Вимоги до функціонування об’єктів у НС

Стійкість роботи промислових об’єктів у НС

В И С Н О В О К

Людина та її здоров’я – найголовніша цінність держави, тому захист населення та територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є однією з головних задач Уряду України.

У Концепції захисту населення та територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженої президентом України 26.03.99 р., підкреслюється, що традиційна орієнтація системи цивільної оборони на вирішення завдань воєнного часу, її відомчий характер не дозволяли створити сталу організаційну структуру, органи управління, сили і засоби, які сприяли ю ефективному здійсненню заходів щодо захисту населення в сучасних умовах, наземного прикриття основних регіонів країни.

Політичні зміни, значна кількість великих катастроф, що сталися останнім часов на території України, серед яких особливе значення займає Чорнобильська, змінили попередню парадигму цивільної оборони на таку, що базується на визнанні пріоритету захисту населення і територій від загроз мирного часу і пошуку нової моделі такого захисту з урахуванням необхідності переходу від галузевого до функціонального принципу реагування на надзвичайні ситуації.

Економіка має вирішувальне значення для виживання країни у всіх надзвичайних ситуаціях, тому її розвиток під час буденного життя і збереження у часи НС є однією з основних задач держави. Слід пам’ятати, що під НС розуміємо події не тільки техногенного або природного походження, а і події військового характеру.

До нещодавнього часу задачі захисту об’єктів економіки вирішувала цивільна оборона. Зараз маємо Міністерство надзвичайних ситуацій, тому функції захисту об’єктів економіки у мирний та у воєнний час передані МНС. Забезпечення стійкості функціонування об’єктів у воєнний час та під час надзвичайних ситуацій закладається, або забезпечується, в основному, саме заходами організаційного та інженерно-технічного характеру, саме у мирний час. Виконання вимог щодо підвищення стійкості об’єктів співдіє зменшенню можливих руйнувань та людських жертв при нападі противника і при цьому дуже гарно узгоджується з потребами під час НС та для підвищення безпеки життєдіяльності суспільства у мирний час.

Історично склалося так, що питаннями підвищення стійкості об’єктів господарства займалася ЦО. Заходи ЦО здійснювались у всіх містах, населених пунктах та на всіх об’єктах народного господарства. Виконувався великий комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів.

Раціональне та розосереджене розташування промисловості по території країни у першу чергу має велике значення для прискореного розвитку економіки. Окрім того, це має велике значення і для організації захисту від зброї масового ураження.

Розосереджене розташування підприємств може здійснюватися поступово шляхом розвитку промисловості в районах з малою густиною виробництв та обмеження будівництва нових підприємств в районах з високою концентрацією промисловості.

Обмеження зростання великих міст та заборона будівництва в них промислових підприємств служать також меті зменшення втрат від ядерного нападу. Будівництво підприємств-дублерів має велике значення для підвищення стійкості промисловості.

Результати дії ядерної зброї будуть значно нижчими, якщо завчасно створити та розосереджено розташувати запаси матеріальних засобів, сировини, енергоресурсів, які необхідні для відтворення можливих втрат.

Будівництво залізничних та шосейних доріг та розвиток усіх видів транспорту, забезпечення їх стійкої роботи в умовах НС мають найважливіше значення для життєвості економіки.

Особливої уваги потребує удосконалення та підвищення стійкості управління, тому що порушення управління навіть на короткий час негативно відображається на діяльності народного господарства. Для надійного управління потребується будівництво захищених пунктів управління, які забезпечені надійним та стійким зв’язком.

Дуже важливе питання – розвиток енергетики країни, стійка робота енергоджерел, поза як порушення нормального електропостачання промислових та інших підприємств призводить до їх зупинки.

Найважливіше значення має розвиток нафто- та газовидобутку, будівництво нафто- та газопроводів, тому що це підвищу. життєвість економіки всієї країни як з точки зору забезпечення пальним, так і з точки зору надійності постачання. Трубопровідний транспорт має високу стійкість до різних НС, у тому числі і до ядерного вибуху.

Все це – вимоги загальнодержавного масштабу, при виконанні яких підвищується стійкість економіки в цілому, і, як наслідок, стійкість регіонів та окремих об’єктів.

Багато у чому стійкість функціонування об’єктів у НС залежить від виконання вимог щодо планування та забудови міст та промислових районів, до яких можна віднести:

- забезпечення захисту працюючих;

- підвищення стійкості управління;

- розташування об’єктів господарства з урахуванням можливих уражень;

- розподіл територій на райони, мікрорайони, дільниці;

- устрій широких магістралей;

- створення дільниць та смуг зелених насаджень;

- устрій штучних водойм;

- розвиток приміської зони;

- будівництво дорожньої мережі навкруги міст;

- підвищення стійкості матеріально-технічного постачання та створення резервів.

Виконання всіх цих вимог потребує дуже багато сил, коштів та часу, тому займатись цим слід завчасно, у спокійний час, до того, як настане НС.

Забезпечення захисту працюючих відбувається за допомогою завчасного будівництва захисних споруд та накопичення засобів індивідуального захисту; з цією ж метою плануються заходи по евакуації в приміську зону підприємств різного призначення та створення в районах розосередження та евакуації умов для перебування людей та роботи підприємств та установ, забезпечення евакуйованих людей захисними спорудами з використанням для цього міцних підвалів, погребів, природних укриттів та будівництвом укриттів простого типу силами евакуйованих людей; навчання населення способам захисту та діям в осередках ураження.

Підвищення стійкості управління має важливе значення для функціонування всіх об’єктів. Для підвищення стійкості управління ще у мирний час створюються запасні пункти управління, які розташовують поза межами можливих уражень. Ці пункти обладнуються захищеними вузлами зв’язку, відповідною апаратурою, передбачається створення дублюючих пунктів управління. Крім того, стійкість управління визначається підготовкою особового складу, його вмінням чітко працювати у складних умовах.

Розміщення об’єктів господарства поза зон можливих уражень можливе лише у випадках будівництва нових об’єктів та дуже рідко – при перебазуванні раніше створених підприємств на периферію чи за межі міст або цих зон. Рекомендується уникати будівництва нових підприємств у великих містах та у зонах можливих затоплень чи інших уражень. Саме з цих причин було припинено будівництво атомної електростанції поблизу Казантіпу, що знаходиться у сейсмонебезпечній зоні.

Поділення території міста на окремі частини – мікрорайони – має велике значення для зменшення можливості розповсюдження пожеж та спів діє більш ефективному проведенню рятувальних робіт. Цей розподіл супроводжується будівництвом широких магістралей, створенням смуг зелених насаджень та устроєм штучних водойм.

Устрій широких магістралей дає можливість уникнути наскрізних завалів, що заважають діям формувань та евакуації постраждалих. Тому дуже важливо мати у місті магістральні шляхи, що не завалюються при руйнуванні будинків та виводять з центра міста у приміську зону. Ширина магістральних вулиць визначається за формулою

де H₁ та H₂ – висоти будівель по бокам магістралі.

Окрім того, широкі магістралі збільшують пропускну спроможність транспорту, що є необхідною умовою функціонування великого міста як в мирний, так і у воєнний час. Широкі магістралі утворюють природні перешкоди розповсюдженню пожеж, зручні шляхи для пересування формувань; устрій магістралей можливий як при новому будівництві, так і при реконструкції населених пунктів.

Створення смуг зелених насаджень сприяє поліпшенню санітарно-епідеміологічних умов у місті. Одночасно зелені насадження служать добрим захистом від вогню, тому при плануванні міст їх розташовують так, щоб вони утворювали протипожежні проміжки та поділяли територію на мікрорайони та окремі дільниці. Парки, сквери, сади, гаї з’єднують смугами у загальну систему зелених насаджень, які утворюють своєрідний заслон для розповсюдження вогню. Розвиток парків та смуг зелених насаджень відбувається поступово, у відповідності з генеральними планами забудови та розвитку міст, які узгоджуються з Державною пожежною охороною та МНС.

Устрій штучних водойм у поєднанні із зеленими насадженнями є важливим протипожежним заходом.

Не треба розраховувати, що у випадку ядерного удару не буде ушкоджений водопровід та ним можна буде скористатися для гасіння пожеж. Окрім того, великі кількості води можуть бути необхідні для дезактивації території та санітарної обробки людей. Тому в містах, де немає природних водойм, будують штучні водойми, які створюють також кращі умови для відпочинку населення.

Розвиток приміської зони використовується для масового відпочинку людей, розташування установ лікувального і спортивного призначення. Крім того, приміська зона є базою для розосередженого розміщення працюючих та іншого евакуйованого населення. Тому підготовку приміської зони необхідно виконати завчасно.

При будівництві туристських баз, пансіонатів, кемпінгів, будинків відпочинку розвивається мережа доріг, водопостачання, електропостачання та зв’язок, тобто створюються необхідні життєві умови для розосередженого та евакуйованого населення. Ці міри добре поєднуються з розвитком зон відпочинку для населення та забезпечення нормальних умов життя в приміських районах.

Для забезпечення захисту населення в приміській зоні беруться на облік всі підземні та заглиблені споруди (погреби, підвали, склепи, льохи та ін.). Для матеріального забезпечення населення у приміській зоні створюється мережа магазинів, їдалень, кафе.

Будівництво дорожньої мережі навкруги міст має велике господарське значення. Вона забезпечує швидкий рух транзитних колон, добре транспортне сполучення між окремими районами міста, приміською зоною та сусідніми містами. При цьому утворюються сприятливі умови для розосередження та евакуації населення в короткі терміни, швидкого пересування формувань ЦО та МНС для проведення рятувальних робіт та евакуації уражених.

При проектуванні нових шляхів міжміські автомобільні дороги прокладають в обхід великих міст, а дороги, що перетинають місто, поєднують між собою за межами міста. Нові мости будують на таких відстанях від інших, щоб вони не були зруйновані одним ядерним вибухом.

Підвищення стійкості матеріально-технічного постачання та створення резервів забезпечується надійною системою комунально-енергетичних мереж /при забудові або реконструюванні міста/ та будівництвом баз постачання поза зон можливих руйнувань.

Взагалі стійкість роботи об’єкта – це спроможність об’єкта в умовах НС виробляти продукцію /виконувати свої функції/ у запланованих обсязі і номенклатурі, а при одержанні слабких та частково середніх ушкоджень відновлювати виробництво у найкоротші терміни.

Дата добавления: 2014-11-29