійним вживанням у роботі шкідливих для організму речовин: формаліну, хлороформу, ксилолу, толуолу, бензолу, діоксану, солей ртуті, аніліну та ін., а також легкозаймистих речовин (спирт, ефір та ін.).

52. З усіма, хто поступає на роботу і хто працює в патологоанатомічих бюро, відділеннях (лабораторіях), повинен проводитися докладний інструктаж по небез­печних методах і заходах роботи.

Проведення інструктажу повинно реєструватися в журналі проведення інструктажу.

53. Медичний персонал не повинен допускатися на розтин трапів без халатів і у взутті, що вбирає вологість.

54. Адміністрація установи зобов'язана безперервно забезпечувати робітників патологоанатомічих бюро, відділень (лабораторій) санітарним одягом, спецодягом, взуттям і попереджувальними засобами згідно з нормами.

55. Медичний персонал, крім халата для звичайної роботи, повинен мати інший халат, який використовуєть­ся під час роботи у секційній і при вирізці біопсій.

56. Весь спецодяг, санітарний одяг і взуття, які вико­ристовуються для проведення розтину, повинні зберіга­тися в окремій шафі в передсекційній або в секційній.

57. Особи, які проводять розтини трупів, померлих від особливо небезпечних інфекцій, повинні працювати у подвійному комплекті санітарного одягу (два халата, дві пари рукавиць і нарукавників і дві шапочки) з мар­левою маскою, у гумових чоботях і прогумованому фар­туху, що закриває ноги до ступнів.

58. Халати і шапочки повинні пратися по мірі за­бруднення, а фартухи, нарукавники і рукавиці митися і дезінфікуватися після кожного розтину.

Після розтину інфекційного трупа вся білизна, сані­тарний одяг і спецодяг, що стикаються з трупом, по­винні перед пранням обов'язково підлягати дезинфекції у залежності вид виду інфекції.

Халати, шапочки та інша білизна патологоанатомічих бюро, відділень можуть пратися у лікарняній пральні, але окремо від білизни інших відділень.

Виносити для прання санітарний одяг, спецодяг і білизну додому категорично забороняється.

59. Для персоналу патологоанатомічого бюро (відді­лення) біля умивальників постійно повинні знаходитись мило та щітка для миття рук і рушник /електрорушник/.

60. В патологоанатомічих бюро і відділеннях (лабо­раторіях) повинні бути аптечки з набором необхідних медикаментів (йод, перев'язочний матеріал, колодій, нашатирний спирт та ін.) для надання першої медичної допомоги.

Вирізка біопсійного та секційного матеріалу

61. Вирізка біопсійного та секційного матеріалу про­водиться у патогістологічній лабораторії або у спеці­альній, для цього призначеній кімнаті, або у перед­секційній.

Для вирізки біопсій повинен бути спеціальний стіл з набором інструментів, які повинні вживатися лише для цієї мети.

62. Фіксування матеріалу повинно проводитися тільки у витяжній шафі, а зберігання його — в спеціальній кімнаті (фіксаційній), забезпеченій доброю ізоляцією. Розливан­ня формаліну і міцних кислот, приготування розчинів із них повинні проводитися також у витяжній шафі.

63. Вирізка матеріалу повинна проводитися у фарту­ху і гумових рукавицях.

64. Інструментарій, рукавиці, стіл і дошка, на якій проводиться вирізка, після закінчення вирізки повинні бути добре вимиті та оброблені дезінфікуючим розчином.

65. Матеріал, який залишається після вирізки для архіву, повинен зберігатися у добре закритих банках у 10% розчині формаліну. Кожна банка повинна мати на­клейку з переліком номерів аутопсії і біопсії, що в ній зберігається. Цей архівний матеріал зберігається у спеці­ально відведеному сховищі на протязі року.

66. Архівні матеріали, строки зберігання яких закін­чилися, а також органи, які надходять у Патологоанатоміче бюро, відділення /з хірургічних і гінекологічних відділень, пологових будинків/ після вирізки повинні зби­ратися у спеціальному сховищі, де зберігаються у банках із фіксуючою рідиною і періодично спалюватися у спеці­альній печі. При відсутності печі всі відходи повинні пе­ріодично відправлятися у спеціальні місця поховання.

Робота у патогістологічній лабораторії

67. Гістологічні лабораторії, крім необхідних меблів /шафи, столи та ін./ повинні бути обладнані витяжними шафами із спонукальною тягою, у яких проводиться роз­лив хімічних летких речовин, виготовлення реактивів, пропалювання сірчанокислої міді тощо.

68. Отруйні речовини повинні зберігатися у лабора­торіях в окремій кімнаті в металевих шафах або сейфах під замком.

Особливо отруйні речовини /сулема та ін./ повинні зберігатися у спеціально виділеному внутрішньому відділенні шаф або сейфів.

На вікнах кімнати, де зберігаються отруйні речови­ни, повинні бути залізні грати, а двері повинні бути об­биті залізом.

Примітка.

1. В лабораторії з невеликим обсягом роботи допускається зберігання речовин не в окремій кімнаті.

2. В установах, які мають кілька лабораторій, споруд­жується одна кімната для зберігання отруйних речовин.

69. Кімнати або шафи /сейфи/, у яких зберігаються отруйні речовини, повинні закриватися на замок, а після закінчення робочого дня опечатуватися сургучевою пе­чаткою або пломбуватися.

Ключі від кімнати й шаф /сейфів/, де зберігаються отруйні речовини, а також печатка або пломбір повинні знаходитись у особи, що відповідає за зберігання отруй­них речовин.

Відповідальним за зберігання отруйних речовин і до­кументів на них є керівник лабораторії або особа, упов­новажена на те наказом по установі.

70. Розфасування, подрібнення, зважування і відмі­рювання отруйних речовин проводиться у витяжних ша­фах з допомогою спеціально виділених для даної мети приборів і посуду /ваги, лійки, ступки, циліндри та ін./.

71. Після закінчення роботи особливо отруйні речо­вини закриваються у металеві шафи /сейфи/, у яких вони зберігаються.

Решта отруйних речовин закривається у шафу в ро­бочій кімнаті.

72. При надходженні отруйних речовин особа, яка відповідає за їх зберігання, зобов'язана особисто пере­вірити відповідність отриманих отруйних речовин суп­ровідним документам.

73. Відпуск отруйних речовин для поточної роботи проводиться тільки з письмового дозволу керівника ус­танови або його замісника і лише з вимоги, підписаної завідуючим лабораторією, із вказанням у ній прізвища особи, що отримує цю речовину. При цьому на кожну упаковку наклеюються етикетки:

а) з позначенням найменування отруйних речовин;

б) із зображенням перехрещених кісток і черепа, з написом "Отрута" і "Поводитися обережно".

74. Перед відпусканням отруйних речовин особа, яка відповідає за їх зберігання, зобов'язана особисто перевірити обгрунтування для відпуску, відповідність речовини, що відпускається, супровідним документам і правильність упа­ковки, після чого розписуватися у копії вимоги.

75. Отруйні речовини підлягають предметно-кіль­кісному обліку в окремих книгах, які пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою і підписом керівни­ка установи. Облік проводиться по формі:

1. Прихід /дата, звідки отримано і номер документа, кількість/;

2. Витрачання /дата, кому видані, на що використані. кількість/;

3. Залишок.

76. Сильнодіючі речовини повинні зберігатися в ок­ремих шафах, які після закінчення роботи закриваються на замок.

77. Усі хімічні, леткі речовини, які є в лабораторії /ксилол, толуол, хлороформ, анілін, формалін та ін./. повинні зберігатися у щільно закритому скляному по­суді у закритій шафі у віддаленні від нагрівальних при­ладів і відкритого вогню.

78. Леткі речовини повинні зберігатися у бюксах і банках, закритих притертими пробками, і відкриватися лише у момент безпосереднього користування даною речовиною.

79. Кислоти і луги повинні зберігатися у скляному посуді з притертими пробками на нижніх полицях шаф, окремо від реактивів і фарб.

80. При розведенні міцних кислот, щоб запобігти розбризкуванню, необхідно кислоту додавати у воду, а не навпаки.

81. При кип'ятінні реактивів не можна закривати посуд /пробірки, колби/ пробкою.

82. Електричні і газові нагрівальні прилади /елект­роплитка, водяна баня/ повинні знаходитись у віддаленні від вибухонебезпечних і горючих речовин на підставках з вогнетривкого матеріалу.

83. Забороняється розміщувати горючі і вибухонебез­печні речовини на столах, де знаходяться нагрівальні прилади і прилади з відкритим вогнем /газ, пальник, спиртівка та ін./.

84. Забороняється розміщувати у термостатах вибу­хонебезпечні і горючі речовини /наприклад, ефір/ і сушити у них кіноплівку.

85. Після роботи на мікротомі необхідно відразу ж виймати з мікротома ніж і класти його у футляр для по­стійного зберігання. Залишати ніж у мікротомі або пере­носити його без футляра по лабораторії забороняється.

Дата добавления: 2014-11-29