Практична робота № 3

Тема: «Організація і проведення рятувальних і невідкладних робіт (Р і НР)»

Мета роботи

1. Навчитися діяти в ролі командира зведеної рятувальної команди.

2. Отримати практику у вирішенні завдань.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчити загальну і часткову обстановку, яка склалася на об’єкті господарської діяльності (ОГД).

2. Вивчити довідкові дані про зведену рятувальну команду (ЗвРК) і характеристику заводу, орієнтовні нормативи робіт, які необхідно виконати в осередку ядерного ураження.

3. Розглянути і в конспективній формі записати в зошит (конспект) загальні положення щодо змісту, порядку і послідовності роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.

4. На прикладі вирішення завдань з’ясувати методику роботи командира зведеної рятувальної команди (ЗвРК) і в конспективній формі записати її в зошит.

5. Знайти відповіді на тестові завдання, що наведені на с.61-63, для контролю рівня опанування матеріалу з даної теми.

6. Варіанти вихідних даних для вирішення завдань приведені на с.60.

7. Результати розрахунків показати у контрольній картці за нижченаведеним зразком.

Зразок заповнення контрольної картки

Дата

Тема

TМ (год)

tПР (год, хв.)

Друху^1, (Р)

Друху^2, (Р)

V(км/год)

tk.р (год)

Рk (Р/год)

Допр^3, (Р)

α

ТР (год)

–

–

01.11.12

Р і НР Вар. № ___

4,3

20.24

3,5

25,5

0,4

–

–

1. Загальні положення

1.1 Мета та зміст рятувальних і інших невідкладних робіт

Рятувальні і інші невідкладні роботи (Р і НР) проводяться з метою порятунку людей і надання допомоги ураженим, локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕМ), які перешкоджають проведенню рятувальних робіт і створенню умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об'єкту.

Рятувальні роботи містять наступні види робіт:

- розвідка маршрутів руху сил і ділянок робіт, визначення ступеня руйнувань та обсягу робіт;

- локалізація та гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках робіт;

- пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків;

- подача повітря в завалені захисні споруди;

- розкриття завалених захисних споруд;

- надання першою медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;

- виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

- санітарна обробка людей і знезаражування одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продуктів харчування і води.

Невідкладні роботи необхідні для успішного проведення рятувальних робіт.

Невідкладні роботи містять наступні види робіт:

- прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) в завалах та на зараженій території;

- локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

- ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально- енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

- укріплення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

- ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

- виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.

Види, послідовність і способи Р і НР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань чи пожеж будівель і споруд, аварій на КЕМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, пори року та часу доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт.

Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до закінчення першої доби.

1.2 Сили і засоби для проведення Р і НР

Для проведення Р і НР залучаються сили Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС), організацій міністерств і відомств (санепідемстанції, станції переливання крові, банно-пральні комбінати, пересувні механізовані колони), підрозділи аварійно-рятувальних служб України і невоєнізовані формування ЦЗ загального призначення (ЗРК).

За ступенем готовності формування ЦЗ розподіляються на:

1. Формування підвищеної готовності – через 6 – 8 годин.

2. Формування загальної готовності – через 24 години.

3. Формування сільських районів.

Невоєнізовані формування ЦЗ загальної готовності мають у своєму складі рятувальні і медичні підрозділи, групи механізації робіт, які спроможні провести Р і НР самостійно. Однак, в залежності від завдань, які виконуються, і обстановки, що склалася, вони можуть посилюватися формуваннями служб (протипожежними, аварійно-технічними, знезараження та ін.).

1.3 Умови успішного проведення Р і НР

Загальними умовами, які визначають успішне проведення Р і НР, є:

- завчасне створення угрупування сил і засобів ЦЗ;

- безперервне ведення розвідки;

- своєчасне висунення і введення сил ЦЗ в осередок ураження;

- високий рівень навчання особового складу формувань;

- суворе дотримання заходів безпеки під час проведення робіт;

- безперервне управління силами ЦЗ;

- всебічне забезпечення дій формувань.

Угрупування сил ЦЗ планується завчасно (в мирний час) і створюється в заміській зоні з виникненням загрози надзвичайної ситуації.

У мирний час (у разі аварій, катастроф, стихійного лиха) угрупування сил ЦЗ для проведення Р і НР створюється безпосередньо в районі проведення робіт.

Угрупування сил ЦЗ на воєнний час може включати розвідувальні підрозділи, один-два ешелони, резерв, загін забезпечення руху (ЗЗР).

Сили першого ешелону першими вводяться в осередок ураження.

Другий ешелон притягується для розширення фронту робіт і заміни формувань першого ешелону.

Резерв призначений для вирішення раптово виникаючих завдань.

Загін забезпечення руху призначений для забезпечення висування головних сил формування ЦЗ.

Розвідка на об'єктах господарювання, в залежності від складу формування і ситуації може вестись окремими спостерігачами, постами радіаційного і хімічного спостереження або розвідувальними ланками і групами.

Пости радіаційного і хімічного спостереження (у складі: начальник поста, хімік-розвідник і розвідник-дозиметрист) виставляються на території об'єкта господарювання, а також в районах проведення Р і НР і розташування формувань. Вони визначають рівні радіації (тип і концентрацію СДОР), подають сигнали оповіщення про РХБ зараження, стежать за змінами обстановки в районі їх розташування.

Своєчасне висування і введення сил ЦЗ в осередок ураження здійснюється з таким розрахунком, щоб забезпечити подачу повітря в завалені захисні споруди в перші 2-3 години, надання першою медичної допомоги ураженим в перші 3-4 годин, виведення населення у безпечні райони протягом 12-14 годин; завершення основних рятувальних робіт до закінчення першої доби.

Безперервність ведення Р і НР досягається організацією позмінної роботи. У залежності від умов роботи мінімальна тривалість роботи зміни повинна бути 2-4 години, максимальна - 12 годин.

Високий рівень навчання особового складу формувань повинен забезпечувати організоване проведення робіт в стислі терміни з мінімальною витратою сил і засобів. Цей рівень навчання особового складу досягається при проведенні теоретичних і практичних занять, а також шляхом тренування і навчань.

Суворе дотримання заходів безпеки при проведенні Р і НР дозволяє запобігти нещасним випадкам і втратам особового складу формувань та буде досягнуто при:

- пересуванні людей і машин тільки за розвіданими і визначеними маршрутами;

- забороні ведення робіт поблизу конструкцій, які загрожують обвалом;

- суворому дотриманні режимів радіаційного і хімічного захисту;

- веденні робіт в задимлених і загазованих приміщеннях, в колодязях і колекторах підземних магістралей та під водою групами по два-три чоловіки, оснащених відповідними рятувальними засобами;

- виконанні ремонтних робіт на газових мережах інструментом з кольорового металу або з поверхнею, покритою міддю;

- веденні ремонтних робіт на електроустановках і електромережах тільки після їх знеструмлення і заземлення з використанням захисних засобів.

Безперервність управління силами ЦЗ досягається постійним знанням обстановки, швидким реагуванням на її зміни і своєчасним доведенням нових завдань до підлеглих.

Всебічне забезпечення дій формувань включає: розвідку, протирадіаційний і протихімічний захист, матеріальне, технічне і медичне забезпечення.

Р о з в і д к а ведеться безперервно всіма розвідувальними формуваннями з метою своєчасного отримання даних, необхідних для успішного проведення робіт.

Протирадіаційний і протихімічний захист проводиться для того, щоб не допустити ураження особового складу РР, ОР, СДОР і БЗ. Він включає: забезпечення засобами індивідуального захисту, дозиметричний і хімічний контроль, оповіщення про РХБ зараження, санітарну обробку людей і знезараження одягу, техніки, будівель, місцевості, продовольства і вод.

М а т е р і а л ь н е з а б е з п е ч е н н я полягає в постачанні формувань технікою, приладами, інструментами, розчинами, спецодягом, продовольством і іншими засобами.

Т е х н і ч н е з а б е з п е ч е н н я полягає у підтриманні в справному стані всіх видів автомобільної, інженерної та іншої техніки.

М е д и ч н е з а б е з п е ч е н н я спрямоване на збереження працездатності особового складу формувань, надання першої медичної допомоги ураженим і хворим, попередження виникнення інфекційних захворювань.

1.4 Дії командира зведеної рятувальної команди (ЗвРК) з організації і проведення Р і НР

Успішне проведення Р і НР багато в чому залежить від підготовки командирів формувань, які залучені до проведення робіт. Командир формування повинен добре орієнтуватися в обстановці, вміти її оцінювати, оперативно приймати відповідні обстановці рішення і ставити завдання підлеглим з проведення Р і НР, знати обладнання і можливості техніки формування, а також особовий склад.

1.4.1 Приведення зведеної рятувальної команди (ЗвРК) у готовність до виконання завдань за призначенням

У мирний час працівники об’єкту господарської діяльності (ОГД), які входять до складу невоєнізованих формувань цивільного захисту, працюють на своїх робочих місцях. На термін занять, навчань (тренувань) з цивільного захисту і для ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха вони збираються встановленим порядком у штатному складі, який передбачається керівними документами. Для цього такі команди необхідно привести у певну готовність для виконання завдань за призначенням.

Готовність – це такий стан невоєнізованих формувань цивільного захисту (НФЦЗ), при якому вони здатні організовано та у встановлені терміни приступити до виконання поставлених завдань та успішно вирішувати їх у будь-яких умовах обстановки.

Для організованого і швидкого приведення формувань у стан готовності, начальник ЦЗ ОГД завчасно визначає, а штаб ЦЗ доводить до особового складу:

- порядок оповіщення особового складу НФЦЗ в робочий і неробочий час, місце і час збору НФЦЗ;

- порядок подачі автотранспорту та іншої техніки;

- місце, терміни і порядок одержання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), спеціального майна та інших матеріальних засобів;

- маршрути висування і строки прибуття в район зосередження в заміській зоні (населений пункт).

У мирний час начальник ЦЗ об’єкту планує і проводить з особовим складом НФЦЗ тренування з оповіщення, збору і приведення його в готовність у встановлені терміни.

Місце збору формувань призначається, як правило, на території ОГД. Особовий склад повинен знати це місце. Оповіщення в робочий час здійснюється внутрішніми лініями зв’язку, телефоном, селекторним зв’язком, посильними або встановленими сигналами.

Оповіщення в неробочий час здійснюється через міську телефонну мережу, радіотрансляційну мережу і телебачення.

Для збору людей у визначені точки міста (населеного пункту) подається транспорт ОГД, який у звичайному режимі доставляє працівників на роботу. Особи, які мають домашній телефон, після одержання розпорядження або сигналу на збір, повинні оповістити тих, хто мешкає поблизу. З прибуттям на місце збору кожний доповідає безпосередньому начальнику (командиру) про прибуття. У першу чергу оповіщується керівний і командно-штабний склад.

Командир ЗвРК, отримавши сигнал оповіщення, зобов’язаний:

- прибути у встановлене місце, доповісти безпосередньому начальнику про прибуття та одержати від нього завдання;

- уточнити порядок оповіщення особового складу формування, при необхідності організувати оповіщення;

- організувати видачу (або підготовку до видачі) особовому складу формування табельного майна;

- організувати укриття техніки, автотранспорту і майна в місці збору, при необхідності організувати навантаження майна на машини для здійснення маршу, визначити порядок маршу;

- перевірити наявність засобів зв’язку і визначити порядок зв’язку в колоні зведеної команди.

1.4.2 Рух зведеної команди до осередку ураження

Для організованого руху ЗвРК призначають:

1. Район збору формувань - у відповідності з планом ЦЗ при розосередженості працівників ОГД у заміській зоні.

2. Вихідний район - у безпосередній близькості від маршруту руху.

3. Район розташування - займається формуванням безпосередньо перед виконанням поставленого завдання.

За сигналом командира ЗвРК особовий склад команди залишає захисні укриття і вирушає на пункт збору.

ЗвРК рухається в осередок ураження у складі загальної колони сил ЦЗ ОГД або самостійно.

Під час руху у складі загальної колони порядок руху визначає начальник ЦЗ об’єкту. У цьому випадку командир ЗвРК діє у відповідності з наказом і розпорядженнями старшого начальника.

Під час руху ЗвРК самостійною колонною всі питання організації руху здійснює командир команди.

Після віддачі наказу на рух, командир зведеної рятувальної команди ОГД перевіряє готовність особового складу і техніки до маршу, проводить інструктаж старших і водіїв машин, у визначений час займає своє місце і починає рух в похідному порядку колони ОГД або самостійно.

Побудова колони для руху формування до осередку ураження визначається в залежності від обстановки, яка склалася на маршруті руху і ділянці робіт.

Як правило, похідний порядок ЗвРК складається з:

- ланки розвідки і зв’язку;

- 1-2 рятувальних дружин;

- санітарної дружини;

- групи механізації.

Але в залежності від певної обстановки побудова колони ЗвРК може бути іншою і визначається рішенням командира команди.

Командир ЗвРК рухається в голові колони на машині ланки розвідки та зв’язку.

Для організації руху встановлюються:

- середня швидкість: вдень – 30-40 км/год, вночі – 25-30 км/год;

- дистанції між машинами – до 50 м, між формуваннями –100 м.

Початком руху вважається час проходження головою колони вихідного пункту, який вибирається на початку маршруту. Це може бути кінець населеного пункту, роза доріг та інші місцеві предмети, які добре спостерігаються.

На маршруті колона ЗвРК рухається зі встановленими швидкістю і дистанціями між машинами, з дотриманням заходів безпеки. Спостерігачі за сигналами, які призначаються в кожній машині, ведуть спостереження за повітрям, місцевістю перед та позаду машин і доповідають дані командирам (старшим) груп встановленим порядком за допомогою сигнальних засобів (прапорців, сигнальних ракет і т.і.).

Під час руху командир ЗвРК управляє своїми підрозділами. Зв’язок з начальником ЦЗ об’єкту підтримується по радіо.

Для управління колоною командир ЗвРК повинен:

- постійно знати положення і стан команди;

- підтримувати встановлений порядок, особливо швидкість руху і заходи безпеки;

- уточнювати завдання розвідки;

- контролювати своєчасність проходження командою вихідного пункту і пунктів регулювання;

- підтримувати чіткий, безперервний зв’язок зі старшим начальником, з підлеглими і сусідами.

Ланка розвідки і зв’язку, яка знаходиться в голові колони ЗвРК, встановлює наявність і ступінь радіаційного (хімічного) зараження, стан доріг і дорожніх споруджень, характер руйнувань, пожеж і напрямки їх поширення. Результати розвідки доповідають командиру ЗвРК.

1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.

З прибуттям в район розташування (або в осередок ураження), командир ЗвРК доповідає старшому начальнику про прибуття в район та готовність до ведення Р і НР.

Отримавши уточнене завдання від старшого начальника, командир ЗвРК ОГД:

- з’ясовує отримане завдання;

- організовує розвідку ділянки робіт;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- ставить завдання підлеглим у вигляді усного наказу;

- організує взаємодію, забезпечення та управління.

Розвідка на ділянці робіт в осередку ураження:

- визначає рівні радіоактивного зараження;

- здійснює пошук входів до захисних споруд і аварійні виходи з них;

- встановлює характер руйнувань будинків, захисних споруд і стан людей в них;

- визначає місця і характер аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

- встановлює характер пожеж, визначає стан і умови рятування людей на об’єкті.

Всі дані негайно доповідаються командиру команди. В свою чергу всі дані про зміну обстановки і свої пропозиції командир команди доповідає старшому начальнику, інформує підлеглих та сусідів.

Після проведеного комплексу робіт з організації Р і НР командир ЗвРК вводить команду в осередок ураження.

Під час проведення Р і НР командир ЗвРК:

- особисто керує підпорядкованими силами і засобами;

- здійснює контроль за виконанням ними завдань;

- підтримує безупинну взаємодію;

- ставить нові та уточнює поставлені завдання;

- здійснює маневр силами і засобами;

- організує спостереження за зміною рівнів радіації і дозиметричний контроль;

- здійснює всебічне забезпечення команди;

- систематично доповідає старшому начальнику про зміну обстановки і свої пропозиції щодо її вирішення.

О ц і н к а р а д і а ц і й н о ї о б с т а н о в к и проводиться після одержання даних розвідки і здійснюється в такій послідовності:

- за виміром рівня радіації на певний час і приведенням його до рівня на 1 годину після вибуху, визначаються зони радіоактивного зараження;

- розраховуються дози опромінення, які може отримати особовий склад за час перебування в зоні зараження;

- розраховуються дози опромінення, які отримані особовим складом при подоланні зон зараження на маршруті;

- визначають припустимий час перебування в зоні зараження з урахуванням виміряного рівня радіації;

- визначають припустимий час початку Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт;

- розраховують кількість змін для ведення Р і НР з урахуванням радіаційної обстановки, яка склалася на об’єкті;

- визначають режими роботи особового складу команди і режими поведінки населення в умовах радіоактивного зараження.

Для командира ЗвРК важливо визначити припустимий час початку ведення Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт із тим, щоб особовий склад команди не одержав дозу опромінення більше встановленої.

Вихідними даними для визначення часу початку робіт є:

- встановлена доза опромінення Двст, (Р);

- рівень радіації через 1 годину після вибуху Р1, (Р/год);

- тривалість роботи Тр.

Крім цього, командир ЗвРК повинен уміти визначати кількість змін, виходячи з існуючої радіаційної обстановки. Це обумовлено тим, що час роботи кожної зміни обмежується термінами, протягом яких доза опромінення не перевищує встановленої.

Вихідними даними для визначення кількості змін є:

- встановлена доза опромінення Двст, (Р);

- рівень радіації, виміряний (розрахований) на час входу в зону зараження Р, (Р/год);

- час входу в зону зараження після вибуху.

За особовим складом команди, яка веде роботи в осередку ураження, постійно здійснюється дозиметричний контроль з метою визначення доз опромінення людей і ступеня зараженості техніки, води, продовольства та інших матеріальних засобів радіоактивними речовинами. Визначення доз опромінення проводиться приладами ДП-24 (ДП-22А), у комплект яких входять індивідуальні дозиметри ДКП-50А.

Дози опромінення визначають груповим та індивідуальним методами.

У деяких випадках визначення дози опромінення здійснюється розрахунковим шляхом – по рівнях радіації на місцевості, часу перебування особового складу команди на ній і ступеню його захисту за формулами 1.1-1.3

Д =		(1.1)
Д =		(1.2)
Д =		(1.3)

де Д – доза опромінення, яку отримають ті, хто знаходиться на зараженій місцевості;

Р _сер – середній рівень радіації за весь час роботи на зараженій місцевості;

Р_{вх, (вих)} – рівень радіації при вході (виході) в різних ділянках зараженої місцевості під час її подолання;

Рi – рівень радіації в точці виміру на певний (і -тий) час, Р/год;

n – кількість вимірів радіації;

T_руху – тривалість перебування на зараженій території;

t_к.р, t_п.р – астрономічний час закінчення (початку) робіт на зараженій території;

К_осл – коефіцієнт ослаблення дії радіації.

Індивідуальний метод застосовується для визначення доз опромінення, отриманих особовим складом, який виконує завдання у відриві від ЗвРК. Всі ці особи забезпечуються індивідуальними дозиметрами.

Порядок і час зняття показань з дозиметрів визначає командир ЗвРК, який веде облік доз опромінення на всіх підлеглих. Дані про сумарну дозу опромінення командир ЗвРК подає в штаб ЦЗ ОГД після виконання завдання, а при однократному опроміненні понад 100 Р – негайно з прийняттям відповідних заходів.

2. Приклади розв’язання завдань

Завдання 2.1. Визначення основних характеристик маршу при пересуванні до осередку ураження.

Задача 1. Визначити тривалість маршу ЗвРК, якщо довжина маршруту – 80 км, середня швидкість руху похідної колони – 35 км/год, загальний час зупинок (привалів) – 1 год. 30 хв., час втягування в новий район розташування – 30 хв.

Дата добавления: 2014-11-29