Consecutio temporum 5 страница

Hispania, ae f Іспанія

historia, ae f історія

historicus, i m історик

hodie сьогодні

Homērus, i m Гомер

homo, inis m людина

honestas, ātis f чесність

honestus, a, um шановний, поважний, чесний

honoratus, a, um шановний

honos, ōris m почесть; пошана; почесна посада

hora, ae f година

Horatius, i m Горацій

horreo, ui, — ēre 2 ціпеніти; мерзнути, тремтіти; лякатися

horresco, horrui, — ĕre 3 здригатися, жахатися; ставати дибки; бушувати

horribilis, e страшний, жахливий

hortor, atus sum, ari 1 dep. підбадьорювати; умовляти, переконувати

hortulus, i m садок

horum яких, серед яких (див. hic)

hospes, itis m іноземець, гість

hostia, ae f жертовна тварина; жертва

hostīlis, e ворожий

hostis, is m ворог

huc сюди, до цього

humanitas, ātis f гуманність

humānus, a, um властивий людині, людський

humerus, i m плече (див. також umerus)

humilis, e низький, нікчемний; незнатний

humus, i f земля; humi на землі; humo із землі

hunc Acc. Sg. до hic I

I

ibant ішли (див. eo)

ibi там

ibīdem там же

ico (icio), ici, ictum ĕre 3 бити, влучати, вражати

ictus, us m удар

idcirco для того

idem, eădem, idem той же самий, один і той же

identidem adv. неодноразово, постійно

idoneus, a, um зручний, придатний

igitur отже

ignārus, a, um незначний, недосвідчений

ignāvus, a, um боязкий

ignis, is m вогонь

ignorantia, ae f незнання

ignōro, āvi, ātum āre 1 не знати

ignosco, nōvi, nōtum ĕre 3 (з Dat) вибачати

ignōtus, a, um невідомий; незнайомий

iidem N. Pl. до idem

Ilion, i n Іліон (Троя)

ille, illa, illud той, він; знаменитий

illic там

il-ludo, lusi, lusum ĕre 3 грати; насміхатися

imāgo, inis f зображення, образ; вигляд

imber, bris m злива, дощ

imitatio, ōnis f наслідування

imitor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc) наслідувати

immānis, e величезний, лютий

immensus, a, um безмірний, величезний

im-mineo, —, — ēre 2 загрожувати

im-mitto, mīsi, missum ĕre 3 впускати; відводити

immo; imo ні,навпаки; навіть, мало того

im-moderate не помірно

immolo, āvi, ātum āre 1 приносити в жертву

immortālis, e безсмертний

immōtus, a, um нерухомий

immunis, e вільний від податків; непричетний

immunitas, atis f пільга, свобода

impedio, īvi, ītum, īre 4 (з Acc) заважати, перешкоджати, утримувати

im-pello, puli, pulsum ĕre 3 приводити в рух; відштовхувати; вражати; заважати

im-реndeo, —, — ēre 2 (з Dat) висіти; загрожувати

im-реndo, реndi, реnsum ĕre 3 витрачати; присвячувати

im-penetrabilis, e непроникний; недоступний

imperator, ōris m володар, голова; полководець; переможець

imperītus, a, um недосвідчений; безрозсудний

imperium, i n влада; наказ; держава, імперія; pl вищі військові посади

impero, āvi, ātum āre 1 (з Dat) володарювати; наказувати

impertio, īvi, ītum, īre 4 dep. давати, надавати

impetro, āvi, ātum āre 1 домагатися

impetus, us m напад, наступ

im-pius, a, um нечестивий, злочинний

im-pleo, plēvi, plētum ēre 2 наповнювати

im-ploro, āvi, ātum āre 1 благати

im-plume, e позбавлений пір’я

im-pōno, posui, positum ĕre 3 (з Dat) накладати, класти; давати

im-porto, āvi, ātum āre 1 ввозити

impotens, entis безсилий

imprīmis перш за все, особливо

improbitas, atis f негідність, безсоромність; зухвалість

improbus, a, um ганебний, поганий, негідник

improvīsus, a, um несподіваний, раптовий; ех improvīso несподівано

impudens, entis безсоромний

impuli - див. impello

in в, на

inānis, e марний

inaratus, a, um незораний

in-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 ходити; з'являтися, іти; охоплювати

incendium, i n пожежа

incendo, сеndi, сеnsum ĕre 3 запалювати, підпалювати

incertus, a, um невизначений, невідомий, неясний, сумнівний; incertum невідомість

in-cido, cidi, — ĕre 3 падати; потрапляти; впадати; (з Dat) нападати

in-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 починати; починатися

inclinatio, ōnis f коливання

in-clūdo, clūsi, clūsum ĕre 3 містити

incognitus, a, um невідомий

incola, ae m мешканець

in-colo, colui, cultum ĕre 3 населяти, жити (десь)

incolumis, e неушкоджений

incommodum, i n незручність; неприємність

incommodus, a, um незручний; incommoda valetūdo погане здоров'я

incorruptus, a, um непошкоджений; непорочний, непідкупний

incredibilis, e неймовірний

incultus, a, um необроблений

incumbo, cubui, cubitum ĕre 3 старанно займатися

in-cunabula, orum n pl пелюшки; початок

in-curro, cucurri, cursum ĕre 3 наступати, кидатися; наштовхнутися; зазнавати; трапитися

inde звідти; потім; тому

index, icis m донощик; вказівний палець; зміст; покажчик

India, ae f Індія

I in-dico, āvi, ātum āre 1 визначати

II in-dīco, dixi, dictum ĕre 3 оголошувати

Indignor, atus sum, ari 1 dep. обурюватися

indignus, a, um негідний, ганебний

in-discrete однаково, байдуже

individuus, a, um неподільний

indoctus, a, um неписьменний

indoles, is f талант, хист

in-dūco, duxi, ductum ĕre 3 вносити; зображати, представляти; схиляти

indulgeo, dulsi, dultum ēre 2 потурати

induo, ui, ūtum ĕre 3 одягати; засвоювати; покривати

Indus, i m індієць

industria, ae f працьовитість; ех (de) i. навмисне

ineluctabilis, e невідворотний

in-eo, ii, itum, īre починатися, наступати; вступати; укладати

inertia, ae f бездіяльність, лінощі

iners, ertis бездіяльний, лінивий; нерухомий

I infans, antis маленький

II infans, antis m, f дитина, немовля

infectus, a, um незроблений

infelicitas, atis f нужденність, нещастя

in-felix, icis нещасний; безплідний

inferi, orum mpl ті, хто перебувають у пеклі, померлі

inferior, ius, ōris (compar. до inferus) нижчий

in-fero, in-tuli, il-lātum, in-ferre вносити, приносити; заподіювати; реdem i. входити; bellum i. (з Dat) починати війну, іти війною

inferus, a, um підземний, що відноситься до царства мертвих

infesto, āvi, ātum āre 1 непокоїти, загрожувати, переслідувати

infestus, a, um ворожий; жорстокий

infīdus, a, um ненадійний

infimus, a, um найнижчий; найнезначніший

infinītus, a, um безмежний; незліченний

infirmitas, atis f немічність, безсилля, слабкість; хвороба

infirmus, a, um слабкий, неміцний

in-flammo, āvi, ātum āre 1 запалювати

in-flo, āvi, ātum āre 1 надувати

in-fluo, fluxi, fluxum ĕre 3 текти, впадати

in-formis,e огидний, жахливий

in-gemisco, gemui, — ĕre 3 застогнати

ingeniōsus, a, um талановитий, щедро обдарований

ingenium, i n натура; дарування, розум, талант

ingens, entis величезний; сильний

ingentiosus, a, um величезний, найбільший

ingenuus, a, um вільнонароджений, благородний

ingluvies, ei f паща, горлянка; ненажерливість

ingrātus, a, um невдячний

in-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. вступати, входити; ходити; іти; проходити

inhumānus, a, um нелюдяний

I inimīcus, a, um ворожий, шкідливий

II inimīcus, i m ворог

inīquus, a, um незручний; несправедливий

initium, i n початок; i. facĕre починати; initio спочатку

in-jicio, jēci, jectum ĕre 3 накидати; вселяти, наводити; порушувати; з Acc., Dat. класти; накладати

injuria, ae f образа, несправедливість

injustus, a, um несправедливий

innocens, entis невинний

innocentia, ae f невинність

in-notesco, ui, — ĕre 3 ставати відомим

innumerabilis,e; innumerus, a, um незліченний, незчисленний

inopia, ae f бідність; нестача

inops, opis бідний

inquam v.defect. говорити

in-quiro, sīvi, sītum ĕre 3 шукати, розшукувати; шукати підставу для звинувачення; розглядати

insanabilis, e невиліковний

insania, ae f безумство

insānus, a, um божевільний

in-scius, a, um необізнаний

in-scrībo, scripsi, scriptum ĕre 3 (з Dat) писати; надписувати

inscriptio, ōnis f напис

I in-sero, sēvi, situm ĕre 3 навіювати, запроваджувати; insitus, a, umприроджений

II in-sero, serui, sertum ĕre 3 (з Dat) класти

insidiae, arum f тільки pl засідка; підступність, підступ

insipiens, entis безрозсудний

insitus, a, um див. insero

in-stituo, stitui, stitūtum ĕre 3 встановлювати; призначати, визначати; починати; навчати

institutio, onis f спосіб дії, настанова, учення

institūtum, i n встановлення; образ

in-sto, stiti, — āre 1 наближатися; наполягати; насуватися, переслідувати, загрожувати

instrumentum, i n знаряддя, засіб

in-struo, struxi, structum ĕre 3 влаштовувати; забезпечувати, озброювати; вибудовувати; навчати

insudo, —, — āre 1 пітніти; старанно працювати

insula, ae f острів

in-sum, fui, — esse (з Dat) знаходитися

in-tactus, a, um незайманий, збережений; нерозглянутий; цілий

integer, gra, grum неушкоджений; цілий

intel-lego, lexi, lectum ĕre 3 розуміти; помічати

in-temperans, antis не поміркований; нахабний

intempestīvus, a, um невчасний

in-tendo, tendi, tentum ĕre 3 натягувати; замислювати

inter (Acc) між, серед

inter-clūdo, clūsi, clūsum ĕre 3 відрізувати

interdiu вдень

interdum іноді

inter-eo, itum, īre гинути; зникати

inter-ficio, fēci, fectum ĕre 3 вбивати

interim тим часом

interpres, etis m тлумач

inter-rogo, āvi, ātum āre 1 питати

inter-sum, fui, — esse (з Dat) брати участь; interest важливо

in-texo, texui, textum ĕre 3 встромлювати, вплітати; примішувати, приєднувати

intolerabilis, e;intolerandus, a, um нестерпний

intra ( Acc.) всередині, в

I intro всередину, в дім

II intro, āvi, ātum āre 1 входити; limen i. переступати поріг

intro-dūco, duxi, ductum ĕre 3 вводити

in-tueor, tuitus sum, tueri 2 dep. (з Acc) дивитися

inultus, a, um безкарний

inutilis, e даремний

in-vādo, vāsi, vāsum ĕre 3 (з Acc) нападати

in-venio, vēni, ventum īre 4 знаходити; одержувати; винаходити

inventor, ōris m винахідник

investigatio, ōnis m дослідження

in-vestīgo, āvi, ātum āre 1 відшукувати

in-video, vīdi, vīsum ēre 2 заздрити

invidia, ae f заздрість, ненависть

invīsus, a, um ненависний

invīto, āvi, ātum āre 1 запрошувати; спонукати

invitus, a, um неохочий

invius, a, um непрохідний

involutus, a, um закручений; зетемнений

in-volvo, volvi, volutum ĕre 3 вкочувати, загортати; маскувати; вкрадатися

ipse, а, um сам

ira, ae f гнів

iracundia, ae f гнівливість

irascor, —, irasci 3 dep. (з Dat) сердитися, гніватися

irātus, a, um розгніваний

ire див. eo

ir-rīdeo, rīsi, rīsum ēre 2 (з Acc) насміхатися, висміювати

irrito, āvi, ātum āre 1 роздратовувати, гнівити

irritus, a, um марний

ir-rumpo, rūpi, ruptum ĕre 3 (з Acc) вторгатися

is, ea, id цей, той, він; isque і притому

Isocrătes, is m Ісократ (грецький оратор)

iste, ista, istud цей, той

ita так, таким чином; haud i. не так, не дуже

Italia, ae f Італія

Itălus, a, um італійський

ităque тому, отже

ite ідіть (Imperat. до eo)

item також

iter, itineris n шлях, дорога; перехід; поїздка, подорож; i. agĕre мандрувати

iterum знов, удруге

J

jaceo, cui, — ēre 2 лежати

jacio, jēci, jactum ĕre 3 кидати; закладати

jacto, āvi, ātum āre 1 кидати; (з Acc) хвалитися; хвилювати; виснажувати; me i. звеличувати; iactati tempestate захоплені бурею

jam вже

janua, ae f двері

Januarius, i m січень

Janus, i m Янус (давньоіталійський бог)

jocor, atus sum, ari 1 dep. in (з Acc) жартувати

jocosus, a, um жартівливий

jocus, i m жарт

Jov - див. Juppiter

jubeo, jussi, jussum ēre 2 наказувати, просити

jucunditas, ātis f приємність

jucundus, a, um приємний; цікавий

judex, icis m суддя

judicium, i n суд; думка

judico, āvi, ātum āre 1 судити; вважати

Julia, ae f Юлія

Julius, i m Юлій (чоловіче ім'я)

jumentum, i n в'ючна тварина

jungo, junxi, junctum ĕre 3 єднати; зв'язувати

Junius, i m червень

Juno, ōnis f Юнона

Juppiter, Jovis m Юпітер

jurgium, i n сварка

juro, āvi, ātum āre 1 присягатися

jus, juris n право; суд; jure на законній підставі

jusiurandum,jurisiurandi n клятва, присяга

juss - див. jubeo

jussu за наказом

jussus, us m наказ

justitia, ae f справедливість

justus, a, um справедливий; належний

Juvenalis, is m Ювенал

juvenis, is m хлопець, молода людина

juventus, ūtis f молодість, юність

juvo, ūvi, iūtum āre 1 (з Acc) допомагати; задовольняти; juvat безособ. приємно

K

Kalendae, arum f тільки pl календи (перший день місяця римського календаря)

L

labellum, i n губка

Labiēnus, i m Лабіен (чоловіче ім'я)

I lābor, lapsus sum, labi 3 dep. ковзати, вислизати; текти; падати; котитися; про час минати

II lăbor, ōris m праця; працьовитість; труднощі

lăboro, āvi, ātum āre 1 працювати, трудитися; старатися; терпіти, страждати

Labyrinthus, i m Лабіринт

lac, lactis n молоко

Lacaena, ae f спартанка

Lacedaemonius, i m спартанець

lacero, āvi, ātum āre 1 роздирати, рвати; сварити

lacesso, īvi, ītum ĕre 3 викликати, примушувати; турбувати

Laco, ōnis m спартанець

lacrima, ae f сльоза

lacus, us m озеро

Laecania, ae f спартанка

laedo, laesi, laesum ĕre 3 (з Acc) ображати; шкодити

Laelia, ae f Лелія (жіноче ім’я)

Laelius, i m Лелій (чоловіче ім'я)

laetitia, ae f радість, веселість

laetor, atus sum, ari 1 dep. (з Abl) радіти

laetus, a, um веселий, щасливий

Lampsăcus, i f Лампсак (місто в Малій Азії)

lana, ae f вовна

laneus, a, um вовняний

langueo, ui, — ēre 2 слабувати

languidus, a, um млявий, ледачий

laniger, geri m ягня

lapillus, i m камінчик; коштовний камінь

lapis, idis m камінь

largus, a, um рясний, багатий

lassus, a, um втомлений

lateo, ui, — ēre 2 бути прихованим

lateritius, a, um; latericius, a, um цегляний

I Latīnus, a, um латинський; Latīne латинською мовою

II Latīnus, i m латинянин (житель Латія)

Latium, i n Лацій (область, розташована навкруги Рима)

I latro, āvi, ātum āre 1 гавкати

II latro, ōnis m розбійник

latum див. ferro

I latus, a, um широкий

II latus, eris n сторона

lаudabilis, e похвальний

laudatio, ōnis f похвала, похвальне слово

laudātor, ōris m той, що хвалить

laudo, āvi, ātum āre 1 хвалити

laurus, i f лавр

laus, laudis f похвала; слава; подвиг

Lavinius, a, um лавінієв (італійський)

lavo, lavi, lautum(lotum) āre 1 мити

lectio, ōnis f читання

lector, ōris m читач

lectus, i m ліжко

legatio, ōnis f посольство

legātus, i m посол

legio, ōnis f легіон

legionarius, a, um той, що належить легіону

lego, lēgi, lectum ĕre 3 збирати; читати

lenio, īvi, ītum, īre 4 послабляти

lenis, e м'який

lenitas, ātis f м'якість; повільність

lente повільно

Lentulus, i m Лентул (чоловіче ім'я)

lentus, a, um гнучкий; липучий; застиглий; повільний, нерішучий; довготривалий

leo, ōnis m лев

Leonidas, ae m Леонід (цар спартанський)

leoninus, a, um лев’ячий

lepide гарно, чудово, чарівно, забавно

lepus, oris m заєць

Lesbia, ae f Лесбія (жіноче ім’я)

letum, i n смерть, загибель

levis, e легкий; спокійний; легковажний

levo, āvi, ātum āre 1 полегшувати, пом'якшувати; зменшувати; радувати

lex, lēgis f закон; правило; legem ferre вносити законопроект; sine lege не упорядковано, без ліку

libellus, i m книжка

libenter (від libens) охоче

I liber, era, erum вільний; відвертий

II liber, libri m книга

liberālis, e належний вільній людині, благородний; щедрий; artes liberales вільні мистецтва

liberi, liberorum m, fpl діти

libero, āvi, ātum āre 1 (з Abl) звільняти, позбавляти; виправдовувати

libertas, ātis f свобода

libertīnus, i m вільновідпущений

libet, libuit 2 безособ. бажано

Libitīna, ae f Лібітіна (богиня смерті і поховання); перен. смерть

Libya, ae f Лівія

licet, licuit 2 безособ. можна; з Conj. хай, хоча

Licinius, i m Ліциній (чоловіче ім'я)

lignum, i npl дрова

ligo, āvi, ātum āre 1 зв’язувати

limen, inis n поріг; вихід

limitatio, onis f встановлення, визначення

limōsus, a, um мулистий

linea, ae f межа, лінія

lingua, ae f мова, язик

linquo, liqui, — ĕre 3 залишати, покидати

linteum, i n полотно

Linus, i m Лін (чоловіче ім’я)

liqueo, liqui, — ēre 2 бути ясним

liquidus, a, um рідкий; водяний; прозорий

liquor, oris m рідина

lis, litis f тяжба

litigo, āvi, ātum āre 1 сваритися, сперечатися; судитися

littera, ae f буква; pl лист; письменність; науки

litus, oris n берег (морський)

Livius, i m Лівій (римський історик)

locuples, ētis багатий, щедрий

locus, i mpl loci місця в книгах, loca місцевості; області, місце; (in) loco замість

longe далеко; набагато; абсолютно

longus, a, um довгий; далекий; довгий, тривалий

loquax, ācis балакучий

loquor, locūtus sum, loqui 3 dep. говорити

lotus див. lavo

luceo, luxi, — ēre 2 світити

lucerna, ae f ліхтар, світильник

Lucretius, i m Лукреций

lucrum, i n прибуток, нажива

luctor, atus sum, ari 1 dep. боротися

ludibrium, i n іграшка

lūdo, lūsi, lūsum ĕre 3 грати; жартувати; висміювати

ludus, i m гра, забава; pl публічні ігри, видовища

lugeo, luxi, (luctum) ēre 2 журитися, бути в траурі

lumen, inis n світло; світоч

Luna, ae f місяць

lupus, i m вовк

luscinia, ae f соловей

luscinus, a, um одноокий

lusus, us m гра

lux, lucis f світло; день

luxuria, ae f ;luxuries, ei f розкіш

Lycurgus, i m Лікург (спартанський законодавець)

Дата добавления: 2014-11-29