Фермерського господарства. Правові підстави припинення діяльності

Правові підстави припинення діяльності

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про фермерське гос­подарство” діяльність фермерського господарства припиняється в разі: реорганізації фермерського господарства, ліквідації, визнання фер­мерсь­кого господарства неплатоспроможним (банкрутом), якщо не залишилося жодного члена фермерського господарства або спад­коємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається:

· власником – у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства;

· якщо не залишилося жодного члена фермерського госпо­дарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність госпо­дарства, виконавчим комітетом міської, районної у місті ради або районною, районними міст Києва і Севастополя державними адмі­ністра­ціями за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки;

· у разі банкрутства фермерського господарства – господарсь­ким судом.

Спори про припинення діяльності фермерського господарства та розподілу його майна вирішуються судом.

Процедура банкрутства фермерського господарства має певні особливості. Відповідно до ст. 50 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року (в редакції Закону від 30 червня 1999 р.) підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспро­можність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та виконати зобов’язання щодо сплати податків та зборів.

Голова фермерського господарства, за наявності письмової згоди всіх його членів, подає до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство. Заява має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім’я, по батькові голови господарства) господарства, його поштова адреса; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор – фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів; виклад обставин, які підтверджують неплатоспро­можність господарства, з зазначенням суми боргових вимог креди­то­рів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку господарства та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання, перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви додаються документи, які містять відомості: про склад і вартість майна, яке належить членам господарства на праві власності; про розмір доходів, які можуть бути одержані господарством по завершенню відповідного періоду сільськогосподарських робіт.

Голова фермерського господарства у двомісячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство господарства може подати до господарського суду план відновлення платоспроможності фермерського господарства. У разі, якщо здійснення заходів, передбачених цим планом, дасть змогу фермерському господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути ним одержані після закінчення відповідного періоду сільсько­господарських робіт, погасити вимоги за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів, господарський суд затверджує процедуру розпорядження майном господарства.

Процедура розпорядження майном фермерського господарства запроваджується на строк закінчення відповідного періоду сільсько­господарських робіт із врахуванням часу, потрібного для реалізації вирощеної (виробленої, переробленої) сільськогосподарської продук­ції. Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців. У разі, якщо після застосування процедури розпорядження майном погіршилося фінансове становище фермерського господарства у зв’язку зі стихійним лихом, епізоотіями та іншими несприятливими умовами, строк процедури розпорядження майном може бути продовжено на один рік.

Процедура розпорядження майном фермерського господарства може бути достроково припинена господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого з кредиторів у разі невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності госпо­дарства. Після дострокового припинення процедури розпоряд­ження його майном фермерське господарство визнається господарсь­ким судом банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура. Для здійс­нення процедури розпорядження майном фермерського госпо­дарства господарським судом призначається розпорядник майна. Його повно­важення можуть здійснюватися і головою фермерського господарства за погодженням з призначеним розпорядником майна.

У разі визнання господарським судом фермерського госпо­-дарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси господарства включаються: нерухоме майно, яке знаходиться в спільній власності членів господарства, зокрема насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна й робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, придбані для фермерського господарства на спільні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать господарству і мають грошову оцінку.

Звернення стягнення за вимогами кредиторів на земельні ділянки, надані у власність фермерському господарству, допускається тоді, коли у господарства відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

У разі припинення діяльності фермерського господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період своєї діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, коли не лишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Дата добавления: 2014-11-29