Основні вимоги до будинків і споруд та фактори, що впливають на їх проектне рішення

ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ

Контрольні питання і завдання

1. У чому полягає головна характерна особливість архітектурної діяльності?

2. Назвіть основні специфічні риси художньої архітектури, які відрізняють її від інших видів мистецтв.

3. У чому полягає сутність творчого методу архітектора?

4. Які основні етапи навчального архітектурного проектування прийнято виділяти?

5. Яка мета етапу творчого пошуку?

6. Які основні задачі розв’язує студент на етапі творчого розроблення?

Відповідно до принципу інваріантності, основні принципи побудови архітектурних систем на різних ієрархічних рівнях – від будинку чи споруди до територіального планування в масштабах країни – є схожими у загальних рисах. Проте архітектурні системи різних рівнів відрізняються як кількістю елементів, так і характером процесів, котрі в них відбуваються. Тому основні вимоги до них та фактори, що впливають на їх проектні рішення, мають на кожному рівні свої особливості. У цьому розділі фактори, що впливають на проектне рішення розглядаються не взагалі, а на рівні будівель і споруд та їх комплексів. Причин для цього декілька: саме ці архітектурні об’єкти найбільш численні; при їх проектуванні роль архітектора є визначальною; проектування містобудівних об’єктів детальніше розглядається навчальною дисципліною «Основи містобудування».

Вибір основних факторів, що впливають на проектне рішення будь-якого архітектурного об’єкта (згідно з принципом визначальних ознак), передовсім залежить від тих вимог, які до цього об’єкта ставляться.

Основні вимоги до будинків, споруд та їх комплексів такі:

– екологічна безпека;

– містобудівні вимоги;

– функціональна доцільність;

– санітарно-гігієнічні вимоги;

– економічність будівництва та експлуатації;

– конструктивна надійність;

– архітектурно-художня виразність.

Вимога екологічної безпеки – недопущення негативного впливу будівлі чи споруди на довкілля в процесі її спорудження та експлуатації. Під негативним впливом мається на увазі забруднення повітря, поверхневих і ґрунтових вод, ґрунту, надмірний рівень електромагнітного випромінювання, знищення флори й фауни тощо.

Містобудівні вимоги спрямовані на узгодження основних параметрів архітектурного об’єкта з принциповими рішеннями документації вищого рівня – містобудівної (планів детального планування території, генеральних планів населених місць тощо). Нова будівля та споруда має гармонійно вписуватися в існуюче архітектурне середовище як у функціональному, так і в художньо-композиційному відношенні.

Вимоги функціональної доцільності проектного рішення – це максимальна відповідність приміщень будівлі тим функціональним процесам, для котрих вона призначена. Будь-яка будівля є матеріально організованим середовищем перебування людини для здійснення нею різноманітних процесів: життєдіяльності, побуту, праці, відпочинку тощо.

Санітарно-гігієнічні вимоги – це вимоги до фізичних якостей середовища, в якому перебуває людина: необхідна температура і вологість повітря в приміщеннях; забезпечення звукового та зорового комфорту; забезпечення інсоляції й природного освітлення в приміщеннях. Санітарно-гігієнічні вимоги висуваються з урахуванням місцевих та природно-кліматичних умов.

Економічні вимоги полягають у забезпеченні мінімально необхідних витрат на будівництво й експлуатацію будівлі. Слід вибирати найбільш доцільні об’ємно-планувальні, конструктивні та архітектурно-композиційні рішення будівель з ура­хуванням забезпечення оптимальної організації функціональних і технологічних процесів у них.

Конструктивна надійність будівлі чи споруди – це здатність її у цілому (та її конструкцій) безвідмовно виконувати задані функції впродовж розрахункового періоду експлуатації: гарантувати безпеку і комфорт людей, що проживають або працюють у ній, забезпечувати заданий технологічний процес, нормальну роботу машин й обладнання протягом запроектованого строку служби. У наш час надійність характеризується двома коефіцієнтами: відношенням фактичного строку служби будівель без капітального ремонту до запроектованого строку служби; відношенням теоретичних експлуатаційних витрат до фактичних за період до капітального ремонту.

Архітектурно-художні вимоги: будинки та споруди повинні мати привабли­вий і виразний зовнішній вигляд, задовольняти художньо-естетичні запити людей, виражати певні суспільно значимі ідеї, бути гармонійно пов’язаними з існуючою забудовою та природним оточенням.

Перелічені вимоги зумовлюють перелік основних факторів, що впливають на прийняття архітектурних рішень у процесі проектування архітектурних об’єктів:

– природно-кліматичні умови;

– містобудівні умови;

– функціональне призначення об’єкта;

– економічні умови;

– конструктивно-технологічні можливості;

–психофізіологічні особливості сприйняття людиною архітектурного середовища;

– естетичні цінності та ідейний зміст архітектури.

Коротко розкриємо зміст кожного із названих факторів.

Природно-кліматичні умови. Вийшовши із природи, людина взаємодіє з нею через штучне, створене нею архітектурне середовище. Таким чином, саме природне середовище є основною передумовою існування середовища штучного, архітектурного, й окремих його елементів – будинків та споруд. Вивченням впливу природних умов на архітектуру займаються, зокрема, такі науки, як біологія, фізіологія, кліматологія, будівельна фізика, геологія тощо.

Залежність архітектурних об’єктів від кліматичних умов добре простежується під час розгляду архітектури різних кліматичних районів земної кулі. Характерні конструктивні й об’ємно-планувальні особливості мають також об’єкти, споруджені в сейсмонебезпечних районах.

Великий вплив на формування об’єкта має також топографія ділянки – природний рельєф місцевості, наявність зелених насаджень і природних водойм (річки, озера, моря), гідрогеологічних умов та несучих властивостей ґрунтів тощо. Часто дуже важливою є орієнтація запроектованого об’єкта за сторонами світу.

Містобудівні умови. Більшість нових будівель і споруд зводяться на території міста або села в оточенні існуючої забудови. Кожен окремий об’єкт у такій ситуації є елементом містобудівного комплексу, тому при його створенні мають бути враховані всі містобудівні умови та вимоги.

Важливими містобудівними умовами, які впливають на формування нового об’єкта, є такі:

– розміщення ділянки в структурі населеного пункту;

– розміри і конфігурація ділянки;

– функціональна структура навколишньої забудови, її поверховість і щільність;

– організація пішохідно-транспортних зв’язків, їх напрям та інтенсивність;

– умови зорового сприйняття нового об’єкта.

Містобудівні вимоги стосуються також питань узгодження архітектурно-планувального рішення нового об’єкта з існуючою забудовою – її функціонально-планувальною і художньо-композиційною структурою, масштабом, стилістичними особливостями, пластичними та колористичними характеристиками тощо.

Функціональне призначення об’єкта. Будь-який об’єкт зводиться передусім для виконання певних функціональних процесів. Процеси праці, побуту, громадського життя потребують відповідної їх особливостям організації простору. Специфіка цих процесів визначає функціонально-планувальне, а часто й архітектурно-композиційне вирішення будівлі чи споруди. Так, житловий будинок та театральна будівля відрізняються не лише просторовою структурою, але і композиційно-художнім вирішенням.

Важливо пам’ятати, що вихідною мірою для визначення необхідних просторових габаритів цивільних будівель служить людина, місце, яке вона займає у спокої чи в русі. Відповідно до цієї спільної міри визначаються й габарити обладнання, що служить людині. У виробничих же будівлях визначальними є просторові параметри сировини, обладнання та готових виробів.

Економічні умови. Зведення будівель і споруд пов’язане з великими матеріальними витратами, вони становлять значну частину накопичених людством матеріальних цінностей. Тому архітектурне рішення об’єкта залежить від економічних можливостей замовника й суспільства в цілому. Економічні фактори впливають практично на всі аспекти архітектурного рішення – від визначення оптимального функціонального призначення, загального об’єму та площі будівлі, підбору раціональної конструктивної схеми до розумного балансу між художньою виразністю екстер’єру й інтер’єру будівлі та принципом економії витрат. Важливим фактором є мінімізація не лише будівельних, але й експлуатаційних витрат – на опалення, освітлення, технічне обслуговування будівлі тощо.

Конструктивно-технологічні можливості. Будь-яке проектне рішення може реалізуватися лише за умови, що отримає відповідну матеріально-конструктивну оболонку. Тому в усі часи зодчі орієнтувалися на будівельні можливості свого часу, використовуючи ті матеріали, вироби й конструкції, які були їм доступні. Більше того, часто саме особливості того чи іншого матеріалу чи конструктивної системи впливали на формування не лише окремої будівлі, а цілого архітектурного стилю. Так, налагоджене виробництво фасонної цегли вплинуло на зовнішній вигляд багатьох будівель, що ми їх нині відносимо до еклектичних, залізобетон – на конструктивізм і функціоналізм, без металевих конструкцій та скляних фасадних систем важко уявити будівлю в стилі хай-тек тощо.

У наш час поява нових матеріалів, виробів і конструкцій, розвиток будівельної техніки дозволяють утілювати в життя практично будь-які сміливі архітектурні задуми. Тому при підборі конструктивної схеми значною мірою керуються не лише технічними, але й економічними та технологічними міркуваннями. Адже можливість зведення будівлі в конкретному населеному пункті часто визначається можливостями місцевої будівельної бази, ймовірних підрядників, особливостями будівельного майданчика тощо.

Психофізіологічні особливості сприйняття людиною архітектурного середовища. Досягнення головної мети архітектурної діяльності – перетворення матеріального середовища на благо людини і суспільства в цілому – неможливе без знань про саму людину, про особливості сприйняття нею архітектурного середовища та особливостей поведінки в архітектурно організованому просторі, про її психоемоційну реакцію на ті чи інші подразники.

Слід зазначити, що питання, пов’язані з психологічними та психофізіологічними закономірностями сприйняття людиною матеріально-просторового середовища, являють складну проблему архітектурної творчості.

Естетичні цінності та ідейний зміст архітектури. Від початку свого існування архітектура задовольняла не лише матеріальні, але й духовні потреби людини і суспільства в цілому. Змінювались епохи, типи будівель, архітектурні стилі, проте незмінним залишалося прагнення людини до перетворення навколишнього середовища не лише за принципами доцільності, але й краси. Ще в давнину було помічено, що архітектурне середовище, створене за законами доцільності й краси, позитивно впливає на почуття і настрій людини, зміцнює та підтримує її самооцінку і віру в людей, стимулює прагнення до розвитку й самовдосконалення. Краса та гармонія архітектурної форми досягаються завдяки грамотній, цілеспрямованій реалізації об’єктивних закономірностей формоутворення. Коли формоутворюючі фактори відбиваються у формі, тобто коли форма повністю відповідає змісту, її можна вважати гармонійною і художньо довершеною.

Проте поняття краси не є чимось вічним та незмінним. Краса в природі й у архітектурному середовищі – це оцінка людиною відповідності реального об’єкта ідеалу, уявленню про нього, яке склалося в суспільній свідомості. Тому естетична цінність об’єкта прямо пов’язана з його відповідністю сучасним уявленням про прекрасне, а також тим соціальним цілям і вимогам, які зумовили появу цієї будівлі.

Твір архітектури, як і кожен з творів мистецтва, крім досконалої форми, має ще й ідейний зміст – певні ідеї, цінності, почуття, які автор прагне донести до суспільства. В усі часи ідейний зміст архітектури, як правило, відбивав певні світоглядні установки (в першу чергу – панівних верств суспільства). Проте у видатних творах архітектури автори змогли піднятися над вузькими рамками, продиктованими часом і конкретним замовником, висловити більш загальні й глибокі ідеї, що мають загальнолюдську цінність. Саме тому ці твори залишаються цікавими людям інших часів, культур та соціальних прошарків, ставши частиною культурного надбання всього людства.

Дата добавления: 2014-11-29