Племена

Родова община як основа існування та організації первіснообщинного ладу

Община — універсальна форма організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі наро­ди світу.

В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці з ме­тою самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудовані на кровнородинних зв'язках, із владою ватажка. Це стало початком соціальної організованості, яка роз­винулася в період родової общини завдяки колективізму у виро­бництві і споживанні. Оскільки знаряддя праці були примітив­ними, а продуктивність праці — низькою, родова община кори­стувалася усім спільно — мала спільну власність, рівномірний розподіл засобів до життя (дільба порівну).

Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і господарювала. Спо ріднення дотримувалося за материнською лінією. Роди об'єдну валися у племена в результаті шлюбних зв'язків, заборонених усередині роду.

Пле́м'я — форма етнічної спільності й суспільної організації докласового суспільства [9].

Плем'я виникає одночасно з родом, бо екзогамність роду потребує постійних зв'язків хоча б між двома родовими колективами.

Археологічно виникнення племені звичайно фіксується тільки в мезоліті, коли закінчується його формування як соціальної й етнічної спільності.

Характерними рисами раннього П. є: наявність племінної території, відокремленої від території сусідніх П. умовними рубежами; певна екон. спільність і взаємодопомога одноплемінників, що виражається, напр., у колективних полюваннях; єдина племінна мова; племінна самосвідомість і самоназва тощо.

На відміну від наступних типів етніч. спільностей (народність, нація) П. засноване на спільному походженні родів, що до нього входять, на кровноспоріднених зв'язках між його членами. Саме кровноспоріднений зв'язок, який об'єднав два чи кілька родів, перетворює їх на П. Належність індивіда до П. робила його співвласником спільної власності, забезпечувала йому певну частку виробленого продукту, право участі в суспільному житті.

Розвинені П. кінця епохи первіснообщинного ладу мали племінне самоврядування, яке складалося з племінної ради, військ, і цивільних вождів. Поступово в П. розвивається майнове розшарування, виділяються багаті і бідні роди, з'являється племінна знать, зростає роль військ. керівництва, яке нерідко захоплює й цивільну владу в П. На зміну П. приходить нова форма етнічної спільності — народність і нова форма організації суспільства — держава.

Дата добавления: 2014-11-29