Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оренди за кордоном




Правове регулювання сільськогосподарської

 

Оренда землі, яка має багатовікову історію, продовжує відігра­вати важливу роль у системі аграрно-правових відносин. У розвитку сільськогосподарських відносин оренда має певні переваги перед власністю, не вимагаючи великих коштів на придбання землі, що неприпустиме для малозабезпечених і молодих фермерів.

Оренда у сільському господарстві набула великого поширення у США, де близько половини фермерів-власників переорендовують землю. На півдні США більше 50 відсотків фермерів є орендаторами у найрізноманітніших її формах. Оренда землі у США розглядається як невільне володіння на відміну від власності, згідно з яким орендодавець передає орендатору або підприємство повністю, або частину підприємства, або тільки земельну ділянку, за користування якою орендатор вносить орендну плату.

Серед поширених умов орендного договору є такі, коли власник зобов’язаний утримувати будинки і споруди, дороги і меліоративні споруди, які здаються у власність. На нього покладається обов’язок ремонтувати, виправляти приховані недоліки, сплачувати страхові внески. Орендатор повинен своєчасно зробити розрахунок, потурбуватися про утримання канав і огорож у належному стані, не допускати зниження родючості грунтів, після закінчення строку оренди він має передати ферму власнику. На відміну від інших країн, де відносини в галузі земельної оренди регулюються державою, США характеризується свободою орендних договорів, хоча багато в чому відносини оренди у США регулюються законодавством штатів. Важливу роль відіграє у цих питаннях і судова практика, місцеві звичаї. Згідно з цим у кожному штаті склалися свої форми і порядок розгляду спірних питань у суді. При цьому досить чітко розділяють оренду сільськогосподарського підприємства з правом володіння (estate) і різні види здольщини.

У системі англосаксонського права сільськогосподарська оренда відноситься до одного з видів узуфруктних прав, тобто права на одержання вигоди. На цій підставі орендатору надається право самому встановлювати спосіб одержання вигоди із землі, що викорис­то­вується. Основним є правило, за яким орендатор не повинен завдавати збитки джерелам доходів. Останніми роками сільськогосподарська орен­да у Великобританії характеризується появою законів щодо закріплення стабільності цих відносин. Переважні права на продов­ження сільськогосподарської оренди з 1976 р. почали поширюватися на два покоління сім’ї орендатора, підвищено вимоги до орендодавця, а саме до обґрунтованості його бажань припинити оренду.

У ряді зарубіжних країн існує оренда землі і сільсько­госпо­дарських підприємств у держави, у власності якої перебувають землі і ферми.

Значну специфіку мають орендні відносини у Франції. Оренда тут характеризується тим, що режим сільськогосподарської оренди детально і всеохоплююче урегульований державою. Законом від 17 жовтня 1945 р. був затверджений типовий Статут сільськогоспо­дарської оренди, до якого законами постійно вносяться зміни та доповнення. За Статутом припускається оренда ферми, оренда земельної ділянки або оренда ферми з половини. У першому випадку оренда встановлюється на підставі твердих платежів, у другому – залежно від одержаного врожаю і пропорційно до внесеного у господарство вкладу. При цьому розміри орендної плати можуть регламентуватися в адміністративному порядку. Договір оренди на підставі Статуту дає чіткий перелік обов’язкових умов сільськогос­подарської оренди, що стосуються об’єктів оренди, особи орендатора, обов’язків сторін, орендної плати, строків оренди. Договір оренди може бути письмовим або усним. В останньому випадку він повинен відповідати нормам типового Статуту сільськогосподарської оренди.

Французьке законодавство дуже детально регламентує порядок і процедуру одержання оренди, її подовження і припинення. Правом на переважне одержання оренди мають особи, які володіють сільськогос­по­дарською спеціальністю, мають стаж роботи у сільському господарстві.

У системі правових відносин сільськогосподарської оренди зарубіжних країн важливе значення надається договору оренди. Договір оренди регламентує використання орендованого сільсько­госпо­дарського підприємства повністю, окремої ділянки землі, худоби, за користування якими орендатор сплачує певну орендну плату або ренту. З проголошеною у багатьох країнах свободою орендних відносин дійсно існує досить сувора регламентація орендних умов. У ФРН, наприклад, орендні договори подаються на реєстрацію до відповідних державних органів, які можуть не затвердити договір, якщо встановлена надмірна орендна плата, коли договір веде до недоцільного роздрібнення ділянки, до надмірної концентрації землекористування в одних руках, завдає шкоди сільськогоспо­дарському виробництву тощо. В орендних договорах ціна, як правило, визначається вільною згодою. Також вільно визначається підприємцем форма і методи експлуатації ферми, яка орендується. Відповідно до сільськогосподарського кодексу, орендатор зобов’язаний так органі­зувати ведення господарства, щоб воно відповідало його призна­ченню. Одним із основних положень законодавства про сільськогосподарську оренду у Франції Ж. Мегре вважає можливість гарантувати орендатору достатню стабільність договору для ведення сучасного господарства. З цією метою законодавство встановлює мінімальні і максимальні строки оренди. Взагалі, встановлення тривалих строків сільсько­господарської оренди у Франції і Бельгії не менше ніж на 9 років, у ФРН – короткостроковий термін на 9 і довгостроковий на 18 років, в Італії – на 15, Португалії – на 10, Іспанії і Люксембурзі – на 6 років, Австрії – на 5 років. Як правило, передбачається і право переважного подовження оренди, що визнається в аграрному праві найпрогре­сивнішою рисою сучасного законодавства. Законодавство у багатьох країнах встановлює межі орендної плати, за які сторони, що домов­ляються, не мають права виходити. Законодавство Франції, Голландії, Бельгії, Італії передбачає переважне право орендатора на придбання ділянки, яка орендується, у випадку її продажу або будь-якого іншого перетворення.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 894; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.