Методологічний інструментарій

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, утвердження і забезпечення прав і свобод людини, є її головним обов’язком (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Тому їх поняття, визначені Європейським судом з прав людини, мають методологічне значення, виступають інструментом національного судового тлумачення норм права.

При цьому необхідно мати на увазі, що в законодавстві держав – учасників Конвенції для позначення одного і того ж правового поняття використовують різні терміни. Такі термінологічні розбіжності неминучі, адже на відміну від понять слова і словосполучення, в яких вони виражаються і закріплюються, у всіх мовах різні і тому одне і те саме поняття виражається в різних мовах по-різному. Тому значення конвенційних слів і термінів необхідно встановлювати в значенні, визначеному цими нормами та тлумаченнями, наданими Судом. Зокрема, Суд визначив як такі, що мають автономне, незалежне від значення, яке надається в правових системах держав – сторін Конвенції, поняття «цивільних прав і обов’язків» і «кримінального обвинувачення» у п. 1 ст. 6 Конвенції, «обвинуваченого у вчиненні злочину» у п. 2 і 3 ст. 6 Конвенції, «майна» у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, поняття законного ув’язнення або арешту у п. 1 ст. 5 Конвенції тощо. Вирішуючи проблему розходження англійського і французького текстів Конвенції, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що перевагу повинен мати французький текст. Так, підпункт «с» п. 3 ст. 6 передбачає право кожного, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або – якщо він не має достатніх коштів для оплати правової допомоги захисника – одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя. Англійський текст для відокремлення трьох прав, гарантованих цим положенням, використовує сполучник «чи»/«або», у той час як французький – між першим і другим правом вживає сполучник «чи», а між другим і третім – сполучник «та». Відповідно до тлумачення Суду перевагу має французький текст, і особа, обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення, яка не бажає захищати себе особисто, повинна мати можливість використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд, а якщо вона не має достатніх коштів для оплати правової допомоги захисника, вона має право одержувати таку допомогу безкоштовно (рішення у справі ’’Пакеллі проти Німеччини’’ від 25 квітня 1983 р., п. 31).

Національні суди України використовують також у своїй правоінтерпритаційній діяльності щодо прав і свобод людини та їх гарантій принципи, методи, правила тлумачення конвенційних норм, які вироблені Європейським судом з прав людини.

Консультативні висновки

Відповідно до Протоколу № 2 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод «Про наділення Європейського суду з прав людини компетенцією виносити консультативні висновки» Суд може за запитом Комітету Міністрів Ради Європи надавати консультативні висновки з правових питань, що стосуються тлумачення Конвенції і протоколів до неї (ч. 1 ст. 1). Але такі висновки не стосуються будь-яких питань, які відносяться до змісту чи обсягу прав і свобод, як вони визначені в розділі I Конвенції і в протоколах до неї, або будь-яких інших питань, які Європейський суд з прав людини або Комітет міністрів можуть знадобитися розглянути внаслідок будь-якого розгляду, яке може бути прийнято відповідно до Конвенції (ч. 2 ст. 1). Як видно з викладеного, надані Судом консультативні висновки за своїм визначенням є порадами фахівців, тобто не мають юридичної сили і суттєво різняться за об’єктом тлумачення від тлумачень Суду, яке він здійснює при розгляді справ про порушення конвенційних норм. Але враховуючи, що це мотивовані висновки Суду, який складається з правознавців з визнаним авторитетом, їх використання є виправданим.

Насамкінець необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини при інтерпретації конвенційних норм відповідно до своїх повноважень використовує наукові висновки найкваліфікованіших правознавців, а Міжнародний суд ООН, взагалі, згідно зі своїми повноваженнями, при вирішенні справ застосовує доктрини найкваліфікованіших спеціалістів з публічного права як допоміжний доказ для визначення змісту правових норм.

Подібна практика заслуговує на увагу.

Дата добавления: 2014-11-29