Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Рекомендації з розробки дерева цілей діяльності підприємства




При розробці дерева цілей треба враховувати, що можливе виникнення конфліктів між окремими цілями, джерелами яких є використання в процесі їх реалізації одних і тих же самих об'єктивно лімітованих фінансових, матеріальних, трудових та інших ресурсів. Приклад виникнення конфлікту цілей при ухваленні рішення щодо розмірів партій оброблюваних деталей покажемо на фрагменті «дерева цілей» підприємства, наведеного на рис. 3.4.

 

Рис. 3.4. Виникнення конфлікту цілей при обґрунтуванні розмірів партій
оброблюваних деталей

 

Попередження виникання конфліктів цілей або їх подолання ще на стадії побудови системи цілей потребує спеціального розгляду з цього питання всіх видів стосунків, що виникають між частковими цілями в системі діяльності підприємства, і найголовніші з яких проілюструємо, використовуючи наведений на рис. 3.5 типовий фрагмент «дерева» цілей підприємства.

 

Рис. 3.5. Типовий фрагмент «дерева» цілей

 

Відповідно до методології, що застосовується, «дерево» цілей частково відповідає строгому визначенню поняття «дерева» з теорії графів, а саме основним вимогам зв'язного орієнтованого графа, вершини якого є цілями різного ступеня деталізації, а ребра – зв'язками між ними. Ці зв'язки полягають в тому, що для виконання деякої цілі (вершини графа) необхідно виконати підлеглі їм цілі (тобто вершини). Під «зв’язністю» графа розуміється, що його не можна розбити хоча б на дві повністю незалежні друг від друга системи цілей. «Орієнтованість» означає, що для двох зв'язаних між собою елементів Ц 11 та Ц 21 (рис. 3.5) правильно тільки одне твердження: «для виконання мети Ц 11 необхідно виконати мету Ц 21».

Специфіка «дерева» цілей проявляється в таких його властивостях, які строго не випливають із теорії графів, у зв’язку з чим цілі можуть бути:

компліментарними, при яких заходи щодо досягнення однієї цілі одночасно ведуть до досягнення іншої;

конкуруючими, коли заходи щодо досягнення однієї мети приводять до зниження ступеня досягнення іншої мети;

індиферентними, коли досягнення однієї мети ніяк не впливає на досягнення іншої.

Відносно побудови «дерева» цілей це означає, що:

1) одна й та ж вершина може бути підвершиною декількох вершин (як підвершина Ц 22 на рис. 3.5), тобто одна й та ж дія може вимагатися для реалізації різних цілей більше високого рівня;

2) для реалізації будь-якої вершини може бути необхідно і досить виконання лише частини її підвершин (альтернативної групи), наприклад, як для цілі Ц 12 на рис. 3.5 у випадку, як би цілі Ц 23 та Ц 24 були альтернативними. Тобто, існують різні способи досягнення однієї і тієї ж цілі.

На предмет безконфліктності розглядаються наступні відносини між окремими підцілями загального «дерева» цілей:

підпорядкування (для реалізації мети Ц 01 необхідне здійснення цілей Ц 11 та Ц 12, які є цілями-засобами);

спільного підпорядкування, при якому цілі Ц 23 та Ц 24 є частинами однієї й тієї ж більш глобальної мети Ц 12;

ієрархічності, тобто цілі вищого порядку відображають найбільш загальні прагнення, тоді як цілісереднього рівня визначають завдання відносно певних форм організації діяльності підприємства, а цілі нижнього рівня регламентують використання окремих елементів діяльності.

Цілі формулюються таким чином, щоб ступінь їх досягнення можна було виміряти певними параметрами. Параметризація полягає у формулюванні для кожної цілі відповідних критеріїв, якісних та кількісних вимірників їх досягнення, принцип відтворення яких наведений у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Критерії і показники структурованих елементів мети

Вид елемента мети Критерії оцінки Показники Методи досягнення
       
1. Завдання Несуперечність, досяжність Ступінь конфліктності, ризики Подолання конфліктності, оцінка ризиків
2. Виробництво продукції, здійснення робіт Обсяги Товарна продукція   Розширення діючого, створення нового виробництва, розміщення замовлень за умовами аутсорсингу
Трудомісткість Продуктивність праці Спеціалізація, типова і групова організація, багатоверстатне обслуговування, бригадна організація
  Фондомісткість Використання основних фондів Підвищення змінності, завантаження обладнання
Строки Тривалість циклів Випередження стадій, паралельність, наскрізний зв'язок змін
3. Створення виробничого підрозділу Відповідність мінімальному обсягу діяльності Обсяги спеціалізованих робіт Класифікація продукції
Чисельність працівників Нормування праці і керування
Зменшення внутрівиробничої кооперації Замкнутість виробничих циклів Подетально-групова спеціалізація, потокова організація

 

Показником кінцевої розробки дерева цілей є формулювання для кожної цілі нижнього рівня створення нової функції, перетворення діючої, актуалізації раніше припиненої або ліквідації, що в кінцевому вигляді закріплюється в завданнях щодо реорганізації діючої діяльності підприємства. Розробка дерева цілей діяльності або створення підприємства, як і прийняття будь-який інших рішень, повинна базуватися на багатоваріантності генерування і оцінки цілей. Ітеративний характер розгляду системи цілей і повернення, якщо потрібно, на 2-3 кроки назад, відображає схема на рис. 3.6.

 

Рис. 3.6. Схема ітеративного процесу постановки та розгляду цілей діяльності або створення суб’єкту бізнесу

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 567; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.