Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Динаміка і структура доходів Державного бюджету України 3 страница




2.3.2 Функції та організація роботи органів Державного казначейства

2.3.3 Порядок обслуговування державного бюджету

 

 

2.3.1 Складники доходів, моделі касового виконання Державного бюджету та їх впровадження.

 

Відповідно до порядку функціонування та призначення коштів в органах Державного казначейства відкриваються бюджетні та небюджетні рахунки для зарахування надходжень, здійснення операцій клієнтів за бюджетними коштами, для обліку операцій з фінансування бюджетів.

Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначействазатверджено наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 року за № 221 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 976/7264. Зазначений Порядок регламентує взаємовідносини між органами Держказначейства і клієнтами в процесі відкриття (закриття) рахунків і є обов'язковим до застосування всіма органами Державного казначейства, розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства.

Доходи державного бюджету - це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.

Склад доходів Державного бюджету України встановлюється у главі 5 Бюджетного кодексу (стаття 29). Відповідно до статті 9 Загальних положень Кодексу, складниками доходів Державного бюджету України є: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти, гранти та дарунки (рис. 2.3.1).

 

Рис..2.3.1. Складники доходів Державного бюджету України

 

Податкові надходження - це передбачені податковим законодавством України загальнодержавні і місцеві податки, збори та обов'язкові платежі. У Бюджетному кодексі закріплено, що податкові надходження державного бюджету справляються відповідно до чинного податкового законодавства. На сьогодні це Закон України «Про систему оподаткування», інші спеціальні закони, укази Президента та декрети Кабінету Міністрів України про справляння тих чи інших податків, зборів і обов'язкових платежів. Кодекс окреслює функції бюджетного законодавства в частині закріплення за різними ланками бюджетної системи конкретних джерел надходжень, що утворюються за рахунок податків, зборів та інших обов'язкових платежів, і зарахування цих платежів до бюджетів. Бюджетним законодавством не можуть встановлюватися податки, збори й обов'язкові платежі та порядок їх справляння.

Податкові надходження є вагомим складником Державного бюджету України. 2001 року вони становили 56,4% загальних доходів державного бюджету Динаміку і структуру доходів Державного бюджету України наведено В таблиці 2.3.1.

 

Таблиця 2.3.1

(у відсотках)

         
Доходи, всього        
У тому числі:        
Податкові надходження 63,4 71,0 55,0 56,4
Неподаткові надходження 12,8 14,2 28,7 34,5
Доходи від операцій з капіталом 0,3 2,2 0,2 0,9
Державні цільові фонди 20,0 11,4 12,1 1,1
Офіційні трансферти 3,5 1,3 4,0 7,1

 

Основні засади виконання Державного бюджету України 3J доходами встановлено статтею 50 Бюджетного кодексу, згідно якою всі податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доході державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, зборі (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід держбюджету з моменту зарахуванні їх на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Удосконалення методів управління доходами спрямовано п. забезпечення найбільш оптимального стану їх обсягів, посилення контролю за своєчасністю і повнотою надходжень коштів до бюджету, гармонізацію міжбюджетних відносин.

Починаючи з 1996 року, фактично з початку діяльності Державного казначейства, за його вимогою, поряд з діючою на той од місячною, було введено щоденну банківську звітність за видами доходів. Ця звітність стала єдиним оперативним джерелом даних про виконання бюджету за доходами. Такий важіль давав змог банківській системі активно впливати на умови і порядок формування державного кошика, тим самим підтверджуючи відому істину: управляє той, хто володіє інформацією. Тому передача функції обліку доходів державного бюджету від банківської системи казначейства була питанням не тільки технічним, а й значною мірою і політичним.

У самій схемі проходження коштів держбюджету через банківську систему (рис. 4.4.2) було закладено суттєві затрати часу на рух платежів. Результати дослідження засвідчують, що в кращому разі доходи по ланцюгу «рахунок платника податку - рахунки «Доходи держбюджету» надходили за 3-4 дні, що, на нашу думку, було занадто великою ціною бюджету за надання банками послуг з касового виконання державного бюджету. Окрім того, частина банків затримувала проходження коштів бюджету через фінансові труднощі. Наприкінці 1998 року з'явився ще один фактор, який «стимулював» затримки. Указом Президента України від 7 вересня 1998 року за № 982/98 було скасовано штрафні санкції, передбачені статтею б Указу Президента України від 1 травня 1995 року за № 343/95 «Про заходи щодо зміцнення фінансової дисципліни при виконанні Державного бюджету України», що призвело до збільшення кількості випадків і сум порушень з боку банків.

Враховуючи наведені вище та інші фактори, Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» було передбачено перехід на казначейську систему виконання державного бюджету за доходами.

Слід зазначити, що з моменту прийняття принципового рішення про надання органам казначейства статусу єдиного агента держави з обліку доходів держбюджету існувало кілька схем опрацювання, узагальнення та надання такої інформації. Ми пропонуємо виділяти три основні моделі, які за своєю суттю відповідають трьом схемам касового виконання державного бюджету:

1) Банківська, для якої характерним є те, що вся інформація централізувалася винятково банківською системою. її основні вади описано вище.

2) Змішана, або перехідна, яка передбачала паралелізм і дублювання функцій установ банків і казначейських органів. Інформація останніх була вторинною, а основними вважалися дані банківської системи. У дублюванні та, як результат, у громіздкості і полягала основна її вада. Ця модель була притаманна Держказначейству України з 1996 до 2000 року. Державне казначейство виступало за них умов спостерігачем процесу виконання бюджету.

3) Казначейська, яка передбачає консолідацію коштів за надходженнями на кореспондентських рахунках і відображення їх в обліку органів Державного казначейства за видами доходів, а також за іншими необхідними параметрами. Це дає змогу, по-перше, при скорити термін проходження платежів за доходами приблизно вдвічі, отримувати інформацію в день надходження платежів; по-друге ліквідувати загрозу затримок у проходженні доходів бюджету, а також їхніх втрат на випадок фінансової неспроможності (банкрутства) банків. За цією схемою Держказначейство самостійно форму) базу даних для звітності.

За першої схеми органам Держказначейства доручали ся функції наступного контролю за виконанням дохідної частині державного бюджету банківськими установами. Зокрема це стосувалося визначення правильності віднесення зарахованих доходів та інших надходжень на відповідні коди бюджетної класифікації, відповідності сум, зазначених у платіжних документах, випискам банку, правильності проведення розмежування загальнодержавних по датків, зборів та інших обов'язкових платежів, проведення звірки податковими органами тощо.

Друга схема передбачала, як уже згадувалося вище, забезпечення органами Державного казначейства обліку операцій пов'язаних з касовим виконанням державного бюджету за доходами, на підставі бухгалтерських даних установ банків. Було обумовлено можливість отримання від установ банків інформації про над ходження платежів до бюджету у формі електронних документів дотриманням обов'язкових реквізитів, передбачених форматом платіжних документів системи електронних платежів Національної банку України. Це надало можливість через систему «клієнт банку - банк» набагато прискорити опрацювання первинних платіжних документів. Органи казначейства почали вести облік податків, що надходили до бюджету, не тільки через установи банків, а й за безгрошовими операціями (за взаємозаліками, взаєморозрахунками і векселями). Інформацію почали узагальнювати в уніфікованих формах звітності - у реєстрах і довідках, підсумкові дані яких передавали у встановлені терміни від районних відділень управлінням Державного казначейства і далі до вищих органів і які повинні булі відповідати даним звітності Національного банку України в частин: касових операцій за доходами. У подальшому на виконання Закону України «Про Державний бюджет України па 1999 рік» і деяких інших нормативних документів безпосередньо на органи казначейства було покладено такі функції:

1) Розмежування загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) між державним бюджетом і бюджетами областей. Інформація про рух коштів, що підлягали розподілу, та розрахунки їх розподілу узагальнювалися згідно з реєстрами № 1-А та відомостями № 2 і № 3.

2) Зарахування, розмежування й облік єдиного податку суб'єктів малого підприємництва (наказ Держказначейства від 29 грудня 1998 року за № 107).

3) За поданням податкових органів розподіл та перерахування коштів, одержаних від продажу майна, яке перебувало у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості.

4) Перерахування дотацій місцевим бюджетам області згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 24 лютого 1999 року за № 262 «Про порядок перерахування дотацій місцевим бюджетам з Державного бюджету України в 1999 році». Такий порядок почав застосовуватися починаючи з 1 березня 1999 року. Перерахування дотацій здійснювалося в межах 1/11 загальної суми дотації, встановленої статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік», за рахунок доходів, що надійшли на транзитні рахунки з обліку доходів Державного бюджету України на території області. У зазначених обсягах доходів не враховувалися кошти, які надходили на рахунки Державної митної служби та які мали цільовий характер.

Щоденне перерахування сум дотацій за зазначеним вище механізмом дало змогу значно прискорити рух коштів від державного до місцевих бюджетів, створити зацікавленість місцевих органів влади у наповненні дохідної частини державного бюджету тощо. Проте механізм надання дотацій зумовив прецедент юридичної неузгодженості в рамках одного і того самого законодавчого акта - Закону «Про Державний бюджет України на 1999 рік». Статтею 48 Закону було встановлено, що відрахування сум дотації проводитиметься також із надходжень доходів на рахунки митних органів, а стаття 41 цього ж Закону зберігала описаний нами вище «вертикальний» рух коштів держбюджету, мобілізованих митними органами.

Ця неузгодженість була вирішена Законом України «Про Державний бюджет України на 2001 рік», стаття 42 якого передбачила, що суми дотації перераховуються обласними управліннями Державного казначейства шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду держбюджету (включаючи надходження від митних органів).

Впровадження казначейської моделі касового виконання державного бюджету за доходами стало якісно новим етапом у здійсненні державою контролю за проходженням коштів держбюджету Це досить складне завдання, оскільки такий процес об'єднує в єдиний процес понад один мільйон платників податків, органи Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України, установи Національного та комерційних банків. А якщо враховувати, що кожна із зазначених вище державних структур має своє програмно-технічне забезпечення, телекомунікаційні засоби передачі інформації, а банки - ще й різні бухгалтерські моделі обслуговування кореспондентських рахунків, механізми розрахуй ку, стандарти, процедури контролю, безпеки тощо, то можна зрозуміти значущість тієї роботи, яку здійснило Державне казначейство. Можна вирізнити такі основні заходи у запровадженні касового виконання державного бюджету за доходами:

1) Відкриття рахунків для зарахування надходжень бюджет; на балансі саме обласних управлінь Державного казначейства, а н на рахунках установ банків, як це було доти. Зазначені рахунки відкривалися за Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій щодо виконання бюджетів системі Державного казначейства.

2) Номери рахунків і зміст кожного з них встановлювалися З правилами Держказначейства таким чином, щоб відобразити і узагальнену економічну інформацію про виконання бюджету та операції інших клієнтів на балансових рахунках, і докладну аналітичну З допомогою обов'язкових і необов'язкових параметрів. Це дало змог оперативно вносити необхідні доповнення і зміни до системи аналітичного обліку та унеможливило втручання до балансових рахунків.

3) Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує грошові кошти через систему електронних платежів НБУ на рахунки, відкриті в обласному управлінні Державного казначейства України.

4) Звіт про надходження до бюджету складають органи Державного казначейства шляхом передачі або отримання файлів з від повідними економічними показниками, з яких формується фінансова і статистична звітність. Звіт Державного казначейства врешті стан єдиним джерелом інформації про виконання державного бюджету.

Треба відзначити, що платежі, які проходять через систему електронних платежів НБУ, знаходять своє відображення на рахунках 3-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, тобто «Платежі за день», та водночас на рахунках 6-го класу «Доходи», де міститься звітна інформація з початку року про надходження до бюджету.

Позитивний момент цієї схеми - відсутність необхідності формування реєстрів, які застосовувалися за умови функціонування Держказначейства України як клієнта банку, оскільки статус учасника СЕП НБУ передбачає формування файлів, що містять всю необхідну інформацію, яка формується в розрахункових палатах саме органів Держказначейства України.

Таким чином, аналізуючи процес казначейського виконання державного бюджету за доходами, можна стверджувати, що Державне казначейство за роки свого існування пройшло відповідний шлях, який надав можливість визначитися з конкретними функціями щодо:

— зарахування платежів;

— ведення обліку і складання звітності за видами податків і зборів у територіальному розрізі.

Усі інші питання, а саме: організація збору доходів (розрахунки та складання декларацій, звітів платників податків), ведення особових карток з платежів платників податків і зборів, контроль за складанням звітності про госпрозрахункову діяльність платників податків - належать до компетенції органів Державної податкової адміністрації та інших органів, що відповідають за надходження до державного та місцевих бюджетів.

Доцільно зазначити, що одним із головних завдань держави у формуванні Державного казначейства було створення такого органу виконавчої влади, який був би не зацікавлений ні у викривленні даних обліку і звітності, ні в затримці платежів. Тому покладення на органи Державного казначейства функцій касового виконання за доходами на сьогодні є найбільш оптимальним варіантом, за якого:

а) органи Державної податкової адміністрації розраховують платникам суму до сплати податків та інших платежів;

б) органи Державного казначейства ведуть облік і складають звітність;

в) установи банків здійснюють перерахування коштів на підставі поданих їм розрахункових документів. З переходом Держказначейства в статус учасника системи електронних платежів його структурні підрозділи - розрахункові палати - виконують зазначені функції самостійно.

2.3.2 Функції та організація роботи органів Державного казначейства

 

Відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та повернення коштів, що були помилково або надмір по зараховані до бюджету, здійснює Державне казначейство України. Органи стягнення забезпечують і відповідають за своєчасне та і повному обсязі надходження до державного бюджету поданий зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства та надають висновки органам Держказначейства про платежі, помилково сплачені до бюджету.

У зв'язку з набуттям Державним казначейством України статусу учасника системи електронних платежів Національного банк) України і розгортанням роботи розрахункових палат Держказначейства змінилися функції органів Державного казначейства в Частині виконання державного бюджету за доходами і порядок відкриття рахунків для обліку доходів бюджету. Адаптований до цих умов Порядок виконання державного бюджету за доходами затверджено наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року за № 131 і зареєстровано в Міністерстві юстиції Україні 24 січня 2001 року за № 67/5258.

Відповідно до цього Порядку в процесі виконання державного бюджету за доходами органи Державного казначейства здійснюють такі функції:

— встановлюють порядок відкриття та відкривають рахунки і управліннях Державного казначейства України для зарахування по датків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і до державші.1 цільових фондів (надалі - платежі);

— ведуть бухгалтерський облік доходів бюджету відповідні до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, у розрізі коди бюджетної класифікації доходів і типів операцій;

- здійснюють розподіл платежів до державного бюджет; відповідно до нормативів відрахувань, затверджених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, і перераховують за належністю розподілені кошти;

— здійснюють розподіл у розмірах, визначених законодавством, інших платежів, що зараховуються до державного бюджету, та перераховують за належністю розподілені кошти;

— готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів тощо;

— здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової служби та рішень судових органів;

— складають щоденну, періодичну та річну звітність за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів та подають її відповідним органам, які здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Рахунки для зарахування платежів відкриваються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій з виконання бюджетів у системі Державного казначейства України (наказ Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119) на балансі обласних управлінь ДКУ. Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в обласному управлінні Державного казначейства України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів.

Операції з опрацювання платежів проводяться у такій послідовності:

— повернення надмірно та/або помилково зарахованих коштів;

— відшкодування платникам податку на додану вартість;

— розподіл платежів до бюджету за нормативами, встановленими законодавчими актами;

— відрахування дотацій місцевим бюджетам.

Регламент перерахування коштів до Державного казначейства України (центральний рівень) і складання щоденної форми «Звіт про виконання державного бюджету за доходами» встановлено Державним казначейством України за погодженням з Національним банком України, проте регламент опрацювання платежів до бюджету, зокрема терміни перерахування коштів з обласного рівня на центральний, може змінюватися Державним казначейством України.

 

 

2.3.3 Порядок обслуговування державного бюджету

 

Платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують податки і збори (обов'язкові платежі) у безготівковій або готівковій формах. Платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, через установи Державного комік зв'язку України, установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника. Платежі до бюджету зараховуються на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

У разі безготівкової форми оплати розрахункові документи, які подаються в установу банку, мають бути оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року за № 135 (зі змінами та доповненнями).

У разі сплати готівкою підставою для зарахування платежів бюджету є такі документи:

— копії платіжних доручень відділень Ощадбанку та корінці прибуткових документів (повідомлення) про приймання установі банку платежів до державного та місцевих бюджетів готівкою;

— копії квитанцій за формою 24 та формою 10, видані органами місцевого самоврядування платникам податків разом з опис до них;

— платіжні доручення установ Державного комітету зв’язку України на перекази з доданими до них талонами поштових переказів (у разі сплати платежів через установи зв'язку).

Усі розрахункові документи про сплату платежів до бюджету, отримані установами банків або органами Державного казначейства, повинні відповідати вимогам, встановленим зазначеною вище Інструкцією.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1409; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.039 сек.