Давид Рикардо – принцип порівняльних переваг: невже торгівля можлива тільки в очевидних випадках, коли є абсолютні переваги?

Зерно

Marge – межа

Бем – Баверк, Джевонс, Госсен.

Карл Маркс видав працю “Капітал” у 1867 році.

Приватне присвоєння результатів суспільної праці – суть експлуатації.

Теорія граничної корисності – маржиналізм. Австрійська школа:

Цінність благ – суб'єктивна оцінка користі, що приносить людині це благо. Граничною, тобто найменшою, є корисність останнього екземпляра з наявного.

Рисунок 1.1

П'ятий мішок зерна (рис. 1.1) приносить мінімум користі і визначає цінність кожного мішка. Цінність благ за цією теорією є вираження задоволення споживача.

Трудова теорія вартості призводить до диктату виробника.

Теорія граничної корисності веде до пріоритету споживача.

XX сторіччя.

Міллан Фридман (рік народження 1912) Монатаризм: мінімум – держави, максимум – ринку. Держава тільки регулює кількість грошей в обігу.

Дж. М. Кейнс. Антикризисне державне регулювання.

Кейнсіанство – одна із провідних сучасних теорій, усупереч неокласикам, обґрунтовує об’єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики (фіскальна політика) (рис.1.2). Виникло в 30-х рр. ХХ століття як відповідь на подолання Великої кризи (29-33 р.), коли економіка капіталістичної системи була на грані повної катастрофи. Головна робота «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей» (1936 р.) широко застосовувалася провідними країнами світу в практиці регулювання ринкової економіки. Це дало можливість швидко перебороти кризу, досягти стабільних темпів економічного зростання й динамічної рівноваги.

Рис. 1.2 - Кейнсіанська концепція стимулювання попиту

Прихильники теорії виступають за активну участь держави в структурній перебудові економіки, визнають необхідність впровадження антикризового й антициклічного регулювання, перерозподілу доходів, збільшення соціальних витрат.

Інституціалізм (Веблен, Мітчел, Коммоне)

Представники цієї теорії розглядають економіку як систему, де відносини між господарськими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і правових, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єкти вивчення - це «інститути» держава, профспілки, правові, морально-етичні норми, звичаї, менталітет, інстинкти людей і т.і.

Неокласичний синтез (Хікс, Самуельсон, Клейн)

Узагальнююча концепція, що поєднує принципи ринкового та державного регулювання економічних процесів, обґрунтовує необхідність побудови економіки змішаного типу. Засновники цієї концепції дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напрямків економічної теорії.

Джон Гелбрейт – соціальне регулювання економіки.

Олександр Васильович Чаянов – кооперація та відособленість фермерства.

Микола Дмитрович Кондратьєв – проблема «довгих хвиль в економіці».

Лев Наумович Юровський: інфляція – це хвороба, і дуже шкідлива.

Потреби – це матеріальні та нематеріальні блага, що необхідні людині для життєдіяльності.

Потреби є різноманітні й безмежні. Потреби пов'язані з рівнем розвитку суспільства і з розвитком науки і виробництва.

Піраміда потреб А. Маслоу (рис.1.3)

самоповага, саморозвиток

престиж, самовираження

соціальні (праця, любов, спілкування)

потреба в безпеці

фізіологічні (харчування, одяг, житло)

Рисунок 1.3

Не вдоволений нижчий рівень не мотивує вищий.

Якщо Англія виробляє і сукно та вино, але по сукну її витрати менші, їй вигідно виробляти тільки сукно, а Португалії – тільки вино, – це і є принцип порівняльних переваг за Рикардо: слід виявити той вид діяльності, у якому є порівняльні переваги.

Нужда – почуття людини при чи відсутності або нестатку того, що йому хотілося б мати.

Потреба– та ж нужда, але в конкретних обрисах, обумовлених культурою, особливістю особистості людини, виражається в матеріальних благах і умовах для людини.

В історії діє закон підвищення потреб, виникає питання розумності потреб.

Суспільство витрачає на виробництво матеріальних і нематеріальних благ ресурси (рис. 1.3):

1. Природні (натуральні) – те, на що спрямовано працю людини.

2. Людські (особисті) – сума духовних і фізичних здібностей до праці.

3. Капітальні (знаряддя праці) – те, за допомогою чого людина впливає на природу і підвищує ефективність своєї праці.

4. Підприємницька здатність – діяльність з організації виробництва та керування.

Риси: ініціатива, ризик, прибуток.

Формування складових факторів виробництва за маржинальною теорією наведено на рис. 1.4.

Те, на що те, за допомогою сума духовних таланти,

спрямована чого людина й фізичних діяльність праця людини впливає на здатностей по організації

природу до праці виробництва

і керуванню

Рис. 1.4

Виробничі ресурси завжди обмежені. І проблема обмеженості економічних ресурсів складається не в бідності природних запасів, а в тому, що потреб завжди більше, ніж можливостей їхнього задоволення.

Виникає проблема вибору.

Економіка – наука про вибір шляхів max задоволення потреб при мінімізації витрат.

Ефективність = результати/витрати

відсутність втрат

Ефективність може розглядатись, як:

- економічна;

- соціальна.

Економічна ефективність – це досягнення виробництвом найвищих результатів при найменших витратах живої й упредметненої праці, що містилась в засобах і предметах виробництва або зниження сукупних витрат на одиницю продукції.

Соціальна ефективність – це ступінь відповідності результатів виробництва соціальним потребам суспільства, інтересам окремої людини.

У закордонній літературі поняття «ефективності» тісно пов'язане з альтернативним вибором використання ресурсів: ефективність розглядається як відношення того, що підприємство в дійсності проводить до того, що підприємство могло б зробити. В основі лежить порівняльна перевага між максимально можливим та фактично отриманим.

Дата добавления: 2014-11-29