Тема 8. Українська культура XX ст. та доби Незалежності

Тема 7. Духовні пошуки в українській культурі XIX ст.

Тема 6. Українська культура другої половини XVII – XVIII ст.

Тема 5. Українська культура в XIV - середині XVII ст.

Тема 3. Архаїчна доба української культури.

Теоретичний аспект датування початків української культури. Фактори впливу на формування української культури. Неслов’янські культури на території України. Формування слов’янської культури на території України. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен.

Тема 4. Культура Княжої доби (IX—XIV ст.)

Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі. Язичницька культура східних слов’ян. Християнство як чинник нових культурних процесів. Розвиток освіти та науки. Література та книжна справа. Мистецтво Княжої доби. Побут та військова справа Княжої доби. Особливості культурних процесів у Галицько-Волинському князівстві.

Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях. Осередки культурного життя. Розвиток освіти та науки. Література та книгодрукування. Розвиток архітектури та інших видів мистецтва. Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг. Початки культури козацтва.

Соціально-політичні обставини розвитку української культури. Козацтво як явище української історії та культури. Розвиток духовної культури: церква, освіта, наука. Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва. Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина Г.С.Сковороди. Народна культура та побут XVII - XVIII ст.

Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст. Формування української національної самосвідомості. Розвиток науки та університетської філософії. Українська література XIX ст. Роль творчості Т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості. Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. в Україні.

Соціально-політичні умови розвитку української культури у 20-му ст. Тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.) Українізація 20-х років як умова розвитку національної культури. Українська культура в умовах тоталітаризму. Українська радянська література та театр: національна специфіка та тенденції розвитку. Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст. Особливості розвитку культури в незалежній Україні.

2. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ НА ЛЕКЦІЯХ, ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Дисципліна «Історія української культури» належить до циклу соціально-гуманітарної підготовки та є нормативною, тобто, такою, що вивчається всіма студентами обов’язково.

Вивчення цієї дисципліни відбувається у першому семестрі на першому курсі. Студенти, які щойно вступили до Вищого навчального закладу (ВНЗ), колишні школярі, повинні усвідомити, що навчання у ВНЗ відбувається за Болонською кредитно-модульною системою, і великий обсяг матеріалу треба вивчати самостійно, на відміну від шкільної системи навчання. Отже, для запобігання непорозумінь та ефективної роботи студентам одразу ж слід спрямувати свої зусилля на самоорганізацію вивчення матеріалу, оптимізувати розподіл часу на підготовку до семінарських занять, самостійну та індивідуальну роботу, консультуючись з викладачем у разі виникнення проблем.

Види робіт, які обов’язково повинні виконати студенти з дисципліни «Історія української культури»:

- Відвідування лекцій та ведення конспекту.

- Відвідування семінарських занять, підготовка до них за окремими планами, що надає викладач, з використанням матеріалів лекцій, підручників, додаткової літератури та наукових Інтернет-ресурсів. Обов’язковою є активна робота на семінарських заняттях, участь у дискусіях, обговореннях, що там відбуваються, підготовка доповідей, презентацій, виконання письмових робіт. Адже, саме за ці види робіт виставляються оцінки на заняттях.

- Виконання самостійної роботи студентів (СРС), завдання до якої надає викладач на лекціях до кожної теми. Самостійні роботи виконуються в зошитах письмово та висвітлюються у формі повідомлень або презентацій, з якими студенти виступають на семінарських заняттях. Окрім того, всі питання та завдання самостійної роботи включаються до модульного та екзаменаційного контролю.

- Виконання індивідуальної роботи студентів (ІДЗ) у вигляді доповіді. Тему доповіді студенти обирають серед пропонованих викладачем і готують вдома самостійно, керуючись методичними рекомендаціями, наведеними у цьому посібнику (Розділ 2.2.) та консультуючись з викладачем на заняттях з індивідуальної роботи, які прводяться за окремим графіком. З доповідями студенти виступають на семінарських або індивідуальних заняттях. За результатами підготовки та виступу з доповіддю виставляється оцінка з ІДЗ. За семестр кожен студент повинен виступити хоча б з однією доповіддю (за бажанням – можна й більше) для отримання балів з ІДЗ.

- Написання підсумкової модульної контрольної роботи (МКР), що відбувається на останньому семінарському занятті. МКР охоплює не менше 60% вивченого за семестр матеріалу, і складається з двох теоретичних завдань проблемно-пошукового характеру та 10 тестових завдань. Написання цієї роботи є обов’язковою для кожного студента. За результатами МКР, роботи на лекційних та семінарських заняттях, виконання СРС та ІДЗ, виставляється середній бал, який називається балом модульного контролю. Він складає 50% загальної оцінки за дисципліну.

- Виконання письмової екзаменаційної роботи. Оцінка за екзамен складає 50% загальної підсумкової оцінки за дисципліну. Екзаменаційна робота включає 3 теоретичних завдання проблемно-пошукового характеру та 20 тестових завдань. Вона пишеться в зимову екзаменаційну сесію в призначений розкладом час. Бали модульного контролю додаються до балів за екзамен, таким чином, отримуємо загальні підсумкові бали за дисципліну.

Нижче наводяться методичні рекомендації до кожного з наведених видів робіт.

Методичні рекомендації до роботи на лекціях: Лекція є важливим видом навчальної роботи студента, адже саме під час лекцій викладач надає студентам теми та плани з дисципліни, висвітлює навчальний матеріал у розгорнутому, концептуально оформленому вигляді. На лекціях також надаються плани семінарських занять, самостійної роботи студентів та література до них. Лекції супроводжуються презентаціями.

Завдання студента під час лекції – уважно слухати та намагатися осмислити навчальний матеріал, що надає викладач, записувати його до конспекту (необхідно завести для цього окремий зошит). При цьому, записувати необхідно не лише змість презентацій, що студенти бачать на мультимедійному екрані, а й матеріал, що наводиться викладачем поза презентацією, в усній формі.

Якщо у студента виникають додаткові питаня до викладача, або він має власну, особливу думку щодо тих чи інших фактів, теорій та концепцій, він повинен підняти руку та, після того, як викладач зверне на нього увагу, чітко та коротко поставити питання, що його цікавить або висловитись щодо принципових для нього проблем. Або можна записати питання в свій зошит і поставити його викладачу в кінці лекції чи на семінарському занятті.

Лекції відбуваються регулярно за розкладом, тривають по 2 академічні години. Відвідуваня лекцій є обов’язковим для студента. В разі відсутності студента на занятті викладач робить позначку про це в журналі, що дорівнює негативній оцінці. Такий студент повинен переписати навчальний матеріал у своїх однокурсників до конспекту, вивчити його та розповісти вивчене викладачу на консультації – у спеціально виділений час після занять. Про графік консультацій можна дізнатися у викладача або на кафедрі, до якої належить викладач. У разі успішного складання заборгованості, позначка відсутності студента в журналі анулюється викладачем. На складання заборгованостей відводиться 10 календарних днів.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять: Проведення семінарських занять відбувається за розкладом, їх відвідування є обов’язковим для студентів. У разі відсутності студента на семінарському занятті, він повинен пройти ту саму процедуру перескладання, що й за пропуски лекцій.

Для ефективної роботи на семінарських заняттях студенти обов’язково повинні відвідати електротеку ХІБС (папка «Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін» - папка «Історія української культури») та роздрукувати для себе плани семінарських занять. У цих планах наводяться теми семінарів, передбачені для кожного семінару види робіт, проблеми та питання для обговорення на семінарських заняттях (які висвітлюються на заняттях студентами у формі дискусій), питання самостійної роботи (за якими готуються конспекти, повідомлення та презентації), теми доповідей для індивідуальної роботи (ІДЗ), списки літератури до кожної теми (із вказаними сторінками). В бібліотеці необхідно взяти рекомендовані підручники (один або декілька).

На семінарські заняття студенти повинні приносити роздруковані плани, конспекти з лекційним матеріалом та виконаною самостійною роботою, підручники, роздруковані тексти своїх доповідей та електронні носії з презентаціями (якщо планується виступ).

За результатами роботи на семінарських заняттях студентам виставляються оцінки. Для одержання високих балів та успішної роботи студенти повинні приділяти багато уваги самостійній підготовці до занять у позанавчальний час. При цьому, недостатньо вивчити лише конспект лекцій - треба ще й залучати матеріали підручника та додаткової літератури за темами, виконувати самостійну роботу, проробляти тестові завдання (з ними можна ознайомитись в електротеці).

Недостатнім буде репродуктивний підход до вивчення матеріалу (просте відтворення прочитаного), необхідно аналізувати вивчене, робити висновки, формулювати власні аргументовані думки та ідеї щодо проблем, які пропонуються до розгляду на семінарі, намагатися творчо підходити до вирішення поставлених питань. Робота в зазначеному ключі, активність студента в процесі дискусії на семінарському занятті, участь в обговоренні питань, виступи з доповідями та систематичне виконання самостійної роботи – це запорука успішного проведення семінарських занять та отримання високих оціночних балів за їх підсумками.

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи студентів (СРС): В умовах кредитно-модульної системи навчання великий обсяг роботи виконується студентами самостійно. Особливість виконання самостійних робіт з історії української культури полягає в необхідності ґрунтовного опрацювання основної та додаткової літератури з теми, підготовка конспектів, повідомлень та презентацій, виступи з ними на семінарських заняттях.

Завдання для самостійної роботи надаються студентам викладачем на початку кожної лекції, докладно роз’яснюється, що саме треба зробити в рамках тієї чи іншої самостійної роботи, наводиться література та сторінки, на яких можна відшукати матеріал. Окрім рекомендованої літератури, студенти можуть шукати матеріал в інших письмових джерелах, наукових Інтернет – ресурсах.

В процесі роботи необхідно приділяти увагу адекватному усвідомленню поставлених завдань (якщо завдання не зрозуміле, необхідно звернутися за додатковою консультацією до викладача), а також акуратному та самостійному їх виконанню. Плагіат Інтернет-ресурсів та друкованих матеріалів (наукових статей, підручників, авторефератів тощо) є неприпустимим. Цитування тих чи інших джерел повинно обов’язково супроводжуватися посиланням на джерело (адресу та назву сайту, автора та назву статті, підручника чи іншої літератури).

Для правильної організації самостійної роботи необхідно спочатку ознайомитись із темою, завданням, організацією контролю, критеріями оцінювання. Після цього приступати до пошуку рекомендованої літератури, для чого звернутися до бібліотеки ХІБС, Інтернету або до бібліотеки ім. Короленка. В процесі вивчення літератури слід робити виписки цитат по темі самостійної роботи, зазначаючи автора та назву джерела. Нарешті, можна приступити до оформлення самостійної роботи - написання конспекту, тексту повідомлення або складання презентації, з якими студенти виступатимуть на семінарських заняттях.

Методичні рекомендації до підготовки індивідуальної роботи (ІДЗ), написання модульної контрольної роботи (МКР) та екзаменаційної роботи наводяться окремо у відповідних розділах та підрозділах цього посібника (Підрозділ 2.3., розділи 4; 5).

2.2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ЛІТЕРАТУРА

Тема 1.Історія української культури як наукова дисципліна. Місце української культури у світовому культурному процесі.

Мета. Визначити предмет, об’єкт та функції дисципліни «Історія української культури». З’ясувати місце української культури в контексті історичного розвитку загальнолюдської та європейської культур. Проникнути в сутність явищ культури, не обмежуючись їх описом чи переліком.

Дата добавления: 2014-11-29