Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

Оплата праці працівників охорони здоров’я при відхиленні від нормальних умов праці

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовійформі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ниморган виплачує працівнику за виконану роботу.

Підґрунтям для організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).

Тарифна система оплати праці — це сукупність правил, за допомогоюяких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікаційумов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісний бік праці.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу згідно зі встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Встановлюють у формі тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

У бюджетних установах найпоширенішою є погодинна форма оплати праці. Існують такі її різновиди (їх називають системами оплати праці): проста погодинна, погодинно-преміальна.

Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я, затвердженими спільним наказом міністерств охорони здоров'я та праці і соціальної політики України № 308/519 від 5 жовтня 2005 р., передбачене підвищення посадових окладів працівникам у певних закладах (підрозділах) і на посадах зі шкідливими і тяжкими умовами праці.

Наприклад, розділ 1 Переліку передбачає право на підвищення на 25% посадових окладів працівникам, що працюють у психіатричних (психоневрологічних), наркологічних закладах або їхніх структурних підрозділах.

Розділ 2 — право на підвищення посадових окладів на 15% працівникам відділень шпиталів для інвалідів війни, санаторіїв-профілакторіїв для хворих з неактивними формами туберкульозу, а також працівникам лікувально-виробничих (трудових) майстерень при туберкульозних (протитуберкульозних) закладах.

Розділ 3 Переліку вводить 30% обмеження підвищень посадових окладів за двома та більше підставами, що передбачені розділами 1 і 2 цього Переліку. Для прикладу таких обмежень у наказі згадується робота в психоневрологічній або наркологічній лікарні (диспансері), у спеціалізованих відділеннях для примусового лікування хворих на туберкульоз, які страждають від хронічного алкоголізму, наркоманії та психічних захворювань.

Водночас розділ 4 Переліку передбачає право на підвищення посадових окладів (ставок) на 30% усім працівникам незалежно від найменування, якщо вони працюють: у туберкульозних (протитуберкульозних) лікарнях, диспансерах, санаторіях, відділеннях, палатах; в ізоляторах закладів охорони здоров'я та відділень клінік при науково-дослідних установах для хворих на активні форми туберкульозу; протитуберкульозних кабінетах амбулаторно-поліклінічних закладів (підрозділів); у спеціалізованих медико-соціальних експертних комісіях; у центрах (бюро) медико-соціальної експертизи для хворих на туберкульоз.

Підвищення за двома підставами, передбачені 1 і 4 розділами Переліку, сумуються. Тобто, право на підвищення посадових окладів на 55% за двома підставами мають працівники, що працюють у психоневрологічних лікарнях, спеціалізованих відділеннях (палатах), ізоляторах для хворих на активні форми туберкульозу. Крім того, посадові оклади медичних працівників, які безпосередньо контактують з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими під час консультацій, оглядів, надання медичної допомоги, судово-медичної експертизи та здійснення іншої роботи, підвищуються на 60% за кожну годину роботи з такими хворими.

Фактичні години цієї роботи реєструють у журналі за підписом керівника структурного підрозділу (підстава: Додаток № 4 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я, пункт 3).

Водночас у наказі Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 5 листопада 2005 р. (підпункт 12 п. 2.4.5) передбачено, що конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади підвищуються у зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, повинен бути затверджений керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та тяжких умовах праці. У кожній установі зазвичай створюють спеціальну комісію, яка встановлює фактичний час роботи працівників у тяжких і шкідливих умовах.

15 лютого 2007 р. Міністерство охорони здоров'я України надіслало начальникам обласних управлінь охорони здоров'я спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України № 322/0/14-07/13-15 від 18.01.2007 і Міністерства охорони здоров'я України № 10.03.67/112 від 22.01.2007 р. щодо порядку оплати праці працівників протитуберкульозних закладів охорони здоров'я, яким варто скористатися у разі непорозумінь щодо умов оплати праці різних категорій працівників протитуберкульозних закладів.

Так, у лабораторіях (у тому числі їхніх підрозділах-відділах, відділеннях) передбачено підвищення посадових окладів на 15% у зв'язку зі шкідливими та тяжкими умовами праці для таких категорій працівників:

- усім лікарям (незалежно від найменування посад) у разі роботи з живим збудником інфекційних захворювань або з хворими тваринами чи з вірусами, що спричинюють захворювання; з хімічними речовинами — алергенами (їх перелік наведено в додатку № 7 Умов оплати праці, затверджених спільним наказом Міністерстві праці та соціальної політики і охорони здоров'я України № 308/519 від 5 листопада 2005 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення»);

- лікарям-бактеріологам, лікарям-паразитологам та лікарям-лаборантам, посади яких передбачені для постійної роботи з постановки реакції іммобілізації блідих трепонем;

- фахівцям із базовою та неповною вищою медичною освітою (середнім медичним працівникам) незалежно від найменування посад у разі роботи з живими збудниками інфекційних захворювань або хворими тваринами; з вірусами, які спричинюють захворювання; з хімічними речовинами — алергенами;

- лаборантам з бактеріології, паразитології та фахівцям за спеціально виділеними посадами для постійної роботи з постановки реакції іммобілізації блідих трепонем;

- молодшим медичним сестрам (посади усіх найменувань), сестрам-господаркам, медичним реєстраторам у разі роботи з живим збудником інфекційних захворювань; а також фахівцям, які забезпечують роботу лаборантів з бактеріології, паразитології та фахівцям, посади яких передбачені для постійної роботи з постановки реакції іммобілізації блідих трепонем.

Якщо робота пов'язана з миттям посуду, тари, технологічного обладнання вручну із застосуванням кислот та інших хімічних речовин, з пранням спецодягу вручну з використанням мийних і дезінфекційних засобів, працівникам установлюють доплату у розмірі до 12% тарифного окладу за умови, що це робоче місце атестоване як таке, що пов'язане із тяжкими і шкідливими умовами праці.

Доплату у розмірі 10% посадового окладу за використання в роботі дезінфекційних засобів встановлюють працівникам за переліком посад, затверджених колективним договором закладу (Лист Міністерства охорони здоров'я № 10.03.67/1574 від 1 вересня 2006 р.).

Наприклад, якщо лікар-лаборант (або фельдшер-лаборант) працює в бактеріологічній лабораторії лікарні, його посадовий оклад дійсно може бути підвищений за двома підставами: по-перше, за роботу з живими збудниками інфекційних захворювань і, по-друге, за роботу з реактивами-алергенами — усього на 30%.

Однак у будь-якому разі слід враховувати конкретні умови праці такого спеціаліста. Тому зазвичай ці норми регулюються колективним договором лікарні, в якому зазначаються конкретні посади і належні підвищення, доплати, надбавки з урахуванням дотримання критеріїв, визначених умовами праці, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики і охорони здоров'я України № 308/519 від 5 жовтня 2005 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».

Відповідно до п. 2.10 додатка 3, працівникам шкірно-венерологічних закладів, відділень, кабінетів посадові оклади підвищують на 15% у зв'язку зі шкідливими умовами праці.

Крім того, п. 3.4.1 передбачено доплати у розмірі до 30% посадового окладу тим працівникам закладів охорони здоров'я, яким за їхньою згодою встановлюють робочий день з розподілом зміни на частини (з перервою у роботі понад 2 год).

Заробітну плату працівникам закладів охорони здоров'я виплачують у межах фонду оплати праці. Наприкінці кожного року складають проект штатного розпису будь-якої установи і проводять розрахунок майбутнього фонду оплати праці.

У цей період важливо правильно обрахувати усі витрати на наступний рік, щоб затвердити такі фонди. На жаль, питання щодо встановлення надбавок за тривалість безперервної роботи для працівників ФАПів досі не розв'язане. Такі надбавки передбачено лише для лікарів, дільничних медичних сестер, медичних сестер загальної практики – сімейної медицини, які працюють у дільничних лікарнях, амбулаторіях, розташованих у сільській місцевості, амбулаторіях сімейної медицини.

У нараховану заробітну плату за відпрацьовану місячну норму робочого часу медичного працівника додають:

1) доплати:

а) за роботу у нічний час (п. 4.1. Умов, затверджених Наказом № 161/137);

б) за роботу у святкові та вихідні дні;

в) за суміщення професій (посад) (п. 4.2.1 Умов);

г) за розширення зон обслуговування (п. 4.2.1 Умов);

ґ) за збільшення обсягу виконуваних робіт (п. 4.2.1 Умов);

д) виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (п. 4.3.1 Умов);

2) надбавки:

а) за тривалість безперервної роботи (п. 5.1 Умов);

б) за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість (п. 5.4.1 Умов);

в) чергування вдома та у стаціонарі (пп. 6.1 та 6.2 Умов);

3) премії:

а) за результати роботи відповідно до особистого внеску (п. 6.11 Умов).

Не додають:

1) доплати за роботу:

а) у надурочний час (понад місячну норму);

б) за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника за межами робочого часу за основною посадою (п. 4.3.2 Умов);

в) з ненормованим робочим днем (п. 4.4.6 Умов);

г) з тяжкими і шкідливими умовами праці (п. 4.4.7 Умов);

2) підвищення за роботу:

а) у небезпечних для здоров'я та особливо тяжких умовах праці (п. 3.7 і додатки № 3-5, 8 до Умов);

б) із дезінфекційними засобами, за особливі умови підвищеного ризику для здоров'я та за особливі природні географічні і геологічні умови праці (пп. 3.5.14-3.5.16 Умов);

б) інші підвищення (пп. 3.5.1-3.5.8 Умов);

3) надбавки:

а) за обслуговування спецконтингенту (п. 5.4.2 Умов);

4) премії:

а) до ювілейних дат;

б) за винаходи та раціоналізаторські пропозиції;

5) матеріальна допомога;

6) робота за сумісництвом.

Дата добавления: 2014-11-29