Функціональні форми та теорії попиту на гроші

ТЕМА 7. ГРОШОВИЙ РИНОК ТА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Питання для контролю знань

1. Поясніть за допомогою графіка, як впливає на рівноважний ВВП збільшення державних закупок.

2. Покажіть на графіку наслідки впливу на рівноважний ВВП дискреційного зниження автономних чистих податків.

3. Чому автоматичні чисті податки називають вмонтованими стабілізаторами?

4. Завдяки чому потенційне бюджетне сальдо має здатність відбивати ефективність дискреційної фіскальної політики?

5. Яким чином змінюється рівноважний ВВП, якщо спиратися на фіскальну політику, спрямовану на пропозицію?

6. У чому суть кривої Лаффера та її недосконалість?

7. Чому в основі сучасної фіскальної політики лежить концепція функціональних фінансів?

Гроші – вид фінансових активів, що може бути використаний для економічних угод. Основною властивістю грошей є їхня висока ліквідність, тобто здатність швидко і з мінімальними витратами обмінюватися на будь-які інші види активів. Основні функції грошей це:

- засіб обміну;

- міра вартості (вимірювальний інструмент для угод);

- засіб заощадження чи нагромадження багатства.

Гроші бувають готівкові і безготівкові (банківські).

Кількість грошей у країні контролюється державою. Цю функцію виконує Центральний банк. Для виміру грошової маси використовують грошові агрегати: М1, М2, М3, L (у порядку убування ступеня ліквідності). Відповідно до класифікації використовуваної в США грошові агрегати підрозділяють:

- М1 – готівка поза банківською системою, вклади до запитання, дорожні чеки;

- М2 – це М1 + ощадні депозити, строкові внески не великих розмірів (до 100 000 $);

- М3 – це М2 + строкові вклади великих розмірів, термінові угоди про зворотній викуп, депозитні сертифікати та ін.;

- L – М3 + казначейський ощадні облігації, короткострокові державні зобов'язання, комерційні папери.

У класичній теорії грошей попит на них визначають за допомогою рівняння обміну (рівняння Фішера):

МV = РУ,

де

М – кількість грошей у обігу;

V – швидкість обігу грошей;

Р – рівень цін (індекс цін);

У – обсяг випуску (у реальному вимірі).

Передбачається, що швидкість обігу – величина постійна, тому що пов'язана з досить стійкою структурою угод в економіці. За умови сталості (V) зміна кількості грошей у обігу (М) повинна викликати пропорційну зміну номінального ВВП (Р_* У). Але в класичній теорії У змінюється повільно (при зміні технології і факторів виробництва). Тому зміна кількості грошей у обігу викликає тільки зміну рівня цін. Це явище називають “нейтральністю грошей”.

Відповідно до концепції монетаристів держава має підтримувати темп росту грошової маси на рівні середніх темпів росту реального ВВП, тоді рівень цін в економіці буде стабільним. Кейнсіанську теорію грошей називають теорією переваги ліквідності. Доводиться, що споживачі віддають перевагу ліквідним грошам. Основним фактором, що визначає попит на готівкові гроші є процентна ставка. Попит на гроші залежить від процентної ставки і переваг споживачів мати ліквідні форми грошей, тобто готівку.

Вважається, що існує зворотна залежність між попитом на гроші і ставкою відсотка. Збереження грошей у виді готівки пов'язане з значними витратами. Вони дорівнюють відсотку, який можна було б одержати, якщо покласти їх у банк чи придбати фінансові активи, що приносять доход. Чим вище ставка відсотка, тим більше втрачається потенційного доходу, тим вище альтернативна вартість збереження грошей у виді готівки а значить тим нижче попит на готівку.

Функція попиту на реальні гроші:

, де

R – ставка відсотка;

У – реальний доход

Функція попиту показує, що при будь-якому даному рівні доходу величина попиту буде скорочуватись із зростанням ставки відсотка і навпаки.

R

L^d₁

L^d

М^D

Рис. 7.1 Попит на ліквідні форми грошей

Збільшення рівня доходу відбивається зрушенням кривої попиту на гроші L^D вправо.

Основними факторами попиту на гроші з позицій і класичної і кейнсіанської теорії є:

- рівень доходу;

- швидкість обігу грошей;

- ставки відсотку.

Дата добавления: 2014-11-29