Обробка результатів

Ключ до опитувальника.

Текст опитувальника

1.Отримавши погану оцінку, ти, приходиш додому і: а) відразу сідаєш за уроки, повторюючи і те,що погано відповів на уроці; б) сідаєш дивитися телевізор або грати на комп’ютері,думаючи,що урок з цього предмета буде лише через день.

2.Після отримання гарної оцінки ти: а) продовжуєш добросовісно готуватися до наступного уроку; б) не готуєшся ретельно,оскільки знаєш,що все одно не спитають.

3…………12

Висновки.

Методика «Спрямованість на оцінку»

Інструкція. Досліджуваним пропонується ряд питань. Слід відповісти на них «так» (+) чи «ні» (-).

1.Чи пам’ятаєш ти,коли отримав першу в житті двійку?

2.Чи непокоїть тебе те,що твої оцінки дещо гірші,ніж у інших учнів класу?

3.Чи буває так,що перед контрольною роботою твоє серце починає підсилено колотитися?

4…….12

Висновки. Чим більше набрана сума балів, тим в більшому ступені у учня виражена спрямованість на оцінку. Співставлення балів по цій методиці та методиці «Спрямованість на отримання знань» показує перевагу тієї чи іншої тенденції у даного учня: на знання чи на оцінки.

За результатами опитування 2-3 учнів складіть звіт (6 балів).

. Тема 4. Загальна характеристика діяльності людини.

МЕТА: засвоїти основні поняття, структуру та закономірності психології діяльності, розглянути процес формування навичок.

Питання для підготовки:

1. Загальна характеристика діяльності.

2. Сутність та значення принципу єдності свідомості та діяльності.

3. Структура діяльності.

4. Психофізіологічні механізми регуляції дій людини.

5. Потребово-мотиваційні аспекти діяльності.

6. Мотивація і ефективність діяльності.Закон Йеркса-Додсона.

7. Зовнішні та внутрішні дії. Інтеріорізація та екстеріорізація дій.

Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна.

8. Характеристика навичок, умінь та звичок. Етапи формування навичок та їх взаємодія.

9. Класифікація видів діяльності. Гра, навчання та праця та їх психологічна характеристика. Пізнання та спілкування як види діяльності

Література:

1.Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977.–С. 189-196, 276-326, 310-380.

2.Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. – М., 1966.

3.Волков А. М., Микадзе Ю. В., Солнцева Г. Н. Деятельность: структура и регуляция: Психологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1987.–С. 69-85

4.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии - М.: Педагогическое общество России, 2004. –С.83-96.

5.Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1988. –С. 99-169.

6.Давыдов В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности // Вопросы психологии. – 2003. - №2. –С.42-50.

7.Загальна психологія про діяльність // Психолог. – 2005. - №41. – С.26-29.

8.Леонтьев АИ. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Изд-во полит. литературы. - 1975. – С.73-101, 159-206.

9.Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – 1984. –С.190-215.

10. Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.–С. 122-160,416-438.

11.М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – Київ.: Вища школа, 2000.–С.

12. Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000.–С. 145-165

13. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – С. 98-126.

14.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981.–С. 130-146

15. Психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.–С. 103-127

16.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990. –С.55-64

17. Психологія / За ред.Ю.Л. Трофимова.–Київ: Либідь, 1999.–С.383-444.

18. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – Спб: Питер, 2003.–С. 435-511.

19.Токарева Н.М. Методичні рекомендації до вивчення теми «Діяльність» (курс загальної психології). –Кривий Ріг,2000.– 66 с.

Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность Т. 1-2. – М., 1986.

Питання для дискусії:

1.Що є джерелом активності людини? Що означає «зсув мотива на мету»?

2.Чи може людська діяльність бути описана терміном “пристосувальна поведінка”? Чому виникла необхідність введення в психологію поняття “діяльність”?

3.Чи існує принципова відмінність між діяльністю людини та поведінкою тварин?

4. Як співвідносяться між собою свідомість і діяльність? Наведіть приклади, що ілюструють це співвідношення. Чи є в поведінці людини прояви, які не підпадають під поняття “свідома діяльність”?. Чи може бути діяльність без мети?

5. Які існують підстави стверджувати, що людська діяльність є соціально зумовленою? Покажіть, в чому це проявляється.

6. На матеріалі вашої профілюючої дисципліни покажіть, що будь-яка діяльність має спільні компоненти в своїй структурі. Що є такими компонентами?

7. Чим відрізняється виконання дії на свідомому, автоматизованому та особистісному рівні психічної регуляції? Покажіть ці відмінності на прикладах виконання дій з вашої профілюючої дисципліни.

8. В чому сутність поняття “акцептор дії” і яку роль він відіграє в регуляції дій? Чим визначається адекватність формування даного психологічного механізму?

9. Яке значення має принцип сенсорних корекцій для управління діями і здійсненні їх контролю? Покажіть на прикладі виконання будь-якої предметної дії.

10. Від яких психологічних умов залежить формування умінь та навичок? Які об’єктивні та суб’єктивні чинники впливають на продуктивність навичок і чому?

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Діяльність – це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, спрямована на задоволення її потреб і регульована свідомою метою. В цій темі з’ясовується поняття діяльності, її структура та єдність зі свідомістю людини, процес засвоєння діяльності, її основні види та характерні особливості. Вивчення цього матеріалу є важливим, оскільки особистість формується в діяльності,в ній виявляється та в ній має вивчатися. Отже, діяльність є необхідною умовою психічного розвитку особистості.

Слід чітко засвоїти, що поняття діяльность є видовим по відношенню до більш широких понять «активність», «поведінка».

Поведінка — властива живим істотам взаємодія з навколишнім середовищем, опосередкована їх зовнішньою (руховою) і внутріш­ньою (психічною) активністю. Становить собою складний синтез, сплав рис типу вищої нервової діяльності і життєвих вражень, закрі­плених у вигляді систем тимчасових нервових зв'язків, динамічних стереотипів, утворених у результаті її взаємодії із середовищем.

Активність —це загальна характеристика живих істот, динамічний стан живих організмів як умова їхнього існування у світі. Активна істота не просто перебуває в русі, вона містить у собі джерело свого власного руху, і це джерело відтворюється в ході самого руху.Активність єдинамічною умовою становлення та реалізації діяльності.

Діяльність — найважливіша загальна властивість особис­тості, яка виявляється у цілеспрямованій активності, що реалізує потреби суб'єкта під час взаємодії з довколишнім середовищем.

До основних характеристик діяльності відносять:

1)предметність,що визначає тип діяльності(за предметом діяльності розрізняють такі її види,наприклад,як учбова,педагогічна,конструкторська тощо); 2) мотивованість, що проявляється на початковому етапі
діяльності; 3) цілеспрямованість, (передбачування у мисленнєвому плані результату діяльності та шляхів її виконання); 4) осмисленість, що може включати як усвідомлення себе суб'єктом
діяльності так і усвідомлення змісту і процесу
діяльності[19].

Основні положення щодо вивчення складу діяльності, сформовані С.Л.Рубінштейном, розвинуті в працях О.М. Леонтьєва, його учнів та послідовників.

З поширенням діяльнісного підходу загальноприйнятим стало виділення таких складових діяльності:

1) «мотив – діяльність»: без мотиву діяльності не буває, немотивована діяльність – це діяльність із суб’єктивно і об’єктивно прихованим мотивом;

2) «ціль – дія»: людська діяльність не існує інакше, як у формі дій. Якщо з діяльності умовно вичленувати дії, то від діяльності взагалі нічого не залишиться;

3) «задача – операція»: задача – це локальна ціль; способи, якими вона здійснюється, називаються операціями;

4) «операція – це функціонально-фізична система»: в процесі володіння людиною діями, знаряддями (засобами), операціями формуються специфічні функціональні системи – мозкові структурні новоутворення, в яких закріплені зовнішні (рухові) і внутрішні (розумові, наприклад, логічні) операції.

Серед різних підходів до вивчення складу діяльності найпоширеніші – аналітичні, алгоритмічно-структурний (О.І.Губинський), структурно-функціональний (Н.Д.Гордєєва, В.П.Зінченко), системно-операційний (Г.В.Суходольський), системний (В.Д.Шадриков). Для всіх цих підходів спільним є виділення структури діяльності (дій, операцій) та розуміння діяльності людини як такої,що має складну ієрархічну будову та склад ається з кількох рівнів: особливі види діяльності, дії, операції,психофізіологічні рухи.

Дія - довільний акт, процес, підпорядкований уявленню про результат, образ передбачуваного майбутнього, тобто процес, підпорядкований свідомій меті.

Мета -це образ бажаного результату, що має бути досягнутим в ході виконання дії.

Для реалізації мети необхідним є також врахування умов, в яки;
виконується дія.Узгодження мети з умовами визначає задачу,
має бути розв'язана дією. Цілеспрямовані дії людини є по суті
рішенням задач.

Відповідно до мети дій можна виділяти наступні їх класи: управляючі, виконавчі,утилітарно-пристосувальницькі, перцептивні, мнемічні,розумові, комунікативні (в тому числі мовленнєві).Важливим є розподіл дій на ігрові, учбові, трудові, сценічні, спортивні. Структура дії є складною. Макроаналіз дозволяє виділити: ній три основні компоненти: прийняття рішення (формування, або активація програми); реалізація задуму; контроль та корекція.

Операції. Досягнення результату, що є метою конкретної дії, може в силу своєї складності потребувати цілого ряду актів, пов'язаних одним з одним певним чином.Ці акти, на які розпадається дія, являються операціями. Оскільки їх результат не усвідомлюється як мета, воні не є самостійними діями..

Операції- це є спосіб, яким виконується дія в певних умовах. Наприклад, помножити два двозначних числа можна усно або письмово,у стовбчик".Це будуть два різних способи виконання однієї й тієї ж арифметичної дії, дві різні операції. Отже, операції характеризують технічний бік виконання дій.

Найнижчім рівнем в структурі діяльності є психофізіологічні функції(рухи),які забезпечують її реалізацію на рівні фізіологіі організму.Основними видами рухів є рухи пози,локомоції,рухм обличчя і тіла робочі рухи тощо. Будь –яка діяльність людини є мотивованою. Потреби, стимулюючи пошукову активність суб'єкта, обумовлюють виникнення мотиву.Мотив— спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб, у яких виявляється активність суб'єкта. Мотиви забезпечують усвідомлення мети дії та її реалізацію. Пояснення мотиваційної складової діяльності має спиратися на знання теми №2 «Потребово-мотиваційна сфера особистості» (сутність потреб як джерела активності, мотива як спонуки діяльності, його структура, функції,характеристики тощо).У структурі діяльності студенти мають чітко розрізняти зовнішні та внутрішні дії, або (що є більш точним) практичні та теоретичні дії.

Зовнішня практична діяльність - це діяльність, що має за мету свідоме змінення природного і соціального світу, з якими взаємодіє особистість або група. Зовнішня матеріальна діяльність реалізується у зв'язку з діяльністю теоретичною способами, раніше засвоєними в процесі навчання і безпосереднього досвіду.

Внутрішня теоретична діяльність - це діяльність особистості або групи що має за мету пізнання і пояснення світу, знаходження і обгрунтування з процесі розумового експерименту способів діяльносі практичної[19]. До складу внутрішніх дій входять:

мисленнєві процеси (рішення інтелектуальних і наукових задач); планування і моделювання поведінки; перцептивні та мнемічні процеси тощо.

Внутрішні дії підготовляють зовнішні дії, економлять зусилля людини, даючи можливість досить швидко обрати потрібну форму практичної дії. До того ж внутрішні дії надають людині можливості уникнути грубих, а іноді й рокових помилок.

Теоретична внутрішня діяльність має принципово ту ж будову, ще й зовнішня практична діяльність, відрізняючись лише формою протікання. А отже, внутрішня діяльність спонукається мотивами, супроводжується емоційними переживаннями, має свою операціонально - технічну структуру (тобто складається із послідовності дій і реалізуючих їх операцій).Різниця полягає в тому, що дії виконуються не з реальними предметами, а з їх образами, а замість реального продукту отримується розумовий висновок, мисленнєвий результат.

Внутрішня діяльність походить від зовнішньої практичної діяльності шляхом процесу інтеріорізації. Інтеріорізація -процес накопичення досвіду особистості шляхом перетворення зовнішніх дій предметної діяльності у внутрішні суб'єктивні характеристики особистості, її свідомості і діяльності [8,с.47], тобто це с процес перенесення пракгичних дій у внутрішній розумовий план. При цьому вони піддаються специфічній трансформації -узагальнюються, вербалізуються, скорочуються і, головне, внутрішні дії здатні до подальшого розвитку, що переходить межі можливостей зовнішньої діяльності.

Для успішного відтворення якоїсь дії у внутрішньому розумовому плані необхідно обов'язково засвоїти її в матеріальному плані і отримати реальний результат. Наприклад, продумування шахматного ходу можливе лише після того, як засвоєні реальні ходи фігур і осмислені їх реальні наслідки.

Протилежним інтеріорізації процесом є екстеріорізація. Екстеріорізація -процес об'єктивізації накопиченого особистістю досвіду як втілення в практичній діяльності і в предметних діях задумів, планів та умінь шляхом переходу внутрішніх, раніше інтеріорізованих дій, у зовнішні.

Поетапне формування розумових дій. Для того щоб практична дія перейшла у внутрішній розумовий план, вона має пройти в процесі трансформації ряд етапів. Визначивши ці етапи П.Я. Гальперін узагальнив їх в теорії поетапного формування розумових дій. За визначенням П.Я.Гальперіна в процесі інтеріорізації дія проходить через п’ять етапів: о рієнтовна основа дії, розгортання дії при уповільненому виконанні, дії без опори на матеріальні предмети,перенесення голосного промовляння у внутрішній план,формування власне теоретичних розумових дій.

Будь - як складна дія людини в процесі свого виконання породжує нові, автоматизми, або навички. Процес формування навички є суттєвою складовою знань майбутнього педагога,оскільки навички зумовлюють розвиток знань, умінь та здібностей учня. Спочатку, починаючи освоєння нової діяльності, людина не володіє необхідними для виконання незвичної дії способами, їі доводиться свідомо визначати і контролювати не лише дію,направлену на мету, але й окремі операції, рухи, за посередництвом яких дія виконується.

В результаті повторного рішення тієї ж задачі людина набуває можливості виконувати дану дію як єдиний цілеспрямований акт, не ставлячи собі за мету свідомий підбір способів виконання дії та контроль за реалізацією окремих операцій. Це виключення з полі свідомості окремих компонентів свідомої дії, за допомогою яких вонавиконується, і є автоматизацією. Таким чином, навички - це автоматизовані компоненти свідомої дії людини, що виробляються в процесі її виконання [5].

Розрізняють: сенсорні навички, в структурі яких домінує сенсорний компонент

(наприклад, оцінка настрою людини за її мімікою); розумові навички, притаманні лише людині як навички мислення, пам'яті та волі, що є значимим у прийманні рішення; психомоторні навички, що проявляються у рухових реакціях.
В динамічну структуру навички входять: сенсомоторний образ робочого простору;

образ виконавчого акту; програма дії; контроль за виконанням дії певними засобами із заданою точністю і швидкістю (поточний і кінцевий); виконавчі (моторні) компоненти, що включають і корективні процеси.

Формування навички. Навички не лише використовуються, але і формуються в процесі діяльності. М.О.Бернштейн [2] виділяє три періоди формування навички:

1. Первинне ознайомлення з рухом і попереднє оволодіння ним.

На цьому етапі відбувається виявлення зовнішнього рухового складу дії, тобто того, які елементи руху, в якій послідовності потрібно виконувати.Як правило, ознайомлення з руховим складом дії відбувається шляхом розповіді, демонстрації, роз'яснення, спостереження. Наступна фаза першого періоду зумовлює прояснення внутрішньої картини руху шляхом чисельних повторень: людина вчиться перешифровувати аферентні сигнали в ефекторні команди та відпрацьовує механізми корекції.

2 .Автоматизація руху. Протягом цього періоду відбувається повна передача окремих компонентів руху або всього руху в цілому на фонові рівні. В результаті провідний рівень частково або цілком вивільняється від регуляції рухової програми. Рух включається у більш складну рухову задачу, а отже виступає вже не як самоціль, а як засіб рішення більш загальної задачі.

3. Кінцева шліфовка навички за рахунок стабілізації ті стандартизації. Стабілізація забезпечує універсальність навички, тобто дійовість її за будь-яких обставин. Наприклад, футболіст може грати і під дощем, і на будь-якому полі, тенісист - на вітрі т.п. Стійкість навички зумовлюється наявністю в організмі певного запасу відповідних корекційних команд.

Стандартизація передбачає набуття навичкою стереотипності, коли при чисельному повторенні руху має місце серія абсолютне однакових копій. Це можливо завдяки тому, що організм научається ефективно використовувати реактивні та інерційні сили, знаходячи динамічно стійку траєкторію руху, що сприяє виконанню заданої програми. К.К.Платонов [19],аналізуючи етапи формування рухових навичок,узгоджує їх з нейродинамічними механізмами.

Суттєве значення для правильного розуміння раціональної організації вироблення навичок має явище їх взаємодії. Необхідно виділяти та знати два моменти - інтерференцію навичок (гальмівна взаємодія навичок) та їхперенесення (поширення позитивного ефекту напрацювання однієї навички на інші).

Термінологічний словник основних понять теми

Потреба — стан живої істоти, що відображає її залежність від умов існування та спричиняє активність у ставленні до цих умов.

Мотивація — спонукання, що викликають активність орга­нізму і визначають її спрямованість.

Мотив — спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб, у яких виявляється активність суб'єкта.

Мета — те, для чого працює, за що бореться людина, чого вона хоче досягнути у своїй діяльності.

Дія — цілеспрямована активність, реалізована в зовнішньому або внутрішньому плані; одиниця діяльності.

Операція — спосіб, яким виконується завдання, досягається мета.

Навичка — автоматизований спосіб використання певних засобів діяльності.

Перенесення навички — позитивний вплив раніше засвоєної навички на оволодіння новою.

Інтерференція навички — негативний вплив раніше виробленої навички на процес оволодіння новою.

Уміння — засвоєний суб'єктом спосіб виконання дії, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок. Уміння фор­мується шляхом вправ і створює можливість виконання дії не тільки у звичних, але й у змінних умовах.

Інтеріоризація — формування внутрішніх структур людської пси­хіки завдяки засвоєнню структур зовнішньої соціальної діяльності.

Екстеріоризація — процес породження зовнішніх дій, вислов­лювань і т. д. на основі перетворення низки внутрішніх структур, що склалися на основі інтеріоризації зовнішньої соціальної діяль­ності людини.

Праця — свідома діяльність людини, спрямована на ство­рення матеріальних і духовних благ.

Гра — основна форма вияву активності дитини на перших етапах її розвитку; змістовна творча діяльність, у якій дитина ставить свідомі цілі, прагне до їх здійснення.

Навчання — різновид діяльності, що виражається у цілеспря­мованій передачі суспільно-історичного досвіду; процес форму­вання знань, умінь, навичок. Учбова діяльність — діяльність школяра під керів­ництвом учителя, спрямована на засвоєння знань, набуття умінь, навичок; розумовий розвиток школяра.

Спілкування — складний багатоплановий процес встанов­лення та розвитку контактів між людьми і групами, породжений потребами спільної діяльності і включає в себе як мінімум три різних процеси: комунікацію (обмін інформацією), інтеракцию (обмін діями) і соціальну перцепцію (сприйняття і розуміння партнера).

Працьовитість — риса характеру, що полягає в позитивному відношенні особистості до процесу трудової діяльності. Виявляється в активності, ініціативності, сумлінності, захопленості і задо­воленості самим процесом праці.

Уміння — закріплені способи застосування знань у практич­ній діяльності.

Опрацюйте матеріал про психологію діяльності за рекомендованими підручниками й посібниками і виконайте поставлені нижче завдання.

Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):

I.Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали).

II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).

III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.

1) У якому з наведених прикладів виділено операції, в якому – дії? (1бал)

А. Щоб обточити деталь на металорізальному верстаті, робітник попередньо повинен установити заготовку, закріпити різальний інструмент, налагодити верстат відповідно до виробничого завдання.

Б. Під час навчання роботи на металорізальному верстаті учні виконують спеціальні вправи на установку заготовки, закріплення різального інструмента і налагодження верстата.

2) Із даних понять побудуйте логічний ряд так, щоб кожне попереднє поняття було більш загальним по відношенню до наступного(2 бали).

Праця, діяльність, трудова діяльність, натискання педалі гальмів, трудова операція, м'язове скорочення.

3) У наведених прикладах виділіть, що належить до руху, а що – до дії (1бал).

А. Щоб зупинити машину, шофер відпускає зчеплення і натискує на педаль гальма. Щоб зменшити швидкість, шофер так само відпускає зчеплення і натискує на педаль гальма.

Б. Сергійкові запропонували проїхати на велосипеді по вузькій дошці містка. Під час першої спроби Сергійко тримав кермо за кінці, сидів у сідлі випроставшись, в’їхав на місток, коли права педаль була на горі. Під час другої спроби він тримав руки біля середини керма, сидів низько нахилившись; при в’їзді на місток верхньою була ліва педаль.

4)У яких прикладах виділяються вміння, навички, звички? (2 бали).

А. Коли спортсмен-початківець вчиться перезаряджати гвинтівку, він нерідко шепоче: «Раз – повернути вліво, два – потягти до себе, три – штовхнути від себе, чотири – повернути вправо»

Б. Переходячи вулицю з однобічним рухом і поглянувши ліворуч, назустріч рухові транспорту, ви, дійшовши до середини, відчуєте потребу глянути праворуч, хоч і знаєте, що звідси транспорту бути не може.

В. Спершу учень думає над тим, ставити чи не ставити кому в реченні. Для цього він пригадує правила пунктуації, вибирає з них ті, що підходять до цього випадку. Зразу йому важко визначити, потрібна чи не потрібна кома в реченні.В міру навчання учень швидко, не витрачаючи часу на визначення типу речення, безпомилково ставить розділові знаки.

Г. У цеху працює мостовий кран. Кранівник важелем піднімає чи опускає гак з вантажем, інший важіль пересуває кран упоперек цеху, нарешті, ще один важіль переміщує увесь міст крана вздовж осі. Інакше кажучи, цими важелями можна переміщувати вантаж усіма трьома осями.

Д. Недосвідчений кранівник пересуває вантаж послідовно кожною віссю, працюючи по черзі кожним важелем. Вантаж рухається начебто стрибками і по ламаній лінії: піде, зупиниться, потім піде в іншому напрямі.)

Е. Грамотна людина швидко, не втрачаючи часу на визначення типу речення, безпомилково ставить розділові знаки.

Є. При переході вулиці, де є світлофор, людина кидає оком на нього навіть тоді, коли рух транспорту відсутній.

ІV.Законспектуйте глави №7,8 посібника: Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций: Учебное пособие для вузов [ ] під назвою «Психологическая теория деятельности»(3 бали).

V.Складіть термінологічний словник нових термінів та понять теми «Психологія діяльності», зокрема,з’ясуйте значення і зміст таких термінів і понять: Інтеріоризація і екстеріоризація діяльності. Автоматизація рухів і дій. Зворотна аферентація. Закон Йеркса-Додсона. Взаємодія навичок. Перенос навичок. Інтерференція навичок. Деавтоматизація навичок. Наведіть приклади, в яких вживалися б ці терміни і поняття(4 бали).

VІ.Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Мотивація діяльності», «Особистість та діяльність», «Професійна діяльність особистості», «Етапи формування навичок», «Інтеріорізація та екстеріорізація учбових дій», «Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна» (3 бали).

VІІ.Законспектуйте статтю О.М.Леонтьєва «Загальне поняття про діяльність»// Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. Проф. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С.206 - 214. Складіть письмові запитання до тексту(3 бали).

VІІІ.Складіть схему «Загальна структура діяльності»(2 бали).

Співвіднесіть між собою подані нижче поняття:

а) спосіб виконання дії, що забезпечується

сукупністю знань і навичок;

1. Знання

2. Вміння б) свідомо автоматизована дія,

що формується шляхом вправляння;

3. Навички

г) індивідуально набутий теоретичний і

практичний досвід людини.

Завдання продуктивного рівня(3-6 балів):

I.Виконайте (за вибором) завдання № 1-9 з таблиці № 5 (3-6 балів).

II. Розв’язання теоретичних та практичних задач продуктивного рівня без обґрунтування відповіді (3 бали) або з обґрунтуванням відповіді (4-5 балів). Відповіді –в письмовій формі.

1 ) Виберіть з наведених нижче ознак ті, які характеризують будь-яку діяльність; ті, які характеризують тільки гру, тільки навчання, тільки працю (3 бали).

а) Умова розвитку психіки;

б) діяльність, спрямована на засвоєння способів виконання дій;

в) умова прояву всіх психічних реакцій;

г) діяльність, спрямована на одержання результату, що задовольняє матеріальні і духовні потреби людей;

д) діяльність, спрямована на засвоєння і застосування;

е) діяльність, що задовольняється самим процесом виконання.

2) Поясніть причини зміни якості діяльності з точки зору загальної психології. (3 бали).

Віка сиділа за кермом новенького, щойно придбаного автомобіля, раділа вдалій покупці і згадувала свої перші кроки самостійної (з правами водія) практики управління автомобілем. Тоді на честь отримання прав батько дозволив їй відвезти їх з мамою та молодшим братом на дачу на його машині. Як же ж вона хотіла показати їм свою вправність, але, на жаль, рухи її були невпевненими, іноді різкими і зайвими, хоча до цього в неї виходило краще.

Зараз присутність батьків чи знайомих не викликає погіршення управління, навіть, якщо з’являються бажання справити на них враження.

3) Від яких умов діяльності залежать зміни в психіці дітей в описаних дослідженнях? (3 бали).

А. В одній школі в трьох експериментальних класах учні поряд із звичайними задачами часто розв’язували спеціально дібрані нестандартні задачі з алгебри. У контрольному класі таких задач не розв’язували. Потім учням усіх трьох класів було дано спільне завдання – розв’язати кілька алгебраїчних задач на кмітливість. Учні експериментальних класів краще розв’язали задачі, ніж учні контрольного класу. Коли школярам було запропоновано нестандартні геометричні задачі, краще упоралися з ними знов-таки учні експериментальних класів, хоча вони тренувалися на розв’язанні тільки алгебраїчних нестандартних задач.

Б. Було виявлено, що коли дітям-дошкільникам запропонували запам’ятати вісім зрозумілих їм слів в умовах лабораторного експерименту, то три-, чотирирічні діти можуть відтворити в середньому тільки 0,6 слова, п’яти-, шестирічні діти – 1,5 слова, семирічні – 2,3 слова. Коли ці самі слова включають в гру як назви продуктів, що їх треба купити в магазині, чи як назви речей, необхідних для виконання якоїсь роботи, кількість відтворених слів зростає в два-три рази. При цьому сам процес стає організованішим, набуває певної скерованості.

4)Який закономірний зв'язок між психікою і діяльністю виявляється в такому описі? (2 бали).

Вивчення людей похилого віку та довгожителів показує, що поступове вивільнення від обов’язків і пов’язаних з ними функцій призводить до звуження та порушення особистості. І, навпаки, постійний зв'язок з довколишнім життям сприяє збереженню особистості до самої смерті. Якщо людина з тих чи інших причин (наприклад, у зв’язку з виходом на пенсію) припиняє професійну, громадську діяльність, то це призводить до глибоких змін у структурі її особистості – особистість починає руйнуватися. Це в свою чергу призводить до функціональних нервових і серцево-судинних захворювань.

5)За винагороду групі землекопів пропонували рити ями певних розмірів. Спочатку робота йшла добре, але через кілька днів її продуктивність помітно знизилася. Робітники скаржилися на втому, а потім взагалі відмовилися працювати. Коли ж їм пояснили, що у такий спосіб необхідно знайти загублену гілку водогіну, робота відновилася з нормальною продуктивністю.

Чому так сталося? Які складові діяльності виступають у цьому випадку на перший план? (3 бали).

6) Якщо дитину годують в один і той же час, завжди вимагають дякувати товаришу за допомогу та ін., у неї виробляються автоматизовані способи поведінки. Неодноразове повторювання вимог призводить до того, що виконання їх відбувається без напруження, своєчасно. В навчанні та вихованні вироблення таких способів поведінки має велике значення.

Який фізіологічний механізм лежить в основі автоматизованих способів поведінки? При яких умовах він формується? (3 бали).

ІІІ. Законспектуйте основні положення статті: Давыдов В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности // Вопросы психологии. – 2003. - №2. –С.42-50. Зробіть висновок про сутність нового підходу до розуміння феномена діяльності, який пропонує автор(5 балів).

ІV.Законспектуйте статтю: Загальне поняття про діяльність // Психолог.–2005.–№41.–С.26-29. Порівняйте її зміст із змістом теми «Діяльність» у пудручниках з загальної психології [ ]. Знайдіть спільне та відмінне(5 балів).

V. Напишіть анотацію(відгук) на монографію: Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Изд-во полит. литературы. - 1975. – 278 с. [ ] (5 балів).

VІ.Напишіть реферат (на вибір) на тему: «Фізіологічний, психологічний, соціальний аспекти діяльності особистост», «Суб’єкт, об’єкт і процес діяльності», «Особливості системного підходу до вивчення діяльності людини»,«Активність та саморегуляція як стрижневі характеристики діяльності і поведінки людини», «Умови взаємного переходу гри і праці у навчання і навпаки», «Єдність змістовних, операційних і мотиваційних компонентів діяльності» (5 балів).

VІІ. На матеріалі вашої профільної дисципліни доведіть, що дії учнів та вчителя, які здійснюються у зовнішньому предметному плані, можуть перейти у дії, що здійснюються у внутрішньому (психічному) плані і навпаки. Як називаються в психології ці процеси, яке значення вони мають для опанування і виконання людської діяльності, зокрема навчання та учіння?(5 балів)

VІІІ. Наведіть конкретні приклади (не менше 5), що ілюструють структуру гри, учін­ня, праці, спілкування (5 балів).

ІХ.Використовуючи знання з педагогіки та вашої профільної дисципліни визначте, які навички ви вважаєте за необхідне сформувати в учнів в процесі навчання з вашої профілюючої дисципліни. Яке значення для формування означених вами навичок мають глибокі знання з предмету (систематичне виконання домашніх завдань, наявність необхідних приладів тощо)?(5 балів).

Х.Законспектуйте підрозділи методичних рекомендацій Токаревої Н.М. по темі «Діяльність» [ ]: «Механізми організації рухів та дій людини», «Рівні побудови рухів», «Схема рефлекторного кільця руху» (стор.11- 19). В чому полягає практична значущість досліджень М.О.Бернштейна?(6 балів).

Завдання творчого рівня (6-15 балів):

I. Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів).

ІІ. Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо формування учбових навичок учнів на уроках з Вашої спеціальності. Визначте, які фактори впливають на формування навичок? (6 балів).

ІІІ. Заповніть порівняльно-аналітичну таблицю та охарактеризуйте основні види діяльності за схемою.

№ п/п	Вид діяльності	Мотив	Мета	Дії та операції	Продукт
	праця
	учбова діяльність
	гра

В чому полягає схожість і відмінність проявів цих структурних компонентів в різних видах діяльності? (10 балів).

ІV.Законспектуйте основні положення монографії: Волков А. М., Микадзе Ю. В., Солнцева Г. Н. Деятельность: структура и регуляция: Психологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1987.–С. 69-85 [3]. Порівняйте її зміст із змістом теми «Діяльність» у пудручниках з загальної психології [ ]. Знайдіть спільне та відмінне (10 балів).

V. Законспектуйте теоретичний матеріал методичних рекомендацій Н.М. Токаревої по темі «Діяльність». Складіть на його основі 10 проблемних питань для обговорення на семінарському занятті(10 балів).

VІ.Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 «Дослідження впливу знання результатів на формування рухової навички»(10 балів).

Мета: дослідити вплив знання результатів на формування рухової навички(на прикладі 2-3 досліджуваних).

Обладнання: Лінійка з нанесеними на ній міліметровими поділками.

Процедура проведення роботи:

Експериментатор наносить на лінійку 3 риски, помітивши 1см, 8см, 15см. В першій серії дослідів досліджуваний веде тупим кінцем олівця (щоб не залишати слід) вздовж відміченої поділки до поділки 8см. Потім, заплющивши очі, продовжує вести олівцем доти, доки не вирішить, що довжина риски, проведеної ним з заплющеними очима дорівнює довжині риски, проведеної ним з відкритими очима. Експериментатор фіксує похибку у відповідній колонці таблиці (зі знаком + чи -) не повідомляючи про неї досліджуваному. Дослід повторюється 15 разів.

У другій серії досліджуваний кожен раз перевіряє свій результат(на скільки міліметрів помилився) і корегує свої дії, заплющивши очі, відповідно до отриманого результату.

Обробка і аналіз результатів

На підставі отриманих результатів будується графік, на якому представляють 2 криві: без корекції і з корекцією. На осі ординат відкладають величину похибок в мм (без урахування знаку), а на осі абсцис – порядковий номер вправи. Пунктирною лінією накреслюється крива, що унаочнює результати першої серії дослідів, а суцільною рискою — крива, що відповідає результатам другої серії дослідів. Порівнюючи криві першої і другої серії можна зробити висновки про вплив на формування рухової навички знання результатів вправ.

В зошиті студентам необхідно зробити відповідні висновки про результат формування навички, вплив корекції на хід формування навички і його результат. Використовуючи знання з педагогіки та вашої профільної дисципліни, у висновках зазначте, які навички ви вважаєте за необхідне сформувати в учнів в процесі навчання з вашої профілюючої дисципліни(10 балів).

VІІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №2 «Дослідження впливу вправ на вироблення навички» (10 балів).

Мета: дослідитивплив вправ на вироблення навички (на прикладі 2-3 досліджуваних).

Дата добавления: 2014-11-29