Методика вимірювання артеріального тиску

Як зазначалося, вимірювання АТ є єдиним діагностичним способом його вивчення, тому дотримання наведених правил вимірювання артеріального тиску дасть змогу зменшити можливість помилок, які впливатимуть на подальшу лікарську тактику.

Вимірювання АТ рекомендується ртутним сфігмоманометром. У разі користування іншими апаратами (пружинними та електронними) - слід регулярно (не менш ніж 1 раз на рік) проводити їх калібровку.

Обстежуваний при вимірюванні АТ повинен сидіти спокійно, безпосередньо перед вимірюванням не менше 4-5 хв. Так, хворий має спиратися спиною на спинку стільця або крісла, ноги пацієнта повинні спиратися на підлогу, рука, на якій проводиться вимірювання, має лежати розслаблено на опорі долонею догори, манжета повинна знаходитися на рівні серця, а стовпчик ртуті має бути у вертикальному положенні. АТ можна вимірювати в положенні лежачи або стоячи. В обох випадках рука повинна бути розслабленою і лежати паралельно до підлоги (можна на підставці). Результати, одержані при такому вимірюванні, можуть різнитися з результатами в положенні сидячи, тому їх не можна використовувати для верифікації діагнозу АГ у спірних випадках.

Вимірювання завжди проводиться на одній і тій самій руці, частіше - правій, яка зручно лежить на столі, долонею догори, приблизно на рівні серця, вільна від стискуючого одягу. При діаметрі плеча менш ніж 42 см використовується стандартна манжета, при діаметрі більш ніж 42 см - спеціальна манжета (у разі використання стандартної можлива значна похибка при визначенні тиску). Манжета накладається на плече, при цьому її нижній край слід розмістити приблизно на 2-3 см вище внутрішньої складки ліктьового згину. Центр гумового мішка повинен знаходитися над плечовою артерією. Гумова трубка, що з'єднує манжету з апаратом і грушею, має розміщуватися латеральне відносно обстежуваного. При нагнітанні повітря в манжету той, хто вимірює, пальпує пульс обстежуваного на радіальній артерії і спостерігає за стовпчиком ртуті. При відповідному тиску в манжеті пульс зникає. Після цього тиск у манжеті підвищують ще на 20 мм. Далі, трохи відкривши гвинт і підтримуючи постійну швидкість випускання повітря (приблизно 2 мм/сек), вислуховують артерію, доки ртуть в манжеті не опуститься на 20 мм нижче рівня діастолічного тиску. Слід абсолютно чітко дотримувати­ся зазначених рекомендацій.

Тони Короткова:

I фаза - реєструється при появі слабких, але чітких стукаючих звуків, які поступово підсилюються. Поява І фази використовується для визначення величини систолічного АТ.

II фаза - період, упродовж якого чути шум, що свистить та інтенсивно зростають тони.

III фаза - період, упродовж якого тони залишаються чіткими і не зменшуються за інтенсивністю.

IV фаза - реєструється при зміні характеру тонів, їх приглушенні або зменшенні інтенсивності, можлива поява дуючих шумів. Цей момент використовується для визначення діастолічного АТ тільки у дорослих зі значним атеросклеротичним ураженням судинного русла.

V фаза - реєструється при повному зникненні тонів. Цей момент використовується для визначення діастолічного АТ у дорослих.

При першому візиті до лікаря АТ вимірюють на обох руках, надалі - лише на правій руці. Не забороняється вимірювати АТ і на лівій руці, але для динамічного нагляду необхідно проводити вимірювання на одній і тій самій руці, тому при реєстрації АТ на лівій руці про це роблять відмітку в історії хвороби. У випадках коли було визначено різницю у значенні АТ між руками більш ніж 10 мм рт. ст., усі наступні вимірювання проводять на руці, де було виявлено більший тиск, про що роблять відмітку в історії й попереджають хворого.

Кров'яний тиск в артеріях коливається у зв'язку із систолою та діастолою серця. Слідом за систолою лівого шлуночка, коли відбувається підйом пульсової хвилі, на її висоті артеріальний тиск виявляється найбільш високим - це максимальний, або систолічний, артеріальний тиск - показник, що виражає весь запас енергії рушійного стовпа крові в період систоли. Максимальний тиск складається з бічного й ударного тиску. Ударний тиск, або гемодинамічний удар, виражає кінетичну енергію струменя крові, що рухається.

У період діастоли, коли пульсова хвиля спадає найбільше низько, артеріальний тиск виявляється найменшим - це мінімальний, або діастолічний, артеріальний тиск. - найменший показник тиску крові в артерії до кінця діастоличного періоду. Його висота залежить від ступеня прохідності прекапілярного русла й рівня відтоку крові крізь нього. Чим більше тонус артеріол, тим вище повинне бути мінімальний тиск. На рівень діастоличного артеріального тиску впливає частота серцевих скорочень і пружність великих артеріальних судин. Різниця між рівнем максимального й мінімального артеріального тиску носить назву пульсового тиску; він відповідає висоті хвилі пульсу або амплітуді пульсових коливань.

Середньодинамічний артеріальний тиск - результуюча всіх тих змінних значень тиску, які мають місце протягом одного серцевого циклу. Цей вид тиску не являє собою середнього арифметичного з величин максимального й мінімального тиску, а лежить ближче до мінімального. Математично - це є інтеграл або середнє з нескінченно малих вимірів тиску протягом одного серцевого циклу. Середній тиск віддзеркалює енергію безперервного руху крові з артеріальної системи у венозну.

АТ сер. = АТдіаст.+ ⅓(АДсист. – АТ діаст.)

де АТсист. - систолічний артеріальний тиск;

АТдіаст. - діастолічний артеріальний тиск.

Дата добавления: 2014-11-29