Методичні рекомендації щодо вивчення теми. Тема 9. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)

Тема 9. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

Перелік питань.

1. Початок другої світової війни. Возз’єднання українських земель у складі УРСР

2. Окупація України військами Німеччини і її союзників (22 червня 1941 - 22 липня 1942 р.)

3. Риси німецького окупаційного режиму.

1. Початок другої світової війни. Возз’єднання українських земель у складі УРСР

Проаналізувавши причини другої світової війни, зробіть висновок, чи можна було її уникнути? Візьміть то уваги той факт, що з 15 червня по 2 серпня 1939 р. у Москві проходили переговори між СРСР, Англією і Францією про укладання тристороннього союзу проти німецької агресії. Переговори завершилися провалом, як з вини Англії і Франції, які затягували переговори, сподіваючись ізолювати СРСР на міжнародній арені і направити проти нього фашистську агресію, так і з вини радянського керівництва, яке вважало все капіталістичне оточення однаково ворожим по відношенню до СРСР і тому не бачило головної небезпеки з боку фашистської Німеччини. Більше того, сталінське керівництво пішло на союз із Німеччиною. 23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький Договір про ненапад (пакт “Молотова-Ріббентропа”). До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу сторін в Європі. Секретний протокол, існування якого радянське керівництво протягом півстоліття заперечувало, давав можливість Сталіну збільшити територію СРСР майже до кордонів Російської імперії 1913 р. До сфери впливу Радянського Союзу у числі інших територій (Фінляндія, Естонія, Латвія, Західна Білорусія) потрапили і західноукраїнські землі, що перебували у складі Польщі – Західна Волинь і Східна Галичина. Зі свого боку Німеччина отримала повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Пакт “Молотова-Ріббентропа” перетворив СРСР на фактичного союзника фашистської Німеччини і розв’язав руки Гітлеру в його агресії у Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська напали на Польщу. Зв’язані з нею договірними зобов’язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок другої світової війни.

Згідно з пактом і таємним протоколом радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу у світову війну.

28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був скріплений Договором про дружбу і кордони. Договір уточнив сфери впливу цих держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі. У сферу впливу СРСР переходили Литва, Бесарабія і Північна Буковина, у сферу впливу Німеччини – Лемківщина і Холмщина (українські території, які раніше були у сфері впливу СРСР).

У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бесарабію.

Договір про дружбу і кордони, як і секретний протокол до “пакту Молотова-Ріббентропа”, протягом 50 років становив одну із державних таємниць СРСР. Ці угоди були укладені всупереч нормам міжнародного права і сприяли розв’язанню другої світової війни.

З іншого боку, відповідно до угод про сфери впливу, західноукраїнські і придунайські українські землі ввійшли до складу УРСР, що відповідало споконвічним прагненням українців до возз’єднання в межах однієї держави. Ці події неоднозначно оцінюються істориками. Дехто з істориків розглядає їх як звільнення поневолених західноукраїнських земель і возз’єднання Західної України з Наддніпрянською. На думку інших, ідеться про воєнну експансію тоталітарного режиму проти Західної України. Історик С.Кульчицький називає події “возз’єднанням, що носило характер акції окупаційного типу”.

А як би Ви оцінили цей процес? Чи може бути одне й те ж явище одночасно позитивним і негативним?

Після возз'єднання західноукраїнських земель з Україною почалася їх активна радянізація - здійснення перетворень відповідно до радянського зразка. Проаналізуйте ці перетворення і покажіть їх суперечливий характер.

2. Окупація України військами Німеччини і її союзників (22 червня 1941 - 22 липня 1942 р.)

22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Її союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.

Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій "Південь" на чолі з фельдмаршалом Рундштедтом. Для оборони України були створені Південно-Західний фронт на чолі з генералом Кирпоносом та Південний фронт на чолі з генералом Чередніченком.

З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Ровно-Броди тривала найбільша танкова битва початкового етапу війни. Війська Південно-Західного фронту змушені були відступити, залишивши Західну Україну. 30 червня німці окупували Львів. Вже на кінець третього тижня війни вони просунулись углиб України на 300-350 км.

На північному напрямку німецькі війська заглибилися на радянську територію на 500 км, на центральному напрямку – на 600 км. Червона армія за перші три тижні війни втратила 850 тис. чоловік (у 10 разів більше, ніж Німеччина), 3,5 тис. літаків, 6 тисяч танків.

Початковий період війни склався вкрай невдало для Радянського Союзу. З’ясуйте, чому? Адже СРСР мав потужний воєнно-економічний потенціал і планував вести можливу війну на ворожій території і “малою кров’ю”.

Зверніть увагу на головні воєнно-політичні події літньої кампанії: оборону Києва, яка тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 р., оборону Одеси (5 серпня - 16 жовтня 1941 р.) та оборону Севастополя, яка тривала 250 днів! (30 жовтня 1941 р. - 4 липня 1942 р.).

Наприкінці 1941 р. німецькі війська групи армій “Південь” окупували майже всю Україну. Однак, ціною величезних жертв, героїчного опору народу план "блискавичної війни" був зірваний.

Трагічні наслідки мала наступальна операція під Харковом військ Південно-Західного фронту на чолі з С.Тимошенком і М.Хрущовим у травні 1942 р.: загинуло три армії, у полон потрапило 240 тис. солдатів і офіцерів. Трагічно завершилася і спроба розгромити гітлерівців у Криму. 4 липня 1942 р. після 250-денної оборони Севастополь захопили німецькі війська.

Поразки в Україні різко змінили воєнно-стратегічну ситуацію, ініціатива знову перейшла до рук ворога.

У червні 1942 р. німецькі війська великими танковими з’єднаннями при підтримці авіації почали навальний наступ на воронезькому напрямку. Наслідком цього був прорив фронту вглиб на 200-400 км протяжністю 600-650 км.

22 липня 1942 р. після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області гітлерівці остаточно окупували всю територію Української РСР.

Дата добавления: 2014-11-29