Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності




Досвід розвинених країн світу свідчить, що інноваційний шлях розвитку економіки неможливий без широкого і ефективного використання інтелектуального потенціалу. Значні інноваційні зрушення в національних економіках Японії, Швеції, Фінляндії, Південної Кореї та в інших країнах визначалися не лише науковими та технічними досягненнями, але й загальним інтелектуальним проривом у цих країнах за рахунок створення відповідних інституцій освітнього, науково-технологічного та маркетингового спрямування, які поєднали інтелект, виробництво, бізнес.

У ринковій економіці подібне об’єднання різних інституцій суспільства можливо лише за умов наявності у кожного з цих суб’єктів спільного інтересу, передусім можливості одержати дохід.

Діяльність спрямовану на одержання доходу прийнято називати комерціалізацією. Стосовно об’єктів права інтелектуальної власності під комерціалізацією, тобто діяльністю, що підпорядкована цілям отримання прибутку, як зазначає П.М.Цибульов, розуміють введення об’єктів права інтелектуальної власності до цивільного обороту, – тобто використання прав на об’єкти права інтелектуальної власності у господарській діяльності [15].

Як відомо, у загальному значені поняття “оборот” – це замкнутий цикл у повторюваному процесі, а стосовно господарської діяльності оборот – це рух товарів, коштів у ході відтворювального процесу. Виходячи з загального визначення обороту, під оборотом об’єктів інтелектуальної власності можна розуміти рух товарів, робіт і послуг, здійснених за допомогою використання інтелектуальної власності під час відтворювального процесу.

Оборот об’єктів інтелектуальної власності розкривається при представленні їхнього руху поетапно:

– створення об’єкта інтелектуальної власності та одержання абсолютних майнових прав на нього (перший етап);

– розпоряджання майновими правами на об’єкти інтелектуальної – власності (другий етап);

– доведення об’єкта інтелектуальної власності до стану готовності докомерційного використання й організація виробництва з його використання (третій етап);

– реалізація товарів, робіт і послуг, зроблених з використанням інтелектуальної власності та їхнє використання споживачами (четвертий етап).

На думку економістів, якщо розглядати господарський оборот об’єктів інтелектуальної власності як капітал, тобто вартість яка приносить додаткову вартість, що самозростає, то бачимо безупинно поновлювальний процес з авансування (виділення коштів в рахунок наступних платежів) засобів на створення об’єктів інтелектуальної власності, використання об’єктів інтелектуальної власності при виробництві товарів, робіт, послуг, їх реалізації і повернення до вихідної грошової форми.

Також можна розглядати господарський оборот об’єктів інтелектуальної власності підприємства як товар, у цьому випадку це безупинно поновлювальний процес з авансування засобів на створення об’єктів інтелектуальної власності та їхню реалізацію у вигляді договорів продажу патентів, ліцензійних договорів, договорів комерційної концесії тощо [16].

Використання об’єктів інтелектуальної власності у господарському обороті дозволяє забезпечити умови для створення простого відтворення капіталу, вкладеного в їхнє створення і придбання. При використанні прибутку, отриманого від реалізації товарів, робіт і послуг, створених з використанням об’єктів інтелектуальної власності, а також при залученні інших додаткових джерел, забезпечується розширене відтворення капіталу, вкладеного в об’єкти інтелектуальної власності.

Можна виділити дві форми кругообігу капіталу, вкладеного в створення об’єктів інтелектуальної власності. У першому випадку відбувається “малий” кругообіг капіталу, коли після створення об’єктів інтелектуальної власності і одержання на них майнових прав підприємство реалізує створений інтелектуальний продукт. У даному випадку об’єкти інтелектуальної власності виступають як товар, який після реалізації виключних прав використовується в господарському обороті інших підприємств.

У другому випадку відбувається “великий” кругообіг капіталу, тобто вкладений у створення об’єктів інтелектуальної власності капітал далі проходить інші стадії свого обороту в рамках цього ж підприємства. Оборот капіталу завершується реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, зроблених з використанням об’єктів інтелектуальної власності. При цьому після здійсненої реалізації капітал повертається у вихідну грошову форму, і може бути знову вкладений у створення об’єктів інтелектуальної власності.

Варто звернути увагу на те, що є можливим одночасне існування двох форм обороту об’єктів інтелектуальної власності на одному підприємстві у разі передання невиключних прав на використання об’єктів інтелектуальної власності. Наявність двох форм обороту капіталу і можливість їхнього одночасного існування на одному підприємстві, коли права на використання інтелектуальної власності можуть бути використані як підприємством-творцем, так і необмеженою кількістю інших підприємств – це істотна відмінність об’єктів інтелектуальної власності від матеріальних засобів виробництва. Останні через їхню матеріальну форму можуть бути використані тільки в одному місці однією особою [17].

Виходячи з цього, можна констатувати, що існують різні способи введення об’єктів права інтелектуальної власності у цивільно-господарський оборот. На думку П.М.Цибульова, їх можна розділити на дві групи [18]:

– перша: використання прав на об’єкти права інтелектуальної власності у виробництві товарів або послуг;

– друга: передання прав на об’єкти права інтелектуальної власності іншій особі.

При цьому передання прав на об’єкти права інтелектуальної власності може бути здійснене шляхом:

– передання (уступки) усіх майнових прав іншій особі;

– внесення прав на об’єкти прав інтелектуальної власності до статутного фонду підприємства;

– передання права користування об’єктом права інтелектуальної власності іншій юридичній або фізичній особі.

Своєю чергою, передання прав користування об’єктами інтелектуальної власності може відбуватися:

– за ліцензійним договором;

– за договором комерційної концесії (франшизи);

– за договором лізингу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 756; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.