Вимоги до оформлення та обсягу курсової роботи

Курсова робота повинна бути надрукована машинописним способом або на комп’ютері за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 /210х297 мм/ через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. В цьому випадку її обсяг не повинен перебільшувати 1 д.а. /25 аркушів машинописного тексту через 2 інтервали чи 16 аркушів через 1,5 інтервали/. Мінімальна висота шрифту 1,8мм. Текст курсової роботи друкують, залишаючи поля таких ромірів: ліве – не менше 20мм, праве – не менше 10мм, верхнє – не менше 20мм, нижнє – не менше 20мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту курсової роботи – всюди однакова. Використання ксероксу як вторинного джерела копіювання не допускається.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальною нумерації сторінок дисертації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

При написанні курсової роботи авор повинен посилатися на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають зясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання. Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання у курсовій роботі.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі:

А) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

Б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у буль-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

В) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

Г) при непрямому цитуванні (переказі,викладі думок інших авторів своїми словами), слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідне посилання на джерело;

Д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

Е) коли автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора курсової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Наприклад: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розбивка моя. – М.Х.).

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і роміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. При написанні курсової роботи необхідно використати не менше15 різних джерел.

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. – Ст.141

2. Кодекс законів про працю України // Верх.Рада України.- Офіц.вид.- К.: Парламент. вид-во, 2006.- 112 с.

3. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / авт.: Б.С. Стичинський, І. В. Зуб, В.Г. Ротань. - 4-те вид., доп.та перероб. - К.: "А.С.К.", 2003. - 1024 с

4. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.2 / Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 608 с

5. Венедиктов В.С. Правове регулювання часу відпочинку в службово-трудових відносинах: наук. - практтич. посібник Х.: НУВС, 2004.- 128 с.

6. Трудове право України: академ.курс: підручник/ Ін-т держ.і права ім.В.М.Корецького НАН України; за загал.ред.Хуторян Н.М.- К.: Вид-во "А.С.К.", 2004.- 608 с

7. Трудовое право: альбом схем: учеб.пособие / Савченко А.А., Кузниченко О.В., Чавыкина Т.И., Чередниченко Н.А.- Х.: Эспада, 2004.- 136 с.

8. Жернаков В. Міжнародний аспект правового регулювання соціально - трудових відносин // Право України.- 2001.-№4. – С.59-61.

Крім того курсова робота повинна бути оформлена таким чином:

- на другій сторінці курсової роботи подається її план (Додаток 2);

- по закінченню роботи ставиться число, місяць та рік її виконання, а також підпис виконавця (Додаток 3);

Дата добавления: 2014-11-29