Закон Оукена 3 страница

5. Автоматичні стабілізатори у фазі спаду:

а) збільшують дефіцит державного бюджету;

б) зменшують трансферні платежі;

в) збільшують податкові надходження за прогресивних ставок;

г) зменшують дефіцит державного бюджету;

д) зменшують податкові надходження за регресивних ставок.

6. Яке твердження правильне:

а) зміна норми резервування може мати негативний вплив на фінансовий стан комерційних банків та економіку в цілому;

б) операції на відкритому ринку – це купівля або продаж центральним банком облігацій та акцій підприємств;

в) облікова ставка – це процентна ставка, за якою центральний банк надає споживчі кредити;

г) стимулювальну монетарну політику називають політикою «дорогих грошей»;

д) політика «дешевих грошей» має на меті обмежити рівень інфляції.

7. Якщо центральний банк країни купує у домогосподарств та комерційних банків державні цінні папери, то:

а) пропозиція грошей в економіці зменшується;

б) пропозиція грошей зросте, а обсяг наданих комерційними банками позик зменшиться;

в) обсяг депозитів у комерційних банках зменшиться;

г) пропозиція грошей і можливості кредитування зростуть;

д) процентні ставки зростуть.

8. Яке твердження правильне:

а) пропозиція грошей може не реагувати на зменшення облікової ставки;

б) операції на відкритому ринку найменш дієвий інструмент монетарної політики, бо економіка реагує на них із запізненням;

в) зниження норми резервування є частиною політики “дорогих грошей”;

г) позики, які комерційні банки отримують у центральному, називають іпотечними;

д) емісія грошей є частиною політики «дорогих грошей».

9. Стимулювальна монетарна політика, знижуючи процентні ставки, зумовлює:

а) збільшення обмінного курсу національної валюти та скорочення чистого експорту;

б) зменшення курсів цінних паперів, майна та споживчих видатків;

в) зменшення курсів цінних паперів, q Тобіна та інвестиційних видатків;

г) зменшення інвестиційних видатків та сукупного попиту;

д) зменшення обмінного курсу національної валюти та збільшення чистого експорту.

10. Мито, яке встановлюють у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру, називають:

а) специфічним;

б) спеціальним;

в) фіскальним;

г) адвалерним;

д) комбінованим.

11. Зазвичай одним із наслідків запровадження ввізного мита є:

а) зниження ціни імпортного товару, який обкладається митом;

б) підвищення якості вітчизняної продукції;

в) отримання державним бюджетом додаткових доходів;

г) збільшення добробуту споживачів вітчизняних аналогів імпортного товару;

д) збільшення імпорту товару, який обкладається митом.

12. Що не є аргументом прихильників протекціонізму:

а) протекціонізм забезпечує ефективний захист від недобросовісної конкуренції з боку імпортерів;

б) для забезпечення стабільності економіки доцільною є диверсифікація виробництва, в тому числі за рахунок розвитку неконкурентоспроможних у міжнародному вимірі галузей;

в) зменшення імпорту стимулює зростання видатків на вітчизняні товари, а тому сприяє збільшенню рівня зайнятості;

г) місцеве виробництво окремих груп товарів виправдане з позиції забезпечення обороноздатності країни;

д) протекціонізм створює передумови для монополізації ринку місцевими виробниками та зменшення нерівності у доходах.

13. Яке твердження правильне:

а) на відміну від ввізного мита імпортні квоти не загострюють проблему корупції в країні;

б) стимулювальна монетарна політика передбачає збільшення норми резервування і облікової ставки та продаж центральним банком державних цінних паперів;

в) державну політику захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції називають фритредерством;

г) імпортні квоти не є перешкодою для іноземних виробників, які збільшують свою частку на вітчизняному ринку за рахунок зниження цін на ввезену продукцію;

д) ефективність монетарної політики є вищою за високого рівня незалежності центрального банку.

14. Яка комбінація заходів фіскальної і монетарної політики сприятиме збільшенню обсягів національного виробництва в економіці із значним вимушеним безробіттям:

а) збільшення облікової ставки та зменшення державних закупівель;

б) зменшення податків та збільшення норми резервування;

в) зменшення норми резервування та податкових ставок;

г) продаж державних облігацій центральним банком на відкритому ринку та збільшення державних закупівель;

д) зменшення податкових ставок та продаж державних облігацій центральним банком на відкритому ринку.

15. Політика доходів передусім спрямована на:

а) подолання проблеми зростання рівня бідності;

б) недопущення надмірної нерівності в доходах;

в) зниження темпів інфляції;

г) збільшення доходів державного бюджету;

д) збільшення частки державних трансферних платежів у доходах домогосподарств.

Задачі

1. Обчислити рівень дефіцитності державного бюджету, якщо:

1) валовий внутрішній продукт країни – 800 млрд. гр. од.;

2) податкові надходження до державного бюджету – 260 млрд. гр. од.;

3) видатки на утримання державного апарату – 30 млрд. гр. од.;

4) видатки на національну оборону – 80 млрд. гр. од.;

5) обслуговування державного боргу – 5 млрд. гр. од.;

6) видатки із держбюджету на освіту, медицину та заклади культури – 115 млрд. гр. од.;

7) видатки на стипендії, допомогу із безробіття та малозабезпеченим – 70 млрд. гр. од.

2. Вказати максимальну суму, на яку комерційний банк може надати позик, якщо:

1) обсяг залучених банком депозитів фізичних та юридичних осіб – 150 млн. гр. од.;

2) банк отримав позику у центральному банку – 25 млн. гр. од.;

3) банком придбано облігації внутрішньої державної позики на суму 12 млн. гр. од.;

4) норма резервування, встановлена центральним банком – 10%;

5) статутний капітал банку сформовано за рахунок нерухомого майна вартістю 1 млрд. гр. од.

3. Визначити суму сплаченого фірмою-імпортером адвалерного мита, якщо:

1) фірма ввезла в країну 8 тис. мобільних телефонів вартість 500 гр. од. кожен;

2) імпорт засобів мобільного зв’язку обкладається митом у розмірі 20% вартості товару, але не менше 50 гр. од. з кожної одиниці;

3) фірма імпортувала 1 тис. ноутбуків вартістю 5 тис. гр. од. кожен;

4) імпорт всіх видів комп’ютерів обкладається митом у розмірі 1 тис. гр. од. з одиниці товару;

5) фірма ввезла в країну 4 тис. телевізорів вартістю 800 гр. од. кожен;

6) імпорт телетехніки обкладається митом у розмірі 25% вартості товару.

ЧАСТИНА 3. МІКРОЕКОНОМІКА

ТЕМА 14. ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

14.1. Аналіз еластичності попиту.

14.1.1. Цінова еластичність попиту та її види.

14.1.2. Дугова та точкова еластичність попиту.

14.1.3. Цінова еластичність попиту та загальний виторг виробника.

14.1.4. Визначники цінової еластичності попиту (для самостійного опрацювання).

14.1.5. Інші концепції еластичності попиту: перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.

14.2. Аналіз еластичності пропозиції.

14.2.1. Цінова еластичність пропозиції та її види.

14.2.2. Дугова та точкова еластичність пропозиції.

14.2.3. Визначники цінової еластичності пропозиції (для самостійного опрацювання).

14.1. Аналіз еластичності попиту

14.1.1. Цінова еластичність попиту та її види

Згідно зі законом попиту, споживачі під час зниження цін купуватимуть більшу кількість продукту. Однак ступінь реагування споживачів на зміну ціни може істотно відрізнятися залежно від продукту, а також від різних інтервалів ціни одного і того самого продукту.

Реагування, або чутливість, споживачів до зміни ціни продукту вимірюють за допомогою концепції еластичності попиту за ціною.

Цінова еластичність попиту – це реакція попиту на зміну ціни на благо.

У мікроекономіці застосовують багато різних показників еластичності залежно від чинників, що спричиняють зміну досліджуваного явища – попиту, пропозиції чи виробництва. Розрізняють такі види еластичності:

- еластичність попиту за ціною

- перехресну еластичність попиту

- еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за ціною – це відношення відсоткової зміни обсягу попиту до процентної зміни ціни товару:

.

Величина цінової еластичності попиту зазвичай є від’ємною, тому що відображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки. В аналізі часто знак «мінус» відкидають і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем). Наприклад, якщо підвищення ціни на взуття на 20% спричинило зменшення обсягу попиту на 5%, цінова еластичність попиту на взуття становить:

Розрізняють випадки цінової еластичності попиту. Попит еластичний, якщо , тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє більшу відсоткову зміну обсягу попиту. Попит нееластичний, якщо , тобто одновідсоткова зміна ціни спричиняє менш ніж одновідсоткову зміну обсягу попиту. Попит з одиничною еластичністю має місце, якщо , тобто одновідсоткова зміна ціни спричиняє одновідсоткову зміну обсягу попиту.

Існують також граничні випадки еластичності. Абсолютно еластичний попит має місце,коли і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни призводить до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною лінією. Абсолютно нееластичний попит має місце, коли і означає, що покупці зовсім нечутливі дозміни ціни; незалежно від її рівня, попит існує на одну й ту саму кількість товару. Крива попитумає вигляд вертикальної лінії.

14.1.2. Дугова та точкова еластичність попиту

Застосовують два способи обчислення показника еластичності.

Припустимо, що нам потрібно визначити еластичність у певній точці на кривій попиту. В цьому випадку можна скористатися формулою:

Формула показує точкову еластичністьпопиту. Точкова еластичність – це еластичність, яку визначають у певній точці кривої попиту.

Показник точкової еластичності визначає відсоткову зміну обсягу попиту в точці. Його обчислюють для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту.

Показник дугової еластичності застосовують для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відтинку кривої попиту і розраховують за середніми величинами ціни й обсягу:

або

Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відтинки: верхній, у межах якого попит еластичний, і нижній, у межах якого попит стає нееластичним. Вони розмежовані точкою одиничної еластичності (див. рис. 14.1). Типова крива попиту еластична для інтервалу високих цін та нееластична для інтервалу цін низьких. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.

14.1.3. Цінова еластичність попиту та загальний виторг виробника

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Одна з них - визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Загальний виторг продавців (TR=P·Q) водночас є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності та зміною видатків становить інтерес для обох сторін (рис. 14.2).

Зміни видатків покупця (виторгу продавця) на рис. 14.3 зображені прямокутниками (+,–). На верхньому відтинку кривої попиту, де попит на товар еластичний, зростання виторгу внаслідок збільшення обсягу продажу (+) перевищує його втративід зниження ціни з до . У нижній частині кривої, де попит нееластичний, втрати виторгу від зниження ціни (–) перевищують приріст (+), отже, знижувати ціну нема сенсу. На частині (б) рис. 14.2 загальний виторг зростає зі зниженням ціни в еластичному інтервалі. За одиничної еластичності попиту зміна ціни не змінює загального виторгу. В цьому інтервалі цін загальний виторг максимальний. Зниження ціни на нееластичній частині кривої попиту зменшує загальний виторг.

Отже, якщо попит на товар еластичний, ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит нееластичний, виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності () виторг досягає максимальної величини, що ілюструє крива TR (див. рис. 1.2).

14.1.4. Визначники цінової еластичності попиту(для самостійного опрацювання)

Визначниками цінової еластичності попиту є:

1. Кількість і близькість товарів-замінників: що більше близьких і досконалих замінників має товар, то еластичніший попит на нього, і навпаки.

2. Частка доходу, що витрачається на благо: що більшу частку доходу витрачають на благо, то більше споживач буде змушений скоротити споживання у випадку підвищення його ціни. Що більшу частку має товар у видатках споживача, то еластичніший є попит на нього, і навпаки.

3. Чинник часу в споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час.

4. Важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності нееластичний, на предмети розкоші – еластичний за ціною.

14.1.5. Інші концепції еластичності попиту: перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту й еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють, на скільки відсотків переміститься крива попиту під впливом цього нецінового чинника. Концепція перехресної еластичності попиту дає змогу виміряти, чутливість споживчого попиту одного продукту (наприклад, X) до змін ціни деякого іншого продукту (наприклад, У).

Перехресна еластичність попиту – це відсоткова зміна обсягу попиту на один товар за зміни на 1% ціни іншого товару:

або .

Для товарів-замінників перехресна еластичність попиту додатна , тому що за зростання ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Величина попиту на продукт X прямо залежить від зміни ціни продукту Y. Для взаємодоповнюючих товарів перехресна еластичність попиту від’ємна , оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар-доповнювач. Величина попиту на продукт X перебуває у оберненій залежності від зміни ціни продукту Y. У випадку, коли два товари незалежні у споживанні, перехресна еластичність попиту дорівнює нулю ().

Еластичність попиту за доходом вимірює відсоток зміни величини попиту на продукт, зумовленої деяким відсотком зміни доходу споживача.

Еластичність попиту за доходом – це відсоткова зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною доходу:

або

Товари, яких зі зростанням доходу купують більше, називають нормальними, або товарами вищої споживчої цінності.

Еластичність попиту за доходом для нормальних благ є додатною (), для товарів нижчої споживчої цінності – від’ємною (), тобто споживачі зменшують обсяг закупівель таких товарів, коли їхні доходи зростають, для нейтральних благ – нульовою (). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю , предмети першої необхідності – меншу за одиницю .

14.2. Аналіз еластичності пропозиції

14.2.1. Цінова еластичність пропозиції та її види

Концепцію еластичності за ціною застосовують і до пропозиції. Еластичність пропозиції характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію. Якщо виробники чутливі до зміни цін, то пропозиція еластична; якщо ж вони відносно нечутливі до зміни цін, пропозиція нееластична.

Рівень еластичності або нееластичності пропозиції за ціною обчислюємо так само, як і еластичність попиту. Єдина зміна полягає в тому, що «відсоток зміни величини попиту» замінюємо на «відсоток зміни величини пропозиції».

Цінова еластичність пропозиції – це відсоткова зміна обсягу пропозиції, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:

Оскільки крива пропозиції має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропозиції завжди додатне (): зміни цін і обсягів пропозиції відбуваються в одному напрямку.

Для пропозиції, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності: еластична пропозиції , нееластична пропозиція , пропозиція з одиничною еластичністю . Абсолютно нееластична пропозиція означає, що обсяг пропозиції не реагує на зміну ціни. Крива пропозиції є вертикальною прямою ( 0). Абсолютно еластична пропозиція має місце, коли пропозиція зовсім відсутня доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. У цьому випадку крива пропозиції є горизонтальною лінією, а .

Продавці також можуть змінити виробництво одного товару на виробництво іншого, тому і для пропозиції застосовують показник перехресної еластичності, значення якого від’ємне.

Основний визначник еластичності пропозиції за ціною — це кількість часу, який має виробник для реагування на конкретну зміну ціни товару. Можна сподіватися: що більше часу має фірма для пристосування до певної зміни ціни, то більше зміниться обсяг продукції і більшою буде еластичність пропозиції.

14.2.2. Дугова та точкова еластичність пропозиції

Обчислення цінової еластичності пропозиції за дуговою та точковою методикою не відрізняється від аналогічного методу розрахунку цінової еластичності попиту. Застосовують два способи обчислення показника еластичності пропозиції.

Припустимо, що нам потрібно визначити еластичність у певній точці на кривій пропозиції. У цьому випадку можна використати формулу:

Формула показує точкову еластичність пропозиції. Показник точкової еластичності визначає відсоткову зміну обсягу пропозиції у точці.

Показник дугової еластичності застосовують для вимірювання еластичності пропозиції у центральній точці інтервалу на певному відтинку кривої пропозиції та розраховують за середніми величинами ціни й обсягу пропозиції:

або

14.2.3. Визначники цінової еластичності пропозиції (для самостійного опрацювання)

Цінову еластичність пропозиції визначають два головні чинники.

1. Зміна витрат із розширенням випуску продукції. Висхідну форму кривої пропозиції визначають змінами додаткових витрат підприємства на кожну наступну одиницю продукції. Якщо темпи приросту витрат значні, то еластичність пропозиції буде невисокою. Однак якщо ці темпи порівняно низькі, еластичність пропозиції, навпаки, буде високою. Темпи ж зміни витрат на одиницю продукції визначаються у свою чергу здатністю підприємства залучати у виробництво додаткові ресурси. Якщо це можливо без підвищення оплати за ресурси, то, за інших рівних умов, пропозиція буде абсолютно еластичною. Однак коли залучення додаткових ресурсів вимагає більших витрат, еластичність пропозиції знижується.

2. Часовий період. Цінову еластичність пропозиції визначають тим, який часовий період ми розглядаємо. На рис. 14.4 подана реакція пропозиції на зміну попиту в трьох часових періодах.

Рис. 14.4. Реакція пропозиції на зміну попиту в трьох часових періодах

А) Миттєвий період. Тут пропозиція (S_i) не реагує на зміну попиту. Випуск не змінюється. Пристосування до зміни попиту здійснюється лише внаслідок підвищення рівноважної ціни з Р ¹_е до P ²_е. Нова рівновага встановлюється у точці Е ₂. Цінова еластичність пропозиції дорівнює нулю.

Навіть якщо у підприємства є вільні, незадіяні ресурси, то воно не зможе миттєво зреагувати розширенням випуску та пропозиції на збільшення попиту.

Б) Короткостроковий період. Підприємство може і залучити раніше незадіяні ресурси, і збільшити певні ресурси (наприклад, найняти додаткових працівників або закупити додаткову кількість сировини). Отже, випуск збільшується з Q ¹_е до Q ³_е,пропозиція у короткостроковому періоді (S _s) розширюється, цінова еластичність стає більше нуля. Нова рівновага встановлюється у точці Е ₃, рівноважна ціна знижується з Р ²_е до Р ³_е.

В) Довгостроковий період. Тут підприємство може збільшити будь-які ресурси (наприклад, закупити й установити нове обладнання, побудувати цех). Унаслідок цього випуск збільшується з Q ³_е до Q ⁴_е , пропозиція подана тепер лінією S _l. Еластичність пропозиції у довгостроковому періоді вища, ніж у короткостроковому. Нова рівновага встановлюється у точці Е ₄, рівноважна ціна знижується з Р ³_е до Р ⁴_е.

Контрольні запитання

1. Як визначити точкову еластичність попиту?

2. Назвіть основні визначники еластичності попиту за ціною

3. Поясніть, еластичний чи нееластичний попит на:

- бензин;

- сіль;

- автомобілі;

- хліб.

4. Яке практичне застосування має концепція еластичності попиту за ціною?

5. Якого значення набуває коефіцієнт подоходної еластичності попиту для товарів розкоші?

6. Нехай перехресна еластичність попиту між двома товарами А і В становить +3,6. Що можна сказати про зв’язок між цими товарами?

7. Проаналізуйте основні визначники цінової еластичності пропозиції.

8. Як вплинуть такі зміни ціни на загальний виторг:

- ціна знижується, а попит нееластичний;

- ціна зростає, а попит еластичний;

- ціна зростає, а попит нееластичний;

- ціна знижується, а попит еластичний;

- ціна знижується, а попит одинично еластичний.

Тестові завдання

1. Цінова еластичність попиту за інших однакових умов вища:

а) для предметів розкоші, аніж для предметів першої необхідності;

б) для предметів першої необхідності, аніж для предметів розкоші;

в) у тих випадках, коли споживачі використовують певний товар із найбільшою користю для себе;

г) що більше товар потрібний споживачу;

д) всі наведені твердження неправильні.

2. Якщо зростання ціни товару від 4 грн до 5 грн спричинило зменшення величини попиту з 200 одиниць до 100 одиниць, то коефіцієнт цінової еластичності попиту, обчислений за формулою середньої точки, за модулем становить:

а) 2;

б) 3;

в) 5;

г) 6.

3. Яке з наведених тверджень не стосується характеристики цінової еластичності попиту:

а) коефіцієнт цінової еластичності попиту більший за одиницю;

б) коефіцієнт цінової еластичності попиту дорівнює нулю;

в) коефіцієнт перехресної еластичності попиту менший за одиницю;

г) відсоток зміни величини попиту дорівнює відсотку зміні ціни;

д) відсоток зміни величини попиту менший за відсоток зміни ціни.

4. Коли 20 одиниць товару продають за 5 грн кожна, а 40 одиниць — за 4 грн кожна, попит є:

а) одинично еластичним;

б) нееластичним;

в) еластичним;

г) перехресно еластичним;

д) еластичним за доходом.

5. Якщо зменшення ціни на товар А на 1% спричинило збільшення величини попиту на товар Б на 2%, то:

а) коефіцієнт цінової еластичності попиту більший, аніж 1;

б) коефіцієнт еластичності попиту за доходом більший, аніж 1;

в) коефіцієнт перехресної еластичності попиту більший, аніж 1 (за модулем);

Дата добавления: 2014-11-29