Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виконайте вправу № 7




1.З’ясуйте, чому період кінця УІІІ - середини ХІ ст. в історії Північної Європи в історіографії отримав назву – епоха вікінгів.

2. Розкрийте зміст норманської і антинорманської теорій походження Київської Русі.

3. Визначте походження терміну «Русь».

4. Подумайте, у чому полягав фактор хазар для становлення і розвитку слов’янської цивілізації?

 

4). У ІУ ст. колись велична Римська імперія поділилася на Західну і Східну. Східна Римська імперія остаточно стала самостійною державою 395 р., а пізніше державу назвали Візантійською імперією або Візантією. На відміну від Західної Римської імперії, Візантія подолала натиск варварів і змогла проіснувати понад тисячу років. До її складу входили, зокрема, Балканський півострів, Мала Азія, частина Закавказзя, а також Сирія, Палестина, Єгипет.

Упродовж ХІ-ХІІ ст. Візантія переживала період злету своєї могутності та впливу у світі, держава вважалася однією з наймогутніших країн світу, а її володіння охоплювали величезну територію – близько 1 млн. км 2 з населенням 20-24 млн. осіб. Столиця держави – Константинополь для європейських країн видавалася центром всього цивілізованого світу. Золота монета візантійських імператорів – безант залишалася універсальною валютою середньовіччя. Візантійці вважали себе головними охоронцями культурної спадщини античності і водночас оплотом християнства. Недарма священні писання християн усього світу – Євангелія були написані також грецькою мовою.

До ХІІ ст. остаточно склалася класична візантійська модель цивілізації з усіма особливостями її державного, соціально-економічного та культурного життя, які відрізнялися від західноєвропейської. Найбільш характерною рисою Візантії було всевладдя централізованої держави у вигляді необмеженої самодержавної монархії. Саме у Візантії розпочалося теоретичне обґрунтування монархічної держави. Центральним його положенням була ідея про божественне походження імператорської влади. Державна доктрина уславлення християнської моралі та культ візантійського імператора як верховного владики всього християнського світу справили великий вплив на всю систему суспільного і культурного життя, розвиток філософії, літератури, естетичних поглядів, мистецтва усього середньовіччя. До слова, імператор вважався єдиним законним спадкоємцем римських володарів, батьком великої сім’ї усіх народів і держав, які перебували у сфері впливу Візантії.

Надзвичайно важливим компонентом візантійської державності була церква. Вона забезпечувала духовну єдність країни, виховувала населення в дусі імператорського патріотизму, відігравала велику роль у зовнішній політиці Візантії. У Х-ХІ ст. продовжувала зростати кількість монастирів і ченців, церковно-монастирське землеволодіння. Небаченого раніше розмаху набула місійна діяльність церкви. Її основними напрямками стали Балкани, Східна та Центральна Європа. Величезним успіхом імперської зовнішньої політики стала християнізація Русі, яку було включено в орбіту візантійської культури й політики.

Період ІХ – ХІІ ст. у цілому вважається добою розквіту культури Візантійської імперії. В ареалі Середземномор’я настала доба активної взаємодії між новими надетнічними культурами. Світоглядною основою візантійської культури стало християнство. Королі, князі, єпископи з інших країн запрошували з Візантії художників, архітекторів, ювелірів. Своєю чергою, у кращих візантійських майстрів училися архітектори і художники європейських країн. Особливо великого впливу візантійської культури зазнали південні та східні слов’яни, що приймали християнську віру східного зразка. Невдовзі після цього з грецької мови на слов’янську було перекладено багато книжок. Так, візантійські проповідники Кирило і Мефодій стали творцями слов’янської азбуки. Перші кам’яні храми на Русі було збудовано також візантійськими архітекторами.

Характер розвитку візантійської культури ІХ – ХІІ ст. був не стільки технічним, скільки художнім. Архітектура, храмовий живопис (фрески і мозаїки), книжкова мініатюра, іконопис, ораторське мистецтво переживають небувалий розквіт, отримують нові творчі імпульси. В образотворчому мистецтві у ІХ ст. цілком встановився певний іконографічний канон. Ікона сприймалася передусім як своєрідна форма «небесного одкровення», постійно підтримуваного іконописцями під час молитви. Талановиті іконописці прирівнювалися у Візантії до найбільш шанованих святих. Яскравим прикладом є відома ікона Владимирської Богоматері, яка ще в ХІІ ст. була привезена до Києва з Візантії. Звідти її взяв князь Андрій Боголюбський для Успенського собору м. Владимира. Після того як військо Тамерлана, що рухалося на Москву, повернуло назад (а сталося це тоді, коли ікона була привезена до Москви), цю ікону проголосили чудодійною. Серед усіх візантійських ікон «Владимирська Богоматір вирізняється особливою емоційністю, навіть психологізмом.

Візантія успадкувала від античності особливу любов до книги, що сприймалася не лише як витвір мистецтва, а й як священний предмет, в якому зафіксовано Божественне одкровення. Книжки прикрашалися мініатюрами, заставками. Перлиною візантійської книжкової мініатюри вважається рукопис Нового завіту, що був підготовлений для імператора Михаїла ІІ Дуки. Книги у Візантії коштували дуже дорого і високо цінувалися в правлячих колах, передусім серед освіченої еліти імперії. Збереження книг та їх перепис були однією з державних функцій. З цією метою створювалися бібліотеки та скрип торії.

На початку середніх віків Візантія була найкультурнішою країною Європи. Під знаком візантійської цивілізації, тобто в системі її понять формувались і державні інститути і коло суспільних та світоглядних цінностей мешканців Київської Русі – від великого князя до невільника.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 462; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.