Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вимірні та описові ознаки черепа




З

Зі.

Основні краніометричні точки на черепі:

вигляд спереду; 2— вигляд збоку; 3 — вигляд ззаду; 4— вигляд з основи черепа

назіон, пазіоп (п) — точка перетину носолобового шва з медіаль­ною площиною;

назоспінале, пазозріпаїе (пз) — точка перетину лінії, що сполучає нижні краї грушоподібного отвору з медіальною площиною;



 


 



Програма й методика антропологічних досліджень



Краніометрія та краніоскопія


 


опістіон, орізііоп (о) — точка в середині заднього краю великого потиличного отвору;

опістокраніон, орізіНокгапіоп (ор) — найвіддаленіша від глабели точка на потиличній кістці в медіальній площині;

орале, огаїе (оІ) — точка в передній частині кісткового піднебіння на перетині медіально-сагітальної площини з лінією, яка з'єднує задні краї альвеол внутрішніх різців;

орбітале, огЬіїаІе (ог) — найнижча точка на нижньому краї очної орбіти;

погоніон — найбільш виступаюча вперед точка підборіддя в ме­
діальній площині; ■

поріон, рогіоп (ро) — точка на середині верхнього краю слухового
отвору, глибше від аурікуляре; У

простіон, ргозМоп (рг) — найбільш виступаюча вперед точка на передній поверхні верхньощелепної кістки;

рініон, гкіпіоп (гИі) — точка перетину міжносового шва з верхнім краєм грушоподібного отвору;

стафіліон, зіарИуііоп (зіа) — точка перетину серединного під­небінного шва з лінією, яка з'єднує краї задніх вирізок підне­біння;

стефаніон, зіеркапіоп (зі) — точка перетину вінцевого шва та скроневої лінії;

субспінале, зиЬзріпаіе (зз) — найглибша точка під носовим шипом на міжщелепному шві;

супраглабеляре, зиргафЬеііаге (з%) — найглибша точка між глабе-лою та метопіоном у медіальній площині;

супраорбітале, зиргаогЬііак (зо) — точка на перетині лінії, що з'єднує верхні краї очних орбіт із медіальною площиною;

сфенобазіон, зркепоЬазіоп (зркЬа) — точка в місці перетину медіальної площини та зрощення потиличної кістки з основною;

фронтотемпорале,/гопіоіетрогаіе (//) — точка на скроневому гре­бені лобної кістки в місці її найбільшого звуження;

фронтомаляре орбітале, /гопїотаіаге огЬііаіе (/то) — точка на зовнішньому краї очної орбіти в місці її перетину з вилично-лобовим швом;

фронтомаляре темпорале, /гопіотаіаге іетрогак фпї) — точка в місці найбільшого звуження скроневих ліній на вилично-лобовому шві.


 


Система краніометричних точок дає змогу визначити діаметри та їхні співвідношення — індекси, які створюють уявлення про пропорції черепа. Крім того, до програми краніометричних досліджень входять кути та деякі описові ознаки, здобуті візуальним шляхом.



Наведемо основні діаметри (тут і далі для їх позначення застосо­вується загальноприйнята цифрова символіка, запропонована Р. Мар-тіном), кути, індекси й описові ознаки мозкового відділу черепа.

/. Поздовжній діаметр — відстань між глабелою та опістокра-ніоном.

8. Поперечний діаметр — відстань між еуріонами.

17. Висотний діаметр — відстань між базіоном і брегмою.

20. Вушна висота — проекційна відстань від брегми до середини лінії, яка з'єднує поріони.

Оскільки більшість палеоантропологічних знахідок, котрі нале­жать до віддалених історичних епох, представлені лише черепними кришками, Г. Швальбе ввів у практику ще один висотний діаметр: відстань між найвищою точкою черепного склепіння та лінією, проведеною між глабелою та ініоном.

9. Найменша ширина лоба — відстань між фронтотемпоральними
точками.

10. Найбільша ширина лоба — найбільша ширина луски лобової
кістки.

12. Ширина потилиці — відстань між астеріонами.

5. Довжина основи черепа — відстань від назіона до базіона.

32. Кут профілю лоба від назіона, або кут нахилу лінії назіон— метопіон у франкфуртській горизонталі.

Кут профілю лоба від глабели, що не має цифрової символіки, фіксує нахил лінії глабела— метопіон у франкфуртській горизонталі (як правило, на кілька градусів менший, ніж попередній).

Ступінь розвитку надперенісся описується візуально за наведеною шестибальною схемою.

Величина соскоподібних відростків оцінюється за трибальною шка­лою, а саме: 1 — слабкий розвиток (висота — 8—12 мм); 2 — середній (від 8— 12 до 20 мм); 3 — сильний (більше 20 мм).

8:1. Черепний показник вираховується за формулою: поперечний Діаметр х 100 : поздовжній діаметр. Рубрикація: до 74,9 — доліхокранія; від 75 до 79,9 — мезокранія; 80 і вище — брахікранія.

Форма черепної коробки при погляді згори значною мірою залежить ВШ черепного показника. Розрізняють сім типів її будови: еліпсоїд­ний, овоїдний, пентагоноїдний, ромбоїдний, сфеноїдний, сфероїд-ний, бірзоїдний. Доліхокранні череґти здебільшого мають еліпсоїдну,



■*'■•



Програма й методика антропологічних досліджень



Краніометрія та краніоскопія


 


пентагоноїдну і овоїдну, брахікранні — ■ сфеноїдну і сфероїдну форми.

Ступінь вираженості надперенісся (бали 1—6)


Для характеристики відносної висоти черепа застосовують висотно-поздовжній та висотно-поперечний показники.

17 : 7. Висотно-поздовжній показник визначається за формулою: висотний діаметр х 100 : поздовжній діаметр.

17 : 8. Висотно-поперечний показник визначається таким чином: висотний діаметр х 100 : поперечний діаметр.

Прийнята така рубрикація даних ознак:

Висотно-поздовжній показник до 69,9 — хаменокранія 70— 74,9 — ортокранія 75 і вище — гіпсікранія

Висотно-поперечний показник

до 91,9 — тапейнокранія 92—97 — метріокранія 98 і вище — акрокранія


 


 
 


Форма черепної кришки:

/ — доліхокранна; 2— мсзокранна; З — брахікрапна

Форма черепа (вигляд згори):

еліпсоїдна; 2— овоїдна; З — іісіпагопоїдпа; 4— ромбоїдна;

5— ефспоїдпа; 6— сфероїдиа; 7— бірзоїдпа


Хаменокранія й тапейнокранія властиві відносно низьким, гіпсі­кранія — високим черепам.

23. Горизонтальна окружність через глабелу — найбільший пери­метр черепа через глабелу та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

23а. Горизонтальна окружність через офріон — найбільший пери­метр черепа через офріон та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

Різниця цих окружностей вказує на ступінь розвитку надбрів'я.

38. Місткість мозкової коробки, виражену в кубічних сантиметрах, можна визначити емпірично, якщо її порожнину заповнити якоюсь сипкою речовиною або водою. Крім того, її вираховують за форму­лами К. Пірсона, Л. Манувріє та ін.

Формула Пірсона: М = 524,6 -0,0002666 Д х Ш х В (для чоло­віків) та М = 812 - 0,000156 Д х Ш х В (для жінок), де М -місткість, Д — поздовжній діаметр, Ш — поперечний діаметр, В — висотний діаметр базіон — брегма.

Формула Манувріє: М = Д х Ш х В : 2,28 (для чоловіків) та М = Д х Ш х В : 2,16 (для жінок).

Переходимо до діаметрів, кутів, показників та описових ознак лицевого відділу черепа.

47. Повна висота обличчя — відстань між точками гнатіон — назіон.

48. Верхня висота обличчя, або висота без нижньої щелепи, —
відстань між назіоном та альвеолярною точкою.

49. Довжина основи — відстань між точками базіон— простіон.
45. Виличний діаметр — відстань між зовнішніми поверхнями

виличних дуг.

48 : 45. Верхньолицевий показник вираховується за формулою: верхня висота обличчя х 100 : виличний діаметр. Для цієї ознаки прийнята така рубрикація: до 49,4 — еурієн (від гр. еигу$ — широкий); від 50 до 54,9 — мезен (те$о$ — середній); 55 і вище — лептен (Іеріоз — тонкий).



 


 



Програма й методика антропологічних досліджень



Краніометрія та краніоскопія


 


Однією з найважливіших краніологічних характеристик є верти­кальне профілювання обличчя, тобто його виступання вперед відносно вертикалі, що проходить через назіон. Розрізняють три ступені вертикального профілювання: сильне, або прогнатизм, помірне, або мезогнатизм, і слабке, або ортогнатизм. Виступання може охоплю­вати як увесь лицевий скелет, так і його окремі частини.


Важливе значення надається також визначенню горизонтального профілювання, або ступеня сплощення обличчя. Ця ознака фіксу­ється у верхній (на рівні очних орбіт) і середній (на рівні виличних дуг) частинах обличчя.

77. Назомалярний кут, або верхній кут горизонтального профілю­вання, — це кут, вершина якого міститься в точці назіон, а сторони проходять через фронто-малярно-орбітальні точки. Вимірюється координатним циркулем. Величину кута на підставі лінійних розмі­рів знаходять на номограмі.


 


Спосіб вимірювання кутів вертикального профілювання обличчя та виступання носових кісток:

/ — пропіатпий профіль; 2 — ортошатний профіль


Спосіб вимірювання кутів горизонтального профілювання обличчя

координатним циркулем


 


72. Загальний кут лицевого профілю, що є мірилом ступеня висту­
пання всього лицевого скелета, — це кут лінії назіон — простіон
відносно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється
гоніометром на ковзному циркулі.

73. Середній кут лицевого профілю, що вказує на виступання
вперед носової ділянки, — кут лінії назіон — назоспінальна точка
стосовно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється
гоніометром на ковзному циркулі.

74. Кут альвеолярної частини обличчя, який засвідчує виступання
вперед альвеолярного відростка верхньої щелепи, — це кут лінії
назоспінальна точка — простіон відносно франкфуртської горизон­
тальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

Для загального кута лицевого профілю прийнята така рубрикація: до 79,9° — обличчя прогнатне; 80— 84,9° — мезогнатне; 85° і вище — ортогнатне. Кут середньої частини обличчя зазвичай вищий, а альвеолярної — нижчий, ніж загальний кут лицевого профілю. Альвеолярний прогнатизм, тобто сильне виступання вперед альвео­лярного відростка верхньої щелепи, часто супроводжується помір­ним чи навіть слабким виступанням носової ділянки.


Якщо назомалярний кут менший 135°, обличчя вважається силь­но профільованим, якщо більший 140° — дещо сплощеним.

Зигомаксилярний кут, або нижній кут горизонтального профілю­вання, — це кут, вершина якого міститься в субспінальній точці, а сторони проходять через передні зигомаксилярні точки. Для вимі­рювання застосовують координатний циркуль та номограму. " Про сплощеність о.бличчя свідчить величина кута, більша 130°.

Спосіб вимірювання кутів горизонтального профілювання див. на мал.

Чимало важливих краніологічних ознак визначають у носовій ділянці.

55. Висота носа — відстань між точками назіон і назоспінале.

54. Ширина носа — найбільша відстань між зовнішніми краями грушоподібного отвору.

54 : 55. Носовий показник, що вказує на відносну ширину носа, вираховується за формулою: ширина носа х 100 : висоту носа. Для Цієї ознаки прийнята така рубрикація: 46,9 — лепторинія, або вузько-носість; 47— 50,9 — мезоринія, або середній за шириною ніс, вище 51 — хамеринія чи платиринія, тобто широконосість.





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 460; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського. 1 страница
  2. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського. 2 страница
  3. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського. 3 страница
  4. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського. 4 страница
  5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  6. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки та склад
  7. Акти застосування норм права, їх ознаки та відмінність від інших юридичних актів
  8. Верховенство закону в системі нормативно-правових актів. Ознаки, які відрізняють його від індивідуально-правових та інтерпретаційно-правових актів
  9. Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.
  10. Відмінні ознаки виробничого та навчального проекту
  11. Відмінні ознаки стратегічних планів від інших планів та програм




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.225.19.255
Генерация страницы за: 0.091 сек.