Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Горизонтальні й вертикальні комунікації




Додаток Б

До горизонтальних комунікацій, що забезпечують зв’язки між різними групами приміщень у межах поверху, належать входи, коридори, галереї, переходи, рекреації, пасажі.

Головні входи (у громадських будинках) виконують функції комунікаційних шляхів для основної маси відвідувачів чи працюючих у будівлі. Службові входи призначено для обслуговуючого персоналу чи груп людей, що забезпечують основний функціональний процес (наприклад, персонал торговельно-побутового підприємства і громадського харчування, артисти театру тощо).

Всі входи обладнуються тамбурами,які виконуються у вигляді одного чи кількох шлюзів. Двері у тамбурах повинні відчинятись назовні. Мінімальна глибина їх визначається з урахуванням ширини дверних полотен з доданням 0,2 м, а ширина – по 0,25 м з кожного боку дверного отвору. Мінімальна глибина тамбура коливається від 1,2 до 1,8 м (рис. Б.1). У громадських будинках з великим потоком відвідувачів тамбури можуть об’єднуватися в групи (рис. Б.2). Відмітка підлоги входів до будинку повинна бути вища від відмітки «землі» не менше ніж на 0,15 м.

Один з основних входів має бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм, що забезпечує можливість підйому інвалідів та інших маломобільних груп населення на рівень входу до будинку, його 1-го поверху або ліфтового холу (рис. Б.3).

Рішення вестибюля залежить від призначення і місткості будинку (громадського). Головний вестибюль обладнується гардеробом.

Гардеробні можуть бути односторонні, двосторонні та острівного типу, залежно від планувального рішення вестибюля (рис. Б.4). Глибина гардероба приймається не більше ніж 6 м. Бар’єр для видачі одягу має ширину 0,6 – 0,7 м; висоту 0,9 – 1,2 м. Між бар’єром і вішалками передбачається вільний прохід для обслуговуючого персоналу не менше ніж 1 м (рис. Б.5).

Коридори належать до найпоширеніших горизонтальних комунікацій. Вони підрозділяються на коридори з розташуванням приміщень з одного і двох боків, змішаного типу й спарені з приміщеннями із зовнішніх боків і міжними. Залежно від форми у плані – прямо- й криволінійні, з уступами, хресто- та Y-подібні, а від освітлення – наскрізні (при природному освітленні з обох боків), тупикові й з освітленими холами (при освітленні з одного боку).

Галерея відрізняється від коридору з одностороннім розташуванням приміщень тим, що є відкритою.

У житлових будинках коридори (як й інші горизонтальні комунікації) поділяються на внутрішньоквартирні та позаквартирні. Ширина внутрішньоквартирних коридорів залежить від того, до яких приміщень – житлових чи підсобних – вони ведуть, а позаквартирних – від їх загальної довжини (рис. Б.6). Специфічні вимоги ставляться до коридорів, доступних для маломобільних груп населення.



У громадських будинках при визначенні ширини коридору важливу роль відіграє т.зв. розрахункова ширина шляху евакуації, яка визначається розрахунком, але не може бути меншою, ніж 1 м. Якщо двері прилеглих до коридору з одного боку приміщень відчиняються в коридор, розрахункова ширина шляху евакуації зменшується на половину найбільшої ширини дверного полотна, якщо з двох боків – то відповідно на дві (рис. Б.6).

Коридори, котрі ведуть до вертикальних комунікацій, відносять до головних, а інші – до другорядних. Мінімальну ширину головних коридорів у чистоті приймають 1,5м, другорядних – 1,25 м (при довжині не більше ніж 10 м), в установах народної освіти та охорони здоров’я відповідно 2,2 і 1,8 м. У головних коридорах при невеликій різниці відміток підлоги (менше ніж 0,45 м) забороняється влаштовувати сходи, пороги, а допускаються тільки пандуси з похилом 1 : 8.

Оскільки коридори служать шляхами евакуації, важливим питанням є їх природне освітлення. Довжина коридорів із розміщенням приміщень з двох боків і освітленням з одного торця – 24 м, із двох – 48 м (рис. Б.7). При використанні світлових карманів (рекреацій) їх ширина має бути не менше, ніж половина їх глибини (не враховуючи ширини прилеглого коридору). Довжина коридорів з одностороннім розташуванням приміщень не нормується. Допускається освітлення коридору другим світлом через фрамуги в стінах, засклені перегородки і двері.

У приміщеннях громадських будинків, у яких одночасно може знаходитися 15 і більше чоловік, двері повинні відчинятися назовні в коридор.

Щоб обмежити поширення вогню та диму при пожежі, коридори житлових і громадських будинків поділяються на протипожежні відсіки протипожежними перегородками (рис. Б.8).

У великих центрах і комплексах можуть використовуватися рухомі тротуари (траволатори), принцип дії й конструктивне рішення яких практично не відрізняються від ескалатора. Рухомі тротуари можуть розташовуватися не лише горизонтально, але й з похилом до 12°, частково замінюючи ескалатори. Істотною перевагою похилого траволатора над ескалатором є відсутність східців, що полегшує користування ним інвалідам, відвідувачам із дитячою коляскою або продуктовим візком.

 

 

Рисунок Б.1 – Мінімальні габарити тамбурів (згідно з [8, 9, 10, 22])

 

 

Рисунок Б.2 – Планувальні схеми тамбурів громадських будинків

 

 

Рисунок Б.3 – Організація входу до будинку згідно з вимогами доступності для маломобільних груп населення

 

Рисунок Б.4 – Схеми розміщення гардероба у вестибюлі:

а – глибинне; б – бічне; в – периметральне; г – острівне

 

Рисунок Б.5 – Мінімальні габарити гардероба (розріз)

 

Рисунок Б.6 – Мінімальні габарити горизонтальних комунікацій житлових і громадських будинків (за [8, 9, 10, 22])

 

 

Рисунок Б.7 – Організація природного освітлення коридорів житлових будинків (за [10]): а – при освітленні другим світлом у коридорно-секційних будинках; б – з одного торця коридору; в – з обох торців коридору; г – з торців коридору та через світлові кармани

 

Рисунок Б.8 – Поділ коридорів протипожежними перегородками (за [22]):

а – у житлових будинках;

б – у громадських будинках

До вертикальних комунікацій належать сходи, пандуси, ліфти, патерностери, ескалатори. Найбільш поширеними з них є сходи, які за призначенням можна розділити на головні, службові, допоміжні й аварійні; залежно від конструктивного рішення – на одномаршеві, дво- і тримаршеві, а також багатомаршеві; від форми сходів – на прямолінійні з поворотом або з розгалуженням, криволінійні, овальні та гвинтові (рис. Б.9). Залежно від розташування сходи поділяються на зовнішні й внутрішні, які, в свою чергу, поділяються на закриті й відкриті. Головні сходи можуть бути відкритими, службові й допоміжні – закритими.

Закриті сходи, огороджені капітальними стінами, називаються сходовою кліткою і розрізняються за розташуванням у плані будинку та організацією природного освітлення (рис. Б.10). При цьому сходові клітки типу СК-2 можуть застосовуватися в будинках умовною висотою не більше ніж 9 м, а СК-1 – не більше ніж 26,5 м.

Похил сходів може коливатися від 1:1,25 (для внутрішньоквартирних) до 1:2 (для позаквартирних та для громадських будинків). За оптимальні приймаються сходи з шириною східців 0,3 м і висотою присхідців 0,15 м, що означає похил маршу 1:2 (похил аварійних сходів може бути до 45°).

При інших рішеннях їх розміри (східців та присхідців) визначаються за формулою b + 2h = 0,57 – 0,64 м, де b – ширина східців, h – висота присхідців; 0,57 – 0,64 м – величина середнього кроку. Для криволінійних сходів, сходинки яких у плані мають трикутну чи трапецієподібну форму, для розрахунку похилу приймається ширина у середній частині сходинки.

Кількість присхідців в одному марші (основних сходів) повинна бути не менше ніж 3 і не більше ніж 18, відстань між двома маршами сходів – не менше ніж 0,1 м. Висота огородження з поручнем від поверхні східців повинна бути не меншою, ніж 0,9 м. У всіх сходах ширина маршів має бути однаковою, а ширина площадок (сходів) – рівною ширині маршу або більшою від неї (рис. Б.11).

Сходові клітки мають бути забезпечені природним освітленням через прорізи у зовнішніх стінах (крім сходів у підвальних і цокольних поверхах, а також колосникових сходів у будинках видовищних закладів). На площадках та маршах сходів забороняється розміщення будь-якого обладнання (за винятком сміттєпроводів та блоків поштових скриньок, рис. Б.11, б), а відчинення дверей із приміщень і сходових кліток у бік сходової площадки не повинно зменшувати її розрахункову ширину. Починаючи з другого поверху, має бути не менше від двох сходів або двох евакуаційних виходів, одним з яких можуть служити пожежні сходи. Для секційних житлових будинків, починаючи з третього поверху, другим евакуаційним виходом може слугувати відкрита ділянка балкона чи лоджії, із суцільним простінком не менше ніж 1,2 м від її торця до віконного (дверного) прорізу. Сумарна ширина маршів приймається з розрахунку 0,6 м на 100 чоловік на найбільш населеному поверсі (крім першого).

Незадимлювані (аварійні або пожежні) сходи передбачаються в будинках з висотою від землі до планувальної позначки підлоги верхнього поверху 26,5 м і вище (рис. Б.12). Рекомендації щодо застосування того чи іншого типу незадимлюваної сходової клітки (від Н1 до Н4) містяться у нормативних документах, що регулюють проектування того чи іншого виду житлових та громадських будинків.

Пандуси – плоскі похилі конструкції без східців, у громадських будинках проектуються за умов обслуговування людей з обмеженими фізичними можливостями. При проектуванні пандусів їх пропускна спроможність і розрахунок ширини визначаються аналогічно сходам, їх похил на шляхах пересування людей приймають: усередині будинку, споруди – не більше ніж 1:6; зовні – 1:8; на шляхах пересування інвалідів на кріслах-колясках – 1:12; у стаціонарах лікувальних закладів – 1:20.

У місцях перепаду рівнів, який перевищує 0,04 м, між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів або підлоги в будинках та спорудах належить передбачати пандуси й сходи. Конструкції пандусів і їх огорожу слід виконувати з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше ніж 2 години.

У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси, величина внутрішнього радіуса яких приймається згідно з нормами (ДБН В.2.2-17:2006), але не менше ніж 5,5 м. Похил кожного маршу пандуса необхідно приймати згідно з вищезгаданими нормами залежно від його довжини, але не більший ніж 8 % (1:12). Якщо на шляхах руху перепад рівнів підлоги менше ніж 0,2 м, допускається приймати схил пандуса не більше ніж 10 % (1:10).

Пандус, що слугує шляхом евакуації з другого поверху та поверхів, які розташовані вище, має бути безпосередньо з’єднаний з виходом назовні будинку чи споруди.

Ширина пандуса при односторонньому русі повинна бути не менше ніж 1,2 м, при двосторонньому русі – не менше ніж 1,8 м. На початку і в кінці кожного підйому пандуса слід улаштовувати горизонтальні площадки завширшки не менше від ширини пандуса і завдовжки не менше ніж 1,5 м. Довжина проміжних горизонтальних площадок гвинтового пандуса по внутрішньому його радіусу має бути не менше ніж 2 м. При зміні напрямку руху пандуса ширина горизонтальної площадки має забезпечувати можливість повороту крісла-коляски. Розміри площадки для повороту крісла-коляски на 90° – 180° повинні бути не менше ніж 1,5 м х 1,5 м. По зовнішніх бокових краях пандуса і площадок слід передбачати бортики завширшки не менше ніж 0,05 м.

Ліфти за своїм призначенням підрозділяються на пасажирські, вантажопасажирські, лікарняні, вантажні, службові й спеціальні (рис. Б.13 – Б.15). Вони являють собою стаціонарні підйомники періодичної дії, в яких вертикальне переміщення пасажирів або вантажів здійснюється у

Рисунок Б.9 – Основні принципові схеми сходів:

а – прямолінійні одномаршові;

б – тримаршові з поворотом;

в – двомаршові з поворотом;

г – прямолінійні двомаршові;

д – з перехресними маршами;

е – розгалужені чотиримаршові;

є – комбіновані; ж – розгалужені тримаршові; з – гвинтові та криволінійні

Рисунок Б.10 – Планувальні схеми і мінімальні габарити сходів, призначених для евакуації (класифікація за [22]). Наведені значення для житлових секційних, а в дужках – для галерейних та коридорних і для громадських будинків

 

Рисунок Б.11 – Геометрична побудова й мінімальні габарити сходів:

а – основні елементи сходової клітки (на прикладі секційного житлового будинку); б – геометрична побудова двомаршових сходів та їх основні габарити; в – детальна будова східця і його рекомендовані пропорції; г – номограма для визначення параметрів b і h; д – рекомендації щодо влаштування забіжних сходинок на сходах з прямолінійними маршами; е – визначення розрахункової ширини східця bдля криволінійних сходів

Рисунок Б.12 – Планувальні схеми незадимлюваних сходових кліток (класифікація за [22]). Наведені мінімальні габарити для житлових секційних, а в дужках – для галерейних і коридорних та для громадських будинків

кабіні. Залежно від швидкості руху кабіни вони підрозділяються на звичайні (0,71 – 1,4 м/с) та швидкісні (2 і 4 м/с). Конструктивно ліфти містять будівельну частину, котра складається з ліфтової шахти й машинного приміщення, і механічну у вигляді підйомного механізму, кабіни та противаги. Ліфтові шахти можуть бути як глухими (в цегляних або бетонних стінах), так і каркасними з власними фундаментами. При невеликій висоті підйому застосовуються ліфти з нижнім розміщенням машинного відділення (так звані «витискувальні ліфти»), які використовуються частіше на підприємствах торгівлі й громадського харчування.

У всіх будинках, у яких приміщення, призначені для користування інвалідами на кріслах-колясках, розташовані вище від першого поверху, треба передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати розміри не менші від: ширину – 1,1 м; глибину – 1,4 м; ширину дверного прорізу – 0,9 м.

Кількість пасажирських ліфтів установлюється розрахунком, але не може бути менше від двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, у якому дозволяється перевозити людей, якщо за розрахунком вертикального транспорту достатньо встановлення одного пасажирського ліфта. Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей найближчого пасажирського ліфта повинна бути не більше ніж 60 м. Розміщення їх у системі комунікаційних зв’язків визначається в основному архітектурно-планувальним рішенням будівлі або споруди. Ліфтові шахти можуть розміщуватись як у середині будинку, так і ззовні.

Виходи з пасажирських ліфтів слід проектувати через ліфтовий хол, а у будинках із незадимлюваними сходовими клітками – згідно з протипожежними нормативами ДБН В.1.1-7-2002. Ширина ліфтового холу пасажирських ліфтів повинна бути не менше від: при однорядному розташуванні ліфтів – 1,3 найменшої глибини кабіни ліфтів; при дворядному розташуванні – подвійної найменшої глибини кабіни, але не більше ніж 5 м (рис. Б.16). В об’ємі сходових кліток типів СК-1 та СК-2 дозволяється розміщувати не більше ніж два пасажирських ліфти, при цьому вони мають спускатися не нижче від першого поверху (рис. Б.16, д).

До інших типів механічних підйомників слід віднести ліфти безперервної дії (патерностери) й ескалатори (рис. Б.17). Патерностери з міркувань безпеки нині не застосовуються ні в Європі, ні в Україні.

Натомість ескалатори тепер застосовуються усе ширше й ширше, переважно у громадських будинках. Розрізняють тунельні (застосовуються у тунелях-виходах зі станцій метро глибокого залягання) та поверхові (застосовуються у підземних спорудах неглибокого залягання й у будинках) ескалатори. Вони випускаються як із похилом 35° (при висоті підйому до 6 м), так і з похилом 30°. Швидкість руху сходинок становить 0,3 — 0,8 м/с. Висота поручня (від верху східця) становить 1 м. Застосовуються різні схеми взаємного розташування ескалаторів (рис. Б.17, в – д).

 

Рисунок Б.13 – Ліфти, що призначені для перевезення людей (клас І) та вантажопасажирські ліфти (клас ІІ) вантажопідйомністю понад 1000 кг зі спеціальним внутрішнім оздобленням кабіни (швидкість до 2,5 м/с; при вищих швидкостях ширина і глибина шахти збільшуються на 100 мм) за [28]

 

Рисунок Б.14 – Ліфти спеціального призначення – для установ охорони здоров’я (клас ІІІ) – електричні й гідравлічні та для інтенсивного руху з швидкістю від 2,5 м/с до 6 м/с (клас VI). Для класу ІІІ в дужках наведені розміри шахти для гідравлічних ліфтів, для класу VI знаком * позначені розміри шахти для ліфта зі швидкістю не більше ніж 2,5 м/с (за [28])

 

Рисунок Б.15 – Вантажні ліфти для перевезення вантажів у супроводі людей (клас IV) та службові ліфти для перевезення невеликих вантажів без супроводу людей (клас V). У дужках наведені розміри шахти для гідравлічних ліфтів (за [29, 30])

 

 

Рисунок Б.16 – Схеми розташування ліфтів:

а – однорядна; б – багаторядна; в – периметральна; г – острівна; д – усередині сходової клітки (не більше від двох ліфтів при висоті будинку до 26,5 м)

 

Рисунок Б.17 – Ескалатори:

а – будова ескалатора та його основні частини;

б – основні параметри та мінімальні габарити при монтажі в конструкції будівлі ( в дужках наведені значення для похилу в 35°);

в – д – схеми розташування ескалаторів:

в – паралельна; г – послідовна; д – перехресна

 





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 2053; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.81.69.159
Генерация страницы за: 0.096 сек.