У екстремальному випадку наслідок летальний. 3 страница

45. Питання: Яким є порядок опосвідчення балонів?

Відповідь: Балони, що знаходяться у експлуатації, піддають опосвідченню один раз на 5 років. Балони, призначені для заповнення газом, що викликає значну корозію металу (хлор, фосген, сірководень та ін.), а також балони для зріджених газів, що застосовуються як паливо для автомобілів, піддають опосвідченню не рідше одного разу на 2 роки.

Балони з газом, що знаходяться на тривалому складському зберіганні, після закінчення строку опосвідчення піддають вибірковому опосвідченню: 5од. з партії 100 балонів, 10од. з партії до 500 балонів і 20 од. з партії понад 500 балонів.

При позитивних результатах такого опосвідчення строк зберігання балонів може бути подовжений, але не більше ніж на 2 роки. При незадовільних результатах вибіркового опосвідчення (допускається проводити його двічі) газ із балонів вилучають і кожний балон піддають опосвідченню окремо.

Опосвідчення балонів здійснюється спочатку на заводах-виго­товлювачах, а далі при експлуатації - на наповнювальних станціях або випро­бувальних пунктах.

46. Питання: Яким є порядок збереження, транспортування та експлуатації балонів з газами?

Відповідь: Балони з газами можуть зберігатися в спеціальних складах або на спеціальних площадках, захищених від атмосферних опадів і дії сонячних променів. Балони з отруйними газами зберігають у спеціальних закритих приміщеннях, балони з іншими газами - як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Склади для збереження балонів з горючими газами повинні бути одноповерховими з легкоскидаємим покриттям, без горищних приміщень. Покриття підлоги і рампи повинне бути таким, щоб при ударах не могли утворитися іскри. Для захисту балонів від прямої дії сонячних променів скла у вікнах складів необхідно зафарбовувати білою фарбою або затінювати сонцезахисним пристосуваннями. У цих складах необхідно мати постійно діючу примусову вентиляцію. Опалення в них повинне бути водяне, парове низького тиску або повітряне. У приміщеннях для збереження горючих газів необхідно мати газоаналізатори або робити добір і контроль проб повітря. Балони з горючими газами необхідно зберігати окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором і іншими окислювачами, а також від балонів з токсичними газами. В одному відсіку складу можна розміщати не більше 500 балонів з горючими або токсичними газами, 1 тис. балонів з іншими газами. У цілому на складі може зберігатися не більше 3 тис. балонів (при ємкості кожного 40л). Балони з горючими газами, що мають башмаки, зберігають у вертикальному положенні в спеціальних гніздах або клітках, що виключає їхнє падіння. Балони без башмаків необхідно зберігати в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах. У цьому випадку висота штабеля не повинна перевищувати 1,5м. Між рядами балонів розміщають прокладки, що виключають їхнє розкочування і зіткнення між собою. Вентилі балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками і повернені в один бік. Обслуговуючий персонал повинний знати про пожежну небезпеку газів, що зберігаються, порядок евакуації балонів і гасіння пожеж, викликаних горінням цих газів.

При транспортуванні і зберіганні балонів необхідно вжити заходів, що запобігають їхньому падінню, пошкодженню і забрудненню. Перевозити балони слід тільки на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні з прокладками між рядами. Для перевезення балонів у вертикальному положенні і переміщення їх за допомогою кранів використовують металеві контейнери. Балони, що перевозяться на далекі відстані, покривають брезентом, який у літній час змочують водою. При перевезенні балони розміщують вентилями в один бік. На короткі відстані балони перевозять на візках.

Балони з газом, що встановлюються у приміщеннях, повинні знаходитися від радіаторів опалення, інших опалювальних приладів і печей на відстані не менше 1м, а від джерел теплоти з відкритим вогнем - не менше 5м. При використанні газу залишок тиску його у балоні повинен бути не менше 0,05 МПа.

Забороняється зберігання і перевезення кисневих балонів разом з горючими речовинами, у тому числі і з балонами, наповненими горючими газами.

47. Питання: Які ставляться вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів?

Відповідь: Сатураторні установки, у зв'язку з наявністю у них балона з вуглекислим газом під тиском 5…7 МПа та сатуратора з надмірним тиском у межах 0,4…0,5 МПа, повинні відповідати вимогам ”Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском”. До роботи на цих установках допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, атестацію і мають відповідне посвідчення.

Сатураторні установки працюють при тиску газу 0,4…0,5 МПа і тиску води 0,1...0,6 МПа. З водопровідної мережі вода надходить до насоса через фільтруючий елемент і редуктор, що знижує її тиск. Охолоджена вода вприскується через форсунку у змішувач сатуратора. Зворотному руху води перешкоджає встановлений перед форсункою клапан. У змішувач сатуратора надходить вуглекислий газ під тиском 0,4...0,5 МПа з балона, який оснащений редуктором, що має два манометри, вентиль, запобіжний клапан і регулювальний гвинт. Один манометр реєструє тиск газу, що надходить з балона у редуктор, другий - тиск у сатураторі. Регулювальним гвинтом встановлюють потрібний робочий тиск вуглекислого газу у змішувачі сатуратора. Редуктор знижує тиск вуглекислого газу від 5...7 МПа (на виході із балона) до 0,4..,0,5 МПа (у сатураторі). Приєднують сатуратор до редуктора за допомогою шлангів із харчової гуми, що витримують тиск 0,8...1,0 МПа. На змішувачі сатуратора є повітряний кран для випуску ву­глекислого газу в атмосферу.

При експлуатації сатураторної установки особливу увагу приділяють стану вуглекислого балона і встановленого на ньому редуктора.

Балон, звичайною ємкістю 40л, повинен бути встановлений у вертикальному положенні і закріплений на опорі за допомогою хомута, ланцюга або іншим способом. Запасні балони з вуглекислотою повинні зберігатись у прохолод­ному приміщенні у вертикальному положенні з накрученими запобіжними ковпаками.

48. Питання: Яким має бути порядок технічного опосвідчення апаратів (посудин) холодильних установок?

Відповідь: Апарати (посудини) холодильних установок підлягають технічному опосвідченню до пуску у роботу, періодично у процесі експлуатації і, при необхідності, достроково. Технічне опосвідчення апарата (посудини) полягає у попередньому зовнішньому і внутрішньому (у доступних місцях) огляді його, а також випробуванні тиском на міцність і щільність. Випробування апаратів (посудин) може бути гідравлічним або пневматичним. Гідравлічне випробування апаратів хладонових установок здійснюється тиском масла. Заборонено використовувати для цієї мети воду. Пневматичне випробування апаратів аміачних холодильних установок здійснюється тиском повітря, що створюється спеціальним компресором, а апаратів хладонових холодильних установок - тиском інертного газу (азоту, діоксиду вуглецю) або повітря з точкою роси не більше - 40°С.

У деяких випадках при технічному опосвідченні апарата до пуску в роботу дозволяється не здійснювати випробування його надмірним тиском. Так, у холодильних агрегатах, що доставляються на місце монтажу повністю заповненими хладоном і маслом, апарати піддаються тільки зовнішньому огляду і перевірці на наявність у них холодоагенту. Випробовують їх на щільність разом з системою змонтованих трубопроводів. Якщо монтаж апарата здійснювався із застосуванням зварювання або паяння елементів, працюючих під тиском, то випробування його до пуску у робо­ту є обов'язковим.

У процесі експлуатації холодильних установок здійснюються періодичний огляд апаратів у робочому стані згідно з інструкцією з експлуатації, а також їх технічне опосвідчення. При технічному опосвідченні апаратів їх піддають зовнішньому та (у доступних місцях) внутрішньому огляду не рідше одного разу на 2 роки і випробуванню надмірним тиском не рідше одного разу на 8 років. У аміачних холодильних установках апарати, не доступні для внутрішнього огляду, піддаються пневматич­ним випробуванням на міцність і щільність не рідше одного разу на 2 роки.

Дострокове технічне опосвідчення апаратів (посудин) холодиль­них установок проводиться після реконструкції та ремонту із застосу­ванням зварювання і паяння частин, працюючих під тиском, а також у випад­ках, коли вони не працювали у незаконсервованому вигляді більше одного року, або демонтажу і установки на новому місці.

Результати технічного опосвідчення апарата (посудини), дозвіл на пуск його у роботу з вказівкою строку наступного огляду і випробування записуються у книгу обліку і опосвідчення посудин, а також у паспорт апарата особою, яка проводила дане технічне опосвідчення.

Трубопроводи і теплообмінна апаратура з труб піддаються випробуванням на міцність і щільність.

49. Питання: Які технічні засоби забезпечують безпечну експлуатацію аміачних і хладонових холодильних установок?

Відповідь: Для запобігання аваріям у аміачних і хладонових холодильних установках використовуються арматура, запобіжні клапани, контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматичного захисту.

У холодильних установках запірні вентилі на трубопроводах та апаратах неагрегатованих машин, крім основних запірних вентилів компресорів, повинні бути запломбовані у відкритому положенні. У місцях, де арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами або вантажами, встановлюються металеві захисні огорожі. У кожухотрубних апаратах, посудинах і ресиверах є оглядове скло для візуального контролю рівня рідини.

У холодильних установках для спостереження за робочим тиском нагнітання, всмоктування, у системі змазки і у картері використовуються манометри і мановакууметри.

На нагнітальних магістралях встановлюють зворотні клапани для запобігання зворотному руху холодоагенту при зупинці компресорів.

Компресори холодильних установок мають пружинний запобіжний клапан, що з'єднує порожнини нагнітання і всмоктування при перевищенні допустимої різниці тисків. Посудини, апарати і технологічне устаткування з безпосереднім охолодженням, що містять рідкий холодильний агент, а також деякі компресори оснащені пружинними клапанами, які скидають його пари у атмосферу. У аміачних холодильних установках запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на початок відкривання: 1,2МПа - з боку всмоктування і 1,8МПа - з боку нагнітання. Замість пружинного запобіжного клапана компресор може мати чавунну запобіжну пластинку, що розривається при різниці тисків не більш 1,6 МПа. Випуск парового аміаку у атмосферу через запобіжні клапани повинен здійснюва­тись по трубі, що виводиться на 1м вище гребеня даху найбільш високого будинку у радіусі 50м, але не менше 6м від рівня території та не менше 3м від майданчиків обслуговування у радіусі 15м. Діаметр відвідної труби по­винен бути не менше діаметра запобіжного клапана.

Випуск парового хладону у атмосферу здійснюється по трубі, гирло якої повинно бути віднесене не менше ніж на 2м від вікон, дверей і повітро-приймальних отворів систем вентиляції і кондиціонування повітря та розташоване не менше ніж на 5 м вище рівня землі.

Запобіжні клапани компресорів перевіряють не рідше одного разу на рік, запобіжні клапани на апаратах (посудинах) не рідше одного разу на шість місяців. Циліндри компресорів аміачних холодильних установок мають кришку безпеки. На нагнітальному і всмоктувальному трубопрово­дах кожного компресора встановлені гільзи для термометрів, захист яких від механічних пошкоджень забезпечується за допомогою спеціальних кожухів.

Холодильні установки обладнані приладами автоматичного захис­ту, що зупиняють компресори при небезпечних режимах роботи.

Захист від підвищеного тиску нагнітання при пуску компресора з закритим запірним вентилем, при недопустимо високому тиску конденсації забезпечується за допомогою реле високого тиску. Автоматичний контроль рівня холодоагенту у апаратах здійснюється за допомогою реле рівня. Для захисту від припинення подачі води у охолоджуючу рубашку компресора, а в установках з кожухотрубними випарниками - припинення руху розсолу використовується реле протоку. Захист від підвищеної температури нагнітання досягається відключенням компресора за допомогою реле температури. Для контролю тиску в системі змазування застосовують реле контролю змазування (реле різниці тисків масла). При недопустимо низькому тиску змазування реле відключає компресор. Спрацювання приладів захисту дублюються звуковим сигналом у машинному (апаратному) відділенні. У аміачних холодильних установках перевірка справності захисних реле рівня здійснюється один раз на 10 днів, справності інших приладів захисної автоматики - один раз на місяць, У хладонових холодильних установках з періодичним обслуговуванням прилади автоматичного захисту перевіряють не рідше одного разу на три місяці, у інших - не рідше одного разу на місяць. У агрегатованих хладонових установках передбачений тепловий захист обмотки статора електродвигуна, вбудованого у компресор.

50. Питання: Які існують вимоги до приміщень аміачних холодильних установок і розміщення в них устаткування?

Відповідь: Машинні (апаратні) і конденсаторні відділення аміачних холодильних установок є вибухонебезпечними зонами класу 0. Це зумовлює особливі вимоги до устаткування приміщень, вибору і розміщенню в них електроустановок. Над машинними (апаратними) і конденсаторними відділен-нями і холодильними камерами аміачних установок, обладнаними приладами безпосереднього охолодження, а також у прямому сусідстві з ними можна розташовувати тільки приміщення, основним технологічним процесом у яких є обробка продуктів і сировини штучним холодом, де весь персонал проінструктований з техніки безпеки на холодильних установках. Над машинним і апаратним відділенням не дозволяється розташо­вувати приміщення з постійними робочими місцями, а також побутові і адміністративні приміщення. Не допускається влаштовувати під ними підвальні приміщення. Огороджувальні конструкції машинного (апаратного) і конденсаторного відділень мають легкоскидні елементи (вікна, двері та ін.) загальною площею не менше 0,05м² на 1м³ об'єму будинку. При цьому віконні переплетення засклені звичайним склом.

Машинне відділення влаштовують з двома виходами, один з яких -безпосередньо назовні. При цьому загальна довжина шляху до виходу не повинна перевищувати 30м. У машинному відділенні площею 40м² допускається улаштування одного виходу за умови розміщення холодильної установки біля стіни, протилежної виходу. Апаратне відділення при наявності виходу у машинне відділення повинно мати запасний вихід назовні. Улаштування виходів безпосередньо у виробничі приміщення або у прилеглі до них коридори і сходові клітки забороняється. Двері машинного і апаратних відділень повинні відкриватись назовні.

Висота машинних відділень аміачних холодильних установок для холодильників, що будуються, повинна бути не менше 4,8м (для тих, що реконструюються, - 3,6м), висота апаратних - не менше 3,6м (для тих, що реконструюються, - не менше 3,0м) від підлоги до низу несучих конструкцій покриття. Висота підвіконня від підлоги приймається не більше 1,2м. У машинних і апаратних відділеннях ширина проходів при висоті їх не менше 1,9м приймається: основного - не менше 1,5м, між виступаючими частинами компресорів - не менше 1,0м, між гладкою стіною і компресором (або апаратом) - не менше 0,8м.

У холодильних установках типу "контейнер" висота машинного (апаратного) відділення від підлоги до перекриття (покриття) повинна бути не менше 3,2м, а від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування у місцях регулярного проходу і на шляхах евакуації людей - не менше 2м. У цьому випадку ширина основного проходу між виступаючими частинами устаткування приймається не менше 0,8м, а проходу між гладкою стіною і компресором (або апаратом) - не менше 0,6м. Довжина шляху до виходу повинна бути не більше 5м.

51. Питання: Які ставляться вимоги до конструкції електроустаткування в машинному, апаратному і конденсаторному відділеннях аміачних холодильних установок?

Відповідь: Для виключення небезпеки спалахування або вибуху аміачно-повітряного середовища встановлюють у машинному, апаратному і конденсаторному відділеннях електрообладнання у відповідному виконанні. Аварійний і витяжний вентилятори повинні мати іскробезпечне виконання, а їх електродвигуни - вибухозахисне з будь-яким рівнем вибухозахисту, припливні вентилятори - звичайне, а їх електродвигуни - закрите виконання (при розміщенні їх у вентиляційних камерах і установці на повітроводах зворотних клапанів). Для місцевого освітлення застосовують світильники з рівнем захисту не нижче підви­щеної надійності проти вибуху та напругою не більше 12В.

52. Питання: Якими є вимоги до приміщень хладонових холодильних установок і розміщення в них устаткування?

Відповідь: Компресори і апарати хладонових установок великої холодо-продуктивності розміщують у машинних відділеннях, у яких повинна забезпечуватись висота проходу для людей не менше 2,2м від відмітки підлоги до виступаючих зверху частин устаткування (трубопроводів, арматури та ін.). Ширина проходів у них приймається така ж, як у машинних (апаратних) відділеннях аміачних холодильних установок. Приміщення хладонових установок належать до категорії вибухобезпечних. Проте в приміщенні з хладоновою холодильною установкою не допускається розміщувати пристрої з відкритим вогнем і з температурою поверхонь більше 300°С, а також вибухонебезпечне устаткування.

Машинні відділення хладонових установок розташовують на будь-якому поверсі або в підвалі. Двері машинного відділення повинні виходити назовні або в коридор (вестибюль), відділений дверима від інших приміщень, та відкриватись у бік до виходу.

При невеликій холодопродуктивності хладонової установки спеціальне машинне відділення для неї не вимагається. Хладонову установку можна розмістити спільно з іншим технологічним устаткуванням за умови, що обслуговуючий його персонал пройшов відповідне навчання і вміст хладону у повітрі при повному витоку з системи не перевищить 10% об'єму приміщення. Забороняється встановлювати холодильні установки на сходових майданчиках, під сходами, у коридорах, у вузьких проходах, у пильних або сирих приміщеннях.

53. Питання: Які існують вимоги до вентиляції машинних, апаратних і конденсаторних відділень аміачних холодильних установок?

Відповідь: Машинні, апаратні і конденсаторні відділення аміачних холо­дильних установок мають постійно діючу припливно-витяжну вентиля­цію, розраховану на двократний приплив і трикратну витяжку. Аварійна витяжна вентиляція забезпечує у цих приміщеннях восьмикратний обмін повітря протягом кожної години (без урахування продуктивності постійно діючої витяжної вентиляції). Пускові пристосування аварійної вентиляції знаходяться, як усередині вентильованих приміщень (біля виходів), так і на зовнішній стіні будівлі. Вмикання аварійної витяжної вентиляції пусковим пристосуванням, розташованим на зовнішній стіні будівлі, супроводжується вимиканням електроживлення всього холодильного обладнання.

54. Питання: Якими є вимоги до вентиляції машинних відділень хладонових холодильних установок?

Відповідь: Машинні відділення хладонових установок повинні мати припливну і витяжну вен­тиляцію, що забезпечує трикратний приплив та чотирикратну витяжку. Витяжна вентиляція є одночасно аварійною.

55. Питання: Які наявні загальні вимоги безпеки до торговельного холодильного обладнання?

Відповідь: Холодильні шафи, прилавки, вітрини, збірно-щитові камери слід встановлювати у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Якщо збірна камера встановлена у приміщенні, то відстань від неї до стелі і стін повинна бути не менше 0,5м, ширина дверей приміщення повинна бути не менше 1,4м. Двері камер повинні виходити у тамбур або коридор шириною не менше 1,4м. Вбудовані у торговельне обладнання агрегати повинні працювати тільки при закритих знімальних огорожах, а невбудовані - встановлюють на міцній основі, яка виключає вібрації, поза торговим залом, у суміжному або підвальному приміщенні (при відсутності такої можливості агрегат встановлюють біля охолоджуючого об'єкта). Невбудований агрегат повинен бути огороджений. Не можна встановлювати агрегати у вузьких проходах, на сходових майданчиках, під сходами, у теплових шлюзах (тамбурах), на земляних підлогах. Агрегат встановлюють на відстані не менше 0,20м від стіни. Холодильний агрегат не можна встановлювати ближче 1,5м, а холодильне обладнання з вбудованими агрегатами - ближче 2м від опалювальних приладів. Ширина проходу до агрегату повинна бути не менше 0,7м. Оптимальний і безпечний режим роботи торгового холодильного обладнання забезпечують прилади автоматики. Холодильний агрегат і щит управління повинні бути заземлені. Опір ізоляції електрообладнання, електропроводу і опір захисного заземлення повинні бути, відповідно, не менше 0,5МОм та не більш 4Ом.

Зупинка і пуск агрегата відбуваються автоматично, тому здійснювати регулювання, технічне обслуговування і ремонт обладнання можна тільки після відключення його від мережі на щитку.

Рівні звуку від холодильного обладнання, встановленого у торго­вельних залах, не повинні перевищувати 60дБА на відстані 1м.

56. Питання: Якими є загальні вимоги безпеки до конструкції й експлуатації торговельних автоматів?

Відповідь: Торговельні автомати призначені для продажу охолоджених рідких продуктів, продуктів в упаковці, що швидко псуються, а також товарів, що продаються поштучно. Автомати бувають панельного і шафного типів.

Автомати встановлюють не ближче 0,5м від різних видів обладнання і товарів. Не допускається установка їх біля стін, у місцях проходження димоходів, біля приладів опалення. Механізми й агрегати торговельних автоматів працюють при напрузі змінного струму 380 та 220В. Живлення їх електроенергією здійснюється від окремо прокладеної лінії. Для вмикання автоматів у мережу на головному або спеціальному щиті встановлюють відокремлені рубильники. Тут же знаходяться засоби захисту електричної схеми автоматів від струмів короткого замикання і перенавантажень.

У всіх автоматах каркас, корпус проміжного трансформатора і всі доступні для дотику обслуговуючому персоналу і споживачам металеві частини надійно заземляють.

Залежно від конструкції і принципу дії автомати можуть мати різні засоби захисту, регулювання і контролю, обслуговування яких регламентується відповідними інструкціями. У торговельних автоматах шафного типу передбачається блокування, що вимикає схему управління при відкритих дверях. При порушенні встановленого режиму роботи, а також після продажу всього запасу продуктів автомати вимикаються без втручання обслуговуючого персоналу.

Всі механізми і пристрої автоматів надійно огороджені. Двері автоматів замикаються па замок. Всі роботи, пов'язані з обслуговуванням автоматів, повинні здійснюватись після вимикання їх з електромережі. Забороняється виконання профілактичних робіт у автоматах, працюючих при підвищених тисках води, повітря або вуглекислого газу, без попереднього розрідження системи.

До обслуговування автоматів допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку і мають відповідне кваліфікаційне посвідчення.

57. Питання: Які наявні загальні вимоги безпеки до поточно-механізованих ліній?

Відповідь: Для розфасовки товарів у універсамах, на складах і базах використовуються поточні лінії (наприклад, ЛФК-1000, ЛУВГ-350), об'єднуючі машини, апарати, транспортні і допоміжні улаштування, а також системи керування, блокування і сигналізації. Звичайно лінія по обробці товарів включає завантажувальні і розвантажувальні пристрої, транспортери, ма­шини для поділення і пакування продуктів. Лінія складається з машин, що випускаються серійно, і мають колеса або катки.

Конструкція окремих агрегатів і ліній в цілому повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.124-90. "ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности". Завантажувальні і розвантажувальні пристрої повинні виключати заклинювання і зависання у них вантажу, утворення просипів. Всі рухомі частини машин, окрім робочої поверхні конвейєрів, повинні бути надійно огороджені. Відкидні, розсувні, знімальні огорожі особливо небезпечних робочих органів (наприклад, каретки з голками) повинні бути електричне зблоковані з пуском машини або мати стопорні пристрої, що забезпечують механічний зв'язок огорож з укрити­ми робочими органами для виключення можливості доступу до них під час руху.

На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів або з конвеєрів у сполученні з іншими машинами (наприклад, з машинами для упакування товарів), приводи конвеєрів і всіх машин повинні бути зблоковані так, щоб на випадок раптової зупинки будь-якої машини або конвеєра попередні машини або конвеєри автоматично вимикались, а подальші могли працювати до повного сходження з них вантажу, що транспортується. З місць обслуговування повинна бути передбачена можливість вимикання кожного конвеєра. При експлуатації лінії щодо обробці товарів на випадок аварійного вимикання однієї з машин перемикають апаратуру керування у режим "Наладка" і вмикають у разі необхідності всі наступні (від місця аварії) по ходу технологічного потоку машини для доробки залишеного у них продукту. Пульти і пости керування, вмонтовані у корпус машини, повинні розміщуватись на відстані 1,0...1,2 м від постійного робочого місця або біля головної час­тини машини при багатомісцевому її обслуговуванні. Органи ручного керування (кнопки, рукоятки) повинні знаходитись на висоті від підлоги 0,7...1,1 м - при роботі сидячи; 0,9...1,3 м - при роботі стоячи. Всі маши­ни лінії і шафа керування повинні бути заземлені. Лінії встановлюють у спеціалізованих цехах. При установці ліній на перекриттях необхідно мати дозвіл відповідних проектних організацій. Приміщення, у якому встанов­люється лінія, повинне мати природне освітлення. У цьому приміщенні для проведення санітарної обробки машин необхідно мати водопровід і каналізаційні стоки. Відстань між технологічними лініями, що стоять паралельно, повинне бути не менше 1,8 м. У разі необхідності проїзду між лініями електронавантажувачів і електровізків ця відстань збільшується до 2,5м. Відстань від технологічного устаткування до стін повинна бути не менше 1,4 м.

Розфасувально-пакувальне устаткування не повинне створювати у повітрі робочої зони концентрацію більше: 17,2 г/м³ - цукру; 10,3 г/м³ - борошна.

58. Питання: Як враховуються при проведенні експертизи небезпечних речовин їх фізико-хімічні властивості й клас небезпеки?

Відповідь: Перед проведенням експертизи небезпечних речовин необхідно ознайомитися із супровідними документами, у яких повинний бути зазначений клас їхній небезпеки щодо хімічних властивостей.

Небезпечні речовини щодо хімічних властивостей підрозділяються на наступні класи:

Клас 1 – вибухові речовини, здатні вибухати, а також устрої, що містять вибухові речовини і засоби підривання, які призначені для провадження піротехнічного ефекту;

Клас 2 – гази стиснені, зріджені і розчинені під тиском, загальна небезпечна властивість яких – швидке збільшення тиску при підвищенні температури, що може викликати ушкодження посудин і привести до вибуху упаковки з газом;

Клас 3 – легкозаймисті рідини, суміші рідин, а також рідини, що містять тверді речовини в розчині або суспензії, які виділяють легкозаймисті пари (температура спалаху в закритому тиглі 61⁰С і нижче). Основна небезпека цих речовин – здатність виділяти пари, що займаються при короткочасній дії джерела запалювання (відкритого вогню, іскри, електричного розряду), і створювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Пари цих рідин можуть робити наркотичну дію на організм людини. Більшість рідин і їхніх пар являються високотоксичними;

Клас 4 – легкозаймисті тверді речовини, самозаймисті речовини і речовини, що виділяють займисті гази при взаємодії з водою, які здатні легко загорятися від зовнішніх джерел запалювання або нагрівання, при взаємодії з водою або вологою повітря, від спонтанних хімічних реакцій;

Клас 5 – речовини, що викликають процеси окислювання, і органічні пероксиди. Речовини цього класу виділяють кисень і викликають тим самим самозаймання горючих речовин, сприяють їхньому горінню, збільшують інтенсивність пожежі або утворюють з іншими речовинами вибухові суміші;

Клас 6 – отруйні й інфекційні речовини, здатні викликати отруєння або захворювання при проникненні в організм, контакті зі шкірою або при вдиханні;

Клас 7 - радіактивні речовини з питомою активністю більшою 0,002мкКі/год, основна небезпека яких – здатність опромінювати як живі тканини, організми, так і матеріали;

Клас 8 – їдкі і (або) корозійні речовини, основна небезпека яких – здатність ушкоджувати живі тканини і діяти руйнівно на різні матеріали;

Дата добавления: 2014-11-29