КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Електропостачання промислового підприємства від енергосистеми без власної електростанціїОсновні принципи побудови схем електропостачання промислових підприємств Загальні відомості про джерела живлення в системах промислового електропостачання До основних ДЖ підприємств належать енергосистема та. заводські електростанції. Крім того, на підприємствах застосовують агрегати гарантованого живлення (АГЖ), ДРП, ДЖ вторинних допоміжних ланцюгів. Техніко-економічні показники енергосистем кращі, ніж у заводських електростанцій, які будують, якщо це технічно доцільно та економічно рентабельно, для сумісного виробництва теплової та електричної енергії у таких випадках: наявності відходів виробництва, придатних як паливо; при великому тепло-споживанні; особливих вимогах до електропостачання. АГЖ використовують за наявністю ЕП особливої групи надійності як третє незалежне ДЖ. При невеликій потужності ЕП особливої групи застосовують АГЖ потужністю від 16 до 250 кВА. ДЖ вторинних допоміжних ланцюгів живлять апарати захисту, сигналізації й управління комутаційних апаратів (вимикачів та інших апаратів з дистанційним управлінням). У вихідних даних до курсової роботи ДЖ підприємства є енергосистема, а приймальним пунктом - ГПП. АГЖ не потрібні за відсутністю ЕП особливої групи надійності (дивися таблицю В.1). ДЖ вторинних допоміжних ланцюгів не проектуються. Перший принцип — максимальне наближення ДЖ високої напруги до ЕУ споживачів, що приводить до мінімуму кількості мережних ланок і кількості проміжних трансформацій та комутацій. Другий принцип — резервування живлення для різних категорій надійності має бути передбачене в схемі електропостачання (відмова від "холодного" резерву). Для цього всі елементи (лінії, трансформатори) повинні нести постійне навантаження в нормальному режимі, а в післяаварійному режимі при вимиканні пошкоджених елементів приймати на себе живлення залишених у роботі споживачів з урахуванням допустимих правилами для цих елементів перевантажень. Третій принцип - наскрізне секціонування усіх ланок СЕП (шини ГПП, ПГВ, РП, вторинної напруги цехових ТП) з установленням на секційних апаратах пристроїв АВР. Четвертий принцип - вибір режиму роботи елементів СЕП. Основним є роздільна робота елементів (ліній, трансформаторів), що призводить до зниження струмів короткого замикання (КЗ), застосування більш "легкої" та дешевої комутаційної апаратури, спрощеного РЗ.
Залежно від напруги ДЖ електропостачання здійнюється за двома варіантами схем: 1) схеми напругою 6-10 кВ; 2) схеми напругою 35-220 кВ. Перші' застосовуються при живленні промислових підприємств невеликої потужності з одним ЦРП чи РП і розташованих на відстані від енергосистеми не більше ніж 5-10 км. Існують різні схеми, які дозволяють живлення ЕП 1, 2 та 3-ї категорій надійності. Другі застосовуються при живленні підприємств середньої та значної потужності з ЕП різних категорій надійності та розташованих на великій відстані від енергосистеми. Як ПП найчастіше бувають ГПП чи ПГВ. Існують схеми з одним, двома та більше ПП. Залежно від місця в мережі енергосистеми та схеми приєднання до мережі розрізняють ПС: - вузлові - приєднані трьома та більше лініями; - прохідні - приєднані шляхом заходу та виходу лінії з двостороннім живленням або лінії з подальшим приєднанням інших ПС; - відгалужувальні - приєднуються до однієї або до двох ліній у "відпайку"; - тупикові - живляться однією або двома радіальними лініями від ДЖ. Відповідно до нових норм технологічного проектування ПС змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ у схемах розподільних пристроїв 35 кВ і більше на ГПП віддільники та короткозамикачі замість вимикачів не застосовуються, бо їх використання вимагає утворення штучного КЗ для забезпечення умов, вимкнення вимикача на початку лінії, що призводить до таких обставин: збільшується зона аварії, бо при пошкодженні на живильному відгалуженні до трансформатора чи на самому трансформаторі короткочасно відключаються всі інші трансформатори, приєднані до даної магістралі, що недопустимо для виробництв з безперервним технологічним процесом; підвищується потужність однофазних КЗ (особливо в разі наявності СД, які створюють підживлення КЗ); значно ускладнюються схеми РЗ та автоматики. У наш час застосовують блочні схеми з вимикачами в ланцюгах ВН трансформаторів у разі недоцільності (за умовами надійності) або неможливості (за умовами відсутності ЕО необхідного виконання) застосування більш простих схем. У разі відсутності транзиту потужності застосовують перемички з двома роз'єднувачами, що дозволяє використовувати одну лінії та два трансформатори або дві лінії та один трансформатор в умовах ремонту відповідно лінії та трансформатора (наприклад, як на рисунку 1.1, а). Доцільність використання блочних схем без перемичок з боку ВН (наприклад, як на рисунку 1.1, б) найчастіше визначається їх простотою та надійністю (менша кількість ЕА), дефіцитом території навколишньої забудови, бо наявність перемички при напрузі 110 кВ збільшує довжину ПС практично на 10 м. На промислових підприємствах невеликої (до 5 МВт) та середньої потужності (від 5 до 75 МВт), до яких належать машинобудівні заводи, для ГПП переважним є застосування двообмоткових трансформаторів з напругами 35/6(10) кВ потужністю від 0,63 до 16 МВА та 110/6(10) кВ потужністю від 4 до 40 МВА, причому трансформатори потужністю 25, 32, 40 та 63 МВА випускаються з розщепленою вторинною обмоткою однакової напруги 6 або 10 кВ. Іноді розщеплені обмотки мають різні напруги 6 і 10 кВ, що сприяє економічному вирішенню питань електропостачання, якщо на підприємстві є ЕП на 6 і 10 кВ.
Рисунок 1.1. — Варіанти типів приєднань підстанцій до електричної мережі: а - відгалужувальна; б - тупикова У вихідних даних до курсової роботи (дивися таблицю В.8) задані напруга живлення (35 чи 110 кВ), а також схема приєднання ГПП до мережі енергосистеми: відгалужувальна (рисунок 1.1, а) чи тупикова (рисунок 1.1, б). На підприємствах електротехнічної промисловості України освоєно випуск комплектних трансформаторних підстанцій блочних розподільних (КТПБР) з вищою напругою 35 та 110 кВ.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1610; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |