Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття законності




План

СУСПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА, ПРАВО

Державна дисципліна, законність, правопорядок та громадський порядок

Поняття дисципліни та її види

1. Поняття дисципліни та її види

1.1. Державна дисципліна: поняття, форми виявлення

1.2. Трудова дисципліна

1.3. Фінансова дисципліна

1.4. Службова дисципліна

1.5. Військова дисципліна

1.6. Партійна дисципліна

2. Поняття законності

2.1. Законність як додержання і виконання норм права (законів) суб’єктами суспільних відносин, принцип суспільно-політичного ладу, метод державної діяльності, як суспільно-правовий режим

2.2. Законність і демократія як дві сторони здійснення державної влади

3. Функції та принципи законності

4. Втілення законності в різних правових формах діяльності держави, поведінці інших суб’єктів суспільних відносин

5. Поняття та ознаки правопорядку

5.1. Зміст і структура правопорядку

5.2. Види правопорядку

5.2.1. Громадський порядок, його нормативна основа

5.2.2. Спільні та відмінні риси громадського порядку і правопорядку, особливості їх взаємодій

6. Юридичні гарантії законності і правопорядку, правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи як види юридичних гарантій

Поняття дисципліни та її види

Дисципліна – це обов'язковий порядок поведінки, що відповідає нормам права та моралі або вимогам системи освіти, її конкретних організацій.

Дисципліна пов'язана з діяльністю (поведінкою) особи. В ній відбиваються:

1) вимоги суспільства до індивідів і колективів;

2) соціальна оцінка поведінки людини з погляду її відповідності інтересам суспільства, законності, правовій культурі.

Види дисципліни:

Ø державна — виконання державними службовцями вимог, що ставляться державою;

Ø трудова — обов'язкове додержання учасниками трудового процесу встановленого розпорядку;

Ø військова — додержання військовослужбовцями правил, встановлених законами, військовими статутами, наказами;

Ø договірна — додержання суб'єктами права договірних зобов'язань;

Ø фінансова — додержання суб'єктами права бюджетних, податкових та інших фінансових розпоряджень;

Ø технологічна — додержання технологічних розпоряджень у процесі виробничої діяльності та ін.

Державна дисципліна: поняття, форми виявлення

Державна дисципліна — це режим панування закону у взаємовідносинах органів держави, посадових осіб, інших уповноважених суб'єктів, який ґрунтується на вимогах до кожного суб'єкта виконувати свої обов'язки, не перевищувати своїх повноважень, не посягати на права, не зачіпати інтересів інших суб'єктів, проявляти ініціативу і відповідальність у дорученій справі.

Державна дисципліна, законність і правопорядок тісно пов'язані між собою, тому що державна дисципліна неможлива без додержання і виконання законів і свідомого позитивного ставлення державних службовців до встановленого правопорядку.

Однак між законністю і дисципліною є відмінності у змісті та місці в системі правового регулювання.

1. З погляду права законність є основою дисципліни, але дисципліна — не тільки правове, а й соціальне явище. Вона не вичерпується законністю. Якщо законність означає точне і неухильне додержання закону, то дисципліна припускає ще й активність, ініціативу в роботі.

2. Поняття дисципліни ширше за поняття законності щодо нормативного забезпечення. Державна дисципліна забезпечується як правовими нормами, так й іншими соціальними нормами, особливо нормами моралі. В основі державної дисципліни лежать виконавча дисципліна, сумлінне ставлення посадових осіб до виконання покладених на них обов'язків.

3. Дисципліна і законність мають різні результати дії. Результат законності — правопорядок. Результат дисципліни — громадський порядок.

Державна дисципліна реалізується в сфері здійснення функцій держави, її органів, установ, підприємств. її види: планова, фінансова, службова дисципліна та ін.

Трудова дисципліна

Трудова дисципліна — показник як ставлення громадянина до виконання службових обов'язків, так і роботи кожної з державних структур. У чинному трудовому законодавстві передбачені загальні вимоги дисципліни, пов'язаної з виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку: своєчасно приходити на роботу, додержуватися встановленої тривалості робочого дня, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації та ін. Ці норми і вимоги не можуть охопити всі сторони виробничого процесу. Тому в трудовому законодавстві визначається додаткове коло обов'язків працівників, що пов'язані з додержанням технологічної дисципліни.

Для підвищення ефективності дисципліни важливими є:

Ø застосування заходів заохочення з метою розвитку спонукальних факторів (оголошення подяки, видача премії, нагородження цінним подарунком, почесною грамотою, подання до нагородження орденами і медалями, званнями, матеріальна винагорода);

Ø накладення заходів юридичної відповідальності (звільнення, депреміювання, пониження на посаді та ін.).

Слід визнати, що дисципліна залежить не стільки від сили примусу або виховного впливу переконанням, скільки від раціональної системи господарювання і управління, стилю керівництва, орієнтованого на особу, яка реалізує себе в процесі праці.

На дисципліну праці, як мінімум, впливають два фактори. Перший фактор — бажання, з яким виконуються накази і розпорядження адміністрації.

Виконавча-дисципліна обумовлюється:

а) підбором кадрів — залученням найбільш здатних працівників і турботою про підвищення їх кваліфікації;

б) демократичним стилем керівництва, який поєднує колегіальність в обговоренні рішення (право мати власну думку, доки не прийняте рішення) та єдиноначальність при ухваленні рішення і відповідальності за його результат.

Другий фактор — сприйняття правил і стандартів у роботі. Правила повинні бути розумними і доречними, тоді й дисципліна додержуватиметься. Головним має бути принцип: прагнути до поєднання інтересів працівників і адміністрації. Якість дисципліни залежить від ефективності правового виховання, рівня правової культури. Дисципліна — невід’ємна риса демократії.

Фінансова дисципліна

Фінансова дисципліна – стан дотримання на підконтрольних об'єктах визначених законодавством та нормативно-правовими актами фінансово-правових норм.

Фінансова дисципліна – це одна із сторін законності. Вона виражає обов'язковий для всіх юридичних і фізичних осіб порядок ведення фінансового господарства, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов'язань.

Вимоги фінансової дисципліни визначаються, з одного боку, загальними принципами організації фінансів, з іншого – специфічними умовами функціонування фінансів в структурних підрозділах матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Головним завданням фінансового контролю є підтримка фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням та застосування заходів примусу за їх вчинення.

Фінансова дисципліна - це стан додержання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами встановлених законодавством та нормативно-правовими актами фінансово-правових норм. фінансова дисципліна виражає одну зі сторін законності.

Юридична наука та чинне законодавство розробили й містять ряд основоположних принципів підтримки фінансової дисципліни, використання яких дає змогу органам фінансового контролю у повному обсязі забезпечувати виконання своїх повноважень.

До них належать принципи:

Ø законності, об'єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів;

Ø розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами;

Ø повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об'єктів;

Ø достовірності фактичної інформації, додержання якого забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що їх відображає ця інформація;

Ø збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості й забезпечує рівновагу фінансового контролю;

Ø превентивності контрольних дій, завдяки якому досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню істотних відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від встановлених норм;

Ø самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування й розвитку;

Ø ефективності, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності господарюючих суб'єктів і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично;

б) бути своєчасним за терміном здійснення, якісним і повним щодо охоплення об'єктів контролю;

в) бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним;

Ø принцип відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та господарюючих суб'єктів за наслідки контрольних дій.

Службова дисципліна

Службова дисципліна - дотримання службовими і посадовими особами Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України [74].

Елементи службової дисципліни зустрічаються в таких документах як: дисциплінарний статут, посадова інструкція, правила внутрішнього розпорядку, статут, етичний кодекс і т.д..

Військова дисципліна

Військо́ва дисциплі́на — це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та (чи) іншим законодавством країни [75].

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності своєї країни, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом:

Ø виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях власного народу та традиціях Збройних Сил (інших силових структкр) власної держави, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів; формування правової культури військовослужбовців;

Ø умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

Ø зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

Ø підтримання у військових об'єднаннях, з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

Ø своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

Ø чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Партійна дисципліна

Партійна дисципліна – це відповідність поведінки учасників політичної партії вимогам її установчих документів, статутів, правил та ін..

Наприклад, в статуті однієї із політичних партій містяться такі положення:

«Члени партії зобов’язані: виконувати програмні положення партії та вимоги цього Статуту; брати активну участь у виконанні рішень статутних органів партії; брати безпосередню участь у підготовці та проведенні масово-політичних заходів, голосувати за кандидатів від партії на виборах до органів державної влади і місцевого самоврядування, сприяти їхній перемозі, вести за них агітацію серед населення; всебічно сприяти зміцненню авторитету партії, залученню до її лав нових членів; зміцнювати матеріальну основу партії, сплачувати членські внески та підтримувати її матеріально.

За добросовісне виконання своїх партійних обов’язків члену партії рішенням відповідних статутних органів партії оголошується усна подяка, вручаються Грамота або письмова подяка партії та застосовуються інші заохочення відповідно до Положення, затвердженого Президією Політичної ради партії.

Членство в партії несумісне з діями, спрямованими на підрив авторитету, територіальної цілісності та національної безпеки України, порушенням прав людини, пропагандою війни, насильства, етнічної, расової чи релігійної ворожнечі.

За невиконання програмних положень та статутних вимог до члена партії застосовуються партійні стягнення: попередження, догана та виключення з партії. Рішення про партійне стягнення приймається простою більшістю голосів присутніх статутними органами партійних організацій. Статутні органи не можуть застосовувати партійних стягнень до членів партії, які стоять на обліку їхніх партійних організацій і працюють у статутних органах вищестоящих партійних організацій.

За виключеним з партії зберігається право у місячний термін звернутися з апеляцією у статутний орган вищого рівня. Апеляція до з’їзду партії подається після розгляду її Центральною контрольно-ревізійною комісією партії».

Саме ці вимоги стосуються партійної дисципліни.

Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.

Термін «законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям, охоплює всі сторони життя права — від його ролі в створенні закону до реалізації його норм в юридичній практиці. Законність відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави, права і суспільства. Вимога законності рівною мірою стосується вищих органів державної влади, інших державних органів, які ухвалюють у межах своєї компетенції під-законні акти (сфера правотворчості), безпосередніх виконавців законів — посадових осіб, а також громадських організацій, комерційних корпорацій, громадян (сфера правореалізації). Законність характеризується поєднанням двох ознак:

Ø зовнішньої (формальної) — обов'язком виконувати розпорядження законів і підзаконних правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднаннями;

Ø внутрішньої (сутнісної) — наявністю науково обґрунтованих і відповідних праву законів; якістю законів.

Законність як додержання і виконання норм права (законів) суб’єктами суспільних відносин, принцип суспільно-політичного ладу, метод державної діяльності, як суспільно-правовий режим

ЗАКОННІСТЬ
Принцип ді дія
Метод
Режим


Важливо не тільки додержуватися законів, а й створювати справедливі, тобто правові, закони. Правові закони повинні бути нормативним підґрунтям законності.

Законність — явище багатоаспектне і може виступати як принцип, метод, режим.

Законність є принципом діяльності державних органів, громадських організацій, комерційних корпорацій, посадових осіб, громадян.

Разом з тим з боку діяльності держави законність виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно здійснюється виключно правовими засобами. Як метод державного управління суспільством законність означає, що:

1) органи держави і посадові особи при здійсненні своєї діяльності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на принципи і вимоги законності;

2) при організації реалізації прийнятих рішень вони не виходять за ме^й своєї компетенції;

3) при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій учасників/суспільних відносин вони додержуються правових процедуру використовують правові засоби і способи.

Метод законності є основою для застосування інших методів державного управління: організації, примусу, виховання, контролю тощо. Він припускає високий рівень правової культури й одночасно є засобом підвищення рівня загальної та правової культури.

Режим законності — неодмінний елемент демократії, тому що без законності демократія може перетворитися на охлократію — владу юрби. Без законності як режиму суспільно-політичного життя суспільство може бути ввергнуте в анархію і хаос, коли особа стає уразливою для безконтрольних дій з боку державної влади, незахищеною від її сваволі.

Без законності немає демократії, без демократії неможливо забезпечити законність. Законність і демократія — фактори побудови правової держави.

При режимі законності створюється правова атмосфера, де панують ідеї права, гуманізму, справедливості, свободи і відповідальності; особа захищена від сваволі влади, суспільство — від анархії, хаосу, безладдя і насильства.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1642; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.