Економічні аспекти безпеки світової економіки

Неминуче перетинання інтересів держав у різноманітних сферах міжнародних відносин не тільки є джерелом криз і конфліктів, а й лежить у їхній основі. Вищі інтереси міжнародного економічного співтовариства диктують необхідність формування систем міжнародної безпеки (глобальної та регіональних).

Провідні в економічному плані країни прагнуть отримати довгострокові стратегічні переваги. Для цього застосовуються такі засоби, як зовнішньоекономічні війни, ослаблення національних інфраструктур, цілеспрямоване створення напружених геополітичних ситуацій.

Нерівномірність розвитку різних країн і нерівноцінний інтерес до їхньої участі в міжнародних економічних відносинах роблять позиції сторін нерівними, створюють можливість тиску й навіть економічного шантажу. Іноді саме так складалися взаємовідносини «бідних» і «багатих» країн у міжнародних торговельно-економічних і валютно-фінансових операціях. Усе це ставить під загрозу безпеку світової економіки.

Поняття безпеки, яке застосовувалось раніше щодо воєнної сфери, в сучасних умовах поширюється на економічні, екологічні, гуманітарні, політичні відносини. Це зумовлено певною девальвацією воєнних факторів безпеки, з одного боку, а з іншого - підвищенням ролі економічних, політичних, екологічних та інших складових національної безпеки.

Під міжнародною безпекою розуміється такий стан міжнародних і військово-політичних відносин, за якого гарантується зовнішня складова національної безпеки кожної країни, а також практично виключається загроза воєн і збройних конфліктів завдяки розв'язанню міжнародних і регіональних суперечностей.

Форми систем підтримки міжнародної безпеки можуть бути найрізноманітнішими, що зумовлюється широтою їхнього геополітичного охоплення, рівнем розвитку країн-учасниць, орієнтацією підтримки (політичною, економічною, військовою) тощо.

Економічна безпека (міжнародна і національна) має загальносвітовий характер і торкається різною мірою інтересів усіх держав. Спочатку питання про економічну безпеку виникло в середовищі країн, що розвиваються.

Під міжнародною економічною безпекою розуміється така економічна взаємодія країн, яка виключала б навмисне завдання збитку економічним інтересам якоїсь країни. Це передбачає створення відповідного міжнародно-правового механізму.

Проблема економічної безпеки зачіпає інтереси багатьох країн. Як покачує світовий досвід, збиток економічним інтересам завдається різноманітними засобами: порушенням нормального стану міжнародної торгівлі (застосування ембарго, введення надмірних кількісних і тарифних обмежень, штучне підвищення або зниження цін на ті чи інші товари), створенням перепон на шляху міжнародного руху технологій, порушенням практики комерційної діяльності та ін.

Навмисний збиток може завдаватися національній валютній системі країни шляхом заниження курсу національної валюти, заморожування вкладів в іноземних банках, введення кредитних обмежень.

До порушень міжнародної економічної безпеки належать організація цілеспрямованого відпливу наукових кадрів і кваліфікованих робітників, невиконання вимог чинної системи міжнародного транспортного повідомлення всупереч відповідним угодам.

Дедалі частіше порушуються умови екологічної безпеки, що призводить до серйозних економічних утрат.

Сучасна світова практика знає такі основні шляхи підтримання економічної безпеки: стримування небажаних дій за допомогою різноманітних засобів тиску, застосування проти порушника практичних засобів впливу на рівні окремих держав. Сюди входить і політичний процес, який завершує або доповнює силові дії, юридично оформлює їх. Усі ці заходи потребують певного рівня економічної сили держав, що їх застосовують.

Інший напрям підтримання міжнародної економічної безпеки традиційно передбачає створення рівноваги сил шляхом організації різноманітних об'єднань і блоків на регіональному і міжнародному рівнях. Спрямованість зовнішньої і внутрішньополітичної діяльності кожної держави пов'язана з об'єктивними національними інтересами, наявністю загрози цим інтересам і необхідністю протидії такій загрозі. Взаємозв'язок і взаємозумовленість цієї тріади (інтереси, загроза, протидія) є фундаментом національної безпеки.

Національна економічна безпека - це захищеність економіки від внутрішніх і зовнішніх несприятливих чинників, що порушують нормальне функціонування процесу внутрішнього відтворення, підривають досягнутий рівень життя населення і тим самим викликають підвищену соціальну напруженість у суспільстві, а також загрозу самій державі.

Загалом ступінь економічної безпеки залежить від економічного потенціалу країни, його співвідношення з потугами різноманітних господарств. Національна економічна безпека передбачає не створення замкненого, автаркічного національного господарства, а взаємне врахування національних економічних інтересів, дотримання погоджених норм функціонування світової економіки. У цьому плані проблема національної економічної безпеки має вкрай важливе значення для країн пострадянського простору й тих, що розвиваються.

В наш час системою глобальної міжнародної безпеки є ООН - всесвітня організація суверенних держав, створена на основі їхнього добровільного об'єднання з метою підтримання безпеки практично в усіх аспектах. ООН належить до організацій, що мають жорстку в міжнародно-правовому плані внутрішню структуру. Вона контролює виконання будь-якої своєї резолюції (навіть шляхом застосування силових санкцій).

Усі інші системи міжнародної безпеки з певними застереженнями можна віднести до регіональних. Тут провідне місце належить блокам держав, об'єднаних відносною спільністю інтересів, що передбачають жорстку координацію політичної, економічної та військової діяльності.

Регіональні системи безпеки - це різноманітні організації держав, засновані на етнокультурній близькості, подібності економічних, екологічних інтересів і т. д.

Найвагомішу роль у підтриманні міжнародної безпеки відіграють міждержавні системи з внутрішньою жорсткою структурою, органами координації та контролю, явно вираженою політикою у військово-політичному й економічному планах. Нині до цих організацій в Європі можна віднести НАТО (з 1949 р.) і з деякими застереженнями ЄС.

Особливу, чисто європейську форму міжнародної регіональної системи безпеки являє собою ОБСЄ — Організація з безпеки й співробітництва в Європі. Це система консультацій, процесів обговорень, що проводяться на різних рівнях та з різноманітних аспектів міжнародної безпеки.

Незважаючи на спроби міжнародно-правового оформлення, наявність постійних комісій, комітетів та інших подібних органів, ОБСЄ поки не може розглядатися як система міжнародної безпеки жорсткого типу, оскільки не має структур примусу. Проте намітилася тенденція перетворити ОБСЄ на більш структурований і дієздатний орган.

На роль важливих елементів регіональної безпеки претендують і військово-політичні блоки: наприклад АНЗЮС, тобто Тихоокеанський акт безпеки (з 1951 p.), а також двосторонні угоди про взаємодопомогу і співробітництво у військовій галузі (між США і Японією, США і Південною Кореєю тощо).

Підтримання національної економічної безпеки створює сприятливі передумови для стабільного функціонування національних господарств і світової економіки в цілому. При цьому національні економічні інтереси мають відігравати роль орієнтира в усіх двосторонніх та багатосторонніх переговорах, що пов'язані із формуванням економічної безпеки всіх держав. У зв'язку з цим для України найдоцільнішою є гнучка участь у регіональних системах безпеки, що відповідають національним економічним інтересам, із подальшим збільшенням свого впливу в них.

Література

1. Уманців Ю., Активізація процесів злиття та поглинання як чинник глобалізації світової економіки//Підприємництво, господарство і право.-К.-2004.-№2.– С. 129-131.

2. Бойцун О.І., Аналіз показників фінансової відкритості економіки країни//Фінанси України.-К.-2005.-№5.– 72-78.

3. Глібов Р., Аналіз пропозиції на світовому ринку продовольчої продукції тваринного походження//Економіка АПК.-К.-2007.-№2.– С. 133-137.

4. Романків І., Аналіз розвитку ринку послуг у сучасній світовій економіці//Наукові записки.-Тернопіль.-2005.-№1(Вип.14).– С. 82-85.

5. Балян А., Аналіз системи єврорегіональної співпраці прикордонних регіонів Угорщини//Економіст.-К.-2005.-№10.– С. 69-71.

6. Петрова Г.Є., Аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі України//Держава та регіони.-Запоріжжя.-2006.-№4.– С. 262-267.

7. Корнієнко Є., Аналіз та прогнозування показників зовнішньої торгівлі України: роль факторів РЕОК, зовнішнього та внутрішнього попиту/ Є.Корнієнко, Н.Шаповаленко;/Вісник Національного банку України.-К.-2006.-№7.– С. 24-31.

8. Варенко А., Арабські країні Близького Сходу в сучасному процесі глобалізації: порівняльно-політичний аспект//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.-2004.-№43,Ч.2.– С.39-41.

9. Семесько В., Аутсорсинг і перспективи розвитку транспортної логістики//Економіка та держава.-К.-2006.-№1.– С. 57-59.

10. Лігоненко Л.О., Аутсорсинг як інструмент оптимізації та підвищення ефективності бізнесу/ Л.О.Лігоненко, Ю.Ю.Фролова;/Актуальні проблеми економіки.-К.-2005.-№6.– С. 115-125.

11. Павлюк С.М., Базельські принципи: світовий досвід упровадження та застосування/ С.М.Павлюк, В.А.Кажан;/Фінанси України.-К.-2006.-№10.– С. 116-122.

12. Полтарак Н., Базисні умови постачання в зовнішньоекономічній торгівлі/ Н.Полтарак, О.Радіонова;/Економіка АПК.-К.-2002.-№2.– С.31-33.

13. Циганов С.А., Банки на фондовому ринку країн із трансформаційною економікою//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.-2005.-№53,Ч.2.– С. 216-222.

14. Макуха С., Валютна політика України в контексті економічної глобалізації//Підприємництво, господарство і право.-К.-2002.-№11.– С. 126-128.

15. Резнікова О., Валютне регулювання на міждержавному рівні та його вплив на національну валютну систему//Банківська справа.-К.-2001.-№4.– С.50-52.

16. Белінська Я., Валютний механізм і принципи його структурування//Економіка України.-К.-2006.-№5.– С. 19-27.

17. Козюк В.В., Валютні резерви в глобальних умовах//Фінанси України.-К.-2007.-№2.– С. 127-137.

18. Ноговіцина Ю.О., Вжиття заходів з метою імплементації на національному рівні положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.-2006.-№63,Ч.II.– С. 67-71.

19. Шевчук В., Взаємодія ВВП і промислового виробництва та зовнішньої рівноваги у країнах Східної Європи і Балтії//Журнал Європейської економіки.-Тернопіль.-2004.-№4,т.3.– С. 399-426.

20. Гельфандбейн Л.В., Взаємодія глобальних та регіональних інститутів у процесі регулювання світової торгівлі//Актуальні проблеми міжнародних відносин.-К.-2005.-№52,Ч.2.– С.114-116.

21. Чанон Т., Визначення впливу валютного курсу на збалансування обсягів зовнішньої торгівлі//Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.-К.-2001.-№3.– С. 13-19.– (Вісник Київського національного торговельно-економічного університету)

22. Юрій С., Відкрита економіка в глобальному просторі: митно-торговельний аспект/ С.Юрій, І.Іващук;/Вісник економічної науки України.-2006.-№1.– С. 174-180.

23. Шергін С., Відповідальність лідерів і доля аутсайдерів. Гострі колізії сучасної міжнародної системи в умовах глобалізації//Політика і час.-К.-2006.-№7-8.– С. 49-61.

24. Парахонський Б., Відстаючи від еволюції суспільства. Глобалізація, міжнародне право та міжнародна безпека/ Б.Парахонський, Я.Троцький;/Політика і час.-К.-2005.-№12.– С. 7-18.

25. Міжнародні валютно-кредитні відносини:Пiдручник/За ред. А.С.Фiлiпенка.– К.:Либiдь, 1997.– 208с

26. Світова економіка:Підручник/Філіпенко А.С., Будкін В.С., Веклич ОО.– К.:Либідь, 2000.– 582с.

27. Савельєв Є.В., Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів:Підручник/За ред. Устенка О.А.– Тернопіль:Економічна думка, 2001.– 504с

28. Козик В.В., Міжнародні економічні відносини:Навчальний посібник/ В.В.Козик, Л.А.Панкова, Н.Б.Даниленко.– К.:Знання-Прес, 2001.– 277 с.

29. Світова економіка:Підручник/ А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.О.Веклич, С.Д.Годун.– К.:Либідь, 2001.– 582 с

30. Осика С.Г., Світова організація торгівлі:Підручник/ С.Г.Осика, В.Т.Пятницький.– К.:К.І.С., 2001.– 491 с

31. Світова економіка:Підручник/ А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.О.Веклич, С.Д.Годун.– 2-ге вид., стер.– К.:Либідь, 2002.– 582с

32. Система світової торгівлі:Практичний посібник/Пер. з англ.– 2-ге вид.– К.:К.І.С., 2002.– 348с

33. Дахно І.І., Світова економіка:Навч. посібник.– К.:ЦНЛ, 2006.– 264с

34. Мочерний С.В., Світове господарство в умовах глобалізації:Монографія/ С.В.Мочерний, Я.С.Ларіна, С.В.Фомішин.– К.:Ніка-Центр, 2006.– 200с.

Дата добавления: 2014-11-29