Прощання з класом

Заключне слово вчителя

Леся Українка дуже любила життя, все радісне і прекрасне в ньому, і цю любов заповіла вам. Олесь Гончар писав:

«кожним словом, кожним променем думки,

кожним болем своїм живе в душі нашого народу

людина, що її ім'я Леся Українка».

4.2. Відзначення найактивніших.

– Ось і завершилося наше заняття. Маю надію, що на сьогоднішньому занятті ви отримали часточку добра, тепла і знань, Я дякую вам за співпрацю, організованість, уважність. До побачення!

2.4.2. Діагностика учнів та їх колективів як основи

здійснення виховної роботи

…Знати, що відбудеться в душі кожної дитини, з чим вона прийшла до школи,

– щоб не допустити жодного болючого

дотику до вразливого дитячого серця.

В.О.Сухомлинський

Суть та основні завдання педагогічної діагностики

Успіх виховної діяльності багато в чому залежить від глибокого вивчення внутрішнього світу дітей, мотивів їх поведінки, морального розвитку, ставлення до оточуючих, самого себе.

Тривалий час основним засобом пізнання особистості дитини було спостереження за її розвитком. Розвиток практичної та педагогічної психології почали з цією метою використовувати діагностичні методики.

Діагностика (від грец.diagnosis – розпізнання) – обстеження людини з метою визначення рівня розвитку та індивідуальних особливостей їх психіки, виявлення можливих відхилень у психічному розвитку.

Функції та види педагогічної діагностики

Педагогічна діагностика:

v забезпечує визначення рівнів морального розвитку особистості, колективу, сім'ї, аналіз змін, які відбуваються в процесі виховання;

v сприяє більш ефективному здійсненню індивідуального підходу до окремих учнів на основі діагнозу їх особливостей;

v зумовлює здійснення диференційованого підходу до окремих груп і категорій учнів відповідно до їх спільних рис, інтересів, потреб;

v допомагає вивчити позитивні чи негативні впливи сім'ї та оточуючого середовища на учнів і відповідно до цього корегувати виховну діяльність;

v на основі аналізу результативності виховання учнів дає змогу визначити виховний потенціал педагогічного колективу, окремих вчителів, класних керівників;

v відіграє роль своєрідного каталізатора виховного процесу, тому допомагає педагогам бачити успіхи й помилки у вихованні учнів;

v сприяє виробленню єдиних педагогічних позицій вимог у вихованні.

Педагогічна діагностика має прямий зв'язок з етапами керівництва розвитком колективу та особистості.

Тому виділяють три видив (типи) діагностики:

І. Початкова діагностика пов'язана з плануванням виховного процесу.

Основні варіанти початкової діагностики:

1) коли колектив створений вперше і вчитель не знайомий з учнями;

2) коли колектив не новий, але вчитель вперше починає роботу з класом;

3) коли вчитель і учні вже знайомі;

В першому випадку – діагностика використовується для всебічного розвитку учнів.

В другому випадку – вчитель вивчає не лише учнів, а й сам колектив;

В третьому випадку – вибіркову діагностику колективу й учнів для отримання додаткової інформації.

Об'єктом педагогічної діагностики є особистість дитини, її сім'я, колектив дітей, школи, класу, а також сам процес виховання та його результативність.

Сутність педагогічної діагностики і головна мета полягають у визначенні змін, що відбуваються у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів. Прийомів або цілісної системи виховання.

Систематичне застосування педагогічної діагностики дає можливість педагогам конкретно – визначити мету виховання щодо окремої особистості, класу, школи, сім'ї; раціонально планувати процес та використовувати ті форми, методи, прийоми, які найбільш доцільні у даний час.

Завдання педагогічної діагностики:

1. Вивчення особистості учня, рівня розвитку його окремих моральних потреб, інтересів.

2. Визначення рівня розвитку дитячого колективу, характеру і структури взаємин між дітьми.

3. Вивчення ставлення учнів до організації життя школи, класу, до форм, методів, прийомів виховної роботи.

4. Вивчення взаємин педагогів та учнів, їх ставлення до окремих педагогічних дій.

5. Вивчення наслідків впливу на учнів певних форм, методів, прийомів виховання.

6. Вивчення результативності всієї системи виховання у класі, у школі.

7. Вивчення статусу та самопочуття особистості в колективі.

1. Вивчення умова життя дитини в сім'ї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання.

II. Поточна діагностика (корегуюча) – у процесі організації діяльності колективу, орієнтує педагога на зміни, які відбуваються в учнівському колективах)

Одночасно оцінюється правильність раніше прийнятих рішень. Дана діагностика виконує роль експрес-інформації і цим самим допомагає прийняти наступні рішення.

III. Підсумковий діагноз дає можливість оцінити діяльність виховної системи в цілому [48, c.186].

Вимоги успішного діагностування

Оцінка результатів діагностики проводиться шляхом порівняння їх з певними нормами, середніми величинами, а головне зіставленням їх з наслідками попередніх діагностичних перевірок.

Діагностика має давати:

v інформацію не лише про існуючий (реальний) стан розвитку, а й інформацію про перспективу розвитку;

v діагностика має враховувати індивідуальні особливості дитини, вікові особливості;

v Експериментальні завдання повинні бути реальними для виконання;

v діагностика повинна проводитись у природних умовах навчально-виховного процесу.

v лише в деяких випадках можна використовувати лабораторні методи;

v діагностика повинна охоплювати всіх учасників педагогічного процесу без винятку і проводитись систематично і цілеспрямовано [48, с.186].

Діагностичні завдання для оцінки

готовності дитини до школи

Критерії оцінки:

1. Ступінь психосоціальної зрілості (тестова бесіда, запропонована С.А. Банковим).

2. Рівень шкільної зрілості і рівень інтелекту за тестом
Керна-Йірасека.

3. Рівень розумової працездатності за коректурними пробами.

4. Дослідження рівня сприймання.

5. Дослідження пам’яті.

6. Дослідження мислення.

Тестова бесіда

1. Назви своє прізвище, ім’я, по батькові.

2. Назви прізвище, ім’я, по батькові мами, тата.

3. Ти хлопчик чи дівчинка? Ким ти будеш, коли виростеш, тіткою чи дядьком?

4. У тебе є брат, сестра? Хто із них старший?

5. Скільки тобі років? А скільки буде через рік? Через два роки?

6. Зараз ранок чи вечір? (День чи ранок?)

7. Коли ти снідаєш — ввечері чи ранком? Обідаєш — ранком чи вдень? Що буває раніше — обід чи вечеря?

8. Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.

9. Ким працює твій батько, мати?

10. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець (стрічечка, плаття)?

11. Яка зараз пора року — зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?

12. Коли можна кататися на санках — узимку чи влітку?

13. Чому сніг буває узимку, а не влітку?

14. Що робить листоноша, лікар, учитель?

15. Навіщо в школі потрібні дзвоник і парта?

16. Ти сам(а) хочеш піти в школу?

17. Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?

18. Яких тварин ти знаєш?

19. Яких ти знаєш птахів?

20. Хто більший: корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у собаки чи в півня?

21. Що більше: 8 чи 5, 7 чи 3? Порахуй від 3 до 6. Від 9 до 2.

22. Що потрібно зробити, якщо ненавмисне зламаєш чужу річ?

Оцінка відповідей:

1. За правильну відповідь на всі підпитання одного пункту дається 1 бал (за винятком контрольних). До контрольних належать питання 5, 8, 15, 22. Вони оцінюються таким способом:

№ 5 – якщо дитина може обчислити, скільки їй років – 1 бал, якщо називає роки з урахуванням місяців – 3 бали.

№ 8 – за повну домашню адресу з назвою міста – 2 бали, неповну – 1 бал.

№ 15 – за кожне правильно зазначене застосування шкільної атрибутики – 1 бал.

№ 22 – за правильну відповідь – 2 бали.

2. Дитина може одержати 0,5 бала за правильні, але неповні відповіді на підпитання пункту.

3. Правильними вважаються ті відповіді, які розкривають суть запитання: Тато працює інженером. У собаки лап більше, ніж у півня. Невірними вважаються відповіді на зразок: «Мама Таня. Тато працює на роботі».

4. Пункт 16 оцінюється разом з пунктами 15 і 17. Якщо в пункті 15 дитина набрала 3 бали і дала позитивну відповідь на пункт 16, то в протоколі відзначається позитивна мотивація до навчання в школі (загальна сума балів повинна бути не менша 4).

Оцінка результатів бесіди: якщо дитина одержала 24–29 балів, вона вважається шкільнозрілою; середньозрілими є ті діти, які набрали в результаті бесіди 20–24 бали; низький рівень психосоціальної зрілості мають діти, які набрали 15–20 балів.

Тест Керна-Йірасека

Тест містить у собі три завдання: малювання фігури за уявою, графічне копіювання фрази з письмових букв і змальовування крапок у визначеному просторовому положенні. Ці завдання дають загальне уявлення про рівень психічного розвитку дитини, її здатності до наслідування, про виразність тонких рухових координацій.

Дитині дається лист паперу, на якому написані її ім’я і прізвище.

Інструктаж

Завдання №1. «Тут (кожному показується де) намалюй якого-небудь дядька. Так, як умієш».

Завдання №2. «Подивися, що тут написано (написана фраза українською або іноземною мовою). Ти ще писати не вмієш, але спробуй. Гарненько подивися, як це написано. І напиши те ж саме».

Завдання №3. «Тут намальовані крапки. Намалюй так само».

Оцінка результатів

Кожне завдання оцінюється балом від 1 (найкраща оцінка) до 5 (найгірша оцінка).

Критерії оцінки

Завдання № 1. Малювання чоловічої фігури.

1 бал – у намальованої фігури повинні бути голова, тулуб, кінцівки. Голову з тулубом повинна з’єднувати шия (вона не більша за тулуб). На голові — волосся (можливі шапка або капелюх), вуха, на обличчі – очі, ніс, рот. Верхні кінцівки повинні закінчуватися рукою з п’ятьма пальцями. Повинні бути присутні ознаки чоловічого одягу.

2 бали – виконання усіх вимог, як в оцінці 1, крім синтетичного способу зображення (тобто окремо малюється голова, тулуб, до нього прикріплюються руки, ноги). Можливі три відсутні частини тіла: шия, волосся, один палець руки, але не повинна бути відсутньою яка-небудь частина обличчя.

3 бали – у фігури на малюнку повинні бути шия, тулуб, кінцівки (руки і ноги, які повинні бути намальовані двома лініями). Відсутні вуха, волосся, одяг, пальці на руках, ступні на ногах.

4 бали – примітивний малюнок голови з тулубом. Кінцівки (досить лише однієї пари) зображені одною лінією.

5 балів – відсутнє ясне зображення тулуба і кінцівок. Карлючки.

Завдання №2. Змальовування письмового тексту.

1 бал – імітація, яку можна прочитати. Букви можуть за величиною у два рази перевершувати ті, що на зразку (але не більше). Букви утворять три слова. Речення відхилене від горизонтальної лінії не більше ніж на 30 градусів.

2 бали – речення можна прочитати, розмір букв і дотримання горизонтальної лінії не враховуються.

3 бали – явна розбивка напису мінімум на дві частини. Можна зрозуміти хоча б чотири букви зразка.

4 бали – зі зразком збігаються хоча би дві букви. Відтворений зразок усе ще створює рядок напису.

5 балів – карлючки.

Завдання №3. Змальовування групи крапок.

1 бал – точне відтворення зразка. Одна крапка може виходити з рамок стовпчика або рядка. Зменшення зразка допускається не більше, ніж у півтора раза.

2 бали – кількість і склад крапок повинні відповідати зразкові. Можна не враховувати відхилення не більш трьох крапок на половину ширини зазору між рядком або стовпчиком.

3 бали – малюнок у цілому відповідає зразкові, не перевищуючи його за шириною і висотою більш, ніж удвічі. Число крапок може не відповідати зразкові, але їх не повинно бути більше двадцяти і менше семи. Допускається будь-який розворот, навіть на 180 градусів.

4 бали – контур малюнка не відповідає зразкові, але все-таки складається з крапок. Розміри зразка і число крапок не враховуються. Інші форми, наприклад лінії, не допускаються.

5 балів – карлючки.

Оцінка отриманих результатів у цілому по тесту

Дітей з результатом 15 балів необхідно рекомендувати до подальшого медико-педагогічного обстеження.

Шкільнозрілими вважаються діти, що одержали в сумі за виконання трьох завдань даного тесту 3-5 балів (висока готовність до навчання), середньозрілими – 6-9 балів, незрілими – 10 балів і більше (низький рівень готовності до навчання).

Коректурна проба (методика використання фігурних таблиць для діагностики розумової працездатності дітей)

Робота за допомогою таблиць виконується дітьми протягом двох хвилин.

Інструктаж

Перегляньте уважно фігурки, відшукуйте серед них тільки три: трикутник, коло і прапорець. У трикутнику ставте риску – мінус (-), у колі хрестик – плюс (+), у прапорці – крапку (.). Варто запитати дітей, як вони зрозуміли завдання. Якщо всі діти зрозуміли, дається сигнал до початку роботи на заздалегідь виданих аркушах з фігурками. Через дві хвилини робота припиняється, таблиці збираються.

Оцінка виконаного завдання проводиться за обсягом (кількістю) переглянутих фігур і якістю роботи (кількість допущених помилок у перерахуванні на 100 переглянутих фігур). Наприклад, дитина переглянула 60 знаків і допустила 7 помилок. У перерахуванні на 100 знаків це складе:

Х = 7 Ÿ 100 = 11,6

Крім цього, вираховується коефіцієнт продуктивності розумової працездатності за формулою:

С УР = —— С+а

УР — розумова працездатність;

С — кількість переглянутих рядків;

а — кількість помилок.

Кожен пропущений рядок виключається із загального числа переглянутих рядків, але вважається за одну допущену помилку і додається до загального числа помилок.

Дослідження сприйняття

Зорове сприйняття дітей визначає швидкість запам’ятовування й адекватне відтворення того, що зчитується з дошки або інших посібників.

Дитині показуються таблички із зображенням предметів.

Інструктуйте:

„Скажи, з яких фігур складені ці малюнки?”

­­­­­­­­­­­­­­­­­­Оцінка результатів

1-й рівень: Завдання вважається виконаним, оцінюється знаком плюс (+), якщо дитина правильно знайшла і назвала усі фігури (коло, трикутник, прямокутник) або допустила 1–2 помилки.

2-й рівень: Завдання вважається виконаним, оцінюється знаком плюс (+), якщо дитина допустила 3–4 помилки.

3-й рівень: Завдання вважається невиконаним, оцінюється знаком мінус (–), якщо дитина допустила 5 помилок і більше.

Для виявлення рівня вибірковості уваги дитині можна запропонувати знайти тільки коло, тільки трикутник.

Слухове сприйняття. Рівень слухового сприйняття можна виявити, якщо попросити дитину розповісти, як вона зрозуміла прочитаний текст.

Дитині диктується речення: «Сергійко встав, умився, поснідав, узяв портфель, пішов у школу». Після цього дитину запитують про порядок дій Сергія.

Оцінка результатів

1-й рівень: Безпомилкові відповіді оцінюються знаком плюс (+).

2-й рівень: Якщо дитина зробила 1 —3 помилки, відповідь оцінюється також знаком плюс (+).

3-й рівень: Якщо дитина зробила більш трьох помилок — тест вважається невиконаним і оцінюється знаком мінус (-).

Дослідження мислення

Складовими компонентами мислення є розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація. У дитини повинні бути розвинуті усі види мислення: практично-дійове, наочно-образне і словесно-логічне.

Перед дитиною кладуться довільно 3–4 картинки, пов’язані єдиним сюжетом, і пропонується розташувати їх у порядку дій, які відображені у сюжеті, тобто скласти розповідь.

Аналіз результатів

При виконанні завдання здійснюється складна аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку. Виявляється розуміння головного в картинках, здатність до встановлення зв’язків між явищами, у тому числі і причинно-наслідкового зв’язку. Розповідь за картинками характеризує мовлення дитини (вимова, словниковий запас, уміння грамотно будувати речення). Враховуються також спостережливість і наявність інтересу до пропонованого виду діяльності. Виконання завдання оцінюється знаком плюс (+).

Дослідження пам’яті

При поступленні дитини в школу оцінюються слухова і словесно-логічна пам’ять. За часом, що протікає між запам’ятовуванням і відтворенням, виділяють довготривалу і короткочасну пам’ять. Для визначення короткочасної слухової пам’яті можна користуватися методикою 10 слів.

Дослідник уголос зачитує дитині наступні слова: стіл, калина, крейда, слон, парк, ноги, рука, хвіртка, вікно, бачок. Дитина повинна відтворити ті слова, що запам’ятала, у будь-якій послідовності. Нормальний рівень пам’яті – 5–6 слів.

Для визначення смислової пам’яті дитині пропонується запам’ятати пари слів (усього в завданні 5 пар слів: шум – вода, стіл – обід, міст – ріка, карбованець – копійка, ліс – ведмідь). Дані пари слів пропонуються дитині, потім дослідник повторно вимовляє перше слово з кожної пари, а дитина повинна пригадати друге слово до кожної пари. При належному рівні сформованої логічної, значеннєвої пам’яті дитина повинна згадати друге слово до кожної пари.

Дитина вважається готовою до шкільного навчання, якщо за результатами психолого-педагогічного обстеження вона набрала більше 20 балів за бесіду, 3–9 балів за тест Керна-Йірасека, має позитивний результат за виконання інших проб.

Орієнтовна програма вивчення особистості школяра й складання його психолого-педагогічної характеристики

1. 3агальні, відомості про школяра: прізвище, ім’я по батькові, дата народження, вік, стан здоров'я, приналежність до дитячих чи молодіжних органі запій.

2. Відомості про батьків. Характеристика умов сімейного вихований культурно-побутові умови в сім’ї, особливості взаємовідносин у сімейному колективі, ставлення у сім'ї до учня, турбота про його виховання.

3. Характеристика класного колективу, де виховується школяр: актив класу, ставлення до суспільної праці, успішність і дисципліна, міжособистісні взаємовідносини Із колективі, симпатії й антипатії, дружба, колективізм, система традицій дитячого колективу.

4. Ставлення школяра до колективу: потреба бути членом колективу, рахуватися з його думкою, боротися за його честь, авторитет школяра в колективі товаришів, комунікабельність і розуміння інших людей, ставлення до негативних явищ, у колективі списування, підказування, заздрощів, кругової поруки і т.п.

5. Спрямованість особистості: особиста, суспільно-громадська, ділова.

6. Характеристика усвідомлення мотивів. Інтереси, їх глибина, широта, стійкість, дієвість, найяскравіше виражені пізнавальні інтереси.

7. Погляди і переконання. Єдність свідомості і поведінки. Мета школяра, його наміри, мрії, ідеали.

8. Самооцінка: занижена, адекватна, завищена. Оцінка своїх можливостей, вимогливість до себе, ставлення до критичних зауважень учителів і товаришів, ставлення до самовиховання.

9. Школяр у різних видах діяльності. Ставлення школяра до навчання, успішність і дисциплінованість, ступінь сформованості навчальних навичок. Ставлення до трудової діяльності, побутова праця школяра, співвідношення навчальної, трудової й ігрової діяльності в житті учня, суспільна активність школяра.

10. Характеристика пізнавальної діяльності: особливості сприйняття, спостережливості, пам'яті. Співвідношення між творчою і відтворювальною уявою, особливості мислення, самостійність у судженнях, висновках, ступінь, розвитку усного і писемного мовлення.

11. Особливості емоційної сфери: характер емоційної реакції на дії педагога, розвиток моральних, інтелектуальних, естетичних почуттів, переважаючий настрій, ступінь емоційної збудливості, уміння стримувати емоційні переживання й змінювати їх.

12. Вольові особливості: цілеспрямованість самостійність, ініціативність, рішучість, наполегливість, моральна вихованість волі.

13. Здібності загальні й спеціальні, найяскравіше виділені здібності

14. Темперамент і його прояви.

15. Характер

vриси характеру, що проявляються по відношенню до навчання (старанність, активність, дисциплінованість та інші);

vриси характеру у проявах до класу і школи (переживання успіхів і невдач свого класу і школи, боротьба за честь, класу і інколи, ставлення до різних заходів, що проводяться у класі і школі та ін.);

vриси характеру щодо виконання громадських доручень і обов'язків (виконання громадської роботи, почуття відповідальності і обов'язку перед колективом за виконану роботу);

vриси характеру щодо праці (працелюбність, добросовісність, виконавчість іт.п.);

vриси характеру щодо товаришів, дорослих (доброта, комунікабельність, розуміння інших, бажання прийти на допомогу і т.п.)

vставлення до речей (акуратність чи нехлюйство, бережливість чи навпаки і т.п.);

vриси характеру, що проявляються у ставленні до самого себе (самолюбство, честолюбство, скромність, гордість, самосхвалення і т.п.);

16. Педагогічні висновки. Можливі лінії корекції у виховній роботі з даним учнем. Поради батькам, учителям.

Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної

Дата добавления: 2014-11-29