Добрива

мінеральні	органічні
Селітри, рідкий амоніак, солі амонію та ін.	Гній, послід, зелені добрива
Класифікація елементів, що входять до складу добрив
Мaкроелементи (Нітроген, Фосфор, Калій)	Проміжні елементи (Кальцій, Магній, Сульфур)	Мікроелементи (Бор, Купрум, Ферум, Манган, Молібден, Цинк)
Характеристика добрив
Назва	Хімічна формула	Вміст основної поживної речовини
Фосфатні добрива
Фосфоритне борошно	Ca5F(PO4)3	P2O5 ― 19-25 %
Суперфосфат простий	Ca(H2PO4)2 ∙ H2O + Н3РО4 + + CaSO4	P2O5 ― 16-20 %
Суперфосфат подвійний	Ca(H2PO4)2 ∙ H2O + Н3РО4	P2O5 ― 38-50 %
Нітратні добрива
Амоніакова селітра (амоній нітрат)	NН4NO3	N ― 32-35 %
Амоній сульфат	(NH4)2SO4	N ― 20-21 %
Натрієва селітра (натрій нітрат)	NaNO3	N ― 16 %
Хлористий амоній (амоній хлорид)	NН4Cl	N ― 24-25 %
Сечовина	CO(NH2)2	N ― 42-46 %
Калійні добрива
Хлористий калій (калій хлорид)	KCl	K2O ― 50-62 %
Калій сульфат	K2SO4	K2O ― 48-52 %
Каїніт	KCl ∙ MgSO4 ∙ 3H2O + NaCl	K2O
Змішані та складні добрива
Нітрофоска	NН4NO3 + CaHPO4 + + СаСО3 + KCl або NН4NO3 + CaHPO4 + + (NH4)2HPO4 + CaSO4 ∙ ∙ 2H2O + KCl або NН4NO3 + (NH4)2HPO4 + + KCl	N ― 12-20 % P2O5 ― 10-14 % K2O ― 10-21 %
Амофоска	(NH4)2HPO4 ∙ (NH4)2SO4 + + KCl	N ― 11-12 % P2O5 ― 11-16 % K2O ― 15-20 %

Характеристика мікроелементів

Мікроелемент	Значення для рослин	Вміст у добривах
Бор	Нестача в ґрунті спричиняє за-хворювання в рослин (відми-рання верхівки у льону, гниль серцевини кормового буряка та ін.); знижує врожайність	1. У борній кислоті (Н3ВО3) та бурі (Na2B4O7). 2. Зола, торф, гній (1кг золи містить 200 – 700 мг Бору, 1 кг гною і торфу – близько 20 мг Бору
Цинк	Нестача призводить до захво-рювання рослин (зменшення розмірів листків та їх знебар-влення), вповільнення їх росту	1. Промислові відходи. 2. Сірчанокислий та хлористий цинк
Манган	Нестача в ґрунті спричиняє жовтизну листків картоплі, капусти, томатів. На відсутність Мангану особливо реагують пшениця, овес, кукурудза, пло-дові рослини	1. Марганцеве добриво одержують зі шламу (MnO2, MnO та органічні речовини). 2. Манган сульфат, манган хлорид, манган нітрат
Купрум	Відсутність у ґрунті спричиняє захворювання у злаків – “білу чуму”; чутливі до нестачі Куп-руму злаки, плодові дерева	1. Купрумовмісні руди. 2. Мідний купорос

НЕМЕТАЛИ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ

ЕЛЕМЕНТИ VІ ГРУПИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ

КАРБОН ТА СИЛІЦІЙ

Порівняльна характеристика будови атомів

Карбону та Силіцію

Атом Карбону С

Атом Силіцію Si

Розміщення електронів на енергетичних рівнях

  +⑥)) 2 4

  +⑮))) 2 8 4

Електронна формула

  1S²2S²2P²

  1S²2S²2P⁶3S²3P²

Розміщення електронів на орбіталях

  2S² 2P²    

  3S² 3P²   3d⁰

	Розміщення електронів на орбіталях в атомах Карбону	Ступінь окиснення
Можливі ступені окиснення Карбону	1S^22S^22P^2 +6С   1S^22S^12P^3 +6С	+2     ―4; +4

Особливості алотропних форм вуглецю

Алмаз	Графіт	Карбін
У кристалічній гратці ко-жен атом Карбону оточе-ний чотирма іншими. Атоми розміщені на од-накових відстанях один від одного і дуже міцно зв’язані між собою кова-лентними зв’язками. Цим пояснюється значна твердість алмаза	Атоми Карбону розмі-щені паралельними ша-рами. Відстань між сусід-німи шарами набагато більша, ніж між сусід-німи атомами в шарі. Це зумовлює незначну міц-ність зв’язку між шарами, тому графіт легко розще-плюється на тонкі лусоч-ки, які самі по собі до-сить міцні	Це чорний порошок із включеннями більших за розмірами кристалів зі скляним блиском. Крис-тали карбіну складають-ся з ланцюжків атомів Карбону, сполучених одинарними та потрій-ними зв’язками, що чер-гуються. За твердістю пе-реважає графіт, але по-ступається алмазу

Порівняльна характеристика Карбону та Силіцію

Ознаки для порівняння	Карбон	Силіцій
Поширення в природі	Зустрічається в природі як у вільному стані (вміст у земній корі – 0,02 %), так і у сполуках (переважно в карбонатах). У вільному кристалічному стані зуст-річається у вигляді алмазу (окремі кристали) та гра-фіту (утворює потужні пок-лади)	У вільному стані не зустрі-чається. Головні природні сполуки: силіцію діоксин та солі силіцієвих кислот. Другий за поширеністю в природі елемент (29,5% маси земної кори)
Фізичні властивості	Утворює кілька алотропних форм, які відрізняються фізичними властивостями	Тверда речовина з харак-терним блиском. Існує в аморфному та кристаліч-ному станах. Гарний напів-провідник
Хімічні властивості а) взаємодія з металами; б) взаємодія з неметалами (киснем, воднем)     в) відновні влас-тивості (легко відновлює мета-ли з їх оксидів у процесі нагріва-ння)	4Al + 3C → AL4C3 алюміній карбід 2С + O2 → 2СO карбон (ІІ) оксид С + O2 → СO2 карбон (ІV) оксид C + 2H2 → CH4 метан   ZnO + C → Zn + CO	3Ca + Si → Ca2Si кальцій силіцій Si + O2 → SiO2     Si + 2H2 → SiH4 силан     ―
Застосування	Алмаз застосовують: для різання скла; для свердління твердих порід: у ювелірній справі (добре відшліфовані прозорі кристали – діаманти – є коштовним камінням). Графіт застосовують: в електротехніці для виготовлення електродів; як мастильний матеріал; для виробництва грифелів для олівців	Силіцій застосовують: як напівпровідник; у металур-гії (як відновник, а також для одержання кислото-тривких сталей); для ви-робництва сонячних бата-рей, які перетворюються сонячну енергію на елект-ричну

Вуглецеві матеріали

Кокс	Деревне вугілля	Сажа	Природне вугілля
Твердий пористий матеріал, який одержують шля-хом прожарюван-ня вугілля без дос-тупу повітря. Скла-дається переваж-но з чистого вугле-цю. Використову-ється як паливо, відновник – у ме-талургії	Форма вуглецю, яку одержують у результаті прожа-рювання дереви-ни або інших ма-теріалів рослин-ного або тварин-ного походження без доступу повіт-ря. Використову-ється як вбирач газів	Карбоновмісний продукт непов-ного згоряння, що складається з час-тинок чорного ко-льору. Застосову-ється в лакофар-бовій, поліграфіч-ній промислово-сті, як наповнювач у процесі вулкані-зації каучуку	Природний про-дукт з високим умістом Карбону. Найдавніше дже-рело енергії. Яв-ляє собою міне-рал, що утворився з речовин рослин-ного походження. Існує кілька видів вугілля: буре вугі-лля, кам’яне вугі-лля, антрацит (найбагатший на Карбон)

Основні види палива

Газоподібне	Рідке	Тверде
Природний, водяний, коксовий гази	Нафта та нафтопродукти	Деревина, кам’яне вугілля, буре вугілля, торф, горючі сланці

Характеристика адсорбції

Адсорбція – поглинання поверхнею адсорбента розчинених речовин.

Процес адсорбції протікає тим інтенсивніше, чим більшою є поверхня адсорбенту. Для збільшення поверхні адсорбент подрібнюють або роблять пористим	Адсорбенти: деревне вугілля, активоване вугілля
Активоване вугілля використовують: для очищення повітря від отруйних речовин (це було використано М.Д. Зелінським у фільтрувальному протигазі в період Першої світової війни); для вловлювання бензину з природних газів; у вигляді таблеток застосовують у разі отруєнь та шлункових захворювань для виведення шкідливих речовин з організму; як каталізатор

Порівняльна характеристика

карбон (ІІ) оксиду та карбон (ІV) оксиду

Ознаки для порівняння	Карбон (ІІ) оксид СO (чадний газ)	Карбон (ІV) оксид СO2 (вуглекислий газ)
Фізичні властивості	Безбарвний газ, без запаху, трохи легший за повітря, ма-лорозчинний у воді, на пові-трі горить блакитнуватим полум’ям	Безбарвний газ, без запаху, у 1,5 раза важчий за повітря, добре розчинний у воді
Фізіологічна дія	Отруйний. Його отруйна дія полягає в тому, що він нео-боротно взаємодіє з гемо-глобіном крові, яка після цього втрачає здатність пе-реносити кисень від легень до тканин	Не отруйний, але люди та тва-рини в разі великої його кон-центрації задихаються: в разі 3%-ї концентрації у повітрі в людини спостерігається часте дихання, а в разі 10%-ї – втрата свідомості та смерть
Промисловий спосіб одержання	Одержують шляхом газифі-кації твердого палива: СО2 + С → 2СО	Одержують з допомогою термічного розкладу вапняку або крейди: СаСО3 → СаО + СО2 Також одержують, спалюючи вугілля, торф, нафтопродукти та ін..
Застосування	Входить до складу штучного газоподібного палива, а та-кож використовується в ор-ганічному синтезі	У промисловості для одержан-ня соди, виготовлення безал-когольних напоїв

Солі карбонатної кислоти

Карбонати	Гідрогенкарбонати
Na2CO3 – натрій карбонат	NaHCO3 – натрій гідрогенкарбонат
CaCO3 – кальцій карбонат	Ca(HCO3)2 – кальцій гідрогенкарбонат

Хімічні властивості карбонатів

Розклад у наслідок нагрівання	CaCO3→ СаО + СО2 Ca(HCO3)2 → CaCO3 + СО2 + H2O
Взаємодія із солями	К2СО3 +CaСl2 → CaCO3↓ + 2KCl
Якісна реакція: взаємодія карбонатів і гідрогенкарбона-тів із хлоридною кислотою з бурхливим виділенням вугле-кислого газу	К2СО3 +2НСl → 2NaCl + СО2↑ + H2O КHСО3 +НСl → KCl + СО2↑ + H2O
Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів
н.у. CaCO3 + СО2 + H2O Ca(HCO3)2 Нагрівання

Види твердості води

Твердість води зумовлюється наявністю, головним чином, солей Кальцію та Магнію
Карбонатна (тимчасова) твердість пов’язана з наявністю гідрогенкарбо-натів Кальцію та Магнію	Некарбонатна (постійна) твердість пов’язана з наявністю сульфатів і хлоридів Кальцію і Магнію
Способи усунення:
1) дією натрій карбонату: Ca(HCO3)2 + Na2CO3 → CaCO3 + 2NaНСО3 2) дією кальцій гідроксиду: Ca(HCO3)2 + Са(ОН)2 → 2CaCO3↓ + 2H2O 3) кип’ятінням: Ca(HCO3)2 → CaCO3 ↓+ СО2↑ + H2O Mg(HCO3)2 → MgCO3↓ + СО2 ↑+ H2O	Усувають дією натрій карбонату: CaSO4 + Na2CO3 → CaCO3↓ + Na2SO4 MgSO4 + Na2CO3 → MgCO3↓ + Na2SO4

Застосування карбонатів

Назва солі	Хімічна формула	Властивості	Застосування
Калій карбонат (поташ)	К2СО3	Білий, гігроскопічний порошок, розчинний у воді	Використовується у виробництві скла та рідкого мила
Натрій карбонат (сода)	Na2CO3	Білий порошок або білі кристали, добре розчинні у воді	У виробництві хімічних продуктів, у милова-рінні, скляній, тексти-льній промисловості, у побуті
Натрій гідрогенкарбонат (питна сода)	NaHCO3	Білий порошок добре розчинний у воді, внаслідок нагрівання розкладається на натрій карбонат, воду та карбон (ІV) оксид	У медицині, хлібопе-ченні, для наповнення вогнегасників
Кальцій карбонат	CaCO3	У воді практично нерозчинний	Як будівельний мате-ріал, для одержання кальцій оксиду та вуг-лекислого газу

Хімічні властивості силікатів

Взаємодія з кислотами	Na2SiO3 + H2SO4 → Na2SO4 + H2SiO3↓
Взаємодія з солями	Na2SiO3 + CaCl2 → 2NaCl + CaSiO3↓

Дата добавления: 2014-11-29