Аварії на транспорті

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах:

- хімічної і нафтопереробної промисловості;

- целюлозно-паперової і харчової промисловості;

- водопровідних і очисних спорудах,

- транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

Безпосередніми причинами цих аварій є:

- порушення правил безпеки й транспортування;

- недотримання техніки безпеки;

- вихід з ладу агрегатів, механізмів;

- ушкодження трубопроводів, ємностей тощо.

Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значній території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.

До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: Cl₂,, НС1, НF, НСN, S0₃, S0₂, СS, СО, СО₂, NН₃, оксиди азоту та інші.

Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.

Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об’єктах господарювання (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).

На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об'єктів, що використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах).

Нарощення хімічного виробництва призвело також до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей.

Необхідність транспорту в наш час не виникає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативни­ми наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

На транспорті трапляється найбільша кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру з найбільшою кількістю постраждалих та загиблих. За 1997-2000 роки сталося 537 транспортних надзвичайних ситуацій, в яких постраждало 1,8 тис. осіб і понад 700 з них загинуло. Частка надзвичайних ситуацій кожного виду транспорту така:

- Автомобільний транспорт - 50%;

- Залізничний транспорт 16%;

- Водний транспорт - 17%;

- Авіаційний транспорт - 17%

В Україні існує розгалужена мережа транспортних комунікацій, зокрема довжина залізниць становить 22,6 тис. км, автомобільних шляхів 172,3 тис. км. На долю залізничного транспорту припадає близько 60 % вантажних перевезень, автомобільного —- 26 %, водного — 14 %.

Ризик для безпеки життя людини на водному транспорті виший, ніж на залізничному чи авіаційному, проте нижчий, ніж на автомобільному. Щорічно в світі зазнають аварії близько 8 тис. суден, з них 200 тонуть. Під час аварій на водному транспорті щорічно гине 2 тис. осіб.

Аварії на авіаційному транспорті відбуваються не дуже часто, але падіння літаків практично завжди закінчуються численними жертвами, що створює умови для широкого соціального резонансу. Питанням безпеки на авіаційному транспорті приділяється дуже серйозна увага, проте прикрі випадки відбуваються через несправність технічних систем, погодні умови (катастрофа російського літака ТУ-154 поблизу Донецька в серпні 2006 року), помилки диспетчерів (зіткнення літаків над Німеччиною у 2002 році), помилки пілотів (аварія Су-27 на авіашоу у Львові в 2002 році, у якій загинуло більше 80 осіб) і навіть прикрі випадки під час військових навчань (у 2001 році українською ракетою був збитий пасажирський літак, що прямував з Ізраїлю до Росії).

До дорожньо-транспортних НС відносять ДТП з автотранспортом, на яких гинуть 3 та більше осіб або кількість постраждалих становить 5 та більше осіб. Причинами дорожньо-транспортних аварій та надзвичайних ситуацій є, насамперед людський фактор (порушення правил дорожньою руху, відсутність досвіду, слабка підготовка та реакція водіїв, управління транспортом у нетверезому стані), а також незадовільний стан доріг, відсутність дорожніх знаків, несправність світлофорів тощо.

Потребує ремонту значна частина з 17 тис. мостів, що є в Україні.

Довжина магістральних газопроводів в Україні становить понад 35 тис. км, 4 тис. км нафтопроводів та 3,3 тис. км продуктопроводів. Перекачування нафти та газу забезпечують 120 перекачувальних станцій. За період з 1997 по 2000 роки на українських трубопроводах сталося 136 надзвичайних ситуації, що, в основному, пов'язані з крадіжками нафти з трубопроводів.

Ризик для безпеки життя людини на водному транспорті виший, ніж на залізничному чи авіаційному, проте нижчий, ніж на автомобільному. Щорічно в світі зазнають аварії близько 8 тис. суден, з них 200 тонуть. Під час аварій на водному транспорті щорічно гине 2 тис. осіб.

Дата добавления: 2014-11-29