Індивідуальне Розрахунково-аналітичне завдання № 8

За темою «Вибірковий метод»

Мета роботи: На основі даних вибіркового спостереження навчитися визначати значення середньої величини ознаки та частки ознаки в генеральній сукупності, гарантуючи результат з певним ступенем ймовірності.

Завдання. За даними, отриманими в процесі виконання розрахунково-аналітичного завдання № 1, 2 обчислити:

Приймаючи досліджувану сукупність (розрахунково-аналітичне завдання № 1) за 10% генеральної, визначити:

1. З ймовірністю 0,997 середню і граничну помилки вибірки та інтервал можливих значень середньої величини ознаки в генеральній сукупності;

2. Граничну помилку та довірчий інтервал для частки ознаки в першій групі розподілу з ймовірністю 0,954;

3. Необхідний обсяг вибірки таким чином, щоб точність результату підвищилась у два рази. Результат гарантувати з ймовірністю 0,954.

За результатами розрахунків навести висновки.

КОНТРОЛЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів передбачає виставлення оцінок за усіма формами проведення занять.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитись в наступних формах:

1. Оцінювання роботи студентів в процесі практичних (семінарських) занять.

2. Оцінювання виконання індивідуального завдання.

3. Проведення проміжного контролю.

4. Проведення модульного контролю.

5. Проведення підсумкового письмового іспиту.

Загальна модульна оцінка складається з поточної оцінки, яку студент отримує під час практичних (семінарських) занять, оцінки за виконання індивідуального завдання та оцінки за виконання модульної контрольної роботи.

Порядок поточного оцінювання знань студентів

Поточне оцінювання здійснюється під час проведення практичних (семінарських) занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Об’єктами поточного контролю є:

1) активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; відвідування занять;

2) виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

3) виконання проміжного контролю;

4) виконання модульного контрольного завдання.

Контроль систематичного виконання самостійної роботи та активності на практичних (семінарських) заняттях передбачає оцінку:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою із питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді конкретних ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

Висока оцінка ставиться за умови відповідності виконаного завдання студента або його усної відповіді до усіх п’яти зазначених критеріїв. Відсутність тієї чи іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

При оцінюванні практичних завдань увага приділяється також їх якості та самостійності, своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо якась із вимог не буде виконана, то оцінка буде знижена.

Проміжний модульний контроль

Проміжний модульний контроль рівня знань передбачає виявлення опанування студентом лекційного модуля та вміння застосовувати його для вирішення практичної ситуації і проводиться у вигляді тестування. При цьому тестове завдання може містити як запитання, що стосуються суто теоретичного матеріалу, так і запитання, спрямовані на вирішення невеличкого практичного завдання.

Критерії оцінювання індивідуального завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оцінюється за такими критеріями:

1) самостійність виконання;

2) логічність та послідовність викладення матеріалу;

3) повнота розкриття теми (проблемної ситуації чи практичного завдання);

4) обґрунтованість висновків;

5) наявність конкретних пропозицій;

6) якість оформлення.

Проведення поточно-модульного контролю

Модульний контроль здійснюється та оцінюється за двома складовими: лекційний (теоретичний) модуль та практичний модуль. Модульний контроль проводиться у письмовій формі після того як розглянуто увесь теоретичний матеріал та виконані практичні (семінарські) завдання в межах кожного з модулів.

Дата добавления: 2014-11-29