БЖД в умовах надзвичайних ситуацій

При вивченні цього розділу Ви повинні знати:

1. Причини виникнення, загальну характеристику та класифікацію НС;

2. Принципи та засоби захисту населення в умовах НС;

3. Порядок ліквідації наслідків НС;

4. Послідовність надання першої допомоги.

На основі набутих теоретичних знань Ви повинні вміти:

1. Ідентифікувати тип ситуації та оцінити рівень небезпеки;

2. Визначати заходи запобігання НС;

3. Обґрунтувати ймовірність прояву небезпечних факторі у разі виникнення НС;

4. Застосовувати засоби індивідуального захисту;

5. Надавати першу долікарняну допомогу.

Більшість людей вважає, що технічна цивілізація зменшила ризик, пов'язаний із впливом на людину та економіку негативних процесів та явищ. Але аналіз нагромадженого емпіричного матеріалу свідчить, що сучасний світ залишається досить уразливим. Достатньо сказати, що лише за рік на Землі, за оцінками спеціалістів, виникає понад 5 мільйонів зареєстрованих пожеж, приблизно 100 тисяч гроз, тисячі землетрусів, зсувів, ураганів, тайфунів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. До цього потрібно додати мільйони дорожньо-транспортних пригод, тисячі великих аварій та вибухів, сотні корабельних аварій, десятки авіаційних катастроф.

Кількість стихійних лих у 1990 році збільшилась у 2 ради порівняно з 1980 роком. Також збільшилось число аварій та катастроф. На 70-90-ті роки припадає дві третини великих технологічних катастроф XX століття. Якщо в 1970...1979 роки одна така катастрофа відбувалася у світі в середньому один раз на п'ять років, то у 1988...1989 роках - двічі на рік.

За останні 20 років лише природні катаклізми позбавили життя 3 млн. осіб. Майже мільярд землян, за даними 00Н, тобто кожний п'ятий житель планети, за цей же період зазнали наслідків стихійних лих.

Можна згадати деякі великі катастрофи останнього часу: аварія на АЕС у Чорнобилі (1986), вибухи вагонів у містах Арзамасі та Свердловську (1988), землетрус у Вірменії (1988), вибух ізотермічної ємності із рідким аміаком у місті Уокаві, вибух на продуктопроводі недалеко від Уфи (1989), забруднення водогона фенолом у м. Уфі (1990), забруднення системи водопостачання в Харкові (1995) та ін.

Усі вищенаведені лиха можна об'єднати поняттям надзвичайної ситуації (НС). Деякі вчені розглядають виникнення НС як наслідок загострення суперечностей між суспільством та природою, пов'язаних із занадто великими масштабами впливу людства на природне середовище. Пояснюється це швидким зростанням населення Землі, розширенням господарської діяльності, різким збільшенням енергоспоживання та використання інших природних ресурсів, інші пов'язують НС із обмеженістю знань людства про навколишній світ, що нерідко не дозволяє передбачати усі наслідки реалізації тих чи інших науково-технічних рішень та проектів. Втручаючись у природу, законів якої людство ще далеко не пізнало, та створюючи усе більш потужні інженерні комплекси та технічні системи, люди формують нове штучне середовище існування, закономірності функціонування якого їм ще недостатньо відомі. Якщо ще врахувати, що моральний та загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів науково-технічного прогресу, то стає зрозумілим, що внаслідок цього збільшується ризик виникнення надзвичайних ситуацій.

Більшість людей вважає, що технічна цивілізація зменшила ризик, пов'язаний із впливом на людину та економіку негативних процесів та явищ. Але аналіз нагромадженого емпіричного матеріалу свідчить, що сучасний світ залишається досить уразливим. Достатньо сказати, що лише за рік на Землі, за оцінками спеціалістів, виникає понад 5 мільйонів зареєстрованих пожеж, прблизно 100 тисяч гроз, тисячі землетрусів, зсувів, ураганів, тайфунів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. До цього потрібно додати мільйони дорожно-транспортних пригод, тисячі великих аварій та вибухів, сотні корабельних аварій, десятки авіаційних катастроф.

Кількість стихійних лих у 1990 році збільшилась у 2 ради порівняно з 1980 роком. Також збільшилось число аварій та катастроф. На 70-90-ті роки припадає дві третини великих технологічних катастроф XX століття. Якщо в 1970...1979 роки одна така катастрофа відбувалася у світі в середньому один раз на п'ять років, то у 1988...1989 роках - двічі на рік.

За останні 20 років лише природні катаклізми позбавили життя 3 млн осіб. Майже мільярд землян, за даними 00Н, тобто кожний п'ятий житель планети, за цей же період зазнали наслідків стихійних лих.

Можна згадати деякі великі катастрофи останнього часу: аварія на АЕС у Чорнобилі (1986), вибухи вагонів у містах Арзамасі та Свердловську (1988), землетрус у Вірменії (1988), вибух ізотермічної ємності із рідким аміаком у місті Уокаві, вибух на продуктопроводі недалеко від Уфи (1989), забруднення водогона фенолом у м. Уфі (1990), забруднення системи водопостачання в Харкові (1995) та ін.

Усі вищенаведені лиха можна об'єднати поняттям надзвичайної ситуації (НС). Деякі вчені розглядають виникнення НС як наслідок загострення суперечностей між суспільством та природою, пов'язаних із занадто великими масштабами впливу людства на природне середовище. Пояснюється це швидким зростанням населення Землі, розширенням господарської діяльності, різким збільшенням енергоспоживання та використання інших природних ресурсів, інші пов'язують НС із обмеженістю знань людства про навколишній світ, що нерідко не дозволяє передбачати усі наслідки реалізації тих чи інших науково-технічних рішень та проектів. Втручаючись у природу, законів якої людство ще далеко не пізнало, та створюючи усе більш потужні інженерні комплекси та технічні системи, люди формують нове штучне середовище існування, закономірності функціонування якого їм ще недостатньо відомі. Якщо ще врахувати, що моральний та загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів науково-технічного прогресу, то стає зрозумілим, що внаслідок цього збільшується ризик виникнення надзвичайних ситуацій.

Дата добавления: 2014-11-29