Організація та управління безпекою життєдіяльності 1 страница

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОЮ

ТЕМИ ДЛЯ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ

1. Правове регулювання безпеки життєдіяльності.

2. Законодавство України про охорону здоров'я.

3. Законодавство України про охорону праці.

4. Основні положення Закону «Про цивільну оборону України».

5. Екологічне законодавство України.

6. Організаційна структура управління безпекою життєдіяльності.

йи

1. Завдання законодавства про охорону здоров'я. Права громадян у царині охорони здоров'я. Основні принципи охорони здоров'я.

2. Законодавство України про охорону праці.

3. Законодавство України про дорожній рух.

4. Законодавство України про захист людини від впливу іонізуючих випромі­нювань.

5. Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, принцип та об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища.

6. Законодавство України про охорону атмосферного повітря.

7. Законодавство України про охорону водних ресурсів.

8. Законодавство України про охорону земельних ресурсів.

9. Законодавство України про тваринний світ.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Абстинентний синдром - реакція організму на відсутність наркотичної речовини. Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це - вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих. Адаптація (щодо наркоманії) - пристосованість організму до певної дози наркотичної речовини. Адекватне - відповідне, розмірне, узгоджене, вірне, точне.

Анаболізм - засвоєння речовин та синтез специфічних для кожної тканини сполук. Аналіз дерева помилок - один з інструментів системної безпеки, що використовується при оцінці надзви­чайно складних або деталізованих систем.

Аналізатори - сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, що здійсню­ють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

Антидепресанти - різні за хімічною будовою і механізмом дії психотропні засоби, які покращують настрій, знімають тривогу і напругу.

Антимутагени - фізичні та хімічні чинники, які знижують частоту виникнення спадкових змін організму -мутацій.

Антиоксиданти - природні або синтетичні речовини, які вповільнюють окислення органічних сполук орга­нізму або запобігають йому.

Антитіло - субстанція, що виробляється лімфоцитами у відповідь на агресію в організм антигенів. Антропометрія - вимір і опис тіла людини в цілому й окремих його частин.

Асфіксія - задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах. Атрибути - невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість).

Афект - найсильніша емоційна реакція, яка повністю захоплює людину і підкоряє її думки і рухи. бактерія - одноклітинний організм, який розмножується простим розподілом.

Безпека - 1) стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди; 2) збалансований, за експерт­ною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. Безпека життєдіяльності - галузь знання та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загаль­них закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій. Безпека людини - складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток».

Безпека систем - наука, що застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. Безумовні рефлекси - стереотипи поведінки, надбані людиною у постійних умовах зовнішнього середови­ща, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість. Біологічні ритми - періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Біомеханіка - розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів і організму в цілому,

а також механічні явища, що відбуваються в них.

Біота (життя) - історично сформована сукупність рослин і тварин, об'єднаних загальною областю розподілу.

Вакцина - хімічна речовина, отримана з живих чи мертвих мікроорганізмів, що використовується для

вироблення імунітету до збудників цієї хвороби у тварин і людей.

Вивих - стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості.

Виробниче середовище - простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини.

Вібрація - коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, спорудж, що сприймаються організмом людини як струс.

Відмороження - пошкодження тканин організму, викликане дією низьких температур. Відповідальність - це поняття, що відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення пред'явлених взаємних вимог. Відчуття - основа знань людини про навколишній світ.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Війна - збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнота­ми; у переносному розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Вік - поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя. ВІЛ - вірус імунодефіциту людини.

Вірус - збудник хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами менший за бактерій (внутрішньоклітинний паразит).

Вісцеральний аналізатор - аналізатор внутрішніх органів. ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я.

Вражаючий фактор - чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, приводить до матеріальних збитків.

Гармонія - відповідність розмірів частин і цілого, злиття різноманітних компонентів об'єкта в єдине органічне ціле.

Ген - молекулярний носій спадкових властивостей організму.

Генетичний код - система запису спадкової інформації в молекулі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) живих істот (людей, тварин, рослин, бактерій, вірусів).

Геохімічні процеси - процеси зміни хімічного складу гірських порід і мінералів, а також розплавів і розчинів, із яких вони утворилися.

Гіпотеза - виражене у формі судження припущення або передбачення чого-небудь. Гістологія — наука про тканини тварин і людини.

Глікоген - тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод тварин і людини, особливо великий його вміст в печінці і м'язах.

Гомеостаз - відносна динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища й сталість основ­них фізіологічних функцій організму людини, тварин і рослин.

Гормони - біологічні активні речовини, вироблені ендокринними залозами або залозами внутрішньої секреції; служать для гормональної діяльності окремих органів, систем і всього організму в цілому. Гравітація - тяжіння, універсальна взаємодія між будь-якими видами матерії.

Граничнодопустима концентрація (ГДК) - максимальна кількість небезпечної хімічної речовини в оди­ниці об'єму (повітря, води тощо) чи ваги (харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необме­жено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків. Грибки - одно- та багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження.

Демографічний вибух - різке прискорення темпів росту населення (переважно в країнах Азії, Африки, Латинської Америки).

Деструкція - порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь. Деформація - зміна відносного положення часток тіла, пов'язана з їхнім переміщенням. Джерело небезпеки - природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.

Дисгармонія - відсутність або порушення гармонії, немилозвучність, розлад.

Дисиміляція (катаболізм) - ферментативне розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду.

Дискретність - переривчастість; протиставляється безперервності.

Дистрофія - дегенерація, переродження, патологічний процес, що виникає у зв'язку з порушенням обміну речовин і характеризується появою в тканинах продуктів обміну речовин, змінених кількісно і якісно. Діяльність - активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби. ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота, носій спадкової, генетичної, інформації.

Довкілля - навколишнє середовище людини, обумовлене в даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, її здоров'я і життя. Евакуація - організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Ейфорія - відчуття задоволення від дії наркотику.

Еквівалентна доза - міра біологічної дії іонізуючого випромінювання на людину. Експозиційна доза — іонізуюча спроможність іонізуючого випромінювання в повітрі. Електрика — сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрично заряджених тіл або часток. Електричний струм - упорядкований (направлений) рух електрично заряджених часток. Електричний удар - див. загальна електротравма.

Електричні знаки (мітки) - чітко окреслені плями найчастіше сіро-синього або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Електроліз - сукупність процесів електрохімічного окислення-відновлення на опущених в електроліт елек­тродах при проходженні через них електричного струму. Електролітична дисоціація - розпад речовини на іони при розчиненні.

Електромагнітне поле - особлива форма матерії, за допомогою якої здійснюється взаємодія між електрич­но зарядженими частинками.

Електроофтальмія - запалення зовнішньої оболонки ока - рогівки і кон'юнктиви - внаслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання від електричної дуги.

Електротравма - пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму, елек­тричною дугою або блискавкою.

Емерджентність - здатність систем мати властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.

Емоції - психічні процеси, які відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.

Епідемія - 1) масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території; 2) поширення, у принципі тимчасове, якоїсь хвороби серед людності на більш-менш значній території. Епізоотія - одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території. Епілепсія - падуча хвороба, хронічне захворювання головного мозку людини, що характеризується голов­ним чином повторними припадками, а також поступовим розвитком змін особистості. Епіфітотія - масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності.

Ергономіка (від грець, егдоп - робота і потоз - закон) - наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві. Ерготична система - система, одним з елементів якої є людина. Етнос - історично сформоване стійке угруповання людей - плем'я, народність, нація. Єдина державна система запобігання НС і реагування на них - центральні та місцеві органи виконав­чої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують прове­дення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат. Життєве середовище - частина Всесвіту, де знаходиться або може знаходитися в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

Життєдіяльність - 1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб і можливостей; 2) складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоров'я та працездатність.

Життя - одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя - (по К.М.Ситніку) особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломерантів.

Життя - (по Ф.Енгельсу) спосіб існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є постійний обмін з оточуючим їх зовнішнім середовищем.

Загальна електротравма (електричний удар) - враження центральної нервової системи або загроза ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом електричного струму або електричної дуги.

Закон - нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспільного, державного життя і має вищу юридичну силу.

Здібності - психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).

Здоров'я - «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» (за визначенням ВООЗ).

Землетрус - сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнуван­ня споруд, пожеж, людських жертв.

Зовнішній (непрямий) масаж серця - комплекс заходів, спрямованих на відновлення роботи серця в разі його зупинки.

Зона небезпеки - визначена просторова область, в якій проявляється дія небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.

Зсув - сковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Ієрархія - розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до нижчого. Ізотопи - різновиди атомів одного і того самого елементу, які мають однакові заряди ядер, але різні масові числа. Імунізація - створення штучного імунітету - активного (при введенні вакцини) або пасивного (при введенні сироваток).

Імунітет - 1) несприйнятність організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють до організму ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників; 2) стан стійкості організму людини до дії патогенних мікробів.

Імунодепресанти — лікарські препарати, які пригнічують імунні реакції організму.

Інкубаційний період - період між часом входження мікробу в організм і часом прояву перших симптомів хвороби. Інстинктивна поведінка — дії, вчинки, які успадковуються людиною у ході еволюції людства. Інтелект (розсудок, розуміння) - розумові здібності людини; здатність людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.

Інтуїція - спроможність розуміння істини шляхом прямого їх розсуду без обгрунтування за допомогою доказів. Інфразвук - звук, частотою до 16 Гц.

Інфрачервоне випромінювання (14) - частина електромагнітного спектру з довжиною хвилі 700 нм — 1000 мкм, енергія якого при поглинанні у речовині викликає тепловий ефект.

Іонізуюча спроможність випромінювання - питома іонізація, тобто число пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху.

Іонізуюче випромінювання - будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Ірраціональне - те, що знаходиться за межами розуму, непов'язане з раціональним мисленням або суперечне йому.

Ймовірність небезпеки — відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливо­го їх числа за конкретний період часу. Катаболізм - див. дисиміляція.

Канцерогенні речовини, канцерогени - речовини, що викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).

Катастрофа - великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації - документ, за допомогою якого аварійна подія, що стала­ся або може статися у прогнозований термін, оцінюється, обгрунтовано відноситься до рангу надзвичайних ситуацій та визначається рівень реагування, що відповідає масштабу цієї події.

Клас надзвичайної ситуації - характеристика надзвичайної ситуації, яка визначається походженням подій, що зумовлюють її виникнення.

Клінічна смерть - стан організму, при якому відсутні видимі ознаки життя (серцева діяльність та дихання), згасають функції центральної нервової системи, але зберігаються обмінні процеси у тканинах. Компенсація - відновлення порушеної рівноваги несприятливими внутрішніми або зовнішніми впливами. Компоненти життєвого середовища - природне, соціальне та техногенне середовища. Комунікація - спілкування.

Комфорт - сукупність побутових зручностей: упорядженість і затишок житла, суспільних закладів, засобів повідомлення та інше.

Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

Концепція прийнятного ризику - прагнення створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час; компроміс між рівнем безпеки й можливостями її досягнення.

Кореляція - взаємозалежність будови і функцій клітин, тканин, органів і систем організму, що виявляється в процесі його розвитку і життєдіяльності.

Корпускулярне іонізуюче випромінювання - потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях або генеруються на прискорювачах. Креаціонізм - концепція, що трактує різноманіття форм органічного світу як результат створення їх Богом. Кровотеча - витік крові з кровоносних судин через порушення їхньої цілісності. Лабільність - час, у плині якого тканина відновлює працездатність після чергового циклу збудження. Локальний — віднесений до визначеного місця, обмежений тісними кордонами, територіальними межами.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Людина - вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і соціального начал. Матеріально-культурне середовище - див. техногенне середовище.

Металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розтопився або випарився під впливом електричної дуги.

Мислення - найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами.

Мікроелементи - група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин в малих концентраціях. Місцева електротравма - чітко окреслені місцеві порушення цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або електричної дуги.

Мораль (моральність) - один з основних засобів нормативної регуляції дії людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин. Мотивація - дії, спрямовані на задоволення своїх потреб. МСК - максимальне споживання кисню.

Мутагенні речовини - призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Мутагенні фактори, мутагени - фізичні явища та хімічні речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації в їх потомстві.

Мутація - 1) зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів; 2) раптово виникаючі природні (спонтанні) або викликані штучно стійкі зміни спадкових структур живої матерії, відповідальні за збереження і передачу генетичної інформації.

Надзвичайна ситуація - подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Надзвичайний стан - особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та репонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.

Наркотик - речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи дешька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної чи фізичної залежності. Настрій - найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або несприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту. Наукова гіпотеза - судження про закономірний зв'язок явищ.

Небезпека - негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту.

Небезпечна ситуація - подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється. Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом.поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Небезпечний фактор - чинник життєвого середовища, який призводить до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Непритомність - стан організму, при якому людина втрачає усвідомлений контакт з оточуючим середови­щем, але рефлекторно реагує на зовнішні подразники.

Нервова система - сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. Ноосфера - сфера людського розуму, частина Всесвіту, де людська свідома діяльність стає визначальним фактором існування та розвитку.

Нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК) - органічні кислоти, основна складова частина (разом з білками) живої матерії. Обмін речовин - постійне поглинання речовин з навколишнього середовища і виділення кінцевих про­дуктів розпаду в це середовище.

Онтогенез - індивідуальний розвиток організму, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біох­імічних перетворень, що відбуваються в організмі від моменту його зародження до кінця життя. Опік - пошкодження тканин організму, викликане дією високих температур, хімічних речовин або електричного струму.

Опромінення - вплив на живий організм будь-якими видами випромінювань.

Організм людини - сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін.

Особистість - стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності.

Отруєння - група захворювань, викликаних дією на організм отрут різноманітного походження. Памороки - перехідний стан до непритомності через раптову недостатність кровонаповнення мозку. Пам'ять - здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).

Пандемія - масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби людей з досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка охоплює цілі регіони, групи країн та континенти. Паразитарні захворювання - захворювання, що викликаються паразитами. Партія - група людей, об'єднаних спільністю ідей, інтересів.

Патогенні мікроорганізми — мікроорганізми, які викликають захворювання людини. Патогенність - хвороботворність, спроможність мікроорганізмів викликати появу інфекційних хвороб. Перегрівання - порушення процесів терморегуляції при дії на організм високих температур. Передпатологічний стан - стан неповного здоров'я. Перелом - порушення цілісності кістки.

Переохолодження - порушення процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур. Перша долікарська допомога - комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.

Побутове середовище - середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Поведінка за навичками - дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.

Повінь - значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі. Поглинена доза - енергія іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Подразнюючі речовини - викликають подразнення слизистих оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри. Пожежа - неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей, знищення матеріальних цінностей. Попередній аналіз небезпек - аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та реко­мендації щодо контролю; перший етап у визначенні та класифікації небезпек, які мають місце в системі. Порог болісного відчуття - максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати біль. Порог чутливості - мінімальна інтенсивність звуку, яку людина відчуває.

Дата добавления: 2014-11-29