Знезараження та спеціальна обробка

Забруднення радіоактивними та зараження отруйними і біологічно небезпечними речовинами під час надзвичайних ситуацій вимагає проведення комплексу робіт щодо очищення споруд, техніки, харчових продуктів, обробки засобів індивідуального захисту, що використовувалися під час ліквідації наслідків аварії.

Знезараження проводиться за такою послідовністю:

1. знезараження території об'єкту;

2. знезараження будинків та приміщень;

3. знезараження тари, технологічного устаткування, посуду;

4. знезараження продовольчих товарів, води та непродовольчих товарів.

Для знезараження використовуються технічні засоби для миття та видалення бруду з поверхні предметів, а також для видалення верхнього забрудненого шару, а саме:

- поливно-мийні машини, обприскувачі, пожежні машини;

- бульдозери, грейдери, спеціальні дорожні машини;

- гідропульти;

- ручні обприскувачі;

- пилососи, щітки, скребки та ін.

Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити та нейтралізувати, знезараження поділяється на дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.

Під час проведення робіт з знезараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального захисту;

- в зоні радіаційного забруднення здійснювати контроль за одержаними дозами опромінення;

- в зоні хімічного зараження уникати застою отруйних речовин, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами;

- в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту;

- на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відношенню до зараженого об’єкта;

- дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі;

- знімати засоби індивідуального захисту тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки;

- після проведення робіт провести знезараження інструменту, приладів.

Дезактивація — видалення радіоактивних речовин.

Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використовувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавлеву та лимонну кислоти, аміачну воду (20-24%). водні розчини мила (50 г мила на 10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів (пральні порошки).

Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як правило, застосовуючи спеціальну техніку.

Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах та подальшому захороненню.

Територію без твердого покриття дезактивують шляхом видалення верхнього шару ґрунту товщиною 5-10 см, а взимку верхнього шару снігу 5-20 см. Зрізаний ґрунт чи сніг відвозять в спеціально відведені місця для захоронення.

Дезактивацію зовнішніх стін будинків та дахів проводять, змиваючи радіоактивний пил водою або спеціальними розчинами.

Для дезактивації внутрішніх приміщень застосовують пилососи, проводять вологе прибирання тощо.

Дегазація — видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих отруйних речовин.

Дегазація може проводитись хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих розчинів, механічний - зрізання і видалення верхнього зараженого шару. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки, які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речовини окислювально-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні (їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5% розчину гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихлоретані, він призначений для дегазації бойових отруйних речовин (БОР) типу іприт і V- газів; дегазуючий розчин № 2 — водний розчин 2% їдкого натру, 5% моноетамоламіну та 20% аміаку і призначений для дегазації БОР типу Зоман.

Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним вапном, згодом поливаючи його водою, ґрунтові площадки після застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м2) перекопують на глибину 3-5 см або засипають шаром ґрунту 8-10 см. Зимою знімають верхній шар снігу товщиною 5-20 см.

Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або дегазуючим розчином, внутрішні приміщення — шляхом розбризкування дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрюванням.

На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоченими в дегазуючих розчинах. Деколи для дегазації використовують відкритий вогонь.

Для дегазації дрібних металевих предметів застосовують кип'ятіння протягом 30-40 хвилин.

Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або комбінованим способом.

Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезінфікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і руйнують біотоксини.

Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують такі речовини та їх розчини:

- хлорне вапно,

- водний розчин хлорного вапна,

- їдкий натр (каустична сода),

- водний розчин їдкого натру (10%),

- формальдегід (35-40% водний розчин),

- перекис водню,

- спеціальні препарати.

Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні дослідження.

Фізичний спосіб дезінфекції використовується переважно для невеликих предметів, білизни, посуду. Він передбачає застосування тривалої дії високих температур (кип'ятіння, нагрівання в автоклаві, використання перегрітої пари, відкритого вогню тощо) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів.

Механічний спосіб передбачає видалення мікроорганізмів та токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб потребує утилізації забруднених речовин і води.

Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні дослідження.

Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним вапном, згодом поливаючи його водою, ґрунтові площадки після застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м2) перекопують на глибину 3-5 см або засипають шаром ґрунту 8-10 см. Зимою знімають верхній шар снігу товщиною 5-20 см.

Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або дегазуючим розчином, внутрішні приміщення — шляхом розбризкування дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрюванням.

Знезараження транспортних засобів і техніки проводиться на станціях знезараження транспорту, які, переважно, організуються базі підприємств автосервісу.

На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоченими в дегазуючих розчинах. Деколи для дегазації використовують відкритий вогонь.

Для дегазації дрібних металевих предметів застосовують кип'ятіння протягом 30-40 хвилин.

Територію, будинки дезінфікують 20%-м розчином хлорного вапна та іншими дезінфікуючими речовинами; устаткування та інвентар обробляють 6%-м розчином перекису водню; металевий інвентар та посуд — кип'ятять в 2%-му розчині кальцинованої соди протягом 1,5 год. після чого промивають водою.

Санітарна обробка - це комплекс заходів щодо знезараження населення та особового складу формувань цивільного захисту від радіоактивних, отруйних речовин та хвороботворних мікроорганізмів.

За правилами проводять повну та часткову санітарну обробку.

Часткова санітарна обробка передбачає механічне очищення, миття та обробку засобами, що входять до індивідуальних протихімічних пакетів відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, засобів індивідуального захисту. Як правило, часткову обробку проводять в зонах зараження та забруднення.

При повній санітарній обробці, крім загального знезараження і миття тіла, замінюється одяг і білизна.

Санітарна обробка особового складу формувань ЦЗ та населення проводиться в санітарно-обмивних пунктах, що, як правило, формуються на базі бань, сан перепускників, душових, можливе влаштування тимчасових пунктів в польових умовах.

Взуття, одяг, білизну та засоби захисту обробляють у відділеннях знезараження. Станції знезараження одягу влаштовують на базі хімчисток, побутових комбінатів, а деколи підприємств, що мають печі та автоклави.

Запитання для самоконтролю:

1. Хто призначається для керування рятувальними та невідкладними аварійними роботами під час ліквідації надзвичайних ситуацій залежно від її рівня?

2. Назвіть рекомендований комплекс заходів захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Які формування та служби залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних аварійних робіт?

4. Вкажіть послідовність проведення рятувальних та аварійних робіт = осередках надзвичайних ситуацій.

5. Які заходи необхідно здійснювати при організації рятувальних та невідкладних аварійних робіт?

6. Які особливості необхідно враховувати при проведенні специфічних невідкладних робіт?

7. Вкажіть послідовність, методи та засоби проведення знезаражування.

8. Дайте визначення термінам «дезактивація», «дегазація», «дезінфекція» розкрийте їх зміст.

9. Як організувати та провести дезактивацію території, приміщення: інвентарю?

10. Наведіть методику проведення дегазації, дезінфекції, санітара обробки.

Розділ IІІ. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА – СЕРЕДОВИЩЕ»

Дата добавления: 2014-11-29