Хід роботи. Експериментальна частина

Експериментальна частина

Теоретичні відомості

Лабораторна робота №6

Контрольні запитання

1. Яка роль води як компоненту ґрунту?

2. Які є форми і стани води у ґрунті?

3. Які існують основні водні властивості ґрунту?

4. На які категорії поділяється вода ґрунту за доступністю для рослин?

5. Якими показниками характеризується водний баланс ґрунту?

6. Що являє собою водний режим ґрунту, які його типи?

7. Якими методами регулюється водний режим ґрунту у виробничих умовах?

Тема. Визначення водопроникності, водоутримуючої здатності та водовіддачі різних типів ґрунтів.

Мета. Вивчити методику визначення водопроникності, водоутримуючої здатності та водовіддачі ґрунту та визначити ці показники для різних типів ґрунтів.

Під водопроникністю ґрунту розуміють його здатність пропускати крізь, себе воду. Водопроникність, по суті, є сукупністю трьох процесів; вбирання води, промочування та фільтрації.

Водопроникність ґрунту є дуже змінним параметром, як у часі (динамічність), так й в просторі (строкатість) – через розходження щільності та інших властивостей ґрунтового покриву, нано- та мікрорельєфу, наявність неоднорідностей у профілі (насамперед, шаруватості) тощо. Якщо ґрунт пропускає за одну годину > 1000 мм води при напорі 5 см, його водопроникність є провальною, 1000 ‑ 500 мм – надвисокою, 500 ‑ 100 – оптимальною, 100 ‑ 70 – доброю, 70 ‑ 30 – задовільною, < 30 мм – незадовільною (Н.А. Качинський).

Здатність ґрунту вміщувати й утримувати в собі воду називають водоутримуючою здатністю, а здатність його, після повного промочування та насичення, віддавати воду внаслідок стікання – водовіддачею ґрунту.

Точне визначення цих показників можливе тільки безпосередньо в полі, на ґрунтах з непорушеною будовою. На окремих зразках ґрунту, будова яких, як правило, змінена, можна провести тільки наближені визначення. Тому в лабораторії такі визначення можна рекомендувати проводити тільки як демонстрування фізичних властивостей ґрунтів (їх водних властивостей та впливу на них структури, механічного складу й т. п.). Особливо наочно визначення водопроникності, водоутримуючої здатності та водовіддачі ілюструє залежність цих важливих водних властивостей ґрунту від його структури та механічного складу.

Прилади та матеріали: 4-5 зразків ґрунтів різного механічного складу та структури, просіяних крізь сито з отворами діаметрам 2 мм, скляні трубки висотою 25-30 см і діаметром 3-4см, 4-5 склянок, штатив для трубок, марля, фільтрувальний папір, годинник з секундоміром.

1. Скласти установку для визначення водопроникності ґрунту (рис. 6.1).

Для складання установки потрібно:

а) взяти скляну трубку завширшки 3-4 см і завдовжки не менше 25 см, зав’язати один кінець її марлею, спочатку закривши його фільтрувальним папером;

Рис. 6.1 – Прилад длявизначення водопроникності, водоутримуючої здатності та водовіддачі різних типів ґрунтів

б) заповнити трубку на 20 см повітряно-сухим ґрунтом; для заповнення трубки першого приладу взяти добре оструктурений ґрунт (можна для цього спеціально відсіяти із зразка ґрунту структурні фракції розміром від 1 до 5 мм); другу трубку заповнити безструктурним ґрунтом (можна взяти дрібнозем, відокремлений при відсіванні структурної частини ґрунту); третю трубку заповнити глинистим розпиленим ґрунтом (глиною), а четверту – безструктурним піщаним ґрунтом (піском); ґрунт при заповненні трубки злегка ущільнюють;

в) помістити трубку нижнім зав’язаним кінцем у воронку та закріпити на штативі так, як показано на рис. 6.1 (проте воронку використовувати не обов’язково);

г) підставити під воронку склянку або колбу.

2. Налити в усі трубки однакову кількість (близько 50-100 мл) води й
зафіксувати час. Якщо цієї кількості води буде не досить для повного промочування ґрунту, то під час досліду можна ще долити води в однаковій кількості в усі трубки. Кількість води залежить як від характеру самого ґрунту, так й від діаметру трубок.

3. За потемнінням мокрої частини ґрунту, з помітним проникненням в
нього води, простежити різницю в швидкості проникнення води в різні за структурою та механічним складом ґрунти.

4. Зафіксувати час початку витікання води з різних ґрунтів та
порівняти його. Відмітьте, які ґрунти пропустили крізь себе воду швидше, наскільки (таким чином визначають водопроникність).

5. Деякий час дати воді вільно стікати з ґрунту.

6. Виміряти приблизну кількість води, що витекла з ґрунту
(водовіддача). Відзначити, які ґрунти мають кращу водовіддачу, а які більше утримують воду в собі.

7. Отримані результати записати в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Результати експериментів

Тип ґрунту	Кількість взятої води, мл	Час появи першої краплі води – водопроникність, сек	Кількість води, що профільтрувалась – водовіддача, мл	Кількість води, що залишилась у ґрунті – водо- утримуюча здатність, мл

Висновки:

Дата добавления: 2014-11-29