Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження 159

Фізична діяльність людини

Психофізіологічні небезпеки

НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

I

I ^Дезінсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах І та кліщів — збудників інфекційних захворювань.

I

I ■& Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть | бути джерелом або переносниками інфекцій.

У процесі своєї діяльності людина використовує не тільки свої фізичні можливості, а й витрачає значні психологічні зусилля, такі як особливості характеру, волю, розумові здібності тощо.

"& Небезпечні фактори, зумовлені особливостями фізіології та психо­логії людини, називаються психофізіологічними.

Діяльність людини можна поділити на дві категорії — фізичну та ро­зумову.

І

& Фізична діяльність — діяльність, пов 'язана з предметними дія­ми (наприклад, перевезення вантажу, інструментальне виробницт­во тощо).

*& Розумова діяльність пов 'язана з процесами, під час яких людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами.

Людина в діяльності виступає як особистість, що має певні мо­тиви і намічені цілі. Мотивами можуть виступати потреби, почуття тощо. Для здійснення діяльності необхідно мати об'єкт діяльності, внутрішні спонуки, а також співвідношення спонук і цілей люди­ни, які вона хоче досягнути в результаті своєї діяльності. Наприк­лад, людину до діяльності спонукає або особисте збагачення (задо­волення особистих потреб), або неможливість фізичного існування без діяльності.

Фізичну роботу (роботу м'язів) можна поділити за її характером на два види — статичну і динамічну.

При статичній роботі підвищується обмін речовин, збільшується вит­рата енергетичних ресурсів, але меншою мірою, ніж при динамічній. Особ­ливістю такого виду праці є її виражена втомлювальна дія, що зумовлена довготривалим скороченням і напруженням м'язів, відсутністю умов для

кровообігу, внаслідок чого відбувається накопичення кінцевих і проміжних продуктів обміну. Це дуже швидко призводить до розвитку втоми.

Динамічна робота пов'язана з переміщенням у просторі частин тіла або усього тіла. У результаті енергія, яка витрачається при такій праці, пере­творюється на механічну і теплову. Динамічні скорочення м'язів мають перервний характер, шо сприяє повноцінному кровопостачанню і кисне­вому обміну, а це, своєю чергою, призводить до меншої втомлюваності.

Працездатність м'язів залежить також і від обсягу навантаження — чим воно більше, тим швидше втомлюються м'язи. Для виконання фізичної роботи дуже важливо добрати середні величини ритму і навантаження. Це сприятиме підвищенню продуктивності і скороченню періоду втом­люваності (втома настане пізніше).

У процесі роботи будь-якої частини тіла до неї надходить більше крові, ніж при стані спокою. Чим більшу роботу виконують м'язи, тим більше поживних речовин і кисню надходитиме до них за допомогою крові. Чим більше фізичної праці, занять фізичною культурою, спортом, тим швидше ростуть м'язові волокна, людина стає сильнішою. Фізичні вправи доб­ре впливають на весь організм, зміцнюють здоров'я, загартовують лю­дину, роблять її здатною витримувати різні несприятливі впливи навколишнього середовища.

Фізичні навантаження зумовлюють активізацію обмінних процесів. При інтенсивному навантаженні хвилинний об'єм серця зростає порівня­но зі станом спокою в 6 разів, кількість засвоєння кисню — в 3 рази. Внаслідок цього збільшується постачання киснем тканин у 18 разів.

Обсяг фізичної роботи залежить від конкретної професійної діяльності, особливостей людини, ступеня тренованості, фізичного розвитку тощо.

Як тільки людина приступає до конкретної роботи, незалежно від рівня її інтен­сивності, з 'являється потреба у збільшенні кількості кисню в організмі людини. Кожній людині відповідає свій показник максимального споживанню кисню (МСК). Чим вище МСК, тим вища працездатність, стійкість до впливу екстремальних факторів. У чоловіків віком до 25 років МСК становить приблизно 2,8-3,0 л/хв, а у спортсменів — 5,0-6,0л/хв. Споживання кисню зростає із збільшенням наванта­ження на організм людини. Через певний проміжок часу збільшення навантаження не призводить до збільшення концентрації кисню в організмі. Такий стан насичен­ня киснем називається кисневою межею. Відповідно, таке навантаження за неве­ликий проміжок часу повністю виснажує людину (за 5-10 хв).

Отже, інтенсивна фізична праця висуває високі вимоги до функцій основних органів і систем людини. Нетренованість призводить до по­гіршення стану серцево-судинної, дихальної та центральної нервової сис­тем, а постійна фізична активність поліпшує їх функції.

Дата добавления: 2014-11-29