Розрахунок збитків від втрат природо-заповідного фонду

Втрати природо-заповідного фонду від наслідків НС поділяються на невідновлювані та відновлювані.

До невідновлюваних втрат природо-заповідного фонду належать знищені унікальні ендемічні види тваринного та рослинного світу або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними також є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам’ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.

До відновлюваних втрат природо-заповідного фонду належать такі втрати, що можуть бути ліквідовані, а первісний стан заповідних територій чи об’єктів може бути відновлений.

Втрати природо-заповідного фонду залежать від статусу об’єкта природо-заповідного фонду та площі заповідної території, категорії видів рослин і тварин, що охороняються, наявності унікальних природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Розрахунок збитків, завданих природо-заповідному фонду внаслідок НС, провадиться на основі визначення обсягу відшкодувань на відновлення первинного стану екосистеми заповідної території чи об’єкта з використанням для розрахунків такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду України». Наслідки НС, що призводять до невідповідних втрат, опосередковано оцінюються експертним шляхом через систему економічних та соціальних збитків.

Втрати на кожній заповідній території чи об’єкта внаслідок НС визначаються шляхом виділення типових біогеоценозів, подібних за типом рослинних угрупувань, умовами місцезнаходження, віком та походженням, для закладання пробних площ. На пробних площах здійснюється експериментальне оцінювання змін стану біогеоценозу внаслідок НС стосовно його первинного стану та біогеоценозів-аналогів. Підраховується кількість знищених та пошкоджених рослин і тварин за видовим складом. Визначається кількість знищених рослин і тварин за окремих популяцій інших видів організмів, занесених до Червоної книги. Визначається відповідність стану типу біогеоценозу після НС його нормальному незмінному стану.

Втрати від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності на територіях та об’єктах природо-заповідному фонду визначаються шляхом порівняння надходжень від цієї діяльності протягом календарного місяця порівняно з цим місяцем у минулому році. Методом експертного оцінювання визначаються економічні та соціальні втрати від наслідків НС, що призводять до зникнення природних комплексів чи їх окремих компонентів, унікальних природних утворень, рідкісних, екзотичних і типових видів флори та фауни, унікальних видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги, пам’яток природи та унікальних ландшафтів.

Вихідні дані про типові біогеоценози визначаються у проекті організації території природо-заповідному фонду та Літопису природи, який ведеться щодо окремих категорій територій природо-заповідного фонду. Дані про економічний ефект від рекреаційної діяльності та кількості відвідувачів визначаються на підставі даних фінансових документів установи природо-заповідному фонду.

Загальні економічні втрати об’єкта природо-заповідному фонду від наслідків НС (Р_ПЗФ) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за формулою 5.67:

, (5.67)

де	РПЗФ	- загальні економічні втрати природо-заповідного фонду від наслідків НС;
	ПЗ	- сума витрат на відновлення природного стану об’єкта природо-заповідного фонду;
	РЗ	- недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природо-заповідного фонду.

Витрати на відновлення природного стану об’єкта природо-заповідного фонду (П_З) розраховуються за формулою 5.68:

, (5.68)

де	АП	- витрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об’єкта природо-заповідного фонду;
	АНС	- витрати на експертизу змін стану біогеоценозів об’єкта природо-заповідного фонду, що постраждав внаслідок НС;
	L	- розмір збитків, заподіяних і-му біогеоценозу внаслідок НС за окремими складовими збитків (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998р. № 521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду України»);
	k	- кількість типів біогеоценозів.

Витрати природо-заповідного фонду від недоотримання надходжень внаслідок НС від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності (Р_З) розраховуються за формулою 5.69 відповідно до кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після НС.

, (5.69)

де	QJ	- прибуток j-ї установи природо-заповідного фонду до НС;
	Q^nj	- прибуток j-ї установи природо-заповідного фонду після НС.

Дата добавления: 2014-11-29