Напрями аналізу системи державного управління процесом виконання покарання в залежності від об’єкту правового регулювання

Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань

Порядок організації процесу управління завжди пов'язаний з аналізом діяльності об'єкта управління.

Аналіз діяльності органів і установ виконання покарань – це логічне дослідження основних показників роботи органів і установ виконання покарань (оперативно-службових, виробничо-господарських, фінансових, матеріально-побутового забезпечення і медичного обслуговування засуджених і ув'язнених, стану роботи з кадрами тощо), розкладання кожного питання на складові частини (окремі показники) від наслідків роботи до її початку (планування, організація виконання, контроль тощо); від дій чи явищ (наприклад, надзвичайні події) до причин їх виникнення і розвитку та формування загального висновку стосовно стану справ у цілому із висновків за окремими напрямками роботи.

У зв’язку з тим, що управління процесом виконання покарань являє собою систему державного управління, якому притаманні усі ознаки системного явища, необхідно визначити основні напрями аналізу цієї системи в залежності від об’єкту правового регулювання. (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Системи управління персоналом установ виконання покарань		Системи загального управління процесом виконання покарань		Системи управління процесом виконання покарань в установах виконання покарань
				- Система ізоляції засуджених; - Система охорони засуджених; - Система нагляду за засудженими; - Система класифікації і розподілу засуджених; - Система безпеки засуджених; - Система комунально-побутового забезпечення засуджених; - Система медико-санітарного забезпечення засуджених; - Система працевикористання засуджених; - Система загальноосвітнього, професійного і соціального навчання засуджених; - Система виховної, релігійної та громадської роботи з засудженими; - Система соціально-психологічної роботи з засудженими; - Система заборон для засуджених; - Система профілактики правопорушень і злочинів серед засуджених; - Система дисциплінарних стягнень засуджених; - Система обшукової роботи; - Система перегляду кореспонденції засуджених; - Система відбору та працевикористання засуджених по господарському обслуговуванню; - Система відпусток і побачень засуджених; - Система поліпшення умов тримання засуджених; - Система прийому, перевірки, збереження і видачі посилок і передач.

Призначення аналітичної роботи полягає, по-перше, у вивченні закономірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, які тією чи іншою мірою впливають на діяльність кримінально-виконавчої системи, і, по-друге, у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективності цієї діяльності.

Аналітична робота є невід'ємною і найважливішою складовою частиною управлінської діяльності і виступає не якимось епізодичним, короткочасним актом, який виконує спеціально-призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, що здійснюється постійно. Аналітична робота – це безперервний процес вивчення управлінської та іншої інформації.

Значення аналітичної роботи в управлінській діяльності кримінально-виконавчої системи визначається тим, що її результатом повинно бути визначення не тільки основних проблем і недоліків, але й конкретних шляхів ЇХ усунення на основі наявних можливостей.

Умови функціонування органів і установ виконання покарань, зокрема
оперативна обстановка, обумовлюються соціально-економічними,

географічними факторами, станом правопорядку, іншими обставинами. Оперативна обстановка в регіоні впливає певним чином на обстановку вустановах виконання покарань.

У широкому розумінні оперативна обстановка – це сукупність факторів зовнішнього і внутрішнього середовища установ кримінально-виконавчої системи, які визначають умови їх функціонування.

Оперативна обстановка в установах кримінально-виконавчої системи включає наступні елементи:

географічні, соціально-економічні чинники, стан злочинності, судова практика у регіоні та інші зовнішні фактори;

чисельність і криміногенний склад засуджених та ув'язнених;

кількість і характер правопорушень (злочинів та порушень режиму), вчинених в установах кримінально-виконавчої системи;

причини і умови протиправної поведінки засуджених та ув'язнених;

наявність сил та засобів в системі виконання покарань;

стан охорони та нагляду, а також оперативно-розшукової роботи;

стан соціально-виховної роботи із засудженими;

умови тримання засуджених та ув'язнених, стан їх матеріально-побутового забезпечення, харчування, медичного обслуговування;

характер виробничої діяльності та рівень зайнятості засуджених.

Аналіз діяльності органів і установ виконання покарань проводиться на основі статистичних даних, звітів, матеріалів комплексних інспекторських, контрольних та інших перевірок, подань прокуратури, звернень громадян тощо з урахуванням специфіки та можливостей установ, а також зовнішньої інформації, що належать до компетенції інших міністерств, відомств, підприємств, організацій.

Для правильної організації аналітичної роботи важливо визначити та закріпній в нормативному порядку перелік аналітичних документів, що подаються тим чи іншим підрозділом, з визначенням їх виду, характеру, цільового призначення, періодичності підготовки та осіб, які відповідають за їх складання. Структура документів, що розробляються систематично, за певними періодами, повинна бути єдиною, типовою. Це значно спрощує їх підготовку, зіставлення та узагальнення матеріалу, що в них міститься.

Процес вивчення оперативно-службової та виробничо-господарської діяльності в органах і установах виконання покарань можна розділити на ряд послідовних і логічно пов'язаних етапів:

перший – збирання інформації з підпорядкованих установ (підрозділів, служб) та здобування додаткових відомостей з інших джерел про зовнішні та внутрішні умови функціонування кримінально-виконавчої системи (установи);

другий – обробка зібраної інформації та її аналіз;

третій – оцінка змін стану діяльності органів і установ виконання покарань у порівнянні з базовим (попереднім) періодом;

четвертий – оцінка реалізації поставлених задач, планових заходів та відхилень від прогнозів;

п'ятий – оцінка відповідності діяльності органів і установ виконання покарань змінам умов зовнішнього середовища;

шостий – формулювання висновків за результатами аналізу, підсумкова оцінка.

За результатами аналізу зібраної інформації, як правило, складається узагальнюючий документ, в якому формулюються висновки.

Основними видами аналітичних довідок, що розробляються в органах і установах виконання покарань, є:

а) аналіз виконання:

- актів та доручень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

- Державних та спеціальних програм і планів;

- антикорупційного законодавства;

- вимог Закону України "Про звернення громадян";

- рішень колегії Департаменту;

- плану основних заходів органу, установи;

- планів роботи структурних підрозділів;

- доручень керівництва;

- рішень оперативних нарад;

б) аналіз оперативної обстановки та результатів діяльності органів і
установ виконання покарань за тиждень (для підготовки матеріалів на нараду);

в) аналіз діяльності окремого структурного підрозділу;

г) комплексний аналіз діяльності органів та установ виконання покарань;

д) аналіз документообігу;

е) аналіз виїздів у службові відрядження;

ж) аналіз стану обліково-реєстраційної дисципліни;

з) аналіз претензійно-позовної роботи.

Всі аналітичні підрозділи територіальних органів управління Департаменту зобов'язані готувати комплексний аналізі діяльності органів і установ виконання покарань. За своїм змістом такий аналіз повинен охоплювати наступні питання:

- чисельність засуджених і ув'язнених, криміногенний склад засуджених;

- основні фактори, що впливають на стан правопорядку, динаміку і структуру злочинності в установах;

- забезпечення належної охорони, нагляду і безпеки;

- соціально-виховна робота із засудженими;

- виробничо-господарська та фінансова діяльність;

- матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених і ув'язнених;

- стан кадрової роботи;

- висновки, у т.ч. причини та умови, що вплинули на стан справ, завдання і пропозиції щодо усунення недоліків, вжиття заходів реагування.

Усі структурні підрозділи органів і установ виконання покарань відповідно до компетенції та покладених завдань і функцій готують аналітичні довідки про результати роботи по лінії служби, в яких обов'язково має бути відображено:

- основні результати роботи за звітний період;

- стан загального керівництва службою та забезпечення належної організації роботи, надання методичної та практичної допомоги в удосконаленні діяльності;

- добір, розстановка та виховання кадрів, підвищення їх кваліфікації, створення належних умов для продуктивності праці, стан відомчого контролю за дотриманням законності у службовій діяльності;

- організація взаємодії у вирішенні нагальних питань з іншими структурними підрозділами, у тому числі інших міністерств та відомств;

- обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення службової діяльності.

Аналітична довідка повинна включати:

- аналітичну інформацію;

- висновки, у т.ч. причини та умови, що вплинули на стан справ;

- пропозиції щодо поліпшення роботи та вжиття необхідних заходів реагування.

Загальні принципи аналізу оперативної обстановки і певні методичні вимоги є універсальними і діють на різних рівнях системи. Разом з тим, аналітична робота на різних рівнях управління кримінально-виконавчою системою має певні особливості. Чим вищий рівень органу управління, тим більший ступінь узагальнення, і навпаки: чим нижчий його рівень, тим більше в ньому конкретності. Це пов'язано, насамперед, з обсягами статистичної та іншої інформації, якою доводиться оперувати.

Дата добавления: 2014-11-29