Електробезпека. 4 страница

15) систематична перевірка своєчасності реєстрації проведення інструктажів у підрозділі у спеціальних журналах;

16) контроль за регулярним проведенням занять з загальної фізичної і спеціальної фізичної, а також вогневою підготовками.

Для забезпечення організаційно-профілактичної роботи з охорони праці в підрозділі створюється служба охорони праці, що підпорядковується безпосередньокерівникові підрозділу. Ліквідація служби охорони праці здійснюється тільки одночасно з ліквідацією підрозділу.

У підрозділах з чисельністю працюючих понад 50 осіб рішенням трудового колективу організується комісія з питань охорони праці. Комісія складається з представників керівництва підрозділу, профспілки, уповноважених трудового колективу, фахівців з безпеки, гігієни праці і представників інших служб підрозділів.

Слід також зазначити, що керівник підрозділу повинен знати також особистий морально-психологічний стан в кожного свого підлеглого працівника. Особливо це важливо перед формуванням завдання підлеглому працівнику ОВС, виконання якого вміщує в собі елементи підвищеної небезпеки для життя чи здоров’я.

5.3 За яких причин шкідливі виробничі умови можуть впливати на здоров’я працівників ОВС?

Відповідь. Порушення нормальних виробничих умов праці може привести до нещасного випадку або аварії, яке супроводжується тимчасовим погіршенням стану здоров’я, травмою, пораненням, отруєнням або професійним захворюванням працівника. Це може статися з таких причин:

1. Організаційні:

- порушення нормативних актів по охороні праці;

- неузгодженість у діях працівників;

- відсутність або незадовільний стан засобів індивідуального захисту;

- застосування недозволених методів, прийомів;

- недостатнє навчання з питань охорони праці.

2. Технічні:

- зношеність, морально і конструктивно застарілість обладнання (у тому числі табельна вогнепальна зброя);

- недосконалість або відсутність засобів безпеки (сигналізація, запобіжні пристрої, запобіжне огородження і інші);

- контакт з вибухонебезпечними матеріалами і речовинами;

- застосування вогнепальної зброї;

- несправність машин, механізмів, обертаючих частин приладів.

3 Санітарно – гігієнічні:

- порушення правил особистої гігієни, антисанітарія побутових і виробничих приміщень;

- наявність відхилень від нормальних, комфортних умов праці (підвищений рівень шуму, вібрації, шкідливого електромагнітного або радіоактивного випромінювання, недостатня або надмірна освітленість робочого місця і інше);

- порушення чистоти повітря;

- несприятливі метеорологічні умови.

4. Психофізіологічні:

- помілкові дії внаслідок переоцінки своїх можливостей, велика відповідальність за неправільно прийняте рішення;

- перевтома, хворобливий стан;

- необережність;

- монотонність праці;

- ненормальні, несприятливі психофізичні обставини виконання поставленого перед працівником завдання;

- алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільний психологічний клімат у колективі; протиправні дії інших осіб і інші.

5. Мікробіологічні:

- контакт з небезпечними хворими (ВІЧ-інфікованими, хворими на туберкульоз, тиф і інші хвороби);

- контакт з небезпечними рослинами і тваринами;

- контакт з небезпечними мікроорганізмами.

У роботі ОВС нервово-психічна напруга виявляється у випадках: небезпеки, що загрожує життю; сумлінного ставлення до виконання бойової задачі, пов'язаного із загостреним почуттям відповідальності [ 12,13 ]; дефіциту часу на прийняття рішення і вико­нання дій; виникнення несподіваних перешкод, що ускладнюють виконання бойової задачі тощо.

Практично усі складові напруженості праці (монотонність навантаження, емоційна напруга, сенсорне та інтелектуальне навантаження) працівника ОВС практично всіх служб належать до шкідливих і екстремальних умов праці.

Нервово - психічна напруга може бути викликана інтелектуальним пере- навантаженням працівника ОВС [13 ] внаслідок:

• характеру виконуваної роботи — робота здійснюється в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеним рівнем відповідальності за кінцевий результат;

• ступеня складності завдань, які передбачають здійснення ефективного контролю виконаних завдань, а також попередньої підготовки і розподілу майбутніх завдань (власних та іншим особам);

• змісту роботи — творчої діяльності, що вимагає застосування нестандартних підходів при відсутності алгоритму вирішення;

• уважного і неослабного сприйняття різноспрямованих інформаційних сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємозалежних параметрів та комплексною оцінкою всієї робочої діяльності.

Емоційна напруга працівника ОВС також відповідає екстремальним умовам праці. Серед багатьох елементів емоційної напруги особливо виділяється емоційна значущість помилки, адже у випадку помилки найчастіше виникає небезпека для життя, як для власного, так і для життя інших людей.

Крім тимчасового погіршення здоров’я, усі вищезазначені причини у разі довготермінової дії (або короткочасної дії надмірної інтенсивності) можуть викликати професійне захворювання, інвалідність або спричинити смерть працівника. Частіше за всі хвороби, як результат довготермінової дії негативних факторів, в переліку захворювань працівників ОВС зустрічаються нервово-психічні захворювання, хвороби серцево – судинної системи, захворювання кістково - м’язової системи.

Негативні фактори впливу шкідливих умов на здоров’є працівників ОВС класифікуються за видами впливу [ 10 ]:

1. Фізичні небезпечні фактори — це рухомі елементи машин і устаткування, знижена чи підвищена температура поверхні устаткування чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, різного типу випромінювань, шуму, вібрації і інше.

2. Хімічні небезпечні і шкідливі фактори — це дія на людину їдких, отрутних і дратівних речовин, які розрізняються:

1) за характером дії:

а) небезпечні, г) токсичні,

б) шкідливі, д) канцерогенні,

в) отруйні, е) мутагенні;

2) за шляхами проникнення в організм людини:

а) через органи дихання,

б) через шкіру,

в) через органи травлення.

3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори — це наявність контакту в процесі праці з біологічними об'єктами, здатними спричинити травму чи захворювання (тварини, рослини, віруси, мікроби і інші мікроорганізми).

4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори — це фізичні й нервово-психічні перевантаження.

Під впливом шкідливого чи небезпечного фактора на людину може відбутися її травмування. Травма, як правило, може бути отримана в результаті нещасного випадку. Травма — порушення анатомічної цілісності організму людини чи його функцій внаслідок впливу небезпечних і шкідливих факторів. Загальновідомо, що нещасний випадок - це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок чого його здоров'ю завдано шкоди чи наступила смерть. За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяють на одинокі та групові (одночасно з двома і більше працівниками).

Наслідками нещасних випадків для потерпілих можуть бути:

- переведення потерпілого на іншу роботу;

- його видужання;

- установлення йому інвалідності;

- смерть потерпілого.

Відповідно до ст.153 КЗпП, «власник підприємства зобов'язаний забезпечити належне технічне оснащення всіх робочих місць і створення на них умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці», тобто необхідно забезпечити комфортні умови на робочому місці.

Комфортні умови — це обставини трудової діяльності, при яких спостерігається максимальна продуктивність і працездатність, не виявляються негативні відчуття на робочому місці.

5.4 Яким чином застосовуються в охороні праці кольори безпеки?

Відповідь. Сигналізація про небезпеку застосовується в колективних засобах захисту від шкідливих і небезпечних факторів [15 ]. Вони повідомляють людину про наявність передбаченого різновиду небезпеки. Кольорова сигналізація призначена для попередження працюючих про пуск і зупинку устаткування, порушення технологічного процесу, аварійну ситуацію, пожежну небезпеку. Кольорову сигналізацію використовують на транспортних засобах (світлофори, проблискові вогні), в дорожніх знаках, охоронних системах, в електроустановках, на пультах управління. В основному використовуються червоний, жовтий, зелений і синій кольори. В оперативно-слідчій роботі місця вчинення злочинів для виключення доступу сторонніх осіб, їх втручань і впливів огороджують. Ці огородження виконують у вигляді бар'єрів, стрічок, натягнутого троса бажано червоного чи іншого яскравого кольору, що сигналізують оточуючих про неприпустимість перебування сторонніх осіб у цьому місці. З метою підвищення уваги працюючих, попередження їх про можливі загрози на робочому місці рекомендується фарбувати машини, механізми і приміщення або споруди в сигнальні кольори.

Наприклад, колір трубопроводів і ємностей, має сигнальне фарбування, що вказує на наявність у них небезпечних речовин:

• кислот — жовтогарячий;

• лугів — фіолетовий;

• парів — червоний;

• пальних газів — жовтий;

• пальних рідин — коричневий.

Крім того, кожен використовуваний колір має загальне сигнальне значення. Так, червоний сигнальний колір означає заборону, безпосередню небезпеку, засоби пожежогасіння. Застосовується на заборонних знаках, у написах і символах. Жовтий сигнальний колір означає попередження, можливу небезпеку. Застосовується в попереджувальних знаках, зокрема:

Рекомендується фарбувати машини, механізми і приміщення в сигнальні кольори, а також використовувати:

- для фарбування дорожніх знаків, елементів будівельних конструкцій, що можуть бути ймовірною причиною одержання травм, місць звуження проходів і проїздів, у місцях інтенсивного потоку людей і транспорту;

- для фарбування елементів будівельного устаткування - потенційних джерел одержання травм, границь небезпечних зон.

- для фарбування елементів небезпечних транспортних засобів, рух чи переміщення яких може викликати травмування працюючих

- для фарбування ємкостей, що містять небезпечні та шкідливі речовини.

Зелений сигнальний колір означає дозвіл і безпечність. Застосовується для дозвольних знаків, світлових табло проїзду,проходу, евакуаційних і запасних виходів, сигнальних ламп нормального режиму роботи обладнання.

Синій сигнальний колір означає вказівну інформацію. Застосовується для вказівних знаків.

В системі охорони праці допускається використовувати додаткові таблички білого кольору з чорними стрілками або використовувати в них кольорові

комбінації з елементами смуг жовтого і чорного кольору, що чергуються під нахилом 45° до горизонталі. Небезпечні виробничі складські приміщення, будівлі, конструкції прийнято фарбувати у червоний колір, а безпечні — у чорний або сірий колір. Для кращого привертання уваги до сигнальних кольорів останні можна використовувати у вигляді комбінацій: жовтий — на чорному, зелений чи червоний — на білому і інші. Особлива увага приділяється сигнальним кольорам в одязі осіб, котрі працюють у небезпечній зоні. Колір їхнього одягу повинен різко виділятися.

5.5 Які існують колективні та індивідуальні засоби захисту від шкідливих факторів?

Відповідь. 3 метою запобігання чи зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів використовують колективні та індивідуальні способи захисту. Засоби колективного захисту — засоби, призначені для одночасного захисту двох і більше працюючих (захисні укриття, захист відстанню, захист часом, димососи, нейтралізація, осадження і т.д.).

Засоби індивідуального захисту — засоби, призначені для захисту одного працюючого. Вони можуть відноситися як до га­лузі техніки безпеки (наприклад, шолом, сфера і бронежилет захищають від травм), так і до галузі виробничої санітарії (протигаз чи навушники захищають від шкідливих виробничих факторів).

Засоби індивідуального захисту застосовуються в тому випадку, якщо безпеку робіт не можна забезпечити конструкцією і розміщенням устаткування, організацією робочого процесу, архітектурно-планувальними рішеннями і способами колектив­ного захисту.

Згідно діючого в наступний час ГОСТ 12.4.103 — 80 усі засоби захисту, в залежності від захисних можливостей поділяються на групи: М — для захисту від механічних ушкоджень; Т — від підвищеної чи високої температури; 3 — від загального виробничого забруднення; Р — від радіоактивних речовин; Е — від електромагнітних полів; П — від нетоксичних речовин (пилу); Я — від токсичних, ядучих речовин; В — від води; И — від рентгенівського випромінювання; К — від ки­слот; Щ — від лугів; Н — від нафти, нафтопродуктів, мастил і жирів; О — від органічних розчинників; Б — від шкідливих біологічних факторів.

До засобів захисту органів дихання відносяться протигази і респіратори. Протигази за принципом дії поділяються на: фільт­руючі (ГП-4, ГП-7, ЕО-16) та ізолюючі (ИП-4, ИП-5, КИП-8, АСВ-2). Фільтруючі протигази не застосовуються у випадках наявності в повітрі невідомих речовин, у випадках високої концентрації токсичних речовин чи наявності в повітрі малої концентрації кисню. Респіратор — полегшений засіб захисту орга­нів дихання від пилу, шкідливих газів, парів і аерозолів. Респіра­тори поділяються на протипилові (ШБ-1 «Лепесток»), протигазові (РПГ-67) та універсальні (РУ-60).

Спеціальний одяг обирається відповідно до класифікації за­лежно від захисних можливостей. До спецодягу відносять захисні костюми (ОЗК), куртки (бронежилети), комбінезони (Л-1), халати, плащі тощо.

Спеціальне взуття обирається відповідно до класифікації залежно від захисних можливостей. До спецвзуття відносять чоботи, напівчоботи, черевики, валянки, бахіли тощо.

Засоби захисту голови обирають залежно від захисних можливостей. До них відносять каски (загального призначення, спеціального призначення — шоломи, сфери).

Засоби захисту очей – окуляри оберігають очі від твердих часточок, бризків лугів і кислот, іскор, різних видів випромінювання. Їх вибір залежить від виду робіт.

Засоби захисту обличчя захищають обличчя від твердих ча­сточок, бризків лугів і кислот, іскор, різних видів випроміню­вання. До засобів захисту обличчя відносять щитки (захисна ма­ска 3-40, щиток захисний ЩЗ, захисна сітчаста маска 3-39).

Способи колективного захисту залежно від призначення поділяють на:

• способи нормалізації повітряного середовища приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автоматичний контроль і сигналізація і інше.);

• способи нормалізації освітлення приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне оснащення, світлофільтри і т.д.);

• способи захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних і електричних полів (екранізація, сигналізація, герметизація, автоматичний контроль, дистанційне управління,знаки безпеки і інше);

• способи захисту від шуму, вібрації (звукоізоляція, віброізоляція, вібропоглиначі і інше);

• способи захисту від ураження електричним струмом (ізоляція, захисне заземлення, знаки безпеки, автоматичне відключення, дистанційне управління, огородження, сигналізація і інше);

• способи захисту від дії механічних факторів (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, знаки безпеки і інше.).

5.6 Нещасні випадки, профзахворювання, їх аналіз і розслідування в роботі працівників ОВС.

5.6.1 Який порядок повідомлення про нещасні випадки (у тому числі поранення)?

Негайно ство рити комісію, якщо її нема

Відповідь. Дії керівника підрозділу разі нещасного випадку у підрозділі можно проводити згідно схеми:

Термінова медична допомога

5.

	Повідомити вище керівництво
		У разі пожежі повідомити пожежну службу

Зберегти обставини НВ до прибуття комісії

6.

		У разі отруєння, або хімічного чи бактеріологічного зараження повідомити СЕС
	Прийняти міри по недопущенню НВ з даної причини у майбутньому

7.

Примітка: НВ – нещасний випадок, СЕС – санітарно-епідемічні служби.

Керівник (посадова особа), зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально - профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, інспекцію державного нагляду за охороною праці при ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обставини в тому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю i здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою.

5.6.2 Яким чином проводяться розслідування та облік нещасних випадків (у тому числі поранень)?

Відповідь. На основі повідомлення [20] про нещасний випадок проводиться його розслідування. Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гocтpi професійні захворювання i гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни i флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі – нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань i гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин. неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів i систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.

За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) i беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Випадки зникнення працівника під час виконання службових (посадових) обов'язків розслідуються відповідно до цього Порядку. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде висновку, що зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку під час виконання службових (посадових) обов'язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії надається сім'ї цього працівника або ocoбi, яка представляє його інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим, кepiвник зобов'язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок пов'язаним з виконанням службових (посадових) обов'язків, скласти акт за формою Н-1* i взяти цей випадок на облік.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.

5.6.3 Які обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків (у тому числі поранення)?

Відповідь. Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

У разі спроби самогубства працівника до складу комісії входить психолог.

Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що трапився під час виконання оперативно – розвідувальних або оперативно-розшукових завдань чи іншої роботи, яка має таємний характер, за рішенням керівника підрозділу може мати інший склад.

Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків i осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини i причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю;

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 * (НТ*) у п'яти примірниках i передати їх на затвердження керівнику підрозділу.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

5.6.4 Як проводиться віднесення на службові і позаслужбові нещасні випадкі?

Відповідь. Комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, якщо він стався в період проходження служби під час:

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі – роботи) протягом робочого часу, або, за дорученням керівника, в неробочий час;

- приведення в порядок знарядь праці, зaco6iв захисту, одягу перед початком роботи i після її закінчення, виконання правил особистої гігієни;

- проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час,

- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;

- подання підрозділом шефської допомоги;

- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

- перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного, шкідливого фактора чи середовища;

- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування;

- затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

- спроби самогубства працівника, під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого).

Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у 6opoть6i зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби:

- унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

- при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків;

- при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

Комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби i не пов'язаний з виконанням службових обов'язків ", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, у вищезазначених пунктах;

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання i транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

5.6.5 Який склад обов’язкових документів по розслідуванню?

Відповідь. До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі – акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою H-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі, поранення), а в разі необхідності - також висковок щодо наявності в його opганізмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Дата добавления: 2014-11-29