Тактика обшуку у справах про порушення державного кордону

Слідче(проводиться слідчим (оперативним працівником) на предмет виявлення особливих прикмет – шрамів, родимих плям тощо, коли спеціальних медичних знань не потрібно).

Ця слідча дія схожа до огляду, але предметом огляду при освідуванні є тіло живої людини.

Розрізняють два види освідування:

2) судово-медичне освідування найбільш часто проводиться, щоб виявити і засвідчити наявність на тілі слідів злочину, подряпини, синці, сліди укусів, дії хімічних речовин або відповідного стану. Таке освідування проводить лікар, який видає довідку про його результати.

Проблемні питання та типові недоліки проведення освідування у справах про порушення державного кордону:

- проведення освідування особою різною за статтю з освідуваним;

- підбір та залучення понятих (однієї статі, при судово-медичному освідуванні наявність понятих не передбачена).

Відшукування прихованих об’єктів (знарядь злочину, речових доказів, осіб, які переховуються від суду та слідства), вилучення таких предметів тощо може бути здійснено у ході проведення обшуку. Процесуальний порядок проведення обшуку закріплений у ст. 234 КПК України.

Обшук – це самостійна слідча (розшукова) дія, змістом якої є примусове обстеження приміщення і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з метою пошуку і вилучення предметів, що мають значення для справи, а також виявлення осіб, які розшукуються.

Основними завданнями обшуку при розслідуванні

незаконного переправлення осіб через державний кордон є:

1) виявлення і вилучення знарядь злочину;

2) відшукування предметів і цінностей, нажитих злочинним шляхом;

3) відшукування і вилучення інших предметів і документів, що мають значення для справи;

4) вилучення предметів і документів, що заборонені до обігу.

Етапи проведення обшуку

а) підготовчий етап:

- збір необхідних орієнтуючих відомостей про обшукуваний об’єкт;

- складання плану проведення обшуку (вибір часу, підбір учасників, вибір і підготовка технічних засобів);

- складання клопотання і отримання санкції суду;

- прибуття на місце;

- проникнення на об’єкт;

- вжиття заходів, що забезпечили б нормальний хід обстеження;

б) оглядовий етап:

- оголошення обшукуваному про мету свого прибуття;

- пред’явлення ухвали про проведення обшуку;

- пояснення обшуковому його прав і обов’язків, про що зробити помітку у протоколі;

- запропонувати добровільно видати предмети і документи, які можуть мати значення по справі;

- безпосереднє ознайомлення з обстановкою;

- уточнення плану обстеження та об’єму пошукових дій;

- намітити вузли, що потребують особливої уваги;

- остаточний розподіл обов’язків між учасниками, ділянки обшуку, тощо;

в) детальний або робочий етап:

- безпосередній пошук об’єктів, що мають значення для справи;

- застосування технічних засобів фіксації слідчої (розшукової) дії;

г) заключний етап:

- фіксація результатів обшуку.

Слідчий (оперативний працівник) не має права проводити пошукові дії у відношенні майна інших осіб, працюючих чи проживаючих разом з обшукуваним.

Особистий обшук

- може бути проведений лише особою однієї статі з обшукуваним і при понятих однієї статі;

- при можливому опорі обшукуваного, особистий обшук проводиться двома особами;

- перед початком обшуку обшукуваному пропонується зайняти позицію, яка виключає можливість здійснення ним несподіваних дій по опору;

- в ході обшуку перш за все вилучається зброя, а також інші предмети, які він може використати для опору;

- після цього у напрямку зверху донизу обстежується його взуття, перевіряється вміст кишень і сумок, а також інші предмети, які є при обшукуваному;

- якщо особистий обшук полягає в обстежен­­­ні тіла обшукуваного, до цього доцільно залучити лікаря.

Всі виявлені в ході обшуку предмети і документи пред’являються понятим і детально описуються в протоколі особистого обшуку.

Особливості проведення обшуку у справах про порушення державного кордону

У більшості випадків обшук за місцем проживання підозрюваного проводити необхідно, оскільки можна встановити сліди і знаряддя підготовки до незаконного переправлення осіб через державний кордон. Обшуку як правило підлягають житлові будинки, гаражні, підвальні приміщення, сараї, лазні, прибудинкова територія.

В ході обшуку усі дії повинні бути направлені для виявлення предметів, які б підтверджували злочинну діяльність підозрюваних осіб. До них можуть належати: мобільні телефони та інші засоби зв’язку; транспортні засоби; карти місцевості, схеми руху прикордонних нарядів, листи особистої переписки (щоденники, рукописи, записні книжки); засоби подолання технічних споруд та КСС; зразки підроблених паспортних та інших документів тощо, засоби їх виготовлення; цінності здобуті злочинним шляхом. Особливому дослідженні підлягають носимі речі обшукуваного у разі проведення особистого обшуку.

Пошук схованок проводиться відомими прийомами криміналістичної тактики і засобами криміналістичної техніки. Обшук потрібно планувати раптово, а його час тримати в таємниці. Обшук при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон дає позитивні результати, якщо він добре підготовлений, проведена відповідна оперативна робота з установлення кола предметів і речей, що підлягають розшуку та вилученню.

Проблемні питання та типові недоліки проведення обшуку у справах про порушення державного кордону:

- важкість та тривалість отримання санкції на проведення обшуку у володінні особи;

- допущення помилок у протоколі (формулювання, підписи);

- не в повній мірі використовуються додаткові засоби фіксації обшуку (відеозапис);

- не завжди вручається копія протоколу обшуку обшукуваній особі;

- забезпечення недоторканості сфери особистого життя особи під час обшуку.

Дата добавления: 2014-11-29